Постанова
Іменем України
28 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 344/2963/18
провадження № 61-2485св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Траст Фінанс",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3, на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 30 вересня 2019 року у складі судді Бабій О. М. та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 15 січня 2020 року у складі колегії суддів: Томин О. О., Мелінишин Г. П., Пнівчук О. В.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2011 року публічне акціонерне товариство "Фольксбанк" (далі - ПАТ "Фольксбанк")звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позов мотивовано тим, що 31 січня 2007 року між ПАТ "Фольксбанк" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №06-2/17Ф, а 20 серпня 2007 року - Додаток №4 до нього, згідно з яким банк надав відповідачу ОСОБА_1 кредит в сумі 150000,00 доларів США з кінцевим строком погашення не пізніше 30 січня 2014 року, сплатою процентів за користування в розмірі 13% річних, а у випадку виникнення простроченої заборгованості за кредитом, частиною кредиту чи процентами - 18% річних.
Згідно з договором поруки від 17 квітня 2009 року №06-2/17Ф ОСОБА_2 виступив поручителем ОСОБА_1 та зобов`язався відповідати перед банком за порушення нею зобов`язань за кредитним договором.
ОСОБА_1 було допущено порушення умов кредитного договору, допущено прострочену заборгованість за процентами та кредитом, внаслідок чого банком було прийнято рішення про дострокове стягнення боргу та 23 травня 2011 року направлено відповідні вимоги, які залишилися без відповіді та задоволення.
Станом на день подачі позову заборгованість за кредитним договором складала 146613,65 доларів США, що еквівалентно 1168657,40 грн, а саме: заборгованість за кредитом - 116668,40 доларів США, заборгованість за процентами - 23414,13 доларів США, пеня (згідно пунктами 6.2, 6.3 договору) - 6351,12 доларів США.
Враховуючи викладене, банк просив стягнути указану суму боргу на користь ПАТ "Фольксбанк" з ОСОБА_1, ОСОБА_2 у солідарному порядку.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Заочним рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 06 серпня 2012 року позов ПАТ "Фольксбанк" задоволено.
Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області
від 18 квітня 2018 року заочне рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 06 серпня 2012 року скасовано, призначено справу до розгляду в загальному порядку з викликом сторін у підготовче засідання.
Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області
від 04 березня 2019 року замінено позивача у справі ПАТ "Фольксбанк" на товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Траст Фінанс" (далі - ТОВ "ФК "Траст Фінанс").
Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області
від 30 вересня 2019 року, залишеним без змін постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 15 січня 2020 року, позов ТОВ "ФК "Транс Фінанс" задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФК "Транс Фінанс" заборгованість за кредитним договором від 31 січня 2007 року №06-2/17Ф в розмірі 141082 долара США 53 цента, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 15 липня 2011 року еквівалентно 1124427,76 грн, з яких: 116668,40 дол. США - заборгованість за кредитом, 23414,13 дол. США. - заборгованість за процентами, 1000 дол. США - пеня.
У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, мотивовано тим, що відповідач порушив умови кредитного договору, належним чином не виконував своїх зобов`язань, на вимоги банку не реагував, а розмір заборгованості визначений позивачем відповідно до вимог закону та умов кредитного договору.
При цьому, суд першої інстанції, посилаючись на вимоги частини четвертої статті 559 ЦК України відмовив у задоволенні позову до ОСОБА_2 .
Рішення суду в частині позову ПАТ "Фольксбанк" до ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості не оскаржувалось, та в апеляційному порядку не переглядалось.
Відхиляючи доводи заявника про те, що судом не встановлено належним чином дійсність факту правонаступництва від ПАТ "Фольксбанк" до ПАТ "ВіЕс Банк" і в подальшому до ТОВ "ФК "Траст Фінанс", а також на неналежне представництво позивача, апеляційний суд посилався на матеріалами справи, зокрема, на копії Статуту ПАТ "Фольксбанк", Статуту ПАТ "ВіЕс Банк", договору відступлення права вимоги від 29 грудня 2017 року та Додатку № 1 до цього Договору (т. 1, а. с. 21, 123-127, 135), а також довіреності від 10 вересня 2018 року та Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ДН №2971 Архипова О. В. (т. 1, а.с. 128-129).
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
30 січня 2020 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3, через засоби поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду в частині стягнення кредитної заборгованості із ОСОБА_1 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у цій частині.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами не повно з`ясовано усі фактичні обставини справи та не досліджено і не надано належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, зокрема суд взяв до уваги невірний розрахунок суми заборгованості за кредитним договором, наданий представником ТОВ "ФК "Траст Фінанс", оскільки у ньому відсутні дані про сплату заборгованості у період з лютого 2007 року по грудень 2007 року (включно) та окремі платежі за серпень 2008 року, січень, листопад, грудень 2009 року. Під час розгляду справи, представником позивача надано довідку про видачу ОСОБА_1 кредитних коштів. Проте, дана довідка видачі кредитних коштів не підтверджена відповідними додатковими угодами із зазначенням відповідