Постанова
Іменем України
29 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 670/584/17
провадження № 61-13784св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Грушицького А. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Державна казначейська служба України, Прокуратура Хмельницької області,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Віньковецького районного суду Хмельницької області від 10 квітня 2020 року у складі судді Потапова О. О. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 29 липня 2020 року у складі колегії суддів: Корніюк А. П., П`єнти І. В., Талалай О. І.
у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Прокуратури Хмельницької області про відшкодування шкоди,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної казначейської служби України, Віньковецького відділу Городоцької місцевої прокуратури, в якому просив стягнути за рахунок Державного бюджету України на його користь завдану йому Прокуратурою Віньковецького району матеріальну шкоду у розмірі 79 537,28 грн та в рахунок відшкодування частини моральної шкоди 1 803 787 грн.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що 28 грудня 2009 року Прокуратурою Віньковецького району порушено проти нього кримінальну справу № 31/0129 за частиною другою статті 364, частиною другою статті 366, статтею 246, частиною другою статті 191 КК України.
09 лютого 2010 року слідчим Прокуратури Віньковецького району та прокурором йому було пред`явлено обвинувачення у вчиненні злочинів, передбачених частиною другою статті 364, частиною другою статті 366, статтею 246, частиною другою статті 191 КК України. В цей же день йому було обрано запобіжний захід у виді підписки про невиїзд.
10 вересня 2010 року Віньковецький районний суд, розглянувши матеріали кримінальної справи, виправдав його за частиною другою статті 364, частиною другою статті 366, статтею 246, частиною другою статті 191 КК України.
Разом з тим, суд визнав його винним у скоєнні злочину, передбаченого частиною другою статті 367 КК України (службова недбалість) і призначив йому покарання у виді 2 років позбавлення волі з позбавленням права займати керівні посади строком на 2 роки. На підставі частини четвертої статті 74 КК України, з урахуванням бездоганної поведінки та сумлінного ставлення до праці, суд звільнив його від основного та додаткового покарань.
Починаючи з вересня 2010 року рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій його виправдано за трьома інкримінованими йому органом досудового слідства статтями, а саме: частиною другою статті 366, статтею 246, частиною другою статті 191 КК України.
Крім того, зазначив про те, що кримінальне провадження, порушене 28 грудня 2009 року відносно нього за частиною другою статті 364 КК України, не закрите і він незаконно перебуває під слідством і судом з 28 грудня 2009 року до 02 січня 2020 року, тобто протягом 10 років і 6 днів (120 місяців і 6 днів), у зв`язку з чим були зганьблені його честь і гідність, завдано непоправної шкоди престижу та діловій репутації, порушено його нормальні життєві зв`язки через неможливість продовження активного громадського життя, тому відповідачі повинні відшкодувати йому завдану моральну шкоду.
Тривалість його кримінального переслідування прокуратурою потягла суттєві зміни в його житті. Помер його батько, від переживань він отримав гіпертонічну хворобу, від нього відвернулись друзі, його сім`я виживала на мізерну зарплату його дружини-медика, діти були обмежені в засобах існування, а він в отриманні паспорта для виїзду за межі України та працевлаштуванні за кордоном, оскільки через кримінал його не хотіли брати на роботу в маленькому селищі Віньківці.
Вимоги ним заявлені без урахування кримінального провадження внесеного в ЄРДР за частиною другою статті 364 КК України.
У січні 2020 року ОСОБА_1 подав заяву про збільшення позовних вимог, в якій просив стягнути за рахунок Державного бюджету України (Державна казначейська служба України) 78 000 грн, сплачених ним у зв`язку із наданням йому юридичної допомоги, 2 355,15 грн - потрачених ним на переїзди, пов`язані із незаконним кримінальним переслідуванням, та завдану йому зухвалими протиправними діями працівниками прокуратури у цьому кримінальному провадженні моральну шкоду в розмірі 3 000 000 грн.
Ухвалою Віньковецького районного суду Хмельницької області від 18 вересня 2017 року залучено до участі у справі як співвідповідача Городоцьку місцеву прокуратуру.
Ухвалою Віньковецького районного суду Хмельницької області від 02 жовтня 2017 року залучено до участі у справі як співвідповідача Прокуратуру Хмельницької області.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Віньковецького районного суду Хмельницької області від 10 квітня 2020 року позов задоволено частково.
Стягнуто з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України шляхом списання у безспірному порядку з Єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 503 380,38 грн та матеріальної шкоди - 1 684,53 грн. У задоволенні інших вимог відмовлено. Судові витрати віднесено на рахунок держави.
Задовольняючи частково позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди суд першої інстанції виходив з того, що позивач перебував під слідством та судом з 09 лютого 2010 року (пред`явлення обвинувачення у кримінальному провадженні за частиною другою статті 364, частиною другою статті 366, статтею 246, частиною другою статті 191 КК України) до 27 грудня 2018 року - ухвалення прокурором постанови про закриття кримінального провадження, передбаченого частиною другою статті 364 КК України з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 284 КПК України (за відсутністю складу злочину).
Закриття провадження з таких підстав є обставиною, яка реабілітує позивача, тому до цього часу він перебував під слідством і за період з 09 лютого 2010 року до 27 грудня 2018 року він вправі поновити порушені відповідачем права, оскільки позивачзазнав негативного впливу внаслідок притягнення його до кримінальної відповідальності, брав участь під час досудового розслідування та розгляду справи в суді протягом тривалого часу, був позбавлений можливості реалізувати свої звички і бажання, що вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя, втратив робоче місце посадової особи, яке не може поновити, поховав батька, не реалізував себе як військовий, не зміг виїжджати за межі України, забезпечувати сім`ю, переніс страх майбутньої кари, витрачає час на лікування гіпертонічної хвороби.
Стягуючи з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь позивача матеріальну шкоду в розмірі 1 684,53 грн, місцевий суд взяв до уваги долучені позивачем до справи квитки, які підтверджують його переміщення (поїздки, пов`язані із розглядом справи).
Відмовляючи у поверненні витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, суд першої інстанції виходив з того, що згідно з договором від 29 січня 2009 року та наданими позивачем копіями квитанцій №№ 21, 28, 30 про оплату юридичних послуг, ним витрачено у 2010 році 18 000 грн, а у 2012 році та у 2015 році - на правову допомогу адвоката 18 000 грн. Представлена суду ксерокопія договору та квитанції є недопустимими доказами в силу вимог частини п`ятої статті 91 ЦПК України, оскільки не засвідчені підписом учасника та печаткою особи з якою укладено договір, а оригінали їх суду не представлено. Також не засвідчено печаткою адвоката акти виконаних робіт та не підтверджено позивачем, що зазначені роботи проплачено - не надано копії квитанцій про оплату виконаної роботи.
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 29 липня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Віньковецького районного суду Хмельницької області від 10 квітня 2020 року в частині стягнення моральної шкоди змінено, збільшено розмір стягнутої на користь ОСОБА_1 моральної шкоди до 550 000 грн.
Рішення Віньковецького районного суду Хмельницької області від 10 квітня 2020 року в частині стягнення матеріальної шкоди змінено, збільшено розмір стягнутої на користь ОСОБА_1 матеріальної шкоди до 79 684,53 грн.
В решті рішення Віньковецького районного суду Хмельницької області від 10 квітня 2020 року залишено без змін.
Збільшуючи розмір стягнутої на користь позивача моральної шкоди, апеляційний суд виходив з того, що суд першої інстанції при визначенні розміру моральної шкоди не врахував, що законодавець закріпив мінімальний розмір моральної шкоди, виходячи з установленого законодавством розміру заробітної плати на момент розгляду справи судом, за кожен місяць перебування під слідством та судом. Тобто, цей розмір у будь-якому випадку не може бути зменшено, оскільки він є гарантованим мінімумом. Але визначення розміру відшкодування залежить від таких чинників, як характер і обсяг страждань (фізичного болю, душевних і психічних страждань тощо), яких зазнав позивач, можливості відновлення немайнових втрат, їх тривалість, тяжкість вимушених змін у його життєвих і суспільних стосунках, ступінь зниження престижу, репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, і сама можливість такого відновлення у необхідному чи повному обсязі.
Збільшуючи розмір матеріальної шкоди суд апеляційної інстанції виходив з того, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 щодо стягнення майнової шкоди, а саме витрат на правову допомогу і в частині розміру стягнутої майнової шкоди, оскільки факт понесення витрат на правову допомогу у зв`язку з розглядом кримінальної справи відносно ОСОБА_1 і факт їх оплати позивачем в сумі 78 000 грн підтверджені матеріалами справи, а саме: належним чином завіреною копією Договору про надання юридичних послуг від 29 січня 2009 року, що укладений між адвокатом Баб`юком І. М. та ОСОБА_1, належним чином завіреними копіями квитанцій до прибуткових касових ордерів №№ 21, 28, 30, за якими ОСОБА_1 адвокату Баб`юку І.М. було сплачено відповідно 24 000 грн, 29 000 грн та 25 000 грн і актами виконаних робіт (наданих послуг) від 02 листопада 2010 року, 30 листопада 2012 року та 28 січня 2015 року.
Залишаючи рішення місцевого суду в решті без змін, суд апеляційної виходив з того, що судом першої інстанції правильно визначено суму матеріальної шкоди, що спричинена позивачу витратами на переїзд у зв`язку із розглядом його справи в розмірі 1 684,53 грн.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У вересні 2020 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на рішення Віньковецького районного суду Хмельницької області від 10 квітня 2020 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 29 липня 2020 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення в частині часткового відшкодування моральної (немайнової) шкоди та постановити нове рішення про задоволення позовних вимог в цій частині в повному обсязі.
Рішення судів попередніх інстанцій в частині відшкодування матеріальної шкоди в касаційному порядку не оскаржуються.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що у прохальній частині касаційної скарги він просив витребувати із Хмельницької прокуратури кримінальну справу № 31/0129 про обвинувачення його у тяжких злочинах проти держави для подальшого огляду в судовому засіданні, проте вказане клопотання не було задоволено судом.
Поза увагою судів залишилося беззаконня в кримінальному процесі.
Приводами і підставами порушення відносно нього кримінальної справи слугували не вимоги статей 94, 97, 98 КПК України в редакції 1960 року, а особисті інтереси прокурора.
Він був притягнутий до кримінальної відповідальності не за злочин проти суспільства, а за добру справу на благо суспільства, що прямо протирічить завданням кримінального провадження, передбаченого статтею 2 КПК України.
Також поза увагою судів залишився факт прокурорського свавілля, який виразився у тому, що вже після закриття кримінального провадження 19 серпня 2014 року постановою слідчого СВ Віньковецького РВ УМВС на підставі пункту 1 частини першої статті 284 КПК України протягом більше трьох років (від серпня 2014 року до жовтня 2017 року) на порушення статті 221 КПК України працівники прокуратури не допускали його до ознайомлення із матеріалами кримінального провадження про його обвинувачення.
Не надано судом належної правової оцінки тим протиправним діям прокурора, які виразилися у відвертому зловживанні своїми посадовими обов`язками.
Внаслідок безпідставного протизаконного притягнення його як обвинуваченого, зухвалого свавілля працівників прокуратури в даному кримінальному провадженні, знищення його ділової репутації як спеціаліста лісового господарства, що потягло втрату посади керівника підприємства, приниження його честі та гідності як людини і громадянина, постійне перебування у стресі, пов`язаному із слідчими діями і численними судовими засіданнями, призвели до гіпертонічних кризів і подальшої стійкої гіпертонії та цілого ряду супутніх серцево-судинних захворювань.
Апеляційний суд безпідставно відмовив йому у задоволенні клопотання про долучення доказів щодо погіршення стану його здоров`я, що вплинуло на повноту та всебічність з`ясованих обставин у справі.
Відзив на касаційну скаргу іншими учасниками справи не подано
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 19 листопада 2020 року відкрито провадження у цій справі та витребувано її матеріали із Віньковецького районного суду Хмельницької області.
28 грудня 2020 року справа № 670/584/17 надійшла до Верховного Суду.
Відповідно до підпунктів 2.3.25 та 2.3.49 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України, розділу 4.2 Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу суду та визначення складу суду у Верховному Суді, затверджених постановою Пленуму Верховного Суду від 14 грудня 2017 року № 8 та рішень зборів суддів Касаційного цивільного суду від 03 грудня 2020 року № 10 "Про внесення змін до рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду від 20 травня 2019 року № 3", у справі призначено повторний автоматизований розподіл судових справ в частині зміни суддів, які не входять до складу постійної колегії суддів.
Доповідачем у цій справі відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено суддю Литвиненко І. В., у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Висоцької В. С., Грушицького А. І.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
28 грудня 2009 року слідчим Прокуратури Віньковецького району Хмельницької області була винесена постанова, якою порушено кримінальну справу щодо ОСОБА_1 за ознаками злочинів, передбачених частиною другою статті 364, частиною другою статті 366, статтею 246, частиною другою статті 191 КК України.
09 лютого 2010 року слідчим Прокуратури Віньковецького району Хмельницької області була винесена постанова, згідно з якою ОСОБА_1 притягнуто як обвинуваченого і пред`явлено йому обвинувачення у вчиненні злочинів, передбачених частиною другою статті 364, частиною другою статті 366, статтею 246 КК України та обрано запобіжний захід у виді підписки про невиїзд.
Вироком Віньковецького районного суду Хмельницької області від 10 вересня 2010 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого частиною другою статті 367 КК України і призначено покарання у виді 2 років позбавлення волі з позбавленням права займати керівні посади строком на 2 роки. На підставі частини четвертої статті 74 КК України з урахуванням бездоганної поведінки та сумлінного ставлення до праці ОСОБА_1 звільнено від основного та додаткового покарання. До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_1 залишено попередній - підписку про невиїзд.
25 січня 2014 року слідчим Віньковецького відділення поліції внесено відомості до ЄРДР по кримінальній справі № 31/029, по якій ОСОБА_1 раніше проходив як обвинувачений за частиною другою статті 364 КК України.
30 січня 2014 року слідчим Віньковецького РВ УМВС у в Хмельницькій області винесено постанову про закриття кримінального провадження на підставі пункту 2 частини першої статті 284 КПК України, у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 364 КК України.
Ухвалою слідчого суді Віньковецького районного суду Хмельницької області від 10 січня 2019 року встановлено, що 07 травня 2014 року постанову про закриття кримінального провадження від 30 січня 2014 року скасовано.
Постановою Віньковецького РВ УМВС України в Хмельницькій області від 19 серпня 2014 року кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12014240100000030 від 25 січня 2014 року, закрито у зв`язку із відсутністю події кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 364 КК України.
06 березня 2015 року прокурором Прокуратури Віньковецького району скасована постанова слідчого від 19 серпня 2014 року про закриття кримінального провадження, у зв`язку із неповнотою проведеного досудового розслідування.
Постановою Городоцької місцевої прокуратури від 27 грудня 2018 року кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12014240100000030 від 25 січня 2014 року, закрито у зв`язку із відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 364 КК України. Запобіжний захід, обраний 09 лютого 2010 року ОСОБА_1, а саме підписку про невиїзд - скасовано. Відомості про прийняте рішення внесені до ЄРДР.
Ухвалою слідчого судді Віньковецького районного суду від 10 січня 2019 року повернуто ОСОБА_3 його скаргу на постанову прокурора Віньковецького відділу Городоцької місцевої прокуратури юрист 1 класу Козел Н. О. про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12014240100000030 від 25 січня 2014 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 364 КК України з усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 19 лютого 2019 року ухвалу слідчого судді Віньковецького районного суду Хмельницької області від 10 січня 2019 року про повернення ОСОБА_1 скарги на постанову прокурора Віньковецького відділу Городоцької місцевої прокуратури юриста 1 класу Козел Н. О. про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12014240100000030 від 25 січня 2014 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 364 КК України скасовано та призначено новий розгляд у суді першої інстанції.
Постановою Городоцької місцевої прокуратури від 29 березня 2019 року кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12014240100000030 від 25 січня 2014 року закрито у зв`язку із відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 364 КК України.
Ухвалою Дунаєвецького районного суду від 06 червня 2019 року задоволено скаргу ОСОБА_1 та скасовано постанову прокурора Віньковецького відділу Городоцької місцевої прокуратури від 29 березня 2019 року про закриття кримінального провадження № 12014240100000030 від 25 січня 2014 року.
27 червня 2019 року прокурором Віньковецького відділу Городоцької місцевої прокуратури прийнято рішення про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12014240100000030 від 25 січня 2014 року за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 364 КК України за пунктом 2 частини першої статті 284 КК України.
Ухвалою Дунаєвецького районного суду від 19 грудня 2019 року задоволено скаргу ОСОБА_1 та скасовано постанову прокурора Віньковецького відділу Городоцької місцевої прокуратури від 27 червня 2019 року про закриття кримінального провадження № 12014240100000030 від 25 січня 2014 року і матеріали справи повернуто прокурору.