ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 квітня 2021 року
м. Київ
справа №686/12766/16-а
адміністративне провадження №К/9901/6826/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Кравчук В.М., Єзеров А.А.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.02.2020 (судді - Мацький Є.М., Боровицький О.А., Сапальова Т.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,
встановив:
У червні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати дії та рішення управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому щодо відмови у перерахунку пенсії в розмір 90% від суми заробітної плати без обмеження максимального її розміру протиправними.
- зобов`язати управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому здійснити з 01 січня 2016 року перерахунок та виплату пенсії з розрахунком 90% від суми заробітної плати в розмірі зазначеному у довідці прокуратури Хмельницької області №18-256 вих-16 від 10.03.2016 року без обмеження максимального розміру пенсії.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 з 02.04.1997 отримує пенсію відповідно до Закону України "Про прокуратуру".
03.06.2016 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії з урахування довідки прокуратури Хмельницької області №18-256 вих-16 від 10.03.2016, в якій зазначена посада в органах прокуратури з якої позивач вийшов на пенсій та розмір заробітної плати працівника прокуратури на даній посаді станом на 01.12.2015.
Листом №294/06-12 від 15.06.2016 відповідач відмовив позивачу у перерахунку пенсії, роз`яснивши, що оскільки згідно п. 5 прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 року №213 з 01.06.2015 скасовуються норми пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначалось відповідно до спеціальних законів, в тому числі Закону України "Про прокуратуру", у зв`язку з чим з 1 червня 2015 року пенсії в порядку та на умовах, визначених вищезазначеним законом, не призначаються, а раніше призначені пенсії не перераховуються.
Не погоджуючись з діями відповідача позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 01.08.2016 позов задоволено частково.
Визнано дії та рішення управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 в розмір 90% від суми заробітної плати без обмеження максимального її розміру протиправними.
Зобов`язано управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому здійснити ОСОБА_1 з 01 січня 2016 року перерахунок та виплату пенсії з розрахунком 90% від суми заробітної плати в розмірі зазначеному у довідці прокуратури Хмельницької області № 18-256 вих-16 від 10.03.2016 року.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28.02.2017 постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 01.08.2016 скасовано та прийнято нову, якою у позові відмовлено.
17.01.2020 ОСОБА_1 звернувся до суду апеляційної інстанції із заявою про перегляд постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28.02.2017 за виключними обставинами. Виключність обставин мотивував тим, що Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р (ІІ)/2019 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VІІ зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.02.2020 відмовлено у задоволенні заяви позивача про перегляд за виключними обставинами постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28.02.2017.
Відмовляючи у задоволенні заяви позивача, суд апеляційної інстанції виходив з того, що на час виникнення спірних правовідносин положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII зі змінами, діяли в прийнятій редакції і умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначалися Кабінетом Міністрів України, не були визнані неконституційними, останні підлягали застосуванню відповідачем.
За таких обставин, рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(II)/2019 не впливає на спірні правовідносини у даній справі, оскільки такі виникли до його прийняття.
З ухвалою суду апеляційної інстанції не погодився позивач, звернувся з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права просив її скасувати та ухвалити нове рішення, яким заяву задовольнити.
В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(ІІ)/2019 не впливає на спірні правовідносини, оскільки з 13.12.2019 - дати ухвалення рішення Конституційного Суду України, положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VІІ зі змінами, якими передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, - втратили чинність, і до спірних правовідносин підлягає застосуванню Закон України "Про прокуратуру" у попередній редакції.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить у її задоволенні відмовити, а оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції залишити без змін.