ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 320/6564/18
адміністративне провадження № К/9901/29450/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Желєзного І. В.,
суддів: Берназюка Я. О., Чиркіна С. М.
розглянув у порядку письмового провадження
касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Київській області
на рішення Київського окружного адміністративного суду у складі головуючого судді Панченко Н. Д. від 01.07.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Епель О. В., суддів: Карпушової О. В., Пилипенко О. Є. від 02.10.2019
у справі №320/6564/18
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Київській області
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У грудні 2018 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Київській області (далі також - відповідач, ГУ НП в Київській області), в якому просив: визнати протиправними дії відповідача щодо відмови йому у проведенні розрахунку розміру грошового забезпечення та оформлення всіх необхідних документів для призначення пільгової пенсії за вислугу років відповідно до вимог пункту "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (у редакції, чинній на час призначення позивача на посаду - 01.08.1994); зобов`язати відповідача провести розрахунок грошового забезпечення позивача, оформити всі необхідні документи та подати їх до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області для призначення ОСОБА_1 пільгової пенсії за вислугу років відповідно до вимог пункту "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (у редакції, чинній на час призначення позивача на посаду - 01.08.1994).
2. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 01.07.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.10.2019, позов задоволено: визнано протиправними дії Головного управління Національної поліції в Київській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні розрахунку розміру грошового забезпечення та оформлення всіх необхідних документів для призначення пільгової пенсії за вислугу років відповідно до вимог пункту "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (у редакції, чинній на час призначення позивача на посаду - 01.08.1994); зобов`язано Головне управління Національної поліції в Київській області провести розрахунок грошового забезпечення ОСОБА_1, оформити всі необхідні документи та подати їх до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області для призначення пільгової пенсії за вислугу років відповідно до вимог пункту "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (у редакції, чинній на час призначення позивача на посаду - 01.08.1994); стягнуто на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Київській області судовий збір у розмірі 1409,60 грн.
3. 25.10.2019 від відповідача до Верховного Суду надійшла касаційна скарга на рішення Київського окружного адміністративного суду від 01.07.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.10.2019, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
4. Ухвалою Верховного Суду від 12.12.2019 відкрито касаційне провадження у справі.
II. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
5. Як встановлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_1 у період з 01.08.1994 по 27.06.1998 був слухачем в Українській академії внутрішніх справ та з 29.07.1998 по 06.11.2015 проходив службу в органах внутрішніх справ.
6. У період з 07.11.2015 по 15.06.2016 позивач проходив службу в ГУ НП в Київській області.
7. Наказом ГУ НП в Київській області від 15.06.2016 № 305 о/с позивача відповідно до підпункту 6 пункту 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" звільнено зі служби у поліції у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби з вислугою 21 рік 10 місяців 14 днів; вислуга років на пільгових умовах - 03 роки 04 місяці 22 дні; усього на день звільнення - 25 років 03 місяці 06 днів.
8. 20.10.2017 на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 24.04.2017 у справі № 810/660/17 наказом Головного управління Національної поліції в Київській області № 684 о/с були внесені зміни до наказу Головного управління Національної поліції в Київській області від 15.06.2016 № 305 о/с в частині дати звільнення позивача та змінено дату звільнення з 15.06.2016 на 08.02.2017.
9. Наказом ГУ НП в Київській області від 23.04.2018 № 216 о/с на підставі рішення Київського окружного адміністративного суду від 28.01.2018 у справі № 810/4068/17 доповнено наказ ГУ НП в Київській області від 20.10.2017 № 684 о/с та зазначено, що станом на день звільнення стаж служби позивача в поліції за вислугу років складає - 22 роки 06 місяців 06 днів; вислуга років на пільгових умовах - 03 роки 04 місяці 22 дні; усього на день звільнення - 25 років 10 місяців 28 днів.
10. 17.07.2018 позивач звернувся до відповідача із заявою з проханням оформити всі необхідні документи для призначення йому пенсії за вислугу років та подати їх до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області для призначення пільгової пенсії за вислугу років відповідно до пункту "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
11. 15.08.2018 відповідач листом "Про надання інформації" № Д-1011 повідомив позивача про відмову в задоволенні його вимог, посилаючись на те, що умови призначення пенсії за вислугу років врегульовані пунктом "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", і що позивач не має вислуги років, передбаченої вказаним законодавчим актом, оскільки його вислуга років станом на день звільнення (08.02.2017) у календарному обчисленні становила лише 22 роки 06 місяців 06 днів, а не 23 календарних роки і більше.
ІІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
12. Позивач свої вимоги обґрунтовував тим, що відповідачем протиправно порушено його право на належне пенсійне забезпечення, яке підлягає захисту в судовому порядку.
13. Представник відповідача заперечував щодо задоволення позову, посилаючись на те, що на день звільнення стаж вислуги позивача є меншим ніж мінімальні вимоги норм, визначені Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
14. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, ухвалюючи рішення про задоволення позову, виходив з того, що на ГУ НП у Київській області покладено лише функції щодо підготовки та подання до органів, які призначають пенсію, документів, необхідних для вирішення питання щодо призначення пенсії. Відповідач не уповноважений приймати рішення про призначення позивачу певного виду пенсії, а зобов`язаний лише підготувати та подати відповідний пакет документів до органів Пенсійного фонду України, оскільки саме останні приймають рішення щодо призначення певного виду пенсії для відповідної категорії осіб. Правила щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (у редакції від 02.04.1994) поширюються не лише на працівників органів внутрішніх справ, які мали необхідний трудовий стаж, що надавав їм право на призначення пенсії за вислугу років до введення в дію нового правового регулювання, а й тих, хто почав свою професійну діяльність на посадах в структурі Міністерства внутрішніх справ України у період дії законодавства, яке передбачало право на призначення пенсії за вислугу років зі стажем роботи не менше 20 років. Право позивача на зарахування при обчисленні вислуги років на пільгових умовах часу проходження служби визначається за тими правилами, які були чинними на момент його виникнення. За період роботи позивач здобув стаж у розмірі 25 років 10 місяців 28 днів, з яких: 22 роки 06 місяців 06 днів - стаж служби в поліції та 03 роки 04 місяці 22 дні - вислуга років на пільгових умовах.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
15. Відповідач у касаційній скарзі не погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій, посилаючись на те, що судами помилково не враховано, що відповідно до статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" мінімальна необхідна вислуга для отримання пенсії позивачу становить 23 календарних роки і більше. Натомість така у позивача відсутня. У Законі України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" не вказано, що пенсію за вислугу років можна призначати особам при наявності вислуги, обчисленої на пільгових умовах. Цим Законом чітко передбачено, що пенсія за вислугу років призначається за наявності 23 календарних років та міститься виключний перелік періодів служби, які враховуються у календарну вислугу. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.03.2018 у справі №295/6301/17.
VI. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
16. Перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.
17. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
18. Згідно з положеннями частини другої статті 2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
19. Умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб визначено Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
20. Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, врегульовано, зокрема, Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1 (далі також - Порядок №3-1, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
21. Відповідно до абзацу 1 пункту 1 Порядку №3-1 заяви про призначення пенсії за вислугу років особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із вищезазначеним Законом, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі (далі - органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства інфраструктури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державної інспекції техногенної безпеки України (далі - міністерства та інші органи). Міністерства та інші органи, їх територіальні підрозділи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі визначають уповноважені структурні підрозділи, на які за їх рішенням покладаються функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважені структурні підрозділи).
22. Пунктом 12 Порядку №3-1 передбачено, що уповноважений структурний підрозділ у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії (додаток 2), ознайомлює з ним особу, якій оформлюється пенсія, і направляє до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи. Уповноважений структурний підрозділ надає допомогу особі в одержанні відсутніх на момент подання заяви документів для призначення пенсії. У разі, якщо підготовлені не всі необхідні для призначення пенсії документи, подаються наявні документи, а документи, яких не вистачає, подаються додатково в строки, визначені пунктом 6 цього Порядку.
23. Зважаючи на викладене, колегія суддів звертає увагу, що саме уповноважені структурні підрозділи здійснюють перевірку поданих звільненими зі служби особами заяв про призначення їм пенсії, здійснюють обчислення вислуги років для призначення пенсії та встановлюють наявність підстав для її призначення. Після цього такий орган законодавчо наділений компетенцією направити подання про призначення пенсії за вислугу років до територіального органу Пенсійного фонду України.
24. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2018 у справі №537/1980/16-а.
25. Ухвалюючи оскаржуване судове рішення, суди попередніх інстанцій виходили, зокрема, з того, що правила щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (у редакції від 02.04.1994) поширюються не лише на працівників органів внутрішніх справ, які мали необхідний трудовий стаж, що надавав їм право на призначення пенсії за вислугу років до введення в дію нового правового регулювання, а й тих, хто почав свою професійну діяльність на посадах в структурі Міністерства внутрішніх справ України у період дії законодавства, яке передбачало право на призначення пенсії за вислугу років зі стажем роботи не менше 20 років.
26. Однак колегія суддів вважає такий висновок судів попередніх інстанцій помилковим з огляду на наступне.
27. Пунктом "б" статті 1-2 Закону №2262-XII передбачено, що право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, особи начальницького складу податкової міліції, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту.
28. Відповідно до пункту "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (у редакції, чинній на час призначення позивача на посаду - 01.08.1994) пенсія за вислугу років призначається, зокрема, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають на день звільнення зі служби вислугу на військовій службі або на службі в органах внутрішніх справ 20 років і більше.
29. Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 № 3668-VІ, який набрав чинності 01.10.2011, внесено зміни в пункт "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та викладено його у наступній редакції: "пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, зокрема, з 01.10.2016 по 30.09.2017 і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки і більше. До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині другій статті 17 цього Закону".
30. Оскільки на момент звільнення позивача зі служби у поліції та звернення до відповідача із заявою про оформлення та подання всіх необхідних документів для призначення йому пенсії за вислугу років до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області для призначення пільгової пенсії за вислугу років пункт "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" діяв у редакції Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 № 3668-VІ, саме його норми необхідно застосовувати у спірних правовідносинах.
31. Згідно з частиною четвертою статті 17 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" при призначенні пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, враховуються тільки повні роки вислуги років або страхового стажу без округлення фактичного розміру вислуги років чи страхового стажу в бік збільшення.
32. Відповідно до статті 17-1 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
33. На виконання вищезазначених вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" Кабінетом Міністрів України постановою від 17.07.1992 №393 затверджено Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей.
34. Верховний Суд у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у постанові від 03.03.2021 у справі №805/3923/18-а відступив від правових висновків, викладених, зокрема, у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19.09.2018 у справі №725/1959/17, від 27.03.2018 у справі №295/6301/17, і з метою приведення судової практики до єдиного тлумачення та застосування норм Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у частині призначення пенсії за вислугу років, дійшов висновку, що основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою №393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов`язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.
35. Ця позиція була також підтримана у постанові Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14.04.2021 у справі №480/4241/18.
36. Окрім цього, у вищезазначеній постанові судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду сформувала наступні правові висновки: "В цілях Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" календарна вислуга - це вислуга, яка складається з повної кількості календарних днів відповідного періоду (календарний рік - 365 календарних днів, календарний місяць - 30 календарних днів). Для призначення пенсій за вислугу років за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" календарна вислуга років може бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку №393.
37. У справі, яка розглядається судами попередніх інстанцій встановлено, що вислуга років позивача, з урахуванням вислуги років на пільгових умовах, становить більше 23 календарних років (25 років 10 місяців 28 днів, з яких: 22 роки 06 місяців 06 днів - стаж служби в поліції та 03 роки 04 місяці 22 дні - вислуга років на пільгових умовах).
38. Ураховуючи правові висновки, наведені у постанові об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 03.03.2021 у справі 805/3923/18-а та постанові Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14.04.2021 у справі №480/4241/18, колегія суддів дійшла висновку щодо наявності підстав для визнання протиправними дій відповідача Головного управління Національної поліції в Київській області щодо відмови позивачу у проведенні розрахунку розміру грошового забезпечення та оформленні всіх необхідних документів для призначення пенсії за вислугу років відповідно до вимог пункту "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (у редакції Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 № 3668-V) та зобов`язання відповідача вчинити відповідні дії.
39. Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
40. Суд, ухвалюючи рішення, враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
41. Зважаючи на вищенаведене, враховуючи положення статей 350, 351 КАС України, касаційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, рішення Київського окружного адміністративного суду від 01.07.2019 та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.10.2019 зміні шляхом викладення мотивувальної частини в редакції цієї постанови та шляхом виключення із абзаців другого та третього резолютивної частини рішення Київського окружного адміністративного суду від 01.07.2019 фрази "(у редакції, чинній на час призначення позивача на посаду - 01.08.1994), в іншій частині оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій необхідно залишити без змін.
Керуючись статтями 349, 350, 351, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Київській області задовольнити частково.
2. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 01.07.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.10.2019 змінити, виклавши їх мотивувальну частину в редакції цієї постанови, та виключивши із абзаців другого та третього резолютивної частини рішення Київського окружного адміністративного суду від 01.07.2019 словосполучення "(у редакції, чинній на час призначення позивача на посаду - 01.08.1994)".
3. В іншій частині рішення Київського окружного адміністративного суду від 01.07.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.10.2019 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.