Постанова
Іменем України
27 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 463/5457/20
провадження № 51-4238км20
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючої Шевченко Т. В.,
суддів Антонюк Н.О., Бущенка А.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Михальчука В.В.,
прокурора Кузнецова С.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 18 серпня 2020 року про повернення апеляційної скарги.
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 14 липня 2020 року відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність уповноваженої особи Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, що полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, та про зобов`язання до вчинення дій.
Не погодившись із зазначеною ухвалою слідчого судді, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій також просив поновити строк на апеляційне оскарження вказаного судового рішення.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 18 серпня 2020 року ОСОБА_1 відмовлено в поновленні строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, апеляційну скаргу на підставі ст. 399 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) повернуто особі, яка її подала.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу апеляційного суду
і призначити новий розгляд у цьому суді. Вказує на те, що суд апеляційної інстанції залишив поза увагою те, що він не був присутній 14 липня 2020 року в судовому засіданні суду першої інстанції, копія ухвали слідчого судді була направлена йому лише 21 липня 2020 року, тобто поза строком на апеляційне оскарження, і отримана ним 27 липня 2020 року. Також ОСОБА_1 зазначає, що суд хоча і правильно зазначив, що йому було відомо про розгляд його скарги 14 липня 2020 року, однак він не був присутнім у судовому засіданні та не знав, яке саме рішення прийняв слідчий суддя. Скаржник наголошує, що подав апеляційну скаргу з клопотанням про поновлення строку апеляційного оскарження 03 серпня 2020 року. У своєму клопотанні зазначив поважні причини для поновлення цього строку. Крім того, на його думку, апеляційний суд, відмовляючи в задоволенні клопотання, не врахував правового висновку, викладеного в постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 27 травня 2019 року.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор Кузнецов С.М. просив задовольнити касаційну скаргу ОСОБА_1 .
Мотиви Суду
Відповідно до вимог ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим
є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Проте ухвала апеляційного суду цим вимогам не відповідає.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, в порядку, передбаченому ст. 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Частиною 1 ст. 117 КПК передбачено, що пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_1 був обізнаний про дату розгляду судом першої інстанції 14 липня 2020 року його скарги на бездіяльність уповноваженої особи Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, що полягає
у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, та про зобов`язання до вчинення дій.
Таким чином, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК строк на апеляційне оскарження захисником ухвали слідчого судді обчислюється з дня оголошення вказаної ухвали, а саме 14 липня 2020 року.
Проте у разі необізнаності скаржника з мотивами прийнятого слідчим суддею рішення вказане може бути визнано за клопотанням скаржника поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та підставою для його поновлення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 117 КПК.
З матеріалів провадження вбачається, що хоча ОСОБА_1 і знав про дату розгляду його скарги 14 липня 2020 року, однак у судовому засіданні не був присутній. Копія цієї ухвали слідчого судді згідно із супровідним листом суду була направлена ОСОБА_1 лише 21 липня 2020 року (а.п. 17), а відповідно до копії зворотнього рекомендованого повідомлення він отримав її 27 липня 2020 року (а.п. 24).
03 серпня 2020 року ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді, в ній він висловив клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження. При цьому він аргументував своє клопотання саме несвоєчасним отриманням копії ухвали слідчого судді (а.п. 19-25).
Проте вказані доводи залишилися без уваги суду апеляційної інстанції, який не надав їм жодної оцінки та, незважаючи на наявність об`єктивних обставин, що перешкодили ОСОБА_1 своєчасно подати апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді, безпідставно відмовив у поновленні строку на апеляційне оскарження.
Допущені апеляційним судом порушення вимог кримінального процесуального закону згідно із ч. 1 ст. 412 КПК є істотними, оскільки перешкодили ухваленню законного та обґрунтованого судового рішення.
Таке рішення узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від
27 травня 2019 року (справа № 461/1434/18, провадження № 51-6470кмо18).
За таких обставин касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню,
а ухвала апеляційного суду - скасуванню з призначенням нового розгляду
в суді апеляційної інстанції, під час якого слід врахувати викладене й ухвалити рішення, яке б відповідало вимогам ст. 370 КПК.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Верховний Суд