ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 квітня 2021 року
м. Київ
справа №540/2038/18
адміністративне провадження №К/9901/7692/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Кашпур О.В.,
суддів - Радишевської О.Р., Шевцової Н.В.
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Генічеського районного суду Херсонської області в особі голови суду Берлімової Юлії Геннадіївни, за участю третьої особи - Територіального управління Державної судової адміністрації України в Херсонській області, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2018 року, ухвалене в складі головуючого судді Морської Г.М., і постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого Джабурія О.В., суддів Вербицької Н.В., Кравченка К.В.,
У С Т А Н О В И В :
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Генічеського районного суду Херсонської області в особі голови суду Берлімової Ю.Г., за участю третьої особи - Територіального управління Державної судової адміністрації України в Херсонській області (далі - ТУ ДСА України в Херсонській області), у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови: видати наказ про скасування наказу голови Генічеського районного суду Херсонської області Калімбета Л.І. від 03 травня 2012 року, на підставі якого позивача відраховано зі штату Генічеського районного суду Херсонської області; внесення запису в належну йому трудову книжку про визнання недійсним запису від 03 травня 2012 року №16, здійсненого виконуючим обов`язки керівника апарату Генічеського районного суду Херсонської області, про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Генічеського районного суду Херсонської області у зв`язку з порушенням присяги судді;
- зобов`язати відповідача: видати відповідний наказ про скасування наказу голови Генічеського районного суду Херсонської області Калімбета Л.І. від 03 травня 2012 року, на підставі якого позивача відраховано зі штату Генічеського районного суду Херсонської області; вчинити дії по зарахуванню його до штату суддів Генічеського районного суду Херсонської області; зарахувати ОСОБА_1 у стаж роботи на посаді судді Генічеського районного суду Херсонської області період роботи з 03 травня 2012 року по день видання наказу про зарахування його до штату суддів Генічеського районного суду Херсонської області; здійснити відповідний запис про недійсність запису від 03 травня 2012 року №16, здійсненого виконуючим обов`язки керівника апарату Генічеського районного суду Херсонської області, про звільнення позивача з посади судді Генічеського районного суду Херсонської області у зв`язку з порушенням присяги судді відповідно до пункту 2.10 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року №58, або зобов`язати відповідача видати позивачеві дублікат трудової книжки без запису від 03 травня 2012 року №16 про його звільнення з посади судді Генічеського районного суду Херсонської області у зв`язку з порушенням присяги судді.
2. На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказував про те, що 31 серпня 2018 року він звернувся до голови Генічеського районного суду Херсонської області із заявою, у якій просив: на підставі рішення Верховного Суду від 06 березня 2018 року в справі №800/340/17 (П/9901/95/18), яким визнано незаконною та скасовано постанову Верховної Ради України (далі - ВРУ) від 12 квітня 2012 року №4638-VI у частині звільнення ОСОБА_1 з посади судді Генічеського районного суду Херсонської області у зв`язку з порушенням присяги, видати наказ про скасування наказу голови Генічеського районного суду Херсонської області Калімбета Л.І. від 03 травня 2012 року, на підставі якого позивача відраховано зі штату Генічеського районного суду Херсонської області; зарахувати його до штату Генічеського районного суду Херсонської області; внести відповідний запис у трудову книжку; копію наказу надіслати до ТУ ДСА України в Херсонській області для здійснення відповідних розрахунків стажу та грошових виплат за час вимушеного прогулу і для залучення до особової справи судді. Проте 07 вересня 2018 року отримав відповідь Генічеського районного суду Херсонської області, у якій, посилаючись на статтю 128 Конституції України, частину другу та пункт 4 частини першої статті 24 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року №1402-VIII (далі - Закон №1402-VIII), а також позицію Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) та Державної судової адміністрації України (далі - ДСА України), голова суду визнала вказану заяву такою, що не підлягає задоволенню.
3. На думку ОСОБА_1, голова Генічеського районного суду Херсонської області ухилилась від вчинення дій щодо відновлення його порушених прав і ця бездіяльність є протиправною та такою, що порушує конституційні права позивача. Верховний Суд у рішенні від 06 березня 2018 року в справі №800/340/17 (П/9901/95/18) указав, що задовольняючи вимоги, він здійснив повний захист порушеного права, тому, як уважає ОСОБА_1, він має бути поновлений на посаді судді відповідачем без додаткових звернень до будь-яких органів.
4. На цей час, як зазначав ОСОБА_1, він не має статусу судді, не працює в системі судових органів, тому не є суб`єктом, відносно якого ВРП чи ДСА України, відповідно до наданих їм законом повноважень, можуть вчиняти певні дії. Позивач наголошував, що мова не йде про його призначення на посаду судді, оскільки він уже був призначений суддею в установленому законом порядку; в цій справі йдеться про відновлення його статусу в зв`язку із визнанням неправомірними дій суб`єктів владних повноважень, які призвели до його незаконного звільнення з посади судді.
5. ОСОБА_1 також посилався на те, що наявна рекомендація Вищої ради юстиції (далі - ВРЮ) від 24 січня 2012 року про звільнення його з посади судді за порушення присяги не перешкоджала йому мати статус судді та здійснювати правосуддя до прийняття ВРУ постанови про звільнення. Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 19 січня 2017 року в справі "Куликов та інші проти України", зокрема і за заявою ОСОБА_1, наявність рекомендації про звільнення не впливало на права позивача в контексті вимог статей 6, 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).
ІІ. Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
6. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2018 року в задоволенні позову відмовлено.
7. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2018 року - без змін.
8. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач обрав неналежний спосіб захисту своїх прав, які не можуть бути поновлені судом у межах цієї справи.
ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги
9. Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2018 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року і ухвалити нове рішення, яким повністю задовольнити його позовні вимоги.
10. Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення є незаконними та необґрунтованими, ухваленими з порушенням норм матеріального і процесуального права; вони, на думку скаржника, не є за своїм змістом вердиктом суду в розумінні статті 6 Конвенції щодо вмотивованості, є переписом загальновідомих фактів, які не стосуються порядку відновлення порушених прав позивача, а також є міркуваннями, які ніяким чином не пов`язані з предметом спору; містять вигадані аргументи щодо необхідності звернення до Верховного Суду за роз`ясненням рішення від 06 березня 2018 року. Жодного вагомого аргументу, який би спростовував надані ОСОБА_1 у позовній заяві та апеляційній скарзі докази, висновки судів першої та апеляційної інстанцій не містять. ОСОБА_1 наголошує на тому, що в цій справі мова не йде про його призначення на посаду судді, а йдеться про поновлення його порушених прав у зв`язку із незаконним звільненням, і оскільки рішенням Верховного Суду від 06 березня 2018 року визнано незаконною та скасовано постанову ВРУ від 12 квітня 2012 року №4638-VI у частині звільнення його з посади судді Генічеського районного суду Херсонської області у зв`язку з порушенням присяги, голова Генічеського районного суду Херсонської області була зобов`язана видати відповідний наказ, яким повністю поновити його порушені права, і лише після цих дій він, уже в статусі судді, може бути суб`єктом, відносно якого ВРП уповноважена розглядати питання, які віднесені законом до її повноважень. ОСОБА_1 указує на приклад судді Шкіндера О.А., з яким склалися аналогічні обставини та якого наказом голови суду зараховано до штату Генічеського районного суду Херсонської області. Скаржник наполягає на відновленні його порушених прав, незалежно від наявності чи відсутності відповідного механізму, на відсутність якого послалися суди попередніх інстанцій, відмовляючи у задоволенні позову.
IV. Позиція інших учасників справи
11. Головою Генічеського районного суду Херсонської області подано відзив на касаційну скаргу з проханням відмовити в її задоволенні через безпідставність та необґрунтованість, а оскаржувані рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2018 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року залишити в силі, оскільки вони, на думку відповідача, ухвалені з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
12. ТУ ДСА України в Херсонській області відзиву на касаційну скаргу не подано.
V. Рух справи у суді касаційної інстанції
13. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Бевзенка В.М., суддів Данилевич Н.А., Шарапи В.М. ухвалою від 21 березня 2019 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
14. За результатом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 12 травня 2020 року на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 08 травня 2020 року №766/0/78-20 касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Кашпур О.В. (судді-доповідачу, головуючому судді), Радишевській О.Р., Шевцовій Н.В.
15. Ухвалою Верховного Суду у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Кашпур О.В. від 28 квітня 2021 року справу прийнято до провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами на 29 квітня 2021 року.
VI. Стислий виклад обставин справи, установлених судами першої та апеляційної інстанцій
16. Указом Президента України від 07 вересня 1996 року №814/96 ОСОБА_1 призначено на посаду судді Генічеського районного суду Херсонської області строком на п`ять років.
17. Постановою ВРУ від 05 липня 2001 року №2613-ІІІ ОСОБА_1 обрано суддею вказаного суду безстроково.
18. Рішенням ВРЮ від 24 січня 2012 року №109/0/15-12 вирішено внести подання до ВРУ про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Генічеського районного суду Херсонської області за порушення присяги.
19. Постановою ВРУ від 12 квітня 2012 року №4638-VI ОСОБА_1 звільнено з посади судді Генічеського районного суду Херсонської області у зв`язку з порушенням присяги судді.
20. На підставі вказаної постанови ВРУ головою Генічеського районного суду Херсонської області Калімбетом Л.І. 03 травня 2012 року прийнято наказ №3-1-2/14, яким відраховано ОСОБА_1 зі штату Генічеського районного суду Херсонської області та надано доручення на проведення повного розрахунку.
21. 19 січня 2017 року ЄСПЛ ухвалив рішення у справі "Куликов та інші проти України", зокрема і за заявою ОСОБА_1 (№77810/12), яким визнав порушення Україною відносно позивача положень статей 6, 8 Конвенції. Це рішення набуло статусу остаточного 19 квітня 2017 року.
22. Рішенням Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 06 березня 2018 року в справі №800/340/17 (П/9901/95/18) позов ОСОБА_1 до ВРУ про визнання постанови незаконною та дій неправомірними задоволено частково. Визнано незаконною та скасовано постанову ВРУ від 12 квітня 2012 року №4638-VI у частині звільнення ОСОБА_1 з посади судді Генічеського районного суду Херсонської області у зв`язку з порушенням присяги. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
23. 31 серпня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до голови Генічеського районного суду Херсонської області Берлімової Ю.Г. із заявою, у якій просив: на підставі рішення Верховного Суду від 06 березня 2018 року видати наказ про скасування наказу голови Генічеського районного суду Херсонської області Калімбета Л.І. від 03 травня 2012 року, на підставі якого його відраховано зі штату Генічеського районного суду Херсонської області; зарахувати його до штату Генічеського районного суду Херсонської області; внести відповідний запис у трудову книжку; копію наказу надіслати до ТУ ДСА України в Херсонській області для здійснення відповідних розрахунків стажу та грошових виплат за час вимушеного прогулу і для залучення до особової справи судді; визначити порядок надання трудової книжки для внесення записів.
24. За результатами розгляду вказаної заяви Генічеський районний суд Херсонської області 04 вересня 2018 року надав ОСОБА_1 відповідь, за підписом голови суду Берлімової Ю.Г., про те, що питання поновлення його на посаді судді не було предметом судового провадження і в рішенні Верховного Суду від 06 березня 2018 року не прописаний порядок та механізм поновлення ОСОБА_1 на роботі, а тому на цей час немає правових підстав для скасування наказу про його відрахування зі штату суду, зарахування до штату Генічеського районного суду Херсонської області, занесення відповідного запису до трудової книжки, здійснення розрахунків стажу та грошових виплат за час вимушеного прогулу, визначення порядку надання трудової книжки для внесення записів.
25. ОСОБА_1 також повідомлено, що на звернення Генічеського районного суду Херсонської області щодо роз`яснення питань, пов`язаних з його поновленням на роботі, від ВРП та ДСА України отримані відповіді щодо відсутності правових підстав для поновлення його на посаді судді Генічеського районного суду Херсонської області. З метою подальшого вирішення цього питання ОСОБА_1 запропоновано звернутись до ВРП.
