Постанова
Іменем України
29 квітня 2021 року
м. Київ
справа №824/217/20
провадження №61-1299ав21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В.,
за участю:
секретаря судового засідання- Бурлаченко Д. В.
представника RS International GmbH - Єни Станіслава Олександровича,
представника акціонерного товариства "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" - Коваленко Юлії Вадимівни,
розглянув у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції апеляційну скаргу акціонерного товариства "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" на ухвалу Київського апеляційного суду
від 23 грудня 2020 року у складі судді Сержанюка А. С. у справі за заявою RS International GmbH про визнання та надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації від 14 грудня
2017 року у справі №М-119/2017 за позовом компанії RS International GmbH до публічного акціонерного товариства "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" про стягнення заборгованості,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2020 року компанія RS International GmbH звернулась до суду із заявою про визнання та надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації від 14 грудня 2017 року у справі
№М-119/2017 за позовом компанії RS International GmbH до публічного акціонерного товариства "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" про стягнення заборгованості, яка на день подачі цих вимог боржником не відшкодована.
Заява мотивована тим, що рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації від 14 грудня 2017 року у справі №М-119/2017 з публічного акціонерного товариства "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" на користь компанії RS International GmbH стягнуто заборгованість за договором
від 23 грудня 2013 року №RS-ZALK-2014 в розмірі 6 013 863,85 доларів США, неустойку - 300 693,19 доларів США, а також 73 073 доларів США на відшкодування витрат компанії RS International GmbH по сплаті реєстраційного та арбітражного зборів.
Дана заява подана в межах строку та з дотриманням порядку, встановленого законом.
На переконання заявника, процедура розгляду справи арбітражним судом проведена із дотриманням вимог щодо належного сповіщення боржника, предмет спору охоплювався арбітражною угодою, зокрема, пунктами 5.1.1, 9.2 договору від 23 грудня 2013 року №RS-ZALK-2014, арбітражна процедура та склад арбітражу відповідали умовам правочину між сторонами, спір належав до компетентності міжнародного комерційного арбітражу, рішення відповідає публічному порядку України.
Заявник також стверджував, що необґрунтована відмова у задоволенні заяви, з точки зору міжнародного права, є абсолютно недопустимою та порушуватиме частини першої статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Ухвалою Київського апеляційного суду від 23 грудня 2020 року заяву RS International GmbH про визнання та надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації від 14 грудня 2017 року у справі №М-119/2017 за позовом компанії RS International GmbH до публічного акціонерного товариства "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" про стягнення заборгованості задоволено частково. Визнано та надано дозвіл на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації від 14 грудня 2017 року у справі №М-119/2017 за позовом компанії
RS International GmbH до публічного акціонерного товариства "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" про стягнення заборгованості.
Видано виконавчий лист згідно рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації від 14 грудня 2017 року у справі №М-119/2017 за позовом компанії
RS International GmbH до Публічного акціонерного товариства "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" про стягнення заборгованості, у якому зазначено: "стягнути з публічного акціонерного товариства "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат", ідентифікаційний код 00194122, індивідуальний податковий номер 001941208245, адреса місцезнаходження: 69032, Україна, м. Запоріжжя, Південне шосе, 15, на користь компанії RS International GmbH, реєстраційний номер СН-170.4.007.228.7 (14 травня 2007 року), адреса місцезнаходження: Baarerstrasse 22, 6300, Zug, Switzerland, заборгованість у розмірі 6 013 863,85 доларів США, неустойку в розмірі 300 693,19 доларів США, а також суму 73 073,00 доларів США на відшкодування витрат компанії RS International GmbH по сплаті реєстраційного та арбітражного зборів. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат", ідентифікаційний код 00194122, індивідуальний податковий номер 001941208245, адреса місцезнаходження: 69032, Україна,
м. Запоріжжя, Південне шосе, 15, на користь компанії RS International GmbH, реєстраційний номер СН-170.4.007.228.7 (14 травня 2007 року), адреса місцезнаходження: Baarerstrasse 22, 6300, Zug, Switzerland, судовий збір в розмірі 1 051 грн".
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що позов до арбітражу подано належною стороною, рішення міжнародного арбітражного суду не суперечить арбітражній угоді, не порушує публічний порядок України, стало обов`язковим для сторін, боржником воно не оскаржувалося та не було скасовано і його виконання не зупинено судом.
