1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 826/241/17

адміністративне провадження № К/9901/38344/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,

розглянув у порядку письмового провадження справу

за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Євробанк"

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.12.2017 (суддя Келеберда В.І.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2018 (колегія у складі суддів Карпушової О.В., Епель О.В., Кобаля М.І.)

у справі №826/241/17

за позовом ОСОБА_1

до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Євробанк" Кононця Вадима Валерійовича,

за участю третіх осіб - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Євробанк",

про визнання протиправними дій (рішення), зобов`язання вчинити дії.

І. РУХ СПРАВИ

1. 29.12.2016 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Комерційний банк "Євробанк" Кононця Вадима Валерійовича, в якому просив:

- визнати протиправними дій та скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Комерційний банк "Євробанк" Кононця Вадима Валерійовича щодо визнання нікчемним правочину за операцією з розміщення 15.06.2016 коштів у сумі 135 350,00 грн. на картковому/поточному рахунку № НОМЕР_1, що належить позивачу з призначенням платежу: "Поповнення картрахунку № НОМЕР_1 ПІБ ОСОБА_1 ІНН НОМЕР_2";

- зобов`язати надати доповнення до переліків рахунків, зокрема переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ( подати додаткову інформацію про позивача як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування у розмірі 135 350,00 грн. за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

2. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.12.2017, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2018, позов задоволено.

3. 14.03.2018 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Відповідача. Скаржник просив скасувати судові рішення та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

4. Ухвалою Верховного Суду від 11.04.2018 було відкрито провадження у справі.

5. Сторони клопотали про розгляд справи за участю представників, однак своєю ухвалою Верховний Суд відмовив у задоволенні таких клопотань.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ОСОБА_1 та ПАТ "Комерційний банк "Євробанк" укладено договір від 01.06.2016 №ZP-006161 про відкриття карткового рахунку та обслуговування банківської платіжної картки, відповідно до якого позивачу відкрито картковий рахунок та надано банківську платіжну картку.

7. 15.06.2016 на рахунок позивача було зараховано грошові кошти у сумі 135 350,00 грн з призначенням платежу: "Поповнення картрахунку № НОМЕР_1 ПІБ ОСОБА_1 ІНН НОМЕР_2".

8. Рішенням Правління Національного банку України №73-рш від 17.06.2016 "Про віднесення ПАТ "КБ "Євробанк" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення №1041 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "КБ "Євробанк" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".

9. Рішенням виконавчої дирекції Фонду №1183 від 07.07.2016 продовжено строки тимчасової адміністрації у ПАТ КБ "Євробанк" з 17.07.2016 до 16.08.2016 включно і повноваження уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ КБ "Євробанк". Відповідно до цього рішення продовжено повноваження уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ КБ "Євробанк" Кононця Вадима Валерійовича.

10. У зв`язку з прийняттям виконавчою дирекцією Фонду рішення №1523 від 16.08.2016 "Про початок процедури ліквідації ПАТ КБ "Євробанк" та делегування повноважень ліквідатора банку" Кононцю Вадиму Валерійовичу з 17.08.2016 по 16.08.2018 включно, розпочато процедуру виплати вкладникам гарантованих сум відшкодування банком -агентом АТ "Таскомбанк" з 19.08.2016 до 30.09.2016.

11. 20.08.2016 на офіційному веб-сайті Фонду (http://www.fg.gov.ua) розміщено оголошення про встановлення адреси для подачі кредиторських вимог ПАТ КБ "Євробанк" такого змісту: "Вимоги кредиторів ПАТ КБ "Євробанк" приймаються протягом 30 днів з дня опублікування оголошення про ліквідацію ПАТ КБ "Євробанк" в газеті "Голос України" №158 (6412). Кредиторські вимоги приймаються за адресою: 01032, м. Київ, б-р Тараса Шевченка, 35".

12. 12.09.2016 позивач звернулась до відповідача із заявою про визнання її кредитором, на що позивач отримала повідомлення Уповноваженої особи Фонду №01-24.2/5861 від 14.09.2016 про тимчасове обмеження рахунку № НОМЕР_1 до виплати коштів з метою проведення перевірки правочину.

13. Згодом листом від 28.11.2016 відповідач повідомив позивача про нікчемність правочину за операцією з розміщення коштів на картковому рахунку 15.06.2016 на підставі пп. 7 та 9 ч. 3 ст. 38 Закону України "про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

14. Позивача не було включено до переліку вкладників ПАТ КБ "Євробанк", що мають право на відшкодування коштів за вкладами у банку за рахунок Фонду.

15. Позивач з цим не погодився та звернувся до суду.

III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

16. Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що відповідачем не доведено наявність правових підстав щодо не включення позивача до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, а тому таке рішення Уповноваженої особи суперечить приписами Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та є протиправним.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

17. У касаційній скарзі Відповідач наголошує, що висновки судів першої та апеляційної інстанції є передчасними, зробленими без повного та всебічного з`ясування обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права.

18. Зазначає, що за результатами перевірки правочинів під час тимчасової адміністрації виявлено, що правочин, стороною якого є позивач, є нікчемним з огляду на положення пункту 7 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", внаслідок чого, відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб визначений законом.

19. У відзиві позивач зазначає про обґрунтованість рішень судів з огляду на те, що відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" позивачу має бути виплачена гарантована сума відшкодування коштів за рахунок Фонду.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

20. Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги та відзиву, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права та дійшов висновку про задоволення касаційної скарги частково з таких підстав.

21. Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлюються Законом України від 23.02.2012 № 4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон № 4452-VI). Цим Законом також регулюються відносини між Фондом, банками, НБУ, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. Цей Закон є спеціальним у регулюванні спірних правовідносин.

22. Відповідно до пункту 17 частини першої статті 2 зазначеного Закону уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

23. За змістом статті 3 Закону № 4452-VI Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом. Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об`єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні.

24. Згідно із частиною першою статті 4 вказаного Закону основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

25. Згідно із частиною другою статті 26 Закону № 4452-VI під час тимчасової адміністрації вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами за договорами, строк дії яких закінчився станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, та за договорами банківського рахунку з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою цієї статті.

26. У разі прийняття НБУ рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за вкладами, включаючи відсотки, на день початку процедури ліквідації банку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Відшкодування коштів за вкладом в іноземній валюті здійснюється в національній валюті України після перерахування суми вкладу за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим НБУ на день початку ліквідації банку, з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (частина шоста статті 26 Закону № 4452-VI).

27. На підставі частин першої та другої статті 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку.

28. Уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

29. Пунктом 5 розділу ІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 09 серпня 2012 року № 14 (у редакції рішення виконавчої дирекції Фонду від 26 травня 2016 року № 823; далі - Положення), передбачено, що уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує та надає до Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку такі переліки: 1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, згідно з додатком 2 до цього Положення; 2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-6 частини четвертої статті 26 Закону № 4452-VI, згідно з додатком 3 до цього Положення; 3) переліки: рахунків, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку відсотки за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", або мають інші фінансові привілеї від банку; осіб, які використовують вклад як засіб забезпечення виконання іншого зобов`язання перед цим банком, що не виконане; рахунків вкладників, що перебувають під арештом за рішенням суду; рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 Закону № 4452-VI.

30. Інформація про вкладника в переліках має забезпечувати можливість його ідентифікації відповідно до законодавства.

31. Перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду (далі - Перелік), формується за структурою, визначеною додатком 4 до цього Положення, та не включає інформацію про вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до ч. 4 ст.26 Закону № 4452-VI.

32. Протягом дії тимчасової адміністрації та ліквідації банку уповноважена особа Фонду може надавати зміни та доповнення до переліків.

33. Пунктами 2-4 розділу ІІІ Положення визначено, що Фонд складає на підставі Переліку реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат за формою, наведеною в додатку 5 до цього Положення (далі - Загальний реєстр), що затверджується виконавчою дирекцією Фонду.

34. Загальний реєстр складається на паперових носіях та в електронному вигляді.

35. Фонд складає зміни та доповнення до Загального реєстру, що затверджуються виконавчою дирекцією Фонду на підставі змін та доповнень до Переліку, прийнятих Фондом.

36. На підставі рішення виконавчої дирекції Фонду останній розпочинає виплату відшкодування коштів у національній валюті України не пізніше 20 робочих днів (для банків, база даних про вкладників яких містить інформацію про більше ніж 500 тис. рахунків, - не пізніше 30 робочих днів) з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку.

37. Отже, процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, передбачає такі послідовні етапи: складення уповноваженою особою Фонду Переліку та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; передача уповноваженою особою Фонду сформованого Переліку до Фонду; складення Фондом на підставі отриманого Переліку Загального реєстру; затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.

38. При цьому уповноважена особа наділена повноваженнями на формування Переліку в межах гарантованої суми відшкодування.

39. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI вкладником є фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

40. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

41. Підставою для поширення на особу гарантій щодо відшкодування вкладу за рахунок Фонду, передбачених Законом № 4452-VI, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім`я, тобто наявність вкладу та статусу вкладника в особи. При цьому вкладниками є особи, які уклали або на користь яких укладено договір банківського вкладу (депозиту) чи банківського рахунку або які є власниками іменного депозитного сертифіката.

42. Отже, під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду на підставі статті 26 Закону № 4452-VI підпадають особи, які є вкладниками в розумінні приписів статті 2 цього Закону, вклади яких розміщено на рахунку у відповідному банку до запровадження в ньому тимчасової адміністрації.

43. Аналогічну правову позицію викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 802/351/16-а та від 27.02.2019 у справі № 826/9960/15.

44. Суди попередніх інстанцій установили, що між ОСОБА_1 та ПАТ "Комерційний банк "Євробанк" укладено договір від 01.06.2016 №ZP-006161 про відкриття карткового рахунку та обслуговування банківської платіжної картки, відповідно до якого позивачу відкрито картковий рахунок та надано банківську платіжну картку/ 15.06.2016 на рахунок позивача було зараховано грошові кошти у сумі 135 350,00 грн за призначенням платежу: "Поповнення картрахунку № НОМЕР_1 ПІБ ОСОБА_1 ІНН НОМЕР_2".

45. На підставі рішення Правління НБУ від 17.06.2016 № 73-рш "Про віднесення ПАТ КБ "Євробанк" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення № 1041 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ КБ "Євробанк" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку", згідно з яким розпочато процедуру виведення ПАТ КБ "Євробанк" з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації на один місяць з 17.06.2016 до 16.07.2016 включно, призначено Кононця В. В . уповноваженою особою та делеговано йому всі повноваження тимчасового адміністратора ПАТ КБ "Євробанк".

46. Таким чином, оскільки кошти позивача були розміщені на рахунку ПАТ КБ "Євробанк" до запровадження тимчасової адміністрації, то позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за рахунок Фонду.

47. Відповідно до частини другої статті 37, частин другої та четвертої статті 38 Закону №4452-VI Фонд або його уповноважена особа протягом дії тимчасової адміністрації зобов`язані забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою статті 38 цього Закону, та повідомити сторони за договорами про нікчемність цих договорів і вчинити дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

48. Станом на дату укладення між ПАТ КБ "Євробанк" і Позивачем договору банківського вкладу частина третя статті 38 Закону № 4452-VI визначала, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:

-банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без встановлення обов`язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;

-банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;

-банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов`язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;

-банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;

-банк прийняв на себе зобов`язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність";

-банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

-банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

-банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов`язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України;

-здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов`язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

49. На підставі наведених вище положень статей 37 та 38 Закону № 4452-VI уповноважена особа дійсно наділена правом перевірки правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних, але це право не є абсолютним та кореспондується з обов`язком установити обставини, з якими закон пов`язує нікчемність правочину. Висновок про нікчемність правочину має ґрунтуватися виключно на встановлених та доведених обставинах, які за законом спричиняють застосування певних наслідків, зокрема щодо невключення особи до переліку вкладників банку для отримання в подальшому гарантованої суми відшкодування за вкладом за рахунок Фонду.

50. Проте зі змісту цієї норми вбачається, що пункти 7 та 9 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI не можуть застосовуватися до операції з поповнення банківського рахунку позивача у ПАТ КБ "Євробанк", оскільки внаслідок цієї операції у позивача не виникло переваг (пільг) стосовно інших кредиторів банку, а також за наслідками здійснення цієї операції не виникло обов`язку банку перерахувати кошти або передати майно позивачу. Крім того, суди попередніх інстанцій не встановили, що вказана операція була здійсненна саме з порушенням норм законодавства.

51. З огляду на викладене, колегія суддів Верховного Суду вважає обґрунтованим висновок судів першої та апеляційної інстанції про задоволення позовних вимог Позивача у частині зобов`язання відповідача подати до Фонду додаткову інформацію про нього як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ "КБ "Євробанк" за рахунок Фонду.

52. Стосовно позовної вимоги про визнання протиправним рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Комерційний банк "Євробанк" Кононця В.В., оформлене актом від 16.11.2016 №21, в частині визнання нікчемним правочину щодо поповнення ОСОБА_1 карткового рахунку № НОМЕР_1, Суд зазначає таке.

53. Згідно з ч. 1, 2, 10 ст. 38 Закону № 4452-VI Фонд (уповноважена особа Фонду) зобов`язаний забезпечити збереження активів і документації банку, зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених ч. 3 цієї статті.

54. За результатами перевірки, здійсненої відповідно до ст. 38 Закону № 4452-VI, виявляються правочини, які є нікчемними на підставі закону. При виявленні таких правочинів Фонд, його уповноважена особа Фонду чи банк не наділені повноваженнями визнавати або встановлювати правочини нікчемними.

55. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу уповноваженої особи Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення на підставі закону (ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України та ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI) незалежно від того, чи проведена передбачена ч. 2 ст. 38 цього ж Закону перевірка правочинів із затвердженням її результатів відповідною комісією. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Наказ уповноваженої особи Фонду не є підставою для застосування таких наслідків. Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом, який прийнято уповноваженою особою, що здійснює повноваження органу управління банку.

56. Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №819/353/16.

57. Оскільки наказ про нікчемність правочинів є внутрішнім документом банку, який приймається особою, що здійснює повноваження органу управління банку, він не створює жодних обов`язків для третіх осіб (у тому числі й вкладників банку), тому не може порушувати будь-які права таких осіб унаслідок прийняття цього наказу.

58. Відтак і права позивача в цій справі не можуть бути порушені внаслідок ухвалення внутрішнього документа банку, сфера застосування якого обмежується внутрішніми відносинами відповідного банку як юридичної особи.

59. Встановлена правова природа зазначено наказу (повідомлення про нікчемність) унеможливлює здійснення у судовому порядку (в тому числі в адміністративних, цивільних, господарських судах) вимог про визнання неправомірними дій та рішення уповноваженої особи Фонду щодо визнання нікчемним правочину за договором банківського вкладу (депозиту), укладеного між банком та позивачем, а тому провадження у цій частині адміністративної справи підлягає закриттю.

60. Аналогічна правова позиція у подібних відносинах, висловлена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 802/351/16-а.

61. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 354 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, установлених ст. 238 КАС України, а саме якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

62. За вказаних обставин Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваних рішень в частині позовної вимоги про визнання протиправним рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Комерційний банк "Євробанк" Кононця В.В., оформлене актом від 16.11.2016 №21, в частині визнання нікчемним правочину щодо поповнення ОСОБА_1 карткового рахунку № НОМЕР_1, із закриттям провадження у справі в цій частині.

Керуючись ст. 243, 341, 345, 349, 350, 356, 359 КАС України, Суд


................
Перейти до повного тексту