VІІ. Джерела права й акти їхнього застосування
26. Згідно з частиною першою статті 2 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року №3477-IV (далі - Закон №3477-IV) рішення ЄСПЛ є обов`язковим для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції.
27. У пункті 147 рішення у справі "Куликов та інші проти України" від 19 січня 2017 року ЄСПЛ указав, що у великій кількості справ, у яких було встановлено, що національні провадження суперечили Конвенції, ЄСПЛ постановляв, що найбільш прийнятною формою компенсації було б відновлення національного провадження. У рішенні у справі "Олександр Волков проти України" ЄСПЛ зазначив, що відновлення національного провадження не було належним заходом. Беручи до уваги обставини, що призвели до порушень, а також необхідність проведення масштабної реформи системи дисциплінарної відповідальності суддів, ЄСПЛ у тій справі дійшов висновку про відсутність підстав уважати, що справу заявника у найближчому майбутньому буде переглянуто відповідно до принципів Конвенції і надав Уряду вказівку забезпечити поновлення заявника на посаді.
28. Відхиливши прохання щодо вжиття заходів індивідуального характеру шляхом поновлення заявників на посадах, ЄСПЛ указав на впровадження в Україні повномасштабної судової реформи, яка включає внесення змін до Конституції України та законів України, а також інституційні зміни, та наголосив на тому, що, враховуючи обсяг та обставини заяв, що розглядаються, не можна дійти висновку, що ці істотно нові обставини роблять відповідні національні провадження prima facie даремними і безрезультатними. Відтак, ЄСПЛ вирішив не дотримуватись підходу, обраного у справі "Олександр Волков проти України" щодо вжиття заходів індивідуального характеру (пункт 148 рішення у справі "Куликов та інші проти України").
29. Відповідно до абзацу дев`ятого частини першої статті 1 Закону №3477-IV виконання рішення включає в себе: а) виплату стягувачеві відшкодування та вжиття додаткових заходів індивідуального характеру; б) вжиття заходів загального характеру.
30. Згідно зі статтею 10 Закону №3477-IV з метою забезпечення відновлення порушених прав стягувача, крім виплати відшкодування, вживаються додаткові заходи індивідуального характеру. Додатковими заходами індивідуального характеру є: а) відновлення настільки, наскільки це можливо, попереднього юридичного стану, який стягувач мав до порушення Конвенції (restitutio in integrum); б) інші заходи, передбачені у рішенні. Відновлення попереднього юридичного стану стягувача здійснюється, зокрема, шляхом: а) повторного розгляду справи судом, включаючи відновлення провадження у справі; б) повторного розгляду справи адміністративним органом.
31. Статтею 13 Конвенції визначено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
32. Згідно із частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
33. Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
34. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
35. За приписами частини першої статті 24 Закону №1402-VIII голова місцевого суду: 1) представляє суд як орган державної влади у зносинах з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами; 2) визначає адміністративні повноваження заступника голови місцевого суду; 3) контролює ефективність діяльності апарату суду, погоджує призначення на посаду керівника апарату суду, заступника керівника апарату суду, а також вносить подання про застосування до керівника апарату суду, його заступника заохочення або накладення дисциплінарного стягнення відповідно до законодавства; 4) видає на підставі акта про призначення судді на посаду, переведення судді, звільнення судді з посади, а також у зв`язку з припиненням повноважень судді відповідний наказ; 5) повідомляє Вищу кваліфікаційну комісію суддів України та ДСА України, а також через веб-портал судової влади про вакантні посади суддів у суді у триденний строк з дня їх утворення; 6) забезпечує виконання рішень зборів суддів місцевого суду; 7) організовує ведення в суді судової статистики та інформаційно-аналітичне забезпечення суддів з метою підвищення якості судочинства; 8) сприяє виконанню вимог щодо підвищення кваліфікації суддів місцевого суду; 9) вносить на розгляд зборів суду пропозиції щодо кількості та персонального складу слідчих суддів; 10) здійснює інші повноваження, визначені законом.
36. Голова місцевого суду з питань, що належать до його адміністративних повноважень, видає накази і розпорядження (частина друга статті 24 Закону №1402-VIII).
37. За правилами статті 4 Закону №1402-VIII судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом. Зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів".