ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 488/3417/16-а
адміністративне провадження № К/9901/46458/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стрелець Т.Г.,
суддів: Рибачука А.І., Тацій Л.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 488/3417/16-а
за позовом ОСОБА_1 до Інгульського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області (правонаступник - Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання провести підвищення та індексацію пенсії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2018 року
(ухвалену у складі колегії суддів : головуючого судді Романішина В.Л., суддів: Градовського Ю.М., Крусяна А.В.)
УСТАНОВИВ
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Інгульського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області, в якому, з урахуванням уточнення у вересні 2017 року позовних вимог, просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача в частині не проведення індексації та не підвищення пенсії у зв`язку із зміною прожиткового мінімуму за період з 01.01.2016р. по 21.09.2017р.;
- зобов`язати Інгульське об`єднане управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області провести індексацію раніше призначеної ОСОБА_1 пенсії та провести її перерахунок для її підвищення у зв`язку із зміною прожиткового мінімуму в період з 01 січня 2016р. по 21 вересня 2017р.
2. Позовні вимоги мотивовано тим, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії та інвалідом 2 групи, його захворювання пов`язане з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. З 17 лютого 2006 року йому призначена пенсія по інвалідності другої групи загального захворювання згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 № 1058-IV.
ОСОБА_1 звернувся до УПФ із заявою про перерахунок пенсії у зв`язку із зміною прожиткового мінімуму, однак у перерахунку йому було відмовлено. Вважає таку відмову протиправною, оскільки вона суперечить нормам Конституції, Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Короткий зміст рішення суду І інстанції
3.06 грудня 2017 року Корабельний районний суд м. Миколаєва вирішив:
Позов задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Корабельному районі м. Миколаєва в частині не проведення індексації та не підвищення пенсії у зв`язку із зміною прожиткового мінімуму за період з 01 січня 2016 р. по 21 вересня 2017 р.
Зобов`язати Інгульське об`єднане управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області провести індексацію раніше призначеної ОСОБА_1 пенсії та провести її перерахунок для її підвищення у зв`язку із зміною прожиткового мінімуму в період з 01 січня 2016 р. по 21 вересня 2017 р.
4. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що законодавством України передбачено право позивача як пенсіонера на отримання індексованої пенсії.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
5. 21 лютого 2018 року Одеський апеляційний адміністративний суд вирішив:
Апеляційну скаргу Інгульського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області задовольнити.
Постанову Корабельного районного суду м.Миколаєва від 06 грудня 2017 року скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 до Інгульського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м.Миколаєва Миколаївської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання провести підвищення та індексацію пенсії залишити без задоволення.
6. Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції, керувався тим, що судом було невірно застосовано положення частини 2 статті 67 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та як наслідок положення передбачені частиною другою статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" до спірних правовідносин, оскільки Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27 березня 2014р. №1166-VІІ з 01 квітня 2014 року дію ч.2 ст.42 Закону №1058-ІV зупинено до стабілізації економічної ситуації в країні.
Щодо проведення індексації за період з 01 січня 2017р. по 21 вересня 2017р. суд апеляційної інстанції вказав на неможливість її проведення пенсійним органом через не визначення Кабінетом Міністрів України коефіцієнту зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який є необхідною складовою для застосування механізму підвищення пенсії у відповідності до норм статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. 29 березня 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга позивача.
У касаційній скарзі скаржник просить постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2018 року у справі № 488/3417/16-а скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що рішення суду апеляційної інстанції винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню.
У касаційній скарзі позивач стверджує, що суд апеляційної інстанції неправомірно застосував до спірних правовідносин положення Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27.03.2014р. №1161-VII, якими з 01 квітня 2014 року дію ч. 2 ст. 42 Закону України №1058-IV зупинено до стабілізації економічної ситуації в країні, оскільки положення цього закону значно звужують права позивача та як наслідок суперечать ст. 22 Конституції України.
8. Ухвалою Верховного Суду від 10 квітня 2018 року відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2018 року у справі № 448/3417/16-а.
9. 25 квітня 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив відповідача на касаційну скаргу.
10. На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду від 11 червня 2019 року, у зв`язку з обранням судді Анцупової Т.О. до Великої Палати Верховного Суду, було проведено повторний автоматизований розподіл судової справи, внаслідок якого для розгляду касаційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Стрелець Т.Г., суддів Рибачука А.І., Тацій Л.В.
13. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 27 квітня 2021 року прийнято до провадження касаційну скаргу позивача, а також замінено відповідача в порядку ст. 52 КАС України на його правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області.
II. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
14. Як було встановлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інвалідом 2 групи, захворювання пов`язане з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
З 17 лютого 2006 року позивачу призначено пенсію по інвалідності другої групи загального захворювання згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003р. №1058-ІV.
З 27 липня 2006 року ОСОБА_1 перераховано пенсію згідно Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991р. №796-ХІІ, по інвалідності другої групи в розмірі фактичних збитків - 70% втрати працездатності.
22 липня 2016 року позивач звернувся до УПФУ в Корабельному районі м. Миколаєва із заявою, в якій просив надати йому інформацію щодо розміру призначеної пенсії, її розрахунку, наявності можливості її перерахунку в сторону збільшення, наявності в УПФУ перед ним заборгованості, яка виникла на підставі рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 17 грудня 2012р. по справі №2-а/1414/34/12 та коли вказана заборгованість буде виплачена на його користь.
Листом від 10 серпня 2016р. №77-С-01 УПФУ в Корабельному районі м. Миколаєва надало відповідь на поставлені питання позивача, з якого позивачу стало відомо, що крім індексації, яка здійснюється відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення, УПФУ не проводиться щорічна індексація пенсії у зв`язку зростанням величини середньої заробітної плати в Україні за минулий рік у відповідності до ч.2 ст.67 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та ч.2 ст.42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
Вказане стало підставою для звернення ОСОБА_1 з цим позовом до суду про визнання протиправною бездіяльності відповідача в частині не проведення індексації та не підвищення пенсії у зв`язку із зміною прожиткового мінімуму за період з 01 січня 2016р. по 21 вересня 2017р. та зобов`язання провести індексацію раніше призначеної пенсії.
ІІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
15. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
16. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" визначено, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (частина 2 статті