Постанова
Іменем України
28 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 654/5434/14-ц
провадження № 61-18891св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Синельникова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Херсонського апеляційного суду від 20 жовтня 2020 року у складі колегії суддів: Майданіка В. В., Кутурланової О. В., Орловської Н. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, в якому просив суд виділити йому у власність частину квартири АДРЕСА_1, а саме: житлову кімнату 1-6, площею 14,5 кв. м, житлову кімнату 1-7, площею 13,5 кв. м, та частину сінів 1, площею 16,4 кв. м, яка прилягає до житлової кімнати 1-7, згідно з технічним паспортом, а також виділити йому у власність 1/2 частини земельної ділянки площею 0,0573 га, розташованої за вищевказаною адресою, та припинити право спільної часткової власності на вказані об`єкти нерухомого майна.
Рішенням Голопристанського районного суду Херсонської області від 17 серпня 2015 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Апеляційного суду Херсонської області від 21 грудня 2017 року рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 17 серпня 2015 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про задоволення позову ОСОБА_1 .
Виділено ОСОБА_1 у власність 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 згідно з третім варіантом виділу 1/2 частки квартири, зазначеним у висновку додаткової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз (далі - Одеський НДІСЕ) від 18 липня 2017 року, а саме: в квартирі № 1 приміщення "1-7", житловою площею 13,5 кв. м, у прибудові до квартири № 1 приміщення "ІІІ" сіни, площею 22,6 кв. м, приміщення "II" сіни, площею 3,9 кв. м, приміщення "I" сіни, площею 1,8 кв. м, загальною площею 41,8 кв. м.
ОСОБА_1 необхідно виконати наступні будівельні роботи щодо ізоляції частини квартири: демонтувати дверний блок та закласти дверний отвір з приміщення "1-7" до коридору "1-1", обладнати дверний отвір з приміщення "I" у приміщення "1-7" та закласти дверний отвір з приміщення "1-1" до сіней "І".
Стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію за перевищення частки на 1/100 у розмірі 8 211,00 грн, тобто з кожного по 4 105,50 грн.
Виділено ОСОБА_1 у власність 1/2 частини земельної ділянки по АДРЕСА_2 згідно з першим варіантом виділу земельної ділянки, зазначеним у висновку додаткової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 26 лютого 2016 року № 1238/1268, площею 272,5 кв. м, з площею земельної ділянки загального користування - 28,0 кв. м, з описом розділової межі (земельна ділянка загального користування): по фасаду з відступом від правої бокової межі 3,68 м; поворот ліворуч 7,80 м вглиб земельної ділянки (відстань від правої бокової межі 3,19 м); поворот праворуч 3,60 м; поворот праворуч 7,80 м до фасадної межі (відстань до лівої бокової межі 6,40 м). З розподільчою межею по правій боковій межі з відступом від фасадної межи 7,80 м; поворот праворуч 6,79 (3,19 + 3,60) м; поворот ліворуч 5,0 м; поворот праворуч 16,02 м; поворот ліворуч 2,40 м; поворот праворуч 3,25 м; поворот ліворуч 7,73 м до тильної межи земельної ділянки (відстань від лівої бокової межі 8,76 м).
Припинено право спільної часткової власності ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1 та припинено право спільної часткової власності ОСОБА_1 на земельну ділянку по АДРЕСА_2 .
Постановою Верховного Суду від 27 березня 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення.
Постанову Апеляційного суду Херсонської області від 21 грудня 2017 року залишено без змін.
У вересні 2020 року ОСОБА_4 і ОСОБА_3 подали заяву про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Апеляційного суду Херсонської області від 21 грудня 2017 року.
Заява мотивована тим, що 18 серпня 2020 року вони звернулися до Південної регіональної філії державного підприємства "УкрДАГП" із заявою про виготовлення технічної документації із землеустрою для поділу земельної ділянки по АДРЕСА_2 відповідно до постанови Апеляційного суду Херсонської області від 21 грудня 2017 року у справі № 654/5434/14-ц. До заяви, крім іншого, було додано копію вказаного судового рішення, копії висновків експертів, які враховано судом при визначенні варіанту виділу часток нерухомого майна із спільної власності.
За результатом розгляду їхньої заяви Південна регіональна філія державного підприємства "УкрДАГП" листом від 21 серпня 2020 року за вих. № 1/509 повідомила їх про неможливість виконати замовлені роботи.
Так, виявлено розбіжності у варіантах виділу частин домоволодіння (квартири), зазначених у висновку судової будівельно-технічної експертизи від 18 липня 2017 року та варіантах виділу 1/2 частини земельної ділянки, зазначених у висновку додаткової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 26 лютого 2016 року. При вивченні першого варіанту виділу земельної ділянки, зазначеного у висновку додаткової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 26 лютого 2016 року, та співставлення запропонованої схеми виділу із планами будинку та земельної ділянки, наявними у матеріалах експертиз, встановлено, що земельна ділянка загального користування площею 28,0 кв.м за своєю конфігурацією та фактичним місцем розташуванням накладається на частину квартири, виділеної у власність ОСОБА_1 і щодо якої судом не встановлювався будь-який режим спільного користування.
Виходячи з цього, конфігурація земельної ділянки загального користування не співпадає із конфігурацією частини житлового будинку, виділеної в особисту приватну власність ОСОБА_1, що робить неможливою подальшу розробку замовленої технічної документації.
Крім того, відповідно до затвердженого судом варіанту поділу земельної ділянки земельна ділянка загального користування прилягає лише до частини квартири, яка виділена у власність ОСОБА_1 . Тобто ця земельна ділянка не може бути використана саме як земельна ділянка загального користування з метою проходу до їхньої частини квартири.
Таким чином, виконати постанову Апеляційного суду Херсонської області від 21 грудня 2017 року є технічно неможливим через помилку, яку допустив експерт під час пропозиції варіантів поділу земельної ділянки та земельної ділянки загального користування, яка мала б забезпечити їм право проходу з АДРЕСА_2 до їхньої частини квартири, оскільки запропонована ділянка загального користування зачіпає частину квартири ОСОБА_1 та не забезпечує їм прохід до входу в їхню частину квартири.
Отже, постанова суду апеляційної інстанції ставить їх у стан юридичної невизначеності, оскільки вони не можуть оформити технічну документацію. Якби сторони були обізнані про це (помилку у експертному висновку), наведене стало б підставою для призначення додаткової експертизи, але про цю помилку вони не знали й не могли знати. Про неї (помилку експерта) вони дізналися лише 21 серпня 2020 року із отриманої відповіді землевпорядної організації про неможливість розроблення технічної документації щодо поділу земельної ділянки.
На підставі вказаного ОСОБА_4 і ОСОБА_3 просили суд змінити постанову Апеляційного суду Херсонської області від 21 грудня 2017 року в частині виділення ОСОБА_1 у власність частини земельної ділянки, постановивши у цій частині рішення про виділ ОСОБА_1 у власність 1/2 частини земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2, площею 286,5 кв. м, межі якої дозволятимуть їм облаштувати окремий прохід від АДРЕСА_2 до 1/2 частини земельної ділянки, яка залишається у їх спільній частковій власності після виділу 1/2 частини земельної ділянки у власність ОСОБА_1, - відповідно до варіанту, який буде запропонований висновком повторної земельно-технічної експертизи.
Короткий зміст судового рішення
Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 20 жовтня 2020 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_4 і ОСОБА_3 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Апеляційного суду Херсонської області від 21 грудня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про виділ частки в натурі.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що обставини, на які посилаються заявники як на нововиявлені, не спростовують факти, покладені в основу судового рішення, і ці обставини не можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається, а по суті є переоцінкою доказів, які були оцінені судом в процесі розгляду справи. Крім того, лист, на який посилаються ОСОБА_4 і ОСОБА_3, не містить нововиявлених обставин та не свідчить про наявність підстав для скасування постанови Апеляційного суду Херсонської області від 21 грудня 2017 року.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 лютого 2021 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати і передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Підставою касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права (абзац 2 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга мотивована тим, що, суд апеляційної інстанції безпідставно відмовив у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставини постанови Апеляційного суду Херсонської області від 21 грудня 2017 року, оскільки заявники вказали істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі їм на час розгляду справи, так як про ці обставин вони дізналися лише 21 серпня 2020 року після отримання листа Південної регіональної філії державного підприємства "Укр ДАГП".
Відзив на касаційну скаргу учасниками справи не подано
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Постановою Апеляційного суду Херсонської області від 21 грудня 2017 року рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 17 серпня 2015 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про задоволення позову ОСОБА_1 .
Виділено ОСОБА_1 у власність 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 згідно з третім варіантом виділу 1/2 частки квартири, зазначеного у висновку додаткової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз (далі - Одеський НДІСЕ) від 18 липня 2017 року, а саме: в квартирі № 1 приміщення "1-7", житловою площею 13,5 кв. м, у прибудові до квартири № 1 приміщення "ІІІ" сіни, площею 22,6 кв. м, приміщення "II" сіни, площею 3,9 кв. м, приміщення "I" сіни, площею 1,8 кв. м, загальною площею 41,8 кв. м.
ОСОБА_1 необхідно виконати наступні будівельні роботи щодо ізоляції частини квартири: демонтувати дверний блок та закласти дверний отвір з приміщення "1-7" до коридору "1-1", обладнати дверний отвір з приміщення "I" у приміщення "1-7" та закласти дверний отвір з приміщення "1-1" до сіней "І".
Стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію за перевищення частки на 1/100 у розмірі 8 211,00 грн, тобто з кожного по 4 105,50 грн.
Виділено ОСОБА_1 у власність 1/2 частини земельної ділянки по АДРЕСА_2 згідно з першим варіантом виділу земельної ділянки, зазначеного у висновку додаткової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 26 лютого 2016 року № 1238/1268, площею 272,5 кв. м з площею земельної ділянки загального користування - 28,0 кв. м, з описом розділової межі (земельна ділянка загального користування): по фасаду з відступом від правої бокової межі 3,68 м; поворот ліворуч 7,80 м в глиб земельної ділянки (відстань від правої бокової межі 3,19 м); поворот праворуч 3,60 м; поворот праворуч 7,80 м до фасадної межі (відстань до лівої бокової межі 6,40 м). З розподільчою межею по правій боковій межі з відступом від фасадної межи 7,80 м; поворот праворуч 6,79 (3,19 + 3,60) м; поворот ліворуч 5,0 м; поворот праворуч 16,02 м; поворот ліворуч 2,40 м; поворот праворуч 3,25 м; поворот ліворуч 7,73 м до тильної межи земельної ділянки (відстань від лівої бокової межі 8,76 м).
Припинено право спільної часткової власності ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1 та припинено право спільної часткової власності ОСОБА_1 на земельну ділянку по АДРЕСА_2 .
Постановою Верховного Суду від 27 березня 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення.
Постанову Апеляційного суду Херсонської області від 21 грудня 2017 року залишено без змін.
У вересні 2020 року ОСОБА_4 і ОСОБА_3 подали заяву про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Апеляційного суду Херсонської області від 21 грудня 2017 року.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (абзац 2 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга ОСОБА_4 підлягає залишенню без задоволення.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що оскаржуване судове рішення є законним і обґрунтованим та підстав для його скасування немає.
Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.
Відповідно до частин першої, другої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.
Для визначених пунктами 3, 4 частини другої статті 423 ЦПК України нововиявлених обставин необхідними умовами є те, що вони існували на час розгляду справи, але підстави виникли після ухвалення рішення у справі (зокрема, шляхом скасування судового рішення, яке стало підставою для його ухвалення), спростовують обставини, встановлені судом на час розгляду справи, та мають важливе значення для її розгляду.
Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, необхідно розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.
Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов`язані з вимогою в цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими обставинами і можуть бути підставою для пред`явлення нової вимоги.
Нововиявленими обставинами за своєю юридичною суттю є фактичні дані, що у встановленому порядку спростовують факти, які були покладені в основу судового рішення.
Для вирішення питання про наявність підстав для перегляду судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами, необхідно розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту).
Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судом у процесі розгляду справи.
Обставини, які відповідно до пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України є підставою для перегляду судового рішення, це юридичні факти, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, повинні бути істотними, тобто такими, що могли вплинути на висновки суду при ухваленні судового рішення і були встановлені після набрання ним законної сили.
Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.
Колегія суддів погоджується із висновками суду апеляційної інстанції, що обставини, на які посилаються заявники як на нововиявлені, а саме помилка, допущена у висновку додаткової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 26 лютого 2016 року, може свідчити про наявність недоліків доказів, що є підставою для перегляду судового рішення в апеляційному чи касаційному порядку, однак не є нововиявленою обставиною та не спростовує факти, покладені в основу судового рішення, і ці обставини не можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається, а по суті є переоцінкою доказів, які були оцінені судом в процесі розгляду справи.
Твердження заявника, що судом при ухваленні оскаржуваного судового рішення не враховано висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладений у постанові Верховного Суду від 29 серпня 2018 року у справі № 552/137/15-ц є безпідставним, оскільки висновки суду апеляційної інстанції вказаній постанові Верховного Суду не суперечать.
Посилання заявника на те, що суди попередніх інстанцій не дослідили зібрані у справі докази до уваги не приймається, оскільки встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій, а суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).
Також безпідставними є твердження заявника, що оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції була постановлена неповноважним складом суду.
Так, відповідно до частини першої статті 33 ЦПК України визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених у частині другій статті 14 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.
Частиною тринадцятою статті 33 ЦПК України визначено, що розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами здійснюється тим самим складом суду, який ухвалив рішення, що переглядається, якщо справа розглядалася суддею одноособово або у складі колегії суддів. Якщо такий склад суду сформувати неможливо, суддя або колегія суддів для розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами визначається в порядку, встановленому частиною першою цієї статті.
Згідно з підпунктом 15.4 пункту 15 розділу XІІI "Перехідні положення" ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється:
- до приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із цією редакцією Кодексу в частині порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи, але не довше, ніж три місяці з дня набрання чинності цією редакцією Кодексу, - за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу;
- після приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із цією редакцією Кодексу в частині порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи - за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, встановленими цією редакцією Кодексу;
Порядок розподілу судових справ між суддями врегульовано Положення про автоматизовану систему документообігу суду затверджено рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30 (із наступними змінами і доповненнями).
У касаційній скарзі ОСОБА_4 вказує, що передача заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами відбулася з порушенням вимог ЦПК України, оскільки постанова Апеляційного суду Херсонської області від 21 грудня 2017 року, про перегляд якої за нововиявленими обставинами подано заяву, була прийнята колегією суддів у складі: Ігнатенко П. Я., Воронцової Л. П., Полікарпової О. М., натомість оскаржувану ухвалу Херсонського апеляційного суду від 20 жовтня 2020 року постановлено у складі колегії суддів: Майданіка В. В., Кутурланової О. В., Орловської Н. В.
Указом Президента України від 29 грудня 2017 року № 452/2017 "Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах" ліквідовано Апеляційний суд Херсонської області та утворено Херсонський апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Херсонську область, з місцезнаходженням у місті Херсоні.
Відповідно до статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" рішенням зборів суддів Херсонського апеляційного суду від 02 жовтня 2018 року № 1 днем початку роботи Херсонського апеляційного суду визначено 03 жовтня 2018 року. Відповідне повідомлення голови новоутвореного суду було опубліковано в газеті "Голос України" № 185 (6940) від 03 жовтня 2018 року.
З огляду на вказане ліквідація Апеляційного суду Херсонської області та утворення Херсонського апеляційного суду, зборами суддів якого визначено новий склад постійних колегій, є тими обставинами, які унеможливлювали розгляд заяви про перегляд постанови Апеляційного суду Херсонської області від 21 грудня 2017 року за нововиявленими обставинами тим самим складом суду, який ухвалив судове рішення.
Таким чином, доводи касаційної скарги не можуть бути підставою для скасування законного і обґрунтованого судового рішення, оскільки по своїй суті зводяться до незгоди з висновками суду попередньої інстанції щодо установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростували.
У силу вимог статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування оскарженого судового рішення, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржене судове рішення - без змін.
Керуючись статтями 401, 402, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду