Постанова .
Іменем України
28 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 325/1141/18
провадження №61-5045св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Ступак О. В.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С. (суддя-доповідач), Усика Г. І., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - приватний нотаріус Приазовського районного нотаріального округу Головного територіального управління юстиції в Запорізькій області Коверзнєв Сергій Васильович,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Приазовська районна державна адміністрація Запорізької області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Запорізького апеляційного суду від 12 лютого 2019 року в складі колегії суддів: Кухаря С. В., Крилової О. В., Бєлки В. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
30 липня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати відмову у вчиненні нотаріальної дії, оформлену постановою приватного нотаріуса Приазовського районного нотаріального округу Головного територіального управління юстиції в Запорізькій області (далі - приватний нотаріус) Коверзнєва С. В. від 28 вересня 2017 року № 567/02-14/02-31, незаконною та зобов`язати відповідача видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом після померлого ОСОБА_2 на право оренди невитребуваних земельних часток (паїв) загальною площею 61,70 га, які розміщені в межах земельних ділянок: контур НОМЕР_3 (пасовища) - 20,5 га; контур № НОМЕР_1 (пасовища) - 28,6 га, контур НОМЕР_4 (пасовища) - 6,60 га, контур НОМЕР_5 (пасовища) - 6,0 га, згідно зі Схемою поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) колишнього Колективного сільськогосподарського підприємства "Маківське" Приазовського району Запорізької області (далі - КСП "Маківське"), право оренди яких посвідчене договором оренди земельної частки (паю) від 09 вересня 2008 року, зареєстрованим у Книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Маківської сільської ради за № 2.
Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивача ОСОБА_2 . За життя 01 грудня 2004 року ОСОБА_2 склав заповіт, яким все своє майно, що на день смерті належало йому і на яке він мав право, заповів позивачці. Після смерті чоловіка відкрилася спадщина, що складається з майна та майнових прав.
Спадкове майно та майнові права на фермерське господарство "КОРІНА" (далі - ФГ "КОРІНА") позивач прийняла за заповітом, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом.
Однак щодо майнових прав оренди нерозподілених земельних ділянок, які за життя належали покійному чоловіку, нотаріус видав постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, оскільки позивач не подала нотаріусу зареєстрованого у встановленому законодавством порядку договору оренди земельних ділянок.
Договір оренди нерозподілених чотирьох земельних ділянок (невитребуваних громадянами земельних часток) колишнього КСП "Маківське", який був укладений між ОСОБА_2 та Приазовською районною державною адміністрацією 09 вересня 2008 року, зареєстрований в Маківській сільській раді, який позивач подавала нотаріусу, він розцінив як неналежний правовстановлюючий документ на право оренди земельних ділянок. Позивач вважає такі дії відповідача неправомірними, у зв`язку з чим просить визнати незаконною відмову приватного нотаріуса Коверзнєва С.В. у вчиненні нотаріальної дії та просить зобов`язати відповідача видати їй свідоцтво про право на спадщину за заповітом після померлого чоловіка.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Приазовського районного суду Запорізької області від 17 жовтня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано незаконною відмову у вчиненні нотаріальної дії, оформлену постановою приватного нотаріуса Коверзнєва С. В. від 28 вересня 2017 року № 567/02-14/02-31, якою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на майнові права померлого чоловіка (право оренди невитребуваних земельних часток (паїв) загальною площею 61,70 га, які розміщені в межах земельних ділянок: контур НОМЕР_3 (пасовища) - 20,5 га, контур № НОМЕР_1 (пасовища) - 28,6 га, контур НОМЕР_4 (пасовища) - 6,60 га, контур НОМЕР_5 (пасовища) - 6,0 га, згідно зі Схемою поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) колишнього КСП "Маківське" Приазовського району Запорізької області.
Зобов`язано приватного нотаріуса Коверзнєва С. В. видати ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за заповітом після померлого ОСОБА_2 на право оренди невитребуваних земельних часток (паїв) загальною площею 61,70 га.
Задовольнивши позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у постанові про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус не зазначив, яким конкретно вимогам законодавства, на його думку, не відповідає укладений договір оренди, а лише формально послався на статтю 49 Закону України "Про нотаріат". Крім того, в письмових поясненнях нотаріус не конкретизував, чому укладений договір оренди не відповідає вимогам закону.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Запорізького апеляційного суду від 12 лютого 2019 року рішення Приазовського районного суду Запорізької області від 17 жовтня 2018 року скасовано та постановлено нове про відмову в позові.
Скасувавши рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що позов пред`явлено не до особи, з якою у цій справі у позивача виник спір, тому рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в позові. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач не позбавлена права звернутись до суду з позовом до належного відповідача (відповідачів).
Короткий зміст вимог касаційної скарги
06 березня 2019 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Запорізького апеляційного суду від 12 лютого 2019 року, в якій просила її скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтована тим, що апеляційний суд, скасувавши рішення суду першої інстанції та ухваливши нове, яким у задоволенні позову відмовлено, порушив норми процесуального права.
Скаржниця зазначає, що апеляційний суд у своєму рішенні посилався на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 753/4294/17-ц, провадження № 14-340цс18. Проте поза увагою апеляційного суду залишилась та обставина, що правові висновки у цій постанові зроблені за інших обставин справи.
Спадкове майно та майнові права на ФГ "КОРІНА" вона прийняла за заповітом, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину. Однак нотаріус без правового обґрунтування видав постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, оскільки позивач не подала нотаріусу зареєстрованого у встановленому законодавством порядку договору оренди земельних ділянок, що суперечить обставинам справи.
Доводи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 17 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано справу.
У травні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 29 березня 2021 року справу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду
Відповіднодо пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуальногокодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-ІХ) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (08 лютого 2020 року).
Касаційнаскарга у цій справі подана у березні 2019 року, тому вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 460-ІХ.
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2, що підтверджено свідоцтвом про смерть, серія НОМЕР_2, від 15 листопада 2016 року.
Після його смерті відкрилась спадщина, до складу якої входять ФГ "КОРІНА" та чотири нерозподілені земельні ділянки загальною площею 61,70 га, які розміщені в межах земельних ділянок: контур НОМЕР_3 (пасовища) - 20,5 га; контур № НОМЕР_1 (пасовища) - 28,6 га, контур НОМЕР_4 (пасовища) - 6,60 га, контур НОМЕР_5 (пасовища) - 6,0 га згідно зі Схемою поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) колишнього КСП "Маківське" Приазовського району Запорізької області, право оренди яких посвідчене договором оренди земельної частки (паю) від 09 вересня 2008 року, зареєстрованим у Книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Маківської сільської ради за № 2.
На підставі заяви позивача ОСОБА_1 приватний нотаріус Коверзнєв С. В. відкрив спадкову справу за № 150/2016.
Згідно із заповітом від 01 грудня 2004 року, посвідченим приватним нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округу Запорізької області Мозгіною О. П., ОСОБА_2, на випадок своєї смерті все майно, що йому належало, заповів ОСОБА_1 .
Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 28 вересня 2017 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на майнові права (права оренди земельної ділянки площею 61,70 га, оскільки спадкоємець ОСОБА_1 не надала правовстановлюючий документ на майнові права).
Суд першої інстанції встановив, що 09 вересня 2008 року між спадкодавцем ОСОБА_2 та Приазовською районною державною адміністрацією укладено договір оренди земельної частки (паю), зареєстрований у Книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Маківської сільської ради за № 2, відповідно до умов якого Приазовська районна державна адміністрація передала ОСОБА_2 в користування невитребувані земельні частки (паї), площею 61,70 га, строком до моменту отримання власниками державних актів на право власності на земельні ділянки, але в будь-якому випадку не більше ніж на 49 років. Додатками до договору є розрахунок розміру орендної плати, акт встановлення меж земельної ділянки в натурі, кадастрові плани, експлікація земельних ділянок.
20 листопада 2015 року до укладеного договору сторони вносили зміни в частині розміру орендної плати.
Будь-яких доказів про розірвання або припинення укладеного договору оренди суду не надано.
Як дослідив суд першої інстанції, згідно з письмовим поясненням нотаріуса від 21 вересня 2018 року договір оренди з усіма додатками і додатковою угодою позивач надавала нотаріусу для отримання свідоцтва про право на спадщину.