ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 квітня 2021 року
м. Київ
Справа № 18/30
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Білоуса В.В. - головуючого, Васьковського О.В., Ткаченко Н.Г.
за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;
представники сторін в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце судового засідання учасники справи повідомлені належним чином
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк"
на постанову Східного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Білоусової Я.О. - головуючого, Пуль О.А., Тарасової І.В.
від 12.10.2020
та на рішення Господарського суду Полтавської області
у складі судді Іванко Л.А.
від 25.06.2020
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтава-Бетон СМ"
до ОСОБА_1
третя особа Департамент з питань реєстрації
про витребування майна з чужого незаконного володіння
в межах справи № 18/30
про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтава-Бетон СМ",-
ВСТАНОВИВ:
1. В провадженні Господарського суду Полтавської області перебуває справа №18/30 про банкрутство ТОВ "Полтава-Бетон СМ".
2. Постановою Господарського суду Полтавської області від 26.07.2011 визнано банкрутом ТОВ "Полтава-бетон CM" та відкрито ліквідаційну процедуру.
3. У вересні 2016 ТОВ "Полтава-Бетон СМ" звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовом до ТОВ "Енергобуд Еліт" про витребування майна з чужого незаконного володіння.
Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанції
4. Рішенням Господарського суду Полтавської області від 25.06.2020 у межах справи про банкрутство №18/30 у позові відмовлено повністю.
5. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
6. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 12.10.2020 у цій справі апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Полтавської області від 25.06.2020 у справі №18/30 залишено без змін.
Надходження касаційної скарги до Верховного Суду
7. 16.11.2020 Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" через Східний апеляційний господарський суд звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою від 12.11.2020 № 12/11-7 на постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.10.2020 та на рішення Господарського суду Полтавської області від 25.06.2020 у справі № 18/30, підтвердженням чого є накладна відділення поштового зв`язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга.
8. 25.11.2020, відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень ГПК України, касаційну скаргу Акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" від 12.11.2020 № 12/11-7 разом зі справою № 18/30 надіслано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
9. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги Акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" у справі № 18/30 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Ткаченко Н.Г., судді - Жукова С.В., що підтверджується витягом з протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 09.12.2020.
10. Ухвалою Верховного Суду від 21.12.2020 відкрито касаційне провадження у справі № 18/30 за касаційною скаргою Акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" від 12.11.2020 № 12/11-7 на постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.10.2020 та на рішення Господарського суду Полтавської області від 25.06.2020, призначено розгляд касаційної скарги на 02.02.2021 о 10:15 год.
11. Ухвалою Верховного Суду від 02.02.2021 зупинено касаційне провадження у справі № 18/30 за касаційною скаргою Акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" від 12.11.2020 № 12/11-7 на постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.10.2020 та на рішення Господарського суду Полтавської області від 25.06.2020 до розгляду палатою для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справ № 14/5026/1020/2011 і № Б-39/187-08 та оприлюднення повного тексту судових рішень ухвалених за результатами такого розгляду.
12. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі колегії суддів Білоуса В.В. - головуючого, Жукова С.В., Ткаченко Н.Г. від 12.04.2021 поновлено розгляд касаційної скарги Акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" від 12.11.2020 № 12/11-7 на постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.10.2020 та на рішення Господарського суду Полтавської області від 25.06.2020 у справі № 18/30. Призначено розгляд касаційної скарги на 27 квітня 2021 року о 10:30 год.
13. Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 26.04.2021 № 29.3-02/925 у зв`язку із відпусткою судді Жукова С.В. відповідно до приписів Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (зі змінами та доповненнями), призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 18/30.
14. Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 26.04.2021, справу № 18/30 за касаційною скаргою Акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" від 12.11.2020 № 12/11-7 на постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.10.2020 та на рішення Господарського суду Полтавської області від 25.06.2020 розподілено колегії суддів Касаційного господарського суду у складі: Білоуса В.В. - головуючого, Ткаченко Н.Г, Васьковського О.В.
