Постанова
Іменем України
30 квітня 2021 року
місто Київ
справа № 569/24629/18
провадження № 61-17644св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Яремка В. В.,
учасники справи:
заявник - Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України",
суб`єкт оскарження - головний державний виконавець Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області Мельник Віталій Вікторович,
заінтересована особа - ОСОБА_1,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 20 лютого 2019 року у складі судді Гордійчук І. О. та постанову Рівненського апеляційного суду від 30 травня 2019 року у складі колегії суддів: Боймиструка С. В., Гордійчук С. О., Бондаренко Н. В.,
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Стислий виклад позиції заявника
Публічне акціонерне товариство"Державний ощадний банк України"
(далі - ПАТ "Державний ощадний банк України", банк) у грудні 2018 року звернулося до суду зі скаргою, в якій просило визнати неправомірною та скасувати постанову головного державного виконавця Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області (далі - Рівненського МВ ДВС ГТУЮ у Рівненській області) Мельника В. В. від 29 листопада 2018 року про закінчення виконавчого провадження № 45758356; зобов`язати суб`єкта оскарження відновити виконавче провадження з примусового виконання за виконавчим листом № 2-3889/2010, виданим 29 липня 2010 року Рівненським міським судом Рівненської області.
Заявник обґрунтовував вимоги поданої скарги тим, що 29 липня 2010 року суд видав виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Державний ощадний банк України" заборгованості за кредитним договором у розмірі 63 348, 87 дол. США, що становить 503 560, 17 грн. У результаті здійснення державним виконавцем дій щодо виконання виконавчого документа стягнуто з ОСОБА_1 та перераховано на користь банку 19 515, 98 дол. США.
29 листопада 2018 року головний державний виконавець Мельник В. В. на підставі постанови вирішив закінчити виконавче провадження № 45758356 на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" у зв`язку з фактичним виконанням рішення суду в повному обсязі.
Стислий виклад заперечень інших учасників справи
Відзиви суб`єкта оскарження, заінтересованої особи на скаргу не надходили.
Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 20 лютого 2019 року скаргу ПАТ "Державний ощадний банк України" задоволено.
Визнано дії головного державного виконавця Рівненського МВ ДВС ГТУЮ у Рівненській області Мельника В. В. щодо ухвалення постанови про закінчення виконавчого провадження від 29 листопада 2018 року у виконавчому провадженні № 45758356 неправомірними.
Скасовано постанову головного державного виконавця Рівненського МВ ДВС ГТУЮ у Рівненській області Мельника В. В. про закінчення виконавчого провадження від 29 листопада 2018 року у виконавчому провадженні № 45758356.
Зобов`язано головного державного виконавця Рівненського МВ ДВС ГТУЮ у Рівненській області Мельника В. В. відновити виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-3889/2010, виданого 29 липня 2010 року Рівненським міським судом Рівненської області.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що, ухвалюючи рішення у справі, суд визначив здійснити стягнення з боржника грошової суми саме в іноземній валюті, що становило визначений за офіційним курсом НБУ еквівалент у національній валюті України. Зазначення судом у рішенні двох грошових сум, які необхідно було стягнути з боржника, стало причиною для неналежного примусового виконання цього рішення державним виконавцем. Отже, у разі ухвалення судом рішення про стягнення боргу в іноземній валюті стягувачу має бути перерахована саме сума в іноземній валюті, а не еквівалент у гривнях. Перерахування суми у національній валюті України за офіційним курсом НБУ не вважається належним виконанням.
Постановою Рівненського апеляційного суду від 30 травня 2019 року апеляційну скаргу Рівненського МВ ДВС ГТУЮ у Рівненській області залишено без задоволення. Ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 20 лютого 2019 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, зазначив, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду засобами поштового зв`язку у вересні 2019 року, ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 20 лютого 2019 року та постановуРівненського апеляційного суду від 30 травня 2019 року, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Заявник обґрунтовує вимоги касаційної скарги тим, що вона не отримувала повістки про виклик до суду першої та апеляційної інстанції, справу розглянуто судами без її участі, за відсутності доказів належного сповіщення її про розгляд справи.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
ПАТ "Державний ощадний банк України" надав відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, просив оскаржувані судові рішення залишити без змін. Зазначив, що повістки про виклик до суду першої та апеляційної інстанції були направлені представнику заінтересованої особи вчасно, з дотриманням вимог статті 130 ЦПК України.
ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ
Ухвалою Верховного Суду від 04 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 20 лютого 2019 року та постановуРівненського апеляційного суду від 30 травня 2019 року.
Провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України).
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-IX) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Враховуючи, що касаційна скарга у справі, що переглядається, подана у 2019 році, вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 460-IX.
За правилами частин першої та третьої статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовані правила статті 400 ЦПК України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд перевірив правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, за наслідками чого зробив такі висновки.
Оцінка аргументів, викладених у касаційній скарзі
Відповідно до частин першої та другої статті 447 ЦПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Відповідно до частин другої-сьомої статті 128 ЦПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку. У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: 1) юридичним особам та фізичним особам-підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; 2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав, зокрема неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання.