Постанова
Іменем України
28 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 335/13451/19
провадження № 61-1532 св 21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
представник позивача - адвокат Щаслива Марина Олександрівна;
відповідач комунальна установа "Комп`ютерний інформаційно-обчислювальний центр" Запорізької обласної ради;
представник відповідача - адвокат Вишнякова Ірина Олександрівна;
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 31 серпня 2020 року у складі судді Калюжної В. В. та постанову Запорізького апеляційного суду від 28 грудня 2020 року у складі колегії суддів: Крилової О. В., Онищенка Е. А., Полякова О. З.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
В грудні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до комунальної установи "Комп`ютерний інформаційно-обчислювальний центр" Запорізької обласної ради (далі - КУ "Комп`ютерний інформаційно-обчислювальний центр" ЗОР) про визнання наказу про звільнення незаконним та його скасування, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, стягнення вихідної допомоги, середнього заробітку за весь час затримки розрахунку та відшкодування моральної шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що з 17 лютого 2017 року вона працювала на посаді заступника начальника відділу надання адресної допомоги КУ "Комп`ютерний інформаційно-обчислювальний центр" ЗОР.
01 серпня 2019 року Департаментом соціального захисту населення видано наказ № 200 "Про оптимізацію структури комунальної установи "Комп`ютерний інформаційно-обчислювальний центр" Запорізької обласної ради", відповідно до якого було вирішено зменшити з 01 листопада 2019 року штатну чисельність працівників установи на 3 одиниці; директору комунальної установи до 01 вересня 2019 року подати на затвердження структуру та перелік змін до штатного розпису, що вводяться в дію з 01 листопада 2019 року.
Того ж дня, 01 серпня 2019 року, відповідач видав наказ № 23 "Про внесення змін до штатного розпису у зв`язку зі скороченням посад (професій) з 01 листопада 2019 року.
Вказувала, що 27 серпня 2019 року отримала повідомлення від 22 серпня 2019 року № 5 про заплановане вивільнення, яким її повідомлено про можливе звільнення з посади на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України, яке відбудеться 31 жовтня 2019 року, у зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників (наказ від 02 серпня 2019 року № 23). Також в повідомленні зазначено, що надати їй іншу посаду немає можливості.
Наказом КУ "Комп`ютерний інформаційно-обчислювальний центр" ЗОР від 01 листопада 2019 року № 58-о її було звільнено у зв`язку із скороченням чисельності та штату працівників на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України.
Вважала звільнення незаконним, оскільки скорочення посад в установі не відбулось, фактично було проведено зміну назв посад, підрозділів без зміни структури функцій, завдань, які залишились незмінними. Скорочена була лише посада, яку вона обіймала.
При цьому відповідачем не було запропоновано вільні (вакантні) посади та порушено вимоги законодавства щодо працевлаштування працівника у разі скорочення чисельності та штату. Також їй не було надано право на першочергове залишення на посаді згідно з частиною першою та пунктами 2, 3 частини другої статті 42 КЗпП України, оскільки вона має дві вищі освіти та високу кваліфікацію, має на утриманні двох дітей та двох батьків-пенсіонерів.
Також зазначала, що повідомлення від 22 серпня 2019 року № 5 не може вважатись належним попередженням про наступне вивільнення, оскільки містить посилання на наказ від 02 серпня 2019 року № 23, в той час як наказ, яким внесли зміни до штатного розпису прийнято 01 серпня 2019 року.
Ураховуючи викладене, уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_1 просила суд, визнати незаконним та скасувати наказ КУ "Комп`ютерний інформаційно-обчислювальний центр" ЗОР від 01 листопада 2019 року № 58-о про її звільнення, поновити її на посаді заступника начальника відділу надання адресної допомоги КУ "Комп`ютерний інформаційно-обчислювальний центр" ЗОР, стягнути з відповідача на її користь: середній заробіток за час вимушеного прогулу; ненараховану вихідну допомогу у розмірі 55,90 грн; розмір утриманих профспілкових внесків з вихідної допомоги у сумі 51,19 грн; середній заробіток за час затримки розрахунку з 01 листопада 2019 року по день ухвалення рішення та відшкодувати моральну шкоду у розмірі 10 000 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 31 серпня 2020 року позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що звільнення ОСОБА_1 із займаної посади за пунктом 1 статті 40 КЗпП України відбулося з дотриманням вимог трудового законодавства. Роботодавцем було дотримано вимоги статей 42, 49-2 КЗпП України при звільненні ОСОБА_1 . Відповідачем було проведено роботу з перевірки та встановлення осіб-працівників, які мають переважне право на залишення на роботі або щодо яких встановлено обмеження на звільнення за пунктом 1 статті 40 КЗпП України. При цьому оцінку кваліфікації і продуктивності праці працівників здійснювала відповідна комісія, створена наказом КУ "Комп`ютерний інформаційно-обчислювальний центр" ЗОР від 02 серпня 2019 року № 24, рішення якої оформлено протоколом від 21 серпня 2019 року № 1 та позивачем не оскаржувалось. Так, комісією встановлено, що з урахуванням змін до штатного розпису з 01 листопада 2019 року були вакантними посади: інженера 1 категорії у відділі адміністративно-господарського забезпечення - 1 штатна од.; інспектора з кадрів - 1 штатна од.; інженера з охорони праці 1 категорії відділу адміністративно-господарського забезпечення - 1 штатна од.; провідного інженера-програміста відділу розробки та впровадження програмного забезпечення економіки, фінансів та бухгалтерського обліку - 1 штатна од.; провідного інженера-програміста відділу програмного супроводження адресних допомог - 1 штатна од.; провідного інженера-програміста відділу розробки та впровадження програмного забезпечення соціального обслуговування - 1 штатна од.; інженера-програміста 1 категорії відділу розробки та впровадження програмного забезпечення соціального обслуговування - 1 штатна од.; економіста з фінансової роботи 1 категорії відділу бухгалтерського обліку та звітності (тимчасова) 1 штатна од.; провідного інженера-електроніка відділу технічного обслуговування - 2 штатні од. Посаді економіста з фінансової роботи 1 категорії по кваліфікаційним вимогам відповідали ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Встановивши, що рівень кваліфікації ОСОБА_2 беззаперечно вищий за рівень кваліфікації ОСОБА_1, комісія дійшла висновку запропонувати вказану вакантну посаду ОСОБА_2 . Кваліфікаційним вимогам інших вакантних посад ОСОБА_1 не відповідала.
Судом встановлено, що позивач була своєчасно попереджена про наступне вивільнення, приписи статті 49-4 КЗпП України та вимоги Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" при звільненні позивача відповідачем було дотримано.
Дослідивши надані розрахунки визначення розміру вихідної допомоги та документи, на підставі яких вони зроблені, суд дійшов висновку, що відповідачем вірно визначено розмір вихідної допомоги ОСОБА_1 .
Суд зауважив, що навіть якщо позивачу і була виплачена сума вихідної допомоги менше на 51,19 грн, то це не спричинило та не могло спричинити суттєвих фінансових втрат для позивача, тому врахувавши розмір вказаної суми, період затримки розрахунку та відсутність умислу відповідача на затримку розрахунку, посилаючись на відповідні правові висновки Верховного Суду, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку.
Оскільки судом не встановлено факт незаконного звільнення позивача, суд дійшов висновку про відсутність встановлених законом підстав для стягнення моральної шкоди.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Запорізького апеляційного суду від 28 грудня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 31 серпня 2020 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції та зазначив, що судом першої інстанції повно та всебічно досліджено фактичні обставини справи, надані сторонами доказі, на підставі яких суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У січні 2021 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просила рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 31 серпня 2020 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 28 грудня 2020 року скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, й передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 березня 2021 року касаційне провадження у вказаній справі відкрито та витребувано цивільну справу № 335/13451/19 із Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя.
У квітні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 квітня 2021 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій при ухваленні оскаржуваних судових рішеннях застосували норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі № 520/10385/16, від 10 вересня 2018 року у справі № 487/6407/16, від 18 вересня 2018 року у справі № 800/538/17, від 21 лютого 2020 року у справі № 809/1353/16, від 21 травня 2020 року у справі № 316/969/16 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України), а також не дослідили належним чином зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Доводи касаційної скарги зводяться до того, що суди не врахували, що позивача було звільнено у зв`язку із скороченням чисельності та штату працівників на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України, проте, згідно правових висновків Верховного Суду, скорочення чисельності та скорочення штату не тотожні поняття, адже скорочення чисельності передбачає звільнення працівників, натомість скорочення штату - зменшення кількості або ліквідацію певних посад, спеціальностей, професії і при цьому, одночасно можуть вводитись інші посади, спеціальності, професії, в результаті чого кількість працівників може і не зменшуватись, а в окремих випадках навіть збільшуватись.
Судами не встановлено факту наявності у відповідача дійсних (реальних) змін в організації виробництва і праці. Всі дії відповідача з оптимізації структури комунальної установи, здійснені на підставі наказу № 200, зводяться до організаційного переміщення шести працівників (провідного інженер-електроніка - 2 од. та провідного інженера-програміста - 4 од.), на ідентичні вакантні посади, що свідчить про зміну лише внутрішньої (організаційної) структури. При цьому вакантні посади були аналогічні за змістом та обсягом посадових обов`язків і функціонального навантаження тим, які вони займали. Отже, скорочення посад фактично не відбулося, було проведено лише зміну назв посад, підрозділів без зміни структури, функцій, завдань. Скорочена була лише посада позивача.
Відповідачем не виконано вимоги статті 49-2 КЗпП України та не запропоновано позивачу всі вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві з дня попередження про вивільнення і які існували на день звільнення позивача.
Судами не досліджено, які саме вакантні посади були наявні станом на дату попередження позивача про звільнення та у період до фактичного звільнення позивача.
Також суди не перевірили доводи позивача про порушення відповідачем вимог частин першої, другої статті 42 КЗпП України щодо переважного права позивача на залишення на роботі, та не врахували, що її кваліфікація є вищої ніж кваліфікація інших працівників, які залишились на роботі, вона має на утриманні неповнолітню доньку і сина, який навчається у вищому навчальному закладі на денній формі навчання, а також двох батьків-пенсіонерів.
Судом першої інстанції необґрунтовано відхилено клопотання позивача про витребування доказів, необхідних для встановлення фактичних обставин справи.
Суди не перевірили докази позивача, у тому числі розрахунки, щодо визначеного відповідачем розміру вихідної допомоги та безпідставно відмовили у відшкодуванні моральної шкоди.
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що ОСОБА_1 з 17 лютого 2017 працювала на посаді заступника начальника відділу надання адресної допомоги КУ "Комп`ютерний інформаційно-обчислювальний центр" ЗОР.
Повідомленням від 22 серпня 2019 року № 5 ОСОБА_1 було повідомлено про наступне вивільнення на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України.
Наказом КУ "Комп`ютерний інформаційно-обчислювальний центр" ЗОР від 01 листопада 2019 року № 58-о позивача було звільнено у зв`язку із скороченням чисельності та штату працівників на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України.
Із вказаним наказом ОСОБА_1 ознайомлена 01 листопада 2019 року.
Повідомлення від 22 серпня 2019 року № 5 та наказ від 01 листопада 2019 року № 58-о про звільнення ОСОБА_1 були прийняті на підставі наказу від 01 серпня 2019 року № 23 "Про внесення змін до штатного розпису у зв`язку із скороченням посад (професій)" відповідно до якого скороченню підлягали чотири посади, які не були вакантними (а. с. 22, т. 1).
Судами встановлено, що наказом КУ "Комп`ютерний інформаційно-обчислювальний центр" ЗОР від 02 серпня 2019 року № 24 була створена комісія з визначення осіб, які мають переважне право на залишення на роботі або щодо яких встановлено обмеження на звільнення за пунктом 1 статті 40 КЗпП України, на засіданні якої 21 серпня 2019 року було розглянуто кандидатури на вакантні посади (а. с. 78, т. 1).
Так, комісією встановлено, що скороченню підлягали чотири посади, які не були вакантними, а саме: начальник бюро розробки програмного забезпечення фінансування програм з питань соціального захисту населення відділу розробки та впровадження програмного забезпечення економіки, фінансів та бухгалтерського обліку (займала ОСОБА_2 ); заступник начальника відділу надання адресної допомоги (займала ОСОБА_1 ); інженер-програміст 1 категорії бюро розробки програмного забезпечення фінансування програм з питань соціального захисту населення відділу розробки та впровадження програмного забезпечення економіки, фінансів та бухгалтерського обліку (займала ОСОБА_3 ); секретар (займала ОСОБА_4 ) (а. с. 79, т. 1).
З урахуванням змін до штатного розпису вакантними були наступні посади: інженер 1 категорії у відділі адміністративно-господарського забезпечення - 1 штатна од.; інспектор з кадрів - 1 штатна од.; інженер з охорони праці 1 категорії відділу адміністративно-господарського забезпечення - 1 штатна од.; провідний інженер-програміст відділу розробки та впровадження програмного забезпечення економіки, фінансів та бухгалтерського обліку - 1 штатна од.; провідний інженер-програміст відділу програмного супроводження адресних допомог - 1 штатна од.; провідний інженер-програміст відділу розробки та впровадження програмного забезпечення соціального обслуговування - 1 штатна од.; інженер-програміст 1 категорії відділу розробки та впровадження програмного забезпечення соціального обслуговування - 1 штатна од.; економіст з фінансової роботи 1 категорії відділу бухгалтерського обліку та звітності (тимчасова) 1 штатна од.; провідний інженер-електронік відділу технічного обслуговування - 2 штатні од.
Що стосується посади інженера 1 категорії у відділі адміністративно-господарського забезпечення, то відповідно до посадової інструкції вказана посада потребує знань та досвіду, пов`язаних з будівельними роботами та енергетичним менеджментом, а також вмінь читати будівельну документацію та перевіряти на відповідність їй виконаних будівельних робіт (а. с. 212-213, т. 1). З огляду на це, жоден з фахівців, посади яких скорочувались, не відповідав зазначеній посаді, у зв`язку із чим, вказана вакансія жодній особі не пропонувалась.
Відповідно до посадової інструкції інженера з охорони праці 1 категорії відділу адміністративно-господарського забезпечення, вказана посада потребує вищої освіти за відповідним напрямом підготовки та стаж роботи за посадою інженера з охорони праці ІІ категорії не менше 2 років. З огляду на це жоден з фахівців, посади яких скорочувались, не відповідав зазначеній посаді (а. с. 6, т. 2).
Відповідно до посадових інструкцій, посади провідного інженера-програміста та інженера-програміста 1 категорії потребують повної вищої освіти відповідного напряму підготовки. З усіх фахівців, посади яких скорочувались, відповідний напрям підготовки мала лише ОСОБА_3 . З урахуванням того, що ОСОБА_3 працювала в установі на посадах інженера-програміста з 2015 року та мала стаж роботи за спеціальністю більше 3 років їй було запропоновано посаду провідного інженера-програміста.
Відповідно до посадової інструкції провідного інженера-електроніка, вказана посада потребує вищої освіти за відповідним напрямом підготовки та стаж роботи за посадою інженера-електроніка 1 категорії не менше 2 років. З огляду на це жоден з фахівців, посади яких скорочувались, не відповідав зазначеній посаді.
Відповідно до посадової інструкції економіста з фінансової роботи 1 категорії відділу бухгалтерського обліку та звітності, вказана посада потребує повної вищої освіти відповідного напряму підготовки та стаж роботи за професією економіста не менше 2 років. З усіх фахівців, посади яких скорочувались, вимогам відповідали ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Комісією враховано, що ОСОБА_2 у 2003 році закінчила Запорізьку державну інженерну академію, де отримала кваліфікацію - економіст. ОСОБА_2 працює в установі з 2012 року. Починала діяльність з роботи у відділі бухгалтерського обліку та звітності. За безпосередньої участі ОСОБА_2 в установі було впроваджено автоматизовані системи та налагоджено роботу з реалізації державних програм, видатки на реалізацію яких враховані в обсягах між бюджетних трансфертів в обласному бюджеті, а також обласних програм з питань соціального захисту: нарахування та друк документів на виплату всіх видів грошової допомоги, компенсаційних виплат, перерахування коштів на здійснення соціальних виплат через поштові відділення зв`язку або установи банків, проведення розрахунків з надавачами послуг, пов`язаних із соціальним захистом і соціальним забезпеченням. Цей напрям був новим для установи, запровадженим у 2012 році. ОСОБА_2 досконало знає роботу відділу бухгалтерського обліку та звітності і неодноразово виконувала обов`язки тимчасово відсутніх працівників відділу бухгалтерського обліку та звітності. Тривалий час працювала у Державній казначейській службі України, у тому числі на посаді головного спеціаліста відділу бюджетних надходжень, видатків та інших клієнтів. Досконало володіє питаннями роботи у бюджетному законодавстві.
ОСОБА_1 має кваліфікацію філолога, викладача німецької мови та літератури. У 2006 році закінчила факультет післядипломної освіти Запорізького національного університету, де здобула кваліфікацію - економіст. В установі працює з 2017 року на посаді заступника начальника відділу надання адресної допомоги. Займається питаннями ведення електронного реєстру та обробки заяв (з доданими документами) громадян стосовно питань надання адресної грошової допомоги, передбаченої відповідним Порядком, затвердженим розпорядженням голови Запорізької обласної державної адміністрації. Веде електронний реєстр та обробку висновків (з заявами осіб та доданими документами) депутатів Запорізької обласної ради, які подані до установи для розгляду та здійснення виплати грошової допомоги, передбаченої відповідним Порядком, затвердженим розпорядженням голови Запорізької обласної державної адміністрації. Готує документи для розгляду комісії з питань надання адресної грошової допомоги громадянам, які опинились у складних життєвих обставинах та документи, необхідні для здійснення таких виплат.
Врахувавши, що ОСОБА_2 мала більш тривалий стаж роботи в установі (7 років 3 місяці) у порівнянні зі ОСОБА_1 (2 роки 8 місяців), брала участь у впровадженні нових для відділу бухгалтерського обліку та звітності напрямків роботи, виконувала обов`язки тимчасові відсутніх співробітників відділу бухгалтерського обліку та звітності та досконало знає роботу відділу, тривалий час виконувала близькі за змістом нової посади функції, за свою роботу неодноразово заохочувалась, мала бездоганну трудову дисципліну, комісія дійшла висновку, що рівень кваліфікації та продуктивності ОСОБА_2 беззаперечно вищий за рівень кваліфікації та продуктивності ОСОБА_1 .
Врахувавши оцінку рівня кваліфікації та продуктивності роботи, освіту, наявність заохочень, відсутність дисциплінарних стягнень, дотримання Правил внутрішнього трудового розпорядку, Правил професійної етики та поведінки працівників, відсутність скарг на дії працівників щодо виконуваної роботи, дотримання строків і якості виконуваної роботи, ефективність використання робочого часу, вимоги до посад згідно посадових інструкцій, комісія прийняла рішення на підставі отриманої інформації запропонувати посаду інспектора з кадрів - ОСОБА_4 ; провідного інженера програміста відділу розробки та впровадження програмного забезпечення економіки, фінансів та бухгалтерського обліку - ОСОБА_3 ; економіста з фінансової роботи 1 категорії відділу бухгалтерського обліку та звітності - ОСОБА_2 (посада тимчасова, за строковим договором).
Окрім оцінки рівня кваліфікації та продуктивності праці, комісією враховано той факт, що ОСОБА_4 виконувала в установі обов`язки по веденню кадрової роботи, безперервний стаж роботи в установі складав 3 роки 8 місяців, працювала в Головному управлінні Державної казначейської служби на посаді провідного спеціаліста сектору персоналу і на посаді головного спеціаліста з питань запобігання корупції, а також враховано, що ОСОБА_4 є інвалідом ІІІ групи відповідно до довідки від 12 липня 2017 року АВ № 0674070, тому звільненню не підлягає.
Позивач не довела, що у неї було переважне право на залишенні на роботі.
Судом першої інстанції досліджено копію Журналу реєстрації наказів з кадрових питань (а. с. 136-141, т. 1).
Відповідно до вказаного Журналу, у сукупності з копіями наказів про прийняття та звільнення працівників, судом першої інстанції перевірено факти прийняття та звільнення працівників установи з 01 серпня 2019 року по 01 листопада 2019 року, за результатами чого встановлено факт неможливості призначення ОСОБА_1 на вказані посади внаслідок вимог до освіти та стажу роботи, а також відповідно до рішення комісії.
Судами встановлено, що відповідачем було дотримано вимоги статті 49-4 КЗпП України та вимоги Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" шляхом направлення профспілковому комітету установи повідомлення від 01 серпня 2019 року № 01-372 про майбутнє звільнення працівників, тобто за 3 місяці, як того вимагає трудове законодавство. Вказане повідомлення включало відповідні накази що стосуються оптимізації структури установи, аналіз та список посад, що підлягають скороченню.
Подання про розірвання трудового договору з відповідачем до профспілки було направлене 28 жовтня 2019 року. У період з 21 жовтня 2019 року по 30 жовтня 2019 року включно ОСОБА_1 знаходилась на лікарняному і стала до роботи 31 жовтня 2019 року.
31 жовтня 2019 ОСОБА_1 було направлено запрошення на засідання профспілкового комітету 31 жовтня 2019 року о 09:00, на яке вона не з`явилась, мотивувавши це тим, що буде присутня тільки з адвокатом.
Засідання було перенесено на 01 листопада 2019 року о 09:00, на якому позивач була присутня з адвокатом. Таким чином наказ про звільнення ОСОБА_1 було видано 01 листопада 2019 року після отримання відповідного погодження профспілкового органу.