15. Ухвалою Верховного Суду від 26.04.2021 прийнято касаційну скаргу Акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" від 12.11.2020 № 12/11-7 на постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.10.2020 та на рішення Господарського суду Полтавської області від 25.06.2020 у справі № 18/30, колегією суддів Касаційного господарського суду у складі: Білоуса В.В. - головуючого, суддів: Ткаченко Н.Г, Васьковського О.В. до свого провадження.
Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими аргументами особи, яка подала касаційну скаргу.
16. Не погоджуючись з прийнятою постановою, Акціонерним товариством комерційний банк "ПриватБанк" подано касаційну скаргу, в якій останнє просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення яким задовольнити позов.
17. Касаційну скаргу мотивовано наступним.
17.1 Судами попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях застосовано норми матеріального права без урахування правових висновків викладених в постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.12.2018 у справі № 522/2201/15-ц, від 05.12.2018 у справі № 522/2110/15-ц, від 05.12.2018 у справі № 522/2202/15-ц, від 15.05.2019 у справі № 522/7636/14-ц.
17.2 Судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права, а саме статей 204, 388, 1212 Цивільного кодексу України та порушено норми процесуального права, а саме статті 237 Господарського процесуального кодексу України.
17.3 Судами попередніх інстанцій не враховано, що спірне майно вибуло з володіння боржника не з його волі на підставі рішення Київського районного суду міста Полтави від 04.08.2009, яке було скасовано рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 12.08.2014 у справі № 2-3742/2009.
18. Представник скаржника в судовому засіданні 02.02.2021 підтримав касаційну скаргу з підстав викладених у ній.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
19. Відповідачем та третьою особою подано відзиви на касаційну скаргу в яких останні просять залишити касаційну скаргу без задоволення а оскаржувані судові рішення без змін.
Позиція Верховного Суду
20. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
21. Законом України від 15.01.2020 № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон) зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України.
22. Вказаний Закон набрав чинності 08.02.2020.
23. Прикінцевими та перехідними положеннями цього Закону встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
24. З огляду на викладене, в цьому випадку при розгляді вказаної касаційної скарги підлягають застосуванню норми Господарського процесуального кодексу України в редакції чинній з 08.02.2020, в редакції Закону від 15.01.2020 № 460-IX.
25. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги..
26. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
27. Ухвалюючи оскаржувані судові рішення суди попередніх інстанцій виходили з наступного.
27.1 12.01.2018 спірне майно: 19/50 часток об`єкту нерухомості (завод по виробництву бетону): будівля літ. А-1, площею 16,6 кв.м, в буд. літ. Б-3: 1 приміщення для підготовки матеріалів, площею 115,6 кв.м, 2 приміщення для підготовки матеріалів, площею 46,4 кв.м, 6 склад хімічних домішок, площею 9,8 кв.м, 3 щитова, площею 5,1 кв.м, загальною площею 176,9 кв.м, склади для зберігання інертних матеріалів № 1, силос для зберігання цементу №2, силос для зберігання цементу №3, розташоване за адресою: Полтавська область, м.Полтава, вул.Ковпака, буд. 37б, перейшло у власність до фізичної особи Гавриша Сергія Петровича на підставі свідоцтва від 12.01.2018, реєстр № 56, виданого приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Денисенко Л.М.
27.2 Дане майно відповідач придбав 02.01.2018 на електронних торгах, що проведені ДП "Сетам" (протокол № 308987).
27.3 Відповідно до протоколу проведення електронних торгів №308987 від 02.01.2018 Гавриш Сергій Петрович є переможцем електронних торгів з реалізації лоту №254212, а саме: 19/50 частин нежитлових будівель та споруд (завод по виробництву бетону), що знаходиться за адресою: м.Полтава, вул.Ковпака, 37б, запропонувавши ціну в розмірі 286 482,00 грн.
27.4 Позов власника про витребування майна в особи, яка придбала його в результаті публічних торгів, проведених у порядку, встановленому для виконання судових рішень, підлягає задоволенню лише у тому разі, якщо торги були визнані недійсними. Дана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 926/1288/18. Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Матеріали справи не містять доказів того, що електронні торги були визнані недійсними, або відповідач є недобросовісним, отже відсутні підстави витребування майна у добросовісного набувача.
28. Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не погоджується із вказаними висновками судів попередніх інстанцій з огляду на таке.
29. Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 04.08.2009 №2-3742/2009 за позовом ОСОБА_2, ТОВ "Полтавський завод залізобетонних конструкцій" до ТОВ "Полтава-Бетон CM", визнано дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 03.02.2009, укладений між ТОВ "Полтавський завод залізобетонних конструкцій" та ТОВ "Полтава-Бетон CM", визнано за ТОВ "Полтавський завод залізобетонних конструкцій" право власності на 19/25 частин нерухомого майна виробничі будівлі за адресою: АДРЕСА_1, а саме: літера за планом Б-3: 1 приміщення для підготовки матеріалів площею 115,6кв.м., 2 приміщення для підготовки матеріалів площею 46,4кв.м., 6 склад хімічних домішок площею 9,8кв.м., 3 щитова площею 5,1кв.м.; літера за планом А-1: 1 операторська площею 16,6кв.м., № 1 склади для зберігання інертних матеріалів; № 2 силос для зберігання цементу; № 3 силос для зберігання цементу; зобов`язано КП Полтавське БТІ "Інвентаризатор" зареєструвати за ТОВ "Полтавський завод залізобетонних конструкцій" право власності на 19/25 частин нерухомого майна виробничі будівлі за адресою: АДРЕСА_1, а саме: літера за планом Б-3: 1 приміщення для підготовки матеріалів площею 115,6кв.м., 2 приміщення для підготовки матеріалів площею 46,4кв.м., 6 склад хімічних домішок площею 9,8кв.м., 3 щитова площею 5,1кв.м.; літера за планом А-1: 1 операторська площею 16,6кв.м., № 1 склади для зберігання інертних матеріалів; № 2 силос для зберігання цементу; № 3 силос для зберігання цементу.
30. Рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 12.08.2014 у справі №2-3742/2009 (провадження №22-ц/786/2515/14) скасовано рішення Київського районного суду м. Полтави від 04.08.2009, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2, ТОВ "Полтавський завод залізобетонних конструкцій" до ТОВ "Полтава-бетон CM" про визнання права власності на 19/25 частин об`єкту нерухомості відмовлено.
31. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26.11.2014 у справі № 6-35372св14 (№2-3742/2009) відхилено касаційну скаргу ОСОБА_2, рішення апеляційного суду Полтавської області від 12.08.2014 у справі №2-3742/2009 (провадження №22-ц/786/2515/14) залишено без змін.
32. Згідно позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 24.06.2015 у справі № 907/544/14, якщо судовий акт скасовано, то він не породжує жодних правових наслідків з моменту його ухвалення.
33. Відповідно до закріпленого в статті 387 Цивільного Кодексу України загального правила власник має необмежене право витребувати майно із чужого незаконного володіння. Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.
34. Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388 Цивільного кодексу України залежить від того, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача.
35. Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом.
36. За змістом статті 388 Цивільного кодексу України випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можливі за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею. Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі унеможливлює витребування майна від добросовісного набувача.
37. Положення статті 388 Цивільного кодексу України застосовується як підстава позову про повернення майна від добросовісного набувача, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом, яке було відчужене третій особі, якщо між власником та володільцем майна не існує жодних юридичних відносин.
38. Вибуття майна з володіння власника на підставі судового рішення, ухваленого щодо цього майна, але в подальшому скасованого, вважається таким, що вибуло з володіння власника поза його волею (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 24.06.2015 у справі № 6-251цс15, з якою погодилася Велика Палата Верховного Суду в постановах від 05.12.2018 у справі № 522/2201/15-ц, від 05.12.2018 у справі № 522/2110/15-ц, від 05.12.2018 у справі № 522/2202/15-ц).
39. Згідно правових висновків викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 Цивільного кодексу України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника.
40. При цьому, відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
41. Згідно статті 650 Цивільного кодексу України особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.
