Постанова суду № 910/14646/19 від 21.04.2021 про зобов`язання вчинити дії

Перейти до правової позиції

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2021 року

м. Київ

Справа № 910/14646/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кібенко О. Р. - головуючого, Кондратової І. Д., Стратієнко Л. В.,

за участю секретаря судового засідання - Шпорта О. В.,

представників учасників справи:

Приватного акціонерного товариства "Білоцерківська теплоелектроцентраль" - не з`явився,

Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" - Дідук О. В. (адвокат),

Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - Цуканова С. Г. (адвокат),

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Білоцерківська теплоелектроцентраль"

на рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2020 (суддя Поліщук Г. Б.)

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.01.2021 (колегія суддів у складі: Кузнецової І. Л., Кощеєва І. М., Чус О. В.)

у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Білоцерківська теплоелектроцентраль"

до відповідачів:

1) Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит",

2) Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

про зобов`язання вчинити дії.

Вступ

1. Приватне акціонерне товариство "Білоцерківська теплоелектроцентраль" (далі - Товариство) було клієнтом Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (далі - Банк).

2. Після того як Банк у 2015 році визнано неплатоспроможним і почалася процедура його ліквідації, вимоги Товариства як пов`язаної з банком особи були включені до дев`ятої черги реєстру акцептованих вимог кредиторів Банку. Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) затвердила зазначений реєстр акцептованих вимог кредиторів Банку.

3. Товариство звернулося до суду з позовом до Банку і Фонду, стверджуючи, що воно не є пов`язаною особою і тому його вимоги потрібно включити до сьомої черги реєстру акцептованих вимог кредиторів. Кредиторські вимоги Товариства складають 18 168 754,57 грн. Включення вимог кредитора до сьомої черги замість дев`ятої означає більш високі шанси на задоволення цих вимог під час процедури ліквідації Банку.

4. Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову; це рішення залишено без змін судом апеляційної інстанції. Суди визнали, що Товариство є пов`язаною з Банком особою, а тому його вимоги правильно включені до дев`ятої черги. Товариство звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду.

5. У цьому спорі перед Верховним Судом постали такі питання:

- чи може кредитор доводити свою непов`язаність з Банком без оскарження рішення про віднесення його до пов`язаних осіб;

- яким чином мають затверджуватися переліки пов`язаних осіб Банком;

- чи є належним та допустимим доказом пов`язаності особи з Банком осіб рішення самого Банку про включення особи до переліку пов`язаних з ним осіб;

- як має доводитися пов`язаність/непов`язаність особи з Банком відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 52 Закону "Про банки і банківську діяльність";

- на кому лежить тягар доведення пов`язаності: на позивачеві (кредиторі Банку) чи відповідачах (Банку, Фонду).

6. Верховний Суд відмовив у задоволенні касаційної скарги і залишив у силі рішення судів попередніх інстанцій, виходячи з таких міркувань.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Обставини справи

7. Відповідно до ст. 300 ГПК суд касаційної інстанції переглядає справу на підставі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи. Суд не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним.

8. У цій справі судами попередніх інстанцій були встановлені наступні фактичні обставини справи.

9. 01.09.2015 правління Банку затвердило перелік пов`язаних з Банком осіб, до якого було включено Товариство за кодом 529. Відповідно до Положення про визначення пов`язаних із банком осіб, затвердженого постановою Правління Національного банку України (далі - НБУ) від 12.05.2015 № 315 (далі - Положення № 315), код пов`язаної особи - 529 означає: "Будь-яка особа, через яку проводиться операція в інтересах осіб, зазначених у ч. 1 ст. 52 Закону "Про банки і банківську діяльність", та на яку здійснюють вплив під час проведення такої операції особи, зазначені в цій частині, через трудові, цивільні та інші відносини".

10. Ця інформація направлена Банком на адресу НБУ електронним повідомленням від 01.09.2015 № 8-205000/17019.

11. 17.09.2015 Правління НБУ ухвалило постанову № 612 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" до категорії неплатоспроможних".

12. 17.09.2015 виконавча дирекція Фонду запровадила тимчасову адміністрацію в Банку строком на три місяці з 18.09.2015 до 17.12.2015 включно; призначила уповноважену особу Фонду Чернявську О. С. тимчасовим адміністратором Банку.

13. ОСОБА_1 як тимчасовий адміністратор Банку направляла на адресу НБУ електронні повідомлення з переліками пов`язаних з Банком осіб станом на 01.10.2015, 01.11.2015 та 01.12.2015. До цих переліків включено Товариство, зазначено код типу пов`язаної особи - 529, проведення операцій із Банком - "так".

14. Товариство включено Банком до переліку пов`язаних осіб на підставі низки документів, які можна поділити на три групи:

(1) Інформація щодо структури власності Банку. Відповідно до інформації, поданої Банком до НБУ (інформація про власників істотної участі в Банку станом на 01.01.2015, схематичне зображення структури власності Банку станом на 01.01.2015, відомості про остаточних ключових учасників у структурі власності Банку станом на 13.08.2015, відомості про власників істотної участі в Банку станом на 13.08.2015, схематичне зображення структури власності Банку станом на 13.08.2015) та розміщеної на сайті НБУ,

- кінцевим бенефіціарним власником Банку є ОСОБА_2 (сукупна участь 97,6693 %), зокрема через компанію "FROLD PROJEKT LIMITED" (100 %), якій належить 99,99991 %, TOB "ДІ.еР.Ай", якому належить 99,999945 %, ТОВ "Індастріал констракшн", якому належить 87,3273 % ПрАТ "F&C Realty" та 12,2745 % акцій Банку, а ПрАТ "F&C Realty" у свою чергу є власником 21,6053 % акцій Банку;

- у структурі власності Банку станом на 01.01.2015 була присутня компанія "LAVOY ALLIANCE LIMITED", 100% корпоративних прав якої належать ОСОБА_2

(2) Інформація щодо акціонерів Товариства. Компанії "FRОLD PROJEKT LIMITED", "MULREADY VENTURES LIMITED", "LAVOY ALLIANCE LIMITED" і Приватне акціонерне товариство "Росава" (далі - ПрАТ "Росава") є акціонерами Товариства.

(3) Інформація щодо договорів, укладених Банком та пов`язаними з ним особами. Договорами, які у сукупності свідчать про пов`язаність Товариства з Банком, є:

- договір про кредитну лінію від 29.04.2004 № 25-04/04, укладений Товариством з обмеженою відповідальністю "Банк "Фінанси та Кредит" і Закритим акціонерним товариством "Білоцерківська теплоелектроцентраль";

- договір застави майнових прав від 31.08.2011 № 3186ИП/0811, укладений між Банком і ПрАТ "Росава";

- кредитний договір від 27.02.2006 № 1048-01-06, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Банк "Фінанси та Кредит" і Закритим акціонерним товариством "Білоцерківська теплоелектроцентраль";

- договір іпотеки єдиного майнового комплексу від 28.04.2007 № 2074ЦИК/0407, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Банк "Фінанси та Кредит" і Закритим акціонерним товариством "Росава";

- іпотечний договір від 16.02.2015, укладений між НБУ, Товариством і Банком;

- договір застави корпоративних прав на частку в статутному капіталі юридичної особи від 16.02.2015, укладений між НБУ і компанією "MULREADY VENTURES LIMITED";

- договір застави корпоративних прав на частку в статутному капіталі юридичної особи від 16.02.2015, укладений між НБУ і ПрАТ "Росава".

15. 17.12.2015 НБУ прийняв постанову № 898 про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Банку.

16. 18.12.2015 виконавча дирекція Фонду розпочала процедуру ліквідації Банку, призначила уповноважену особу Фонду, якій делегувала повноваження ліквідатора Банку.

17. 18.01.2016 Товариство звернулося до Банку з кредиторською вимогою № 16036 про включення його до реєстру кредиторів Банку у встановлений Законом "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" строк.

18. 07.04.2016 виконавча дирекція Фонду затвердила перелік (реєстр) акцептованих вимог кредиторів Банку. Кредиторська вимога Товариства на суму 18 168 754,57 грн була включена до дев`ятої черги акцептованих кредиторських вимог (рішення № 488).

19. 14.04.2016 на офіційному сайті Фонду розміщено повідомлення про затвердження переліку (реєстру) акцептованих вимог кредиторів Банку.

20. Уповноважена особа Фонду на ліквідацію Банку повідомила Товариство про включення його кредиторських вимог на суму 18 168 754,57 грн до переліку (реєстру) вимог кредиторів Банку до дев`ятої черги (довідка від 19.10.2016 № 9-071352/11271).

Короткий зміст позовних вимог

21. 18.10.2019 Товариство звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Банку та Фонду, відповідно до вимог якого просило:

- зобов`язати уповноважену особу Фонду на ліквідацію Банку акцептувати та внести зміни до переліку (реєстру) вимог кредиторів Банку щодо вимог позивача в сумі 18 168 754,57 грн шляхом виключення їх з дев`ятої черги вимог кредиторів та включення їх до сьомої черги вимог кредиторів та подати акцептовані і внесені до переліку (реєстру) вимог кредиторів Банку зміни, пов`язані з вимогами позивача в сумі 18 168 754,57 грн на затвердження до виконавчої дирекції Фонду;

- зобов`язати Фонд затвердити зміни до переліку (реєстру) вимог кредиторів Банку, по`вязані з виключенням вимог позивача в сумі 18 168 754,57 грн з дев`ятої черги вимог кредиторів та їх включенням до сьомої черги вимог кредиторів в переліку (реєстрі) вимог кредиторів Банку.

22. Позивач стверджував про безпідставність включення його кредиторських вимог до дев`ятої черги вимог кредиторів Банку, оскільки Товариство не відносилося до жодної категорії осіб, зазначених у ст. 52 Закону "Про банки і банківську діяльність". Відповідачі не надали документів, які б підтверджували, що в 2015 році Товариство було пов`язаною з Банком особою, чим порушили його право на погашення кредиторських вимог як кредитора сьомої, а не дев`ятої черги.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

23. Господарський суд міста Києва рішенням від 25.06.2020, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.01.2021, в позові відмовив, оскільки позивач не довів безпідставність визнання його пов`язаною з Банком особою у розумінні ст. 52 Закону "Про банки і банківську діяльність".

24. Ухвалюючи рішення та постанову з посиланням на положення ст. ст. 15, 16, 20 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), ст. ст. 3, 12, 35, 37, 45, 46, 48, 49, 52 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", ст. 52 "Про банки і банківську діяльність", п. п. 4.21, 4.31 глави 4 розділу V Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 05.07.2012 № 2, п. п. 1, 2, 3 глави 1, п. п. 1, 2 розділу II глави 3 Положення № 315, п. п. 2, 4, 9- 13, 17- 19 розділу І, п. п. 17 розділу ІІ Положення про порядок подання відомостей про структуру власності банку, затвердженого постановою Правління НБУ від 21.05.2015 № 328, суди зазначили таке:

- розмір кредиторських вимог Товариства та черговість їх задоволення визначаються станом на 18.12.2015, оскільки в цей день виконавча дирекція Фонду розпочала ліквідацію Банку;

- рішення про визнання особи пов`язаною з Банком можуть приймати виключно Банк та НБУ;

- позивач не надав жодних належних та допустимих доказів того, що подані Банком на адресу НБУ документи містять недостовірну інформацію;

- підлягають критичній оцінці доводи позивача про те, що закон передбачає оскарження виключно рішення НБУ про визнання особи пов`язаною з банком та не передбачає такого оскарження для рішення правління банку; приписами ч. 4 ст. 49 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлено, що будь-які спори щодо акцептування вимог кредиторів підлягають вирішенню у судовому порядку; тож у разі якщо позивач вважав, що його право порушено внаслідок прийняття правлінням Банку рішення від 01.09.2015 про визнання Товариства пов`язаною з Банком особою, він не був позбавлений права звернутися з відповідним позовом до суду;

- підлягають відхиленню доводи позивача про те, що питання правомірності рішення правління повинно вирішуватися і оцінюватися при вирішенні спору, з яким пов`язане таке рішення; з вимогами про визнання недійсним рішення правління Банку від 01.09.2015 позивач до суду не звертався, а тому станом на день розгляду справи воно є дійсним та приймається судом у якості належного та допустимого доказу;

- матеріали справи спростовують твердження Товариства про те, що договори, на які посилається Банк, не підтверджують здійснення через позивача будь-яких операцій в інтересах пов`язаних з Банком осіб та наявність їх впливу на позивача; у матеріалах справи відсутні докази на спростування того, що на день розгляду кредиторських вимог ОСОБА_2 не був кінцевим бенефіціарним власником відповідних юридичних осіб;

- є безпідставними твердження Товариства про те, що Чернявська О. С., яка виконувала всі повноваження органів управління Банку, повинна була затвердити наказом чи розпорядженням переліки пов`язаних осіб станом на 01.10.2015, 01.11.2015 та 01.12.2015, оскільки Положення № 315 вчинення таких дій не передбачає;

- Товариство є пов`язаною з Банком особою у розумінні ст. 52 Закону "Про банки і банківську діяльність", а тому його вимоги правильно включено до дев`ятої черги вимог кредиторів;

- оскільки в позові необхідно відмовити з підстав його необґрунтованості, позовна давність застосуванню не підлягає.

Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог

25. 17.02.2021 Товариство звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.01.2021, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

26. В обґрунтування вимог касаційної скарги Товариство посилається на таке:

- суди попередніх інстанцій неправильно застосували ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ч. ч. 3, 4 ст. 49 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", п. 9 ч. 1 ст. 52 Закону "Про банки і банківську діяльність", ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), а висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах відсутній;

- суди помилково зазначили, що для захисту своїх прав позивач повинен був спочатку оскаржити рішення правління і тільки після цього міг пред`являти позов щодо зміни черговості кредиторських вимог. Таким чином, суди попередніх інстанцій не здійснили ефективний захист прав позивача та створюють перепони для такого захисту, примушуючи позивача ініціювати декілька судових процесів. Законодавство не надає кредитору банку можливості оскаржувати рішення правління банку про віднесення такого кредитора до пов`язаних з банком осіб;

- ефективним способом захисту прав кредитора є саме розгляд спору про внесення змін до реєстру акцептованих вимог, в межах якого і повинно розглядатися питання про наявність підстав для віднесення його вимог до дев`ятої черги. Необхідність звернення до суду з окремим позовом про визнання недійсним (протиправним) рішення правління банку про віднесення кредитора до пов`язаних з банком осіб не є ефективним способом захисту, адже ухвалення рішення в такій справі не може призвести до відновлення порушеного права кредитора;

- у цьому спорі Банк як на доказ пов`язаності посилається на рішення правління Банку, тобто документ, створений самим же Банком; рішення Банку про віднесення особи до категорії пов`язаних осіб не є належним та допустимим доказом у такій категорії справ, навіть якщо воно не оскаржене і є дійсним;

- позивач віднесений до пов`язаних з Банком осіб на підставі п. 9 ч. 1 ст. 52 Закону "Про банки і банківську діяльність", а тому суди повинні були встановити проведення через позивача хоча б однієї операції, яка б відповідала відповідним критеріям (операція повинна бути проведена в інтересах пов`язаної з Банком особи і при здійсненні такої операції на позивача має здійснюватися вплив пов`язаною з Банком особою через трудові, цивільні та інші відносини). Суди проведення такої операції не встановили. Тож позивач не є пов`язаною з Банком особою в розумінні ст. 52 Закону "Про банки і банківську діяльність", а тому кредиторські вимоги до Банку повинні бути включені до сьомої черги.

27. У відзиві на касаційну скаргу Банк проти її задоволення заперечує, посилаючись на правильність висновків судів попередніх інстанцій.

28. Банк звертає увагу на таке:

- рішення правління Банку про віднесення Товариства до пов`язаних осіб було ухвалене ще до запровадження в Банку тимчасової адміністрації;

- крім зазначеного рішення правління Банку, пов`язаність підтверджується низкою інших належних і достовірних доказів, оцінку яким надали суди попередніх інстанцій, а саме договорами між Банком, Товариством та іншими пов`язаними з Банком особами; документами щодо структури власності банку; матеріалами справи № 911/554/17;

- суди попередніх інстанцій відмовили у задоволенні позову не лише з врахуванням обраного позивачем способу захисту, але передусім за наслідком встановлення обставин і дослідження питання правомірності віднесення Товариства до пов`язаних з Банком осіб;

- позивач не спростував своєї належності до пов`язаних з Банком осіб; крім загальних тверджень про непов`язаність з Банком, він не аргументував і не надав доказів, які б спростували доводи Банку. Тягар доведення у господарському процесі покладається на позивача. Тож саме позивач має доводити суду свою непов`язаність з Банком за допомогою належних та допустимих доказів;

- Товариство було одним з найбільших боржників Банку за кредитними договорами (на загальну суму понад 595 млн. грн); одним із заставодавців за цими договорами є ПрАТ "Росава", яке є пов`язаною з Банком особою;

- у рамках кримінального провадження № 12015100010000279 встановлено, що Товариство є майновим поручителем Банку за його кредитними договорами з НБУ; всупереч обмеженням, встановленим постановами Правління НБУ щодо проведення активних операцій з інсайдерами та пов`язаними особами, в період з 19.01.2015 по 17.09.2015 Банк надав ряд траншів та кредитів, зокрема, ПрАТ "Росава", які в подальшому шляхом низки фінансових операцій та удаваних правочинів ймовірно були перераховані на рахунки підприємств з ознаками фіктивності;

- Товариство передало в іпотеку цілісний майновий комплекс в забезпечення зобов`язань Банку перед НБУ за кредитами рефінансування; на даний час розглядається позов НБУ про звернення стягнення на предмет іпотеки за рядом таких договорів; компанія "MULREADY VENTURES LIMITED" та ПрАТ "Росава" передали в заставу НБУ корпоративні права, а саме акції Товариства у якості забезпечення зобов`язань Банку за кредитами рефінансування; усі названі суб`єкти контролюються ОСОБА_2 ;

- якщо позивач вважав свої права порушеними рішенням правління Банку від 01.09.2015, то він не був позбавлений права звернутися до суду з відповідним позовом; рішення правління є дійсним, а відтак правильно прийнято судом у якості належного і допустимого доказу у розумінні ст. ст. 76, 77 ГПК.

29. 20.04.2021 Фонд подав відзив на касаційну скаргу з пропуском строку, визначеного Верховним Судом в ухвалі від 06.04.2021; просив поновити пропущений строк на подання відзиву.

30. Враховуючи, що відповідно до ст. 119 ГПК суд може поновити лише пропущений процесуальний строк, що встановлений законом, клопотання Фонду про поновлення строку, що встановлений судом, є безпідставним. Крім того, оскільки строк для подання відзиву на касаційну скаргу сплив на час звернення з відзивом та клопотанням, у суду касаційної інстанції відсутні підстави й для його продовження (постанова Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2018 у справі № 904/5995/16).

31. Право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ст. 118 ГПК). Тож відзив Фонду залишений без розгляду.

Надходження касаційної скарги на розгляд Верховного Суду

32. Верховний Суд ухвалою від 06.04.2021 відкрив касаційне провадження, розгляд касаційної скарги призначив на 21.04.2021.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

33. У цій справі позивач вважає, що Банк безпідставно включив його вимоги до дев`ятої черги акцептованих вимог кредиторів.

34. У ст. 52 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що кошти, одержані в результаті ліквідації та продажу майна (активів) банку, спрямовуються Фондом на задоволення вимог кредиторів у такій черговості:

….. 7) вимоги інших вкладників, які не є пов`язаними особами банку, юридичних осіб - клієнтів банку, які не є пов`язаними особами банку;

…. 9) вимоги кредиторів банку (фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, а також юридичних осіб), які є пов`язаними особами банку.

35. Таким чином, предметом доказування у цій справі є належність позивача до категорії пов`язаних осіб банку.

36. Стаття 52 Закону "Про банки і банківську діяльність" встановлює, що пов`язаними з банком особами є:

1) контролери банку;

2) особи, які мають істотну участь у банку, та особи, через яких ці особи здійснюють опосередковане володіння істотною участю у банку;

3) керівники банку, керівник служби внутрішнього аудиту, керівники та члени комітетів банку;

4) споріднені та афілійовані особи банку, у тому числі учасники банківської групи;

5) особи, які мають істотну участь у споріднених та афілійованих особах банку;

6) керівники юридичних осіб та керівники банків, які є спорідненими та афілійованими особами банку, керівник служби внутрішнього аудиту, керівники та члени комітетів цих осіб;

7) асоційовані особи фізичних осіб, зазначених у пунктах 1-6 цієї частини;

8) юридичні особи, в яких фізичні особи, зазначені в цій частині, є керівниками або власниками істотної участі;

9) будь-яка особа, через яку проводиться операція в інтересах осіб, зазначених у цій частині, та на яку здійснюють вплив під час проведення такої операції особи, зазначені в цій частині, через трудові, цивільні та інші відносини.

Банк зобов`язаний подавати Національному банку України інформацію про пов`язаних із банком осіб у порядку, встановленому нормативно-правовими актами Національного банку України.

37. Відповідно до вимог ст. 52 Закону "Про банки і банківську діяльність" НБУ затвердило Положення № 315.

38. У Главі 1 Розділу ІІ Положення № 315, яка має назву "Визначення банком пов`язаних із ним осіб" (у редакції яка діяла на 01.09.2015) встановлено наступне:

"1. Банк визначає перелік пов`язаних із банком осіб, який затверджується правлінням банку, відповідно до вимог статті 52 Закону та з урахуванням цього Положення.

3. Банк зобов`язаний щомісячно (до 10 числа після звітного періоду) надавати Національному банку актуалізований перелік пов`язаних із банком осіб за формою, визначеною нормативно-правовим актом Національного банку з питань організації статистичної звітності, що подається до Національного банку.

4. Банк зобов`язаний розробити та запровадити внутрішньобанківські положення, політики, системи контролю щодо операцій із пов`язаними особами з метою забезпечення цілісності та повноти процесу ідентифікації пов`язаних осіб і контролю за операціями з ними".

39. Постановою Правління НБУ від 24.09.2015 № 629 були внесені зміни у Положення № 315, згідно з якими п. п. 1, 2 Глави 1 Розділу ІІ викладено в новій редакції, яка діяла на 18.12.2015:

"1. Банк визначає перелік пов`язаних із банком осіб, який затверджується правлінням банку, відповідно до вимог ст. 52 Закону та з урахуванням цього Положення. Особа є пов`язаною з банком із моменту виникнення підстав для визначення такої особи пов`язаною з банком відповідно до вимог зазначеної статті закону.

2. Банк забезпечує внесення змін до переліку пов`язаних із банком осіб на підставі змін інформації щодо особи, визначеної пов`язаною з банком, визначення нових осіб пов`язаними з банком особами тощо. Банк зобов`язаний уживати заходів для відповідності операцій з пов`язаними особами вимогам законодавства з моменту виникнення ознак пов`язаності фізичної або юридичної особи із банком. Банк має право відмовитися від здійснення операцій з особами, щодо яких визначити існування чи відсутність пов`язаності із банком складно чи неможливо".

40. Верховний Суд переглядає справу в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження (ч. 1 ст. 300 ГПК). Виходячи з аргументів касаційної скарги та відзиву на неї Верховним Судом при перегляді цієї справи мають бути вирішені такі питання:

- яким чином мають затверджуватися переліки пов`язаних осіб Банком;

- на кому лежить тягар доведення пов`язаності: на позивачеві (кредиторі Банку) чи відповідачах (Банку, Фонду).

................

Перейти до повного тексту