Апеляційний суд також указав, що зміна найменування боржника на акціонерне товариство "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат", зазначення такого у заяві, наявність зведеного виконавчого провадження, яке зупинено у зв`язку із приватизацією об`єкта в 2020 році, належність 68% акцій товариства державі, не є правовою підставою для залишення поданої заяви без задоволення.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
У апеляційній скарзі, поданій у січні 2021 року, акціонерне товариство "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" просить скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 23 грудня 2020 року та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні заяви, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апеляційна скарга мотивована тим, що виконання та визнання іноземного арбітражного рішення Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації несумісне з основами правопорядку держави, а події, які сталися в Україні, починаючи з лютого - березня 2014 року, та визнання Російської Федерації країною-агресором щодо України вплинули на приватноправові відносини, що склалися між акціонерним товариством "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" та компанією
RS International GmbH на підставі договору від 23 грудня 2013 року та на їх зобов`язання, що виникли на підставі цього договору.
Заявник вважає, що рішенням міжнародного комерційного арбітражу порушується публічний порядок України і з огляду на те, що рішення передбачає стягнення коштів в іноземній валюті.
Крім того, боржник, акціонерне товариство "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат", не було належним чином сповіщене про призначення арбітра, арбітражний розгляд та не отримувало документи (позовні матеріали, повістки, рішення суду) у зв`язку з чим було порушено право боржника на подання заперечень на позов.
Аргументом апеляційної скарги також указано те, що у разі задоволення заяви про визнання і надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово- промисловій палатіРосійської Федерації від 14 грудня 2017 року у справі №М-119/2017 та видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення вищезазначені обставини унеможливлять виконання рішення до завершення приватизації об`єкта.
Представник акціонерного товариства "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" Коваленко Ю. В. у судовому засіданні підтримала апеляційну скаргу, просила її задовольнити з підстав, зазначених у ній.
Доводи інших учасників справи
Компанія RS International GmbH подала відзив на апеляційну скаргу.
Відзив мотивовано тим, що вирішення спору Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації відповідає публічному порядку України, стягнення коштів в іноземній валюті відповідає вимогам законодавства України, боржника було належним чином сповіщено про дату розгляду справи в арбітражі. Зміна найменування боржника не є підставою для скасування оскарженого судового рішення.
Зазначено, що спірні правовідносини ґрунтуються на домовленості сторін, а зі змісту договору не встановлено факту застосування норми права іноземної держави, яка суперечить та вступає в колізію з чинним цивільним законодавством України, а отже, вирішення спору Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації відповідає публічному порядку України.
Оскаржена ухвала суду відповідає умовам договору та не суперечить частині шостій статті 479 ЦПК України, оскільки рішенням суму стягнення зазначено в іноземній валюті, а заявник не звертався з заявою про визначення суми стягнення в національній валюті України за курсом Національного банку України на день постановлення ухвали.
Боржник не надає суду жодних доказів на спростування факту належного його сповіщення про призначення арбітра, арбітражний розгляд та неотримання документів.
Представник компанії RS International GmbH Єна С. О. у судовому засіданні заперечив проти апеляційної скарги, підтримав доводи викладені в письмових запереченнях та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу - без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
За пунктом 1.1. договору від 23 грудня 2013 року №RS-ZALK-2014, товариство з обмеженою відповідальністю RS International GmbH, як постачальник, зобов`язувалося поставити, а публічне акціонерне товариство "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат", як покупець, прийняти та оплатити на умовах цього договору алюмінієву продукцію.
Відповідно до пункту 9.2 правочину, всі спори, протиріччя чи вимоги, що виникають з цього договору або у зв`язку з ним, в тому числі такі, що стосуються виконання, порушення, припинення або недійсності, підлягали оскарженню в Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації відповідно до його регламенту. До цього договору та усіх відносин, пов`язаних з ним, застосовується законодавство Російської Федерації (там же ).
12 липня 2017 року компанія RS International GmbH звернулась до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації з позовом, посилаючись на невиконання умов договору від 23 грудня 2013 року №RS-ZALK-2014 щодо оплати поставленої продукції, незважаючи на претензію, надіслану товариству 03 травня 2017 року.
Відповідно до Правил арбітражу міжнародних комерційних спорів призначено головуючим колегії арбітрів Кудрявцеву О. В., а зі сторони позивача обрано арбітром ОСОБА_1, зі сторони відповідача -
ОСОБА_2 .
Про склад арбітрів сторони повідомлені 03 жовтня 2017 року від яких не поступило ні зауважень, ні відводів.
У судове засідання 07 листопада 2017 року представник відповідача, який був належним чином сповіщений про час та місце засідання, не з`явився.
Того ж дня, товариству направлено ухвалу суду та коментарі позивача щодо додаткових документів на підтвердження суми боргу за правочином.
14 листопада 2017 року на адресу відповідача направлено клопотання позивача з матеріалами, наданими ним 10 листопада 2017 року.
Відповідач відмовився від отримання копії позовної заяви, повістки про слухання справи, а тому колегія арбітрів дійшла висновку про те, що товариство було належним чином повідомлено МКАС про початок та проведення арбітражного розгляду і спір може бути розглянутий по суті за його відсутності.
При цьому, колегія арбітрів дійшла висновку про те, що спір підлягає вирішенню відповідно до норм Конвенції ООН "Про договори міжнародної купівлі-продажу товарів (Віденської конвенції ), а до питань, що прямо не врегульовані нормами Віденської конвенції або загальними принципами, на яких вона заснована, субсидіарно підлягають застосуванню норми законодавства Російської Федерації.
Як встановлено арбітражем, позивачем за договором поставлено товару на загальну суму 6 013 863,85 доларів США, яку не оспорював і відповідач, неустойка склала 300 693,19 доларів США, а компанія RS International GmbH сплатила 73 073,00 доларів США реєстраційного та арбітражного зборів при подачі позову.
14 грудня 2017 року Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації ухвалено рішення про задоволення зазначених вимог (там же).
Відповідно до довідки арбітражу від 28 вересня 2020 року зазначене рішення є обов`язковим з дати його винесення - 14 грудня 2017 року.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 24, частиною другою статті 351 ЦПК України передбачено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.
Відповідно до частини першої та третьої статі 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, учасників справи, які з`явилися в судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги та наявні у справі матеріали, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 474 ЦПК України рішення міжнародного комерційного арбітражу (якщо його місце знаходиться за межами України), незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.
Міжнародно-правовою основою визнання та виконання іноземних арбітражних рішень в Україні є Нью-Йоркська Конвенція про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень 1958 року (далі - Нью-Йоркська Конвенція 1958 року), Конвенція про правову допомогу 1993 року та Київська Угода 1992 року.
Нью-Йоркська Конвенція 1958 року є чинною як для України (держави визнання та виконання арбітражного рішення), так і для Російської Федерації (держави, арбітраж на території якої ухвалив рішення).
Нью-Йоркська Конвенція 1958 року зобов`язує державу, що її підписала, визнавати іноземні арбітражні рішення обов`язковими та виконувати їх. До визнання та виконання іноземних арбітражних рішень не повинні застосовуватися істотно більш обтяжливі умови, ніж ті, які існують для визнання і виконання "внутрішніх" рішень (стаття III).
У Нью-Йоркській Конвенції 1958 року встановлені однакові для всіх держав-учасниць вичерпні, такі, що не підлягають розширеному тлумаченню, переліки: по-перше, документів, які сторона має надати органу "компетентної влади" у разі звернення з клопотанням про визнання і примусове виконання арбітражного рішення, і, по-друге, підстав, з яких компетентний суд може відмовити у визнанні і виконанні арбітражного рішення.
Визначення органу, до компетенції якого належить розгляд клопотання про визнання і виконання арбітражного рішення, а також процедура розгляду таких клопотань здійснюється відповідно до норм національного законодавства тієї держави, де запитується визнання і виконання рішення.
Відповідно до положень частини першої статі 475 ЦПК України питання визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу розглядається судом за заявою стягувача відповідно до цієї глави, якщо боржник має місце проживання (перебування) або місцезнаходження на території України.
Форма, зміст заяви про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, документи, що до неї додаються, визначені статтею 476 ЦПК України.
На рівні внутрішнього законодавства правило обов`язковості визнання та виконання арбітражного рішення при поданні до компетентного суду письмового клопотання (заяви) закріплено у частині першій статті 35 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж". Цей Закон застосовується до міжнародного комерційного арбітражу, якщо місце арбітражу знаходиться на території України, однак положення, передбачені статтями 8, 9, 35 і 36 цього Закону, застосовуються і в тих випадках, коли місце арбітражу знаходиться за кордоном (стаття 1).
Статтею V Нью-Йоркської Конвенції, статтею 478 ЦПК України та статтею 36 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" передбачено, що суд відмовляє у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу:
1) на прохання сторони, проти якої воно спрямоване, якщо ця сторона подасть суду доказ того, що:
а) одна із сторін в арбітражній угоді була якоюсь мірою недієздатною; або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а в разі відсутності такої вказівки, - за законом держави, де рішення було винесено; або
б) сторону, проти якої винесено рішення, не було належним чином сповіщено про призначення арбітра чи про арбітражний розгляд або з інших поважних причин вона не могла подати свої пояснення; або
в) рішення винесено щодо спору, не передбаченого арбітражною угодою, або такого, що не підпадає під її умови, або містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди; проте якщо постанови з питань, охоплених арбітражною угодою, можуть бути відокремлені від тих, які не охоплюються такою угодою, то та частина арбітражного рішення, яка містить постанови з питань, що охоплені арбітражною угодою, може бути визнана і виконана;
г) склад міжнародного комерційного арбітражу або арбітражна процедура не відповідали угоді між сторонами або, за відсутності такої, не відповідали закону тієї держави, де мав місце арбітраж; або
ґ) рішення ще не стало обов`язковим для сторін, або було скасовано, або його виконання зупинено судом держави, в якій або згідно із законом якої воно було прийнято; або
2) якщо суд визнає, що:
а) відповідно до закону спір, з огляду на його предмет, не може бути переданий на вирішення міжнародного комерційного арбітражу;
б) визнання та виконання цього арбітражного рішення суперечить публічному порядку України.
Тягар доведення наявності підстав для відмови у визнанні і виконанні арбітражного рішення покладається на сторону, яка заперечує проти заяви стягувача.
Суд держави, в якій подане таке клопотання, зобов`язані здійснювати перевірку того, чи призведе до порушення публічного порядку України саме визнання і звернення до виконання цього арбітражного рішення.
Застереження про порушення публічного порядку як підстава для відмови у визнанні та наданні дозволу на примусове виконання іноземного арбітражного рішення, є своєрідним механізмом, який закріплює пріоритет державних інтересів над приватними, охороняє публічний порядок держави від будь-яких негативних впливів на нього. Застереження про публічний порядок у міжнародному праві не допускає визнання на території держави рішення арбітражного суду, якщо в результаті його виконання буде вчинено дії, які прямо заборонені законом або заподіюють шкоду суверенітету чи безпеці держави.
Під публічним порядком слід розуміти правопорядок держави, визначені принципи і засади, які становлять основу існуючого у ній ладу (стосуються її незалежності, цілісності, самостійності й недоторканості й основних конституційних прав, свобод, гарантій тощо). Публічний порядок будь-якої держави включає фундаментальні принципи і засади правосуддя, моралі, які держава має намір захистити навіть тоді, коли це не має прямого стосунку до самої держави; правила, які забезпечують фундаментальні політичні, соціальні та економічні інтереси держави; обов`язок держави з дотримання своїх зобов`язань перед іншими державами та міжнародними організаціями.
Правова концепція публічного порядку існує для того, щоб захистити державу від іноземних арбітражних рішень, які порушують діючі в державі фундаментальні принципи справедливості і правосуддя. Ці положення покликані встановити правовий бар`єр на шляху рішень, ухвалених всупереч кардинальним процесуальним і матеріально-правовим принципам, на яких тримається публічний порядок. Вони також призначені не допустити можливість визнання та надання дозволу на виконання рішень, пов`язаних з корупцією чи неприпустимим невіглаством арбітрів.
У той же час необґрунтована відмова у наданні дозволу на примусове виконання рішення міжнародного комерційного арбітражного суду є свого роду блокуванням рішення і може, у випадку свавільного застосування, носити характер штучного нормативного бар`єру, який з точки зору міжнародного права є абсолютно недопустимим. Це блокування не тільки не відповідатиме цілям міжнародного арбітражу, але й буде порушувати законні права, які це арбітражне рішення може фактично надавати стягувачу в інших державах.
Відмова у визнанні та наданні дозволу на примусове виконання на території України арбітражного рішення може порушувати гарантії, передбачені частиною першою статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, становитиме непропорційне втручання у право власності стягувача на присуджені грошові кошти.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, спірні правовідносини виникли на підставі укладеного
23 грудня 2013 року договору про постачання алюмінієвої продукції.
Обставини, встановлені рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації, не стосуються суспільних, економічних та соціальних основ держави України, вказане рішення ухвалено виключно щодо боржника публічного акціонерного товариства "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат", як окремої юридичної особи та самостійного учасника господарського обороту, тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що виконання зазначеного рішення, яке поширює свою дію тільки на боржника, не суперечить публічному порядку України, її незалежності, цілісності, самостійності та недоторканості, конституційним правам, свободам, гарантіям.
Публічне акціонерне товариство "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" не віднесено до підприємств оборонно-промислового комплексу, внесеного до переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, відповідно відсутні підстави для застосування положень частини другої статті 81 Закону України "Про міжнародне приватне право".
Між тим, спірні правовідносини у межах розгляду цієї справи ґрунтуються на домовленості сторін (на договірних засадах), з яких не вбачається застосування норми права іноземної держави, яка суперечить та вступає в колізію з чинним цивільним законодавством України.
Відповідно до пункту (b) частини першої статті V Нью-Йоркської Конвенції у визнанні та виконанні арбітражного рішення може бути відмовлено на прохання тієї сторони, проти якої воно спрямоване, тільки якщо ця сторона надасть компетентній владі за місцем, де проситься визнання і приведення у виконання, докази того, що сторона, проти якої винесене рішення, не була належним чином повідомленою про призначення арбітра або про арбітражний розгляд чи з інших причин не могла надати свої пояснення.
Аналогічні положення містяться у пункті б) частини першої статті 478 ЦПК України, якими передбачено, що суд відмовляє у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, якщо сторону, проти якої винесено рішення, не було належним чином сповіщено про призначення арбітра чи про арбітражний розгляд або з інших поважних причин вона не могла подати свої пояснення.
У апеляційній скарзі акціонерне товариство "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" вказує на те, що товариство не було належним чином повідомлене про призначення арбітра, арбітражний розгляд та не отримувало документи (позовні матеріали, повістки, рішення суду).
Верховний Суд відхиляє такі доводи, оскільки за змістом рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації від 14 грудня 2017 року, ухваленого у справі № №М-119/2017, в судове засідання 07 листопада 2017 року представник відповідача, який був належним чином сповіщений про час та місце засідання, не з`явився.
Того ж дня, товариству направлено ухвалу суду та коментарі позивача щодо додаткових документів на підтвердження суми боргу за правочином.
14 листопада 2017 року на адресу відповідача направлено клопотання позивача з матеріалами, наданими ним 10 листопада 2017 року.
Відповідач відмовився від отримання копії позовної заяви, повістки про слухання справи, а тому колегія арбітрів дійшла висновку про те, що товариство було належним чином повідомлено Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації про початок та проведення арбітражного розгляду і спір може бути розглянутий по суті за його відсутності.
Таким чином, матеріалам справи підтверджено факт належного повідомлення акціонерного товариства "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" про арбітражний розгляд.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав, передбачених пунктом (b) частини першої статті V Нью-Йоркської Конвенції, відповідно, і пункті б) частини першої статті 478 ЦПК України для відмови у наданні дозволу на виконання запитуваного рішення.
Положеннями пунктів 4.1., 5.1.2, 9.1 договору від 23 грудня 2013 року №RS-ZALK-2014 встановлено, що оплата товару та пені передбачена у доларах США.
Частина шоста статті 479 ЦПК України якщо в рішенні міжнародного комерційного арбітражу суму стягнення зазначено в іноземній валюті або валютах, суд, який розглядає це клопотання, вказує в своїй ухвалі суму стягнення у валюті, зазначеній в рішенні міжнародного комерційного арбітражу, а за заявою стягувача суд визначає суму стягнення в національній валюті України за курсом Національного банку України на день постановлення ухвали.
Відповідна заява стягувача про визначення суми стягнення в національній валюті України за курсом Національного банку України на день постановлення ухвали у матеріалах справи відсутня.