42. Відповідно до частини 4 статті 656 Цивільного кодексу України до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.
43. З огляду на викладене, визначальним для надання правильної оцінки фактичним обставинам та для правильного застосування норм права у цьому випадку при розгляді заяви про витребування майна з чужого незаконного володіння у справі № 18/30 є дослідження правомірності саме первісного відчуження спірного майна, а не відчуження спірного майна 02.01.2018 на електронних торгах, яке згідно вказаних норм та висновків Верховного Суду в цьому випадку є різновидом правочинів в ланцюгу перепродажів спірного майна, тому передчасними є посилання судів попередніх інстанцій на правові висновки Верховного Суду викладені в постанові від 05.06.2019 у справі № 926/1288/18.
44. Наведеного судами попередніх інстанцій враховано не було, що призвело до ухвалення помилкового рішення про відмову в задоволенні позову ТОВ "Полтава-Бетон СМ" про витребування майна з чужого незаконного володіння.
45. З огляду на викладене, аргументи скаржника частково знайшли своє підтвердження під час касаційного провадження.
46. Аргументи учасників справи викладені проти задоволення касаційної скарги не спростовують аргументів касаційної скарги.
47. Окрім того, згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
48. Всупереч вказаній нормі процесуального закону, судами попередніх інстанцій не досліджено належним чином наявність чи відсутність волі позивача на первісне відчуження спірного майна згідно договору купівлі-продажу нерухомого майна від 03.02.2009.
49. Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.
50. Оскаржувані рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції таким вимогам закону не відповідають.
51. Рішення суду має прийматися і цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.
52. Вказані вимоги судами першої та апеляційної інстанцій при ухваленні оскаржуваних рішення та постанови не були дотримані.
53. При цьому, скаржник в касаційній скарзі зокрема просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення яким задовольнити позов.
54. Разом з тим, для вирішення вказаного питання необхідно досліджувати обставини щодо правомірності первісного відчуження спірного майна, наявності волі власника на таке відчуження та надавати відповідним доказам оцінку, що в силу вимог статті 300 Господарського процесуального кодексу України виходить за межі повноважень Верховного Суду.
55. Згідно пункту 2 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
56. З огляду на зазначене, Касаційний господарський суд дійшов висновку про те, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи порушено норми процесуального закону - статті 86 Господарського процесуального кодексу України, невірно застосовано норми матеріального права - статей 11, 388, 650, 656 Цивільного кодексу України, неповно досліджено всі обставини справи в їх сукупності, не враховано правові позиції Верховного Суду України викладені в постановах від 24.06.2015 у справі № 907/544/14 та від 24.06.2015 у справі № 6-251цс15, з якою погодилася Велика Палата Верховного Суду в постановах від 05.12.2018 у справі № 522/2201/15-ц, від 05.12.2018 у справі № 522/2110/15-ц, від 05.12.2018 у справі № 522/2202/15-ц, не враховано правову позицію викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, а тому рішення суду першої інстанції від 25.06.2020 та постанову суду апеляційної інстанції від 12.10.2020 слід скасувати, а справу № 18/30, в скасованій частині слід направити до Господарського суду Полтавської області на новий розгляд.
57. При новому розгляді суду необхідно належним чином дослідити та встановити наявність чи відсутність волі позивача на первісне відчуження спірного майна згідно договору купівлі-продажу нерухомого майна від 03.02.2009, встановити особу яка є поточним власником спірного майна, повно та всебічно дослідити дійсні обставини справи, дати належну оцінку зібраним у справі доказам, їх належності та допустимості, доводам та запереченням сторін і в залежності від встановленого та вимог закону, з урахуванням зауважень викладених в цій постанові, ухвалити законне та обґрунтоване рішення.
58. Оскільки Касаційний господарський суд дійшов висновку, що судові рішення у справі № 18/30 підлягають скасуванню, а справа в скасованій частині направленню на новий розгляд до суду першої інстанції, то розподіл судових витрат, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судом не здійснюється.
Керуючись статтями 240, 300, 301, 304, 308, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 15.01.2020 № 460-IX, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,