ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 квітня 2021 року
м. Київ
справа №826/17667/15
адміністративне провадження №К/9901/14401/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І. В.,
суддів Шишова О.О., Яковенка М. М.,
розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР КОЛ" на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2017 року, у складі колегії суддів: Кузьмишиної О.М., Пилипенко О.Є., Шелест С.Б., у справі № 826/17667/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР КОЛ" (правонаступник - Товариства з обмеженою відповідальністю "Аделіна-Холдинг") до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Аделіна-Холдинг" звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 03.03.2015 №22126552208 та №22226552208, складених на підставі акту документальної позапланової виїзної перевірки від 17.02.2015 №141/26-55-22-08/36588728, в частині не охопленій рішеннями про застосування податкового компромісу.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 червня 2017 року адміністративний позов було задоволено.
Визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення - рішення від 03.03.2015 №22126552208 та №22226552208 в частині, не охопленій рішенням ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві про погодження застосування податкового компромісу від 06 квітня 2015 року №22219/10/26-55-22-08-10.
Присуджено з бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аделіна-Холдинг" понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 487,20 грн (чотириста вісімдесят сім гривень, 20 копійок).
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем надано первинні документи, що стосуються господарських операцій за участю його контрагентів, які фактично підтверджують реальне здійснення правочинів і досягнення позивачем законної мети їх здійснення, отже висновки відповідача про нереальність господарських операцій, вчинених за участю позивача та його контрагента з мотивів неспрямованості правочинів на реальне настання наслідків, є такими, що ґрунтуються на припущеннях. У ході судового розгляду справи відповідачем не надано допустимих та достатніх доказів для підтвердження порушення позивачем податкового законодавства.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2017 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 червня 2017 року було скасовано та прийнято нову постанову.
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Аделіна-Холдинг" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що наявність обставин, підтверджуючих відсутність реального характеру відповідних операцій, в їх сукупності (ухвала Печерського районного суду м. Києва від 03 квітня 2015 у справі №757/10535/15-к; матеріали, отримані від прокуратури СУ ФР ДПІ у Оболонському районі м. Києва, листом від 24.10.2014 № 6976/7/26-54-09-02; пояснення ОСОБА_1 від 02 липня 2014 року; заява позивача про застосування податкового компромісу по взаємовідносинам з ТОВ "Інфоколл"), свідчить на користь висновку про неможливість фактичного проведення (вчинення) господарських операцій між позивачем та його контрагентом.
Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:
24 жовтня 2014 року СУ ФР ДПІ в Оболонському районі прийнято постанову про призначення перевірки, якою призначено позапланову документальну перевірку позивача з питань дотримання податкового та іншого законодавства за результатами проведення фінансово-господарської діяльності за період із 01 січня 2013 року по 30 вересня 2014 року.
15 лютого 2015 року відповідачем оформлено наказ №296 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки".
Податковим органом проведено перевірку ТОВ "Аделіна-Холдинг", за результатами якої 17.02.2015 складено акт №141/26-55-22-08/36588728 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за результатами проведення фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2013 по 30.09.2014 з ТОВ "Інфоколл" (код ЄДРПОУ 38216581)".
Актом перевірки встановлено порушення:
- п. 138.2 статті 132, п.п. 139.1.9 п. 139.1 статті 139 ПК України, занижено податок на прибуток на суму 1 488 719,00 грн за 2013 рік;
- статті 185, п. 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 ПК України в результаті чого занижено ПДВ на загальну суму 2299176,49 грн, у тому числі за: січень 2013 року - 106832,25 грн, лютий 2013 року - 97326,36 грн, березень 2013 року - 118896,30грн, квітень 2013 року - 128824,67 грн, травень 2013 року - 115936,97 грн, червень 2013 року - 143311,68 грн, липень 2013 року - 145237,82 грн, серпень 2013 року - 149902,70 грн., вересень 2013 року - 159711,26 грн, жовтень 2013 року - 142162,56 грн, листопад 2013 року - 114682,18 грн, грудень 2013 року - 144247,39 грн, січень 2014 року - 221911,49 грн, лютий 2014 року - 108132,19 грн, березень 2014 року - 110003,62 грн, квітень 2014 року - 150239,23 грн, травень 2014 року - 141817,82 грн.
Так, податковим органом зазначено, що в ході досудового розслідування встановлено, що ТОВ "Радуга Таврії", ТОВ "Фірма "Борисфен", ПП "Укркомгітех", ПП "Промагропослуга", ПП "Електросервіс", з якими ТОВ "Інфоколл" мало взаємовідносини, зареєстровані без мети здійснення фінансово-господарської діяльності. ТОВ "Радуга Таврії", ТОВ "Фірма "Борисфен", ПП "Укркомгітех", ПП "Промагропослуга", ПП "Електросервіс", згідно з показами особи, яка їх зареєструвала, використовувалися для проведення незаконної діяльності, направленої на конвертацію грошових коштів.
08 липня 2014 року до ЄДРДР внесено відомості за фактом фіктивного підприємництва ТОВ "Радуга Таврії", ТОВ "Фірма "Борисфен", ПП "Укркомгітех", ПП "Промагропослуга", ПП "Електросервіс" за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України.
У зв`язку з тим, що ДПІ в Оболонському районі складено акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Інфоколлл" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період із 01 липня 2013 року по 03 червня 2014 року, призначено перевірку позивача як контрагента ТОВ "Інфоколлл".
Предметом перевірки були взаємовідносини позивача із ТОВ "Інфоколл".
Податковим зобов`язанням в частині взаємовідносин позивача із ТОВ "Інфоколлл" за період з 01.01.2013 по 01.04.2014 досягнуто податковий компроміс.
Висновки податкового органу про заниження позивачем ПДВ ґрунтуються на тому, що відсутня реальність вчинення господарських операцій за участю позивача та його контрагента, взаємовідносини з яким були предметом перевірки.
На підставі встановлених порушень відповідачем 03.03.2015 прийняті податкові повідомлення - рішення №22226552208, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на суму 1860899 грн, у тому числі основний платіж - 1488719 грн та штрафні санкції - 372180 грн та №22126552208, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ у розмірі 3448764,00 грн, у тому числі основний платіж - 2299176,00 грн та штрафні санкції - 1149588,00 грн.
Податковим органом 06.04.2015 прийнято рішення №22219/10/26-55-22-08-10 про погодження застосування податкового компромісу в частині сум донарахованих по податку на прибуток на суму 1 488 719,00 грн та по ПДВ за період з січня 2013 року по березень 2014 року, що складає 2 007 119,00 грн., в наслідок чого сплати платником податків ТОВ "Аделіна-Холдинг" узгодженої суми податкового зобов`язання протягом 10 календарних днів з дня надання ним заяви про компроміс по ППР у розмірі 5% від суми податкового зобов`язання, а саме з ПДВ у сумі 100 356,00 грн та податку на прибуток у сумі 74 436,00 грн, інша частина 95%, а також штрафні санкції та пеня вважається погашеними, в частині донарахованих сум 292057 грн відмовлено в наданні податкового компромісу.
Колегією суддів під час апеляційного розгляду справи встановлено, що ТОВ "Аделіна-Холдинг" укладено договори з ТОВ "Інфоколл":
1) договір №ІАХ19/06 від 19.06.2012 про надання послуг із обслуговування обробки вхідних та/або вихідних телефонних викликів (забезпечення роботи call-center), укладений з ТОВ "Інфоколл" податковий номер 38216581 (Виконавець) в особі директора ОСОБА_2 та ТОВ "Аделіна-Холдинг" (Замовник) в особі генерального директора ОСОБА_3
Відповідно до договору Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов`язання з надання послуг з обробки та обслуговування вхідних та/або вихідних телефонних викликів на обладнанні, технічних засобах, оргтехніці та обладнаних терміналах, наданих Замовником на об`єкті Замовника та/або на об`єкті Виконавця, силами кваліфікованого персоналу Виконавця.
Надання послуг здійснюється Виконавцем на підставі письмово оформлених стандартів (додаток №1) та завдань Замовника, оформлених в письмовій формі в електронному вигляді для доведення до відома Виконавця.
У зв`язку з виробничою необхідністю цей перелік може змінюватись. Вказані зміни Сторони узгоджують і оформлюють у вигляді окремого Додатку до цього Договору.
У виняткових випадках допускається відступлення від класифікатору за наявністю досвіду роботи не менш, ніж 1 рік.
Повний перелік послуг, що надаються та їх вартість, відповідно до договору, наведено в додатку №2.
Так, Замовник оплачує послуги Виконавця у безготівковій формі шляхом перерахування належної до сплати суми в термін не пізніше 30 календарних днів з моменту підписання Акту прийому-передачі наданих послуг за календарний тиждень. Акт складається в двох примірниках, підписується уповноваженими особами та скріплюється печатками підприємств.
Термін дії вказаного договору до 19.06.2013 (п. 8.1 договору).
Разом з тим, в додатку № 4 від 19.06.2013 до даного договору вказано, що договір діє до моменту його припинення, а саме - до оформлення Сторонами додаткової угоди про його припинення, але у будь-якому разі - до дати виконання Сторонами взаємних зобов`язань.
Даний договір та додатки до нього підписані уповноваженими сторонами договору та скріплені печаткою підприємств. Місце складання договору - м. Київ.
Встановлено, що ТОВ "Інфоколл" було надано комплекс послуг по договору № ІАХ19/06 від 19.06.2012.
Сторонами вказаного договору підписані акти приймання - передачі наданих послуг та податкові накладні ОСОБА_1 за період з 01.04.2014 по 31.05.2014, а від Замовника генеральним директором ТОВ "Аделіна-Холдинг" ОСОБА_3 .
Розрахунок за надані послуги ТОВ "Аделіна-Холдинг", проводилися шляхом перерахування коштів з р/р № НОМЕР_1 в АТ "ОТП Банк" МФО 300528 на розрахунковий рахунок ТОВ "Інфоколл" № НОМЕР_2 в АТ "УкрСиббанк" МФО 351005 на підставі платіжних доручень.
Актом ДПІ у Оболонському районі м. Києва від 04.08.2014 № 854/26-54-22-01-10/38216581 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Інфоколл" (код за ЄДРПОУ 38216581) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.07.2013 року по 30.06.2014 року" було встановлено ряд порушень ТОВ "Інфоколл".
Крім того, при проведенні перевірки було використано матеріали отримані від прокуратури СУ ФР ДПІ у Оболонському районі м. Києва листом від 24.10.2014 № 6976/7/26-54-09-02, а саме: протокол допиту громадянина ОСОБА_1, проведеного 02 липня 2014 року.
У вказаному протоколі допитана в якості свідка ОСОБА_1 пояснила, що проживає за адресою: АДРЕСА_1, з квітня 2014 року. На даний час навчається в Київському інституті економіки і менеджменту за спеціальністю менеджер ЗЕТ на заочній формі навчання. Про те, що вона є директором ТОВ "Інфоколл" (код ЄДРПОУ 38216581) відомо. Приблизно з початку 2013 року вона особисто була присутня при отриманні свідоцтва ПДВ у ДПІ у Оболонському районі м. Києва. Де фактично знаходиться підприємство їй не відомо. Печатки ТОВ "Інфоколл" у неї не має. Клієнт-банком підприємства ніколи не користувалася.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 03 квітня 2015 у справі №757/10535/15-к керівника позивача ТОВ "Аделіна-Холдинг" (код ЄДРПОУ 36588728) було звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України на підставі ч. 4 ст. 212 КК України з нереабілітуючих підстав.
Таким чином, позивач оскаржує податкове повідомлення - рішення від 03.03.2015 №22126552208 у частині, не охопленій рішенням про застосування податкового компромісу у сумі 292057,00 грн. Дане грошове зобов`язання з ПДВ було донараховано контролюючим органом за квітень - травень 2014 року по взаємовідносинах з ТОВ "Інфоколл" і до нього не було застосовано податковий компроміс, оскільки його податковий компроміс застосовується за період до 01 квітня 2014 року.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
Позивачем подано касаційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення суду апеляційної інстанцій та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, частини першої статті 357, частини третьої статті 212 Кримінального кодексу України, частини першої статті 70, частин першої та другої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України. Вказує, що судом апеляційної інстанції безпідставно були враховані доводи фіскального органу стосовно нереальності господарських взаємовідносин позивача у перевіряємий період з його контрагентом ТОВ "Інфоколл".
Відповідачем було подано відзив на касаційну скаргу, в якому посилаючись на законність та обґрунтованість прийнятого судом апеляційної інстанції рішення, просив залишити його без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
У силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Підпунктами 9.1.1, 9.1.3 п.9.1 ст.9 ПК України податок на прибуток підприємств та податок на додану вартість віднесено до загальнодержавних податків.
Згідно з пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи;
У відповідності до ст.135 ПК України базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.
Відповідно до пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно з п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Пунктами 198.2, 198.3 ст.198 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (п.198.6 ст.198 ПК України).
Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.
У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору; код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).
У силу вимог п. 201.4 ст. 201 ПК України податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов`язань продавця.
Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність (ст.3 ГК України).
Згідно з пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Як вбачається з вищенаведених норм, обов`язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб`єктами господарювання у сфері суспільного виробництва, яка спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження. Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має економічні властивості, що неможливе без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків.
За таких обставин, аналіз реальності господарської діяльності має здійснюватись на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту господарських операцій.
Отже, наслідки для податкового обліку створює фактичний рух активів за результатами здійснення господарських операцій, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту, і вказана обставина є визначальною для дослідження судами під час вирішення цієї справи.
Податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності контрагентів платника податків, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.
Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.
При цьому Суд зазначає, що кожна з вказаних вище обставин не може бути самостійним та беззаперечним свідченням (доказом) відсутності реального характеру господарських операцій, проте наявність таких обставин в сукупності, що має бути встановлено судом, може свідчити на користь висновку про неможливість фактичного проведення (вчинення) господарських операцій.
При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що відповідно до вимог ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.
У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту ч. 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Так, податковий орган зазначив, що позивач ТОВ "Аделіна-Холдинг" повідомив податковий орган заявою про застосування податкового компромісу стосовно податкових (грошових) зобов`язань задекларованих по правовідносинам з ТОВ "Інфоколл", які мають ознаки "фіктивності".
Подаючи заяву про застосування податкового компромісу по взаємовідносинам з ТОВ "Інфоколл", позивач фактично визнав висновки акта перевірки.
Крім того, ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 03 квітня 2015 у справі №757/10535/15-к керівника позивача ТОВ "Аделіна-Холдинг" (код ЄДРПОУ 36588728) було звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України на підставі ч. 4 ст. 212 КК України з нереабілітуючих підстав. Період часу, як встановлено у вказаній ухвалі та не заперечується сторонами, протягом якого ОСОБА_3 вчиняв злочин передбачений ч.3 ст.212 КК України охоплює 2013 - 2014 роки.
Також, при проведенні перевірки податковим органом було використано матеріали, отримані від прокуратури СУ ФР ДПІ у Оболонському районі м. Києва листом від 24.10.2014 № 6976/7/26-54-09-02, а саме: пояснення громадянки ОСОБА_1 від 02 липня 2014 року.
У вказаних поясненнях ОСОБА_1 пояснила, зокрема, що вона обізнана про те, що є директором ТОВ "Інфоколл", проте, де фактично знаходиться підприємство їй не відомо, печатки ТОВ "Інфоколл" у неї не має, а клієнт-банком підприємства ніколи не користувалася.
Неналежним чином оформлені (підписана не уповноваженою особою) податкові накладні не можуть бути підставою для нарахування податкового кредиту за наявності фактів, що ставлять під сумнів реальність наданої послуги.
Отже, наявність обставин, підтверджуючих відсутність реального характеру відповідних операцій, в їх сукупності, свідчить на користь висновку про неможливість фактичного проведення (вчинення) господарських операцій між позивачем та його контрагентом.
Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у справах № 805/3461/16-а, №804/14364/15.
З огляду на викладені обставини колегія суддів дійшла висновку, що податковим органом було повністю доведено правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень.
Ураховуючи вищевикладене, колегією суддів встановлено, що доводи касаційної скарги про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права не знайшли підтвердження.
У контексті оцінки доводів касаційної скарги Верховний Суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, Верховний Суд уважає, що ключові аргументи касаційної скарги отримали достатню оцінку.
Згідно з частиною першою статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
З огляду на наведене, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР КОЛ" не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,