Постанова
Іменем України
27 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 643/12492/18
провадження № 61-13750св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Відкрите акціонерне товариство "Трест "Південзахіденергобуд",
третя особа - Регіональне відділення фонду державного майна України по Харківській області,
особа, яка подала апеляційну скаргу - ОСОБА_2,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 14 червня 2019 року у складі колегії суддів: Котелевець А. В., Коваленко І. П., Тичкової О. Ю.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Відкритого Акціонерного товариства "Трест "Південзахіденергобуд", зміненого на Приватне акціонерне товариство "Трест "Південзахіденергобуд" (далі - ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд"), в якому, просила визнати за нею право користування житловим приміщенням квартири АДРЕСА_1 .
Вимоги, з урахуванням уточнень, мотивовані тим, що житловий будинок АДРЕСА_2 перебуває на балансі й обслуговуванні відповідача. 01 січня 2006 року їй з сином ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який є інвалідом з дитинства ІІІ групи за загальним захворюванням, надана для проживання кімната № НОМЕР_3 на підставі договору користування, укладеного між нею та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (далі -
ФОП ОСОБА_4 ), з якою вона перебувала у трудових стосунках, працюючи прибиральницею під`їздів будинку АДРЕСА_2 за вказаною адресою.
З 01 січня 2006 року вона постійно проживає в указаному житлі, здійснює капітальний та поточний ремонти, за власні кошти зробила перебудову санвузла, поміняла труби каналізації та води, електричну проводку, поставила лічильник на електроенергію, сплачує комунальні послуги, власного житла не має.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Московського районного суду м. Харкова від 21 лютого
2019 року позов задоволено. За ОСОБА_1 визнано право користування житловим приміщенням квартири АДРЕСА_1 .
Суд першої інстанції виходив з доведеності позовних вимог.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Харківського апеляційного суду від 14 червня 2019 року зазначене заочне рішення суду першої інстанції скасовано й ухвалено нове рішення, яким
у задоволенні позову відмовлено.
Стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1 057,20 грн судового збору.
Апеляційний суд виходив з того, що ордер на вселення до сімейного гуртожитку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, ОСОБА_1 не надавався, у трудових стосунках з ПрАТ "Південзахіденергобуд" позивач не перебувала, ОСОБА_2 є власником квартири
АДРЕСА_3, частиною житлової площі якої є спірна кімната № НОМЕР_3, а тому підстави для задоволення позову ОСОБА_1 відсутні.
Аргументи учасників справи
У липні 2019 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на зазначену постанову апеляційного суду, в якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржену постанову апеляційного суду та залишити
в силі заочне рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції не врахував, що зв`язок між квартирою НОМЕР_2 та квартирою АДРЕСА_1 відсутній, оскільки це зовсім різні адреси. ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу набув квартиру АДРЕСА_3 у ОСОБА_5, а вона проживає постійно саме в квартирі АДРЕСА_1, тому ОСОБА_2 набув іншу квартиру, а не її. Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 01 липня 2017 року та постановою Харківського апеляційного суду від 11 грудня 2019 року факт того, що квартира
АДРЕСА_6, не встановлено. Посилання ОСОБА_2 на те, що її квартира, нібито, надана їй ОСОБА_5 для проживання, не відповідає дійсності, оскільки
ОСОБА_5 до її проживання в квартирі № НОМЕР_3 ніякого відношення не має, що підтверджується довідкою ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд". З технічного паспорту на ім`я ОСОБА_5 на квартиру АДРЕСА_5 вбачається, що він складений 03 лютого 2018 року після ухвалення судових рішень, що спростовує посилання на об`єднання квартир № НОМЕР_1 і № НОМЕР_3 в одну квартиру, в якій, нібито, проживав ОСОБА_5 .
До отриманої нею копії апеляційної скарги всупереч вимогам ухвали Харківського апеляційного суду не додані всі копії, які наявні в матеріалах справи (а. с. 142 - 181): ксерокопії паспорту ОСОБА_2 і його ідентифікаційного коду, договору найму від 01 січня 2006 року, ухвали Московського районного суду м. Харкова від 14 грудня 2017 року, що свідчить про зловживання ним процесуальними правами.
Усі цивільні справи, які стосуються житла в колишньому гуртожитку, а нині -
в житловому будинку АДРЕСА_2, мають велике суспільне значення; неодноразово керівники ОСББ притягувалися до кримінальної відповідальності стосовно зловживань, порушення прав мешканців на жилі приміщення в будинку; Апеляційним судом Харківської області та Харківським апеляційним судом ухвалено багато судових рішень, якими відмінені незаконні судові рішення Московського районного суду м. Харкова про визнання права власності на квартири. З цих підстав справа не мала розглядатися
в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи. Апеляційний суд, розглянувши справу в порядку спрощеного провадження без виклику учасників справи, фактично позбавив її доступу до правосуддя, гарантованого Конституцією України.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 31 жовтня 2016 року позовні вимоги у справі за позовом прокурора Московського району м. Харкова в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області до Органу самоорганізації населення "Будинковий комітет "Вулиця Гвардійців Широнінців, 39-Б", Комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" м. Харків задоволено та визнано незаконними дії Органу самоорганізації населення "Будинковий комітет "Вулиці Гвардійців Широнінців, 39Б" щодо проведення перенумерації кімнат
у зазначеному будинку, дії Комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" з виготовлення 10 листопада 2009 року відповідного технічного паспорту. Тому апеляційний суд не звернув увагу, що квартири АДРЕСА_5, яка на праві власності належить ОСОБА_2, не існує, оскільки незаконна перенумерація квартир відмінена зазначеним рішенням суду.
Висновок апеляційного суду про те, що кімнати № НОМЕР_1 та № НОМЕР_3 на підставі ордеру від 14 грудня 1999 року надані батьку ОСОБА_5 на склад сім`ї з чотирьох осіб, в якому зазначений і ОСОБА_5, не відповідає дійсним обставинам. ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд" ордер ні ОСОБА_5, ні його батьку не видавався, на чому наполягає ПАТ "Трест "Південзахіденергобуд" у відзиві. Обставини надання ПАТ "Південзахіденергобуд" кімнат № НОМЕР_1 та № НОМЕР_3 по АДРЕСА_2 ОСОБА_5 заочним рішенням Московського районного суду м. Харкова від 01 листопада 2017 року й ухвалою цього ж суду від 14 грудня 2017 року не встановлювалися.
У жовтні 2019 року ОСОБА_2 подав до суду відзив, у якому просив оскаржену постанову апеляційного суду залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість її доводів.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 18 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі.
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-IX), який набрав чинності 08 лютого 2020 року, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Ухвалою Верховного Суду від 15 березня 2021 року справу призначено до судового розгляду.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Суди встановили, що згідно з договором від 08 лютого 2005 року кімната № НОМЕР_3 житловою площею 16,93 кв. м, загальною площею 26,52 кв. м, у гуртожитку за вказаною адресою передана балансоутримувачем для утримання гуртожитку
в оренду ФОП ОСОБА_4, з якою ОСОБА_6 перебувала у трудових стосунках, працюючи технічним працівником на підставі трудового договору.
01 січня 2006 року між ФОП ОСОБА_4 та ОСОБА_1 укладено договір найму житлового приміщення № 105, за умовами якого кімната № НОМЕР_3
в гуртожитку АДРЕСА_2 передана ОСОБА_1 в користування для безстрокового проживання.
Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області від 19 грудня 2007 року № 1278 будівлю
АДРЕСА_2 виключено з числа гуртожитків та присвоєно статус житлового будинку, у зв`язку з чим його мешканцям дозволено закріпити за собою займану житлову площу та відкрити особові рахунки в установленому законом порядку.
Згідно з довідкою ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд" від 09 листопада
2018 року № 62 ордер на вселення до сімейного гуртожитку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, ОСОБА_1 не надавався, у трудових стосунках з ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд" позивач не перебувала.
Заочним рішенням Московського районного суду м. Харкова від 01 листопада 2017 року, з урахуванням ухвали цього ж суду від 14 грудня 2017 року про виправлення описки, за ОСОБА_5 визнано право власності на квартиру АДРЕСА_3, житловою площею 29,8 кв. м, загальною площею 42,6 кв. м. Право власності
ОСОБА_5 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 16 травня 2018 року, номер запису про право власності 26268010.
13 липня 2018 року на підставі договору купівлі-продажу ОСОБА_5 передав, а ОСОБА_2 прийняв у власність квартиру АДРЕСА_3 . Право власності ОСОБА_2 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 13 липня 2018 року, номер запису про право власності 27035638.
Відповідно до частини першої статті 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право, зокрема, на апеляційний перегляд справи.
У частині першій статті 352 ЦПК України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 (провадження
№ 61-2417сво19) зроблено висновок, що "аналіз частини першої статті 352 ЦПК України дозволяє зробити висновок, що ця норма визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення і які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків".
У пункті 3 частини першої статті 362 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 серпня 2020 року у справі № 127/26512/16-ц (провадження № 61-47768св18) вказано, що "у разі подання апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі і апеляційним судом встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, апеляційне провадження підлягає закриттю, а рішення суду першої інстанції не має переглядатися по суті. В той же час відповідно до пункту четвертого частини третьої статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо: суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі. Отже, у разі якщо апеляційний суд встановить, що судовим рішенням вирішувалося питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки особи, що не були залучені до участі у справі, це є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення".
Апеляційний суд зробив висновок про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1, оскільки ордер на вселення до сімейного гуртожитку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, ОСОБА_1 не надавався, у трудових стосунках з ПрАТ "Південзахіденергобуд" позивач не перебувала, а ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_3, частиною житлової площі якої є спірна кімната № НОМЕР_3 . Власник має права вимагати усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, зокрема шляхом виселення, зняття особи з реєстраційного обліку, проте це право залежить від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства.
Разом з цим предметом спору у цій справі є визнання права користування житловим приміщенням квартири АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 не був залучений до розгляду справи
в суді першої інстанції.
Переглядаючи рішення суду першої інстанції за апеляційною скаргою особи, що не була залучена до участі у справі, суд апеляційної інстанції не з`ясував, про які права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_2 саме щодо права користування житловим приміщенням АДРЕСА_1 прийняв рішення суд першої інстанції; не врахував, що у разі встановлення, що судовим рішенням вирішувалося питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки особи, що не були залучені до участі у справі, це є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення; якщо судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, апеляційне провадження підлягає закриттю, а рішення суду першої інстанції не має переглядатися по суті.
Колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги про те, що розгляд справи апеляційним судом помилково проводився у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, оскільки відповідно до частини першої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
В ухвалі Харківського апеляційного суду від 22 квітня 2019 року про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 та розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційний суд визначив ціну позову (за ціною відповідної квартири) у цій справі такою, що є меншою ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (а. с. 243, 244, т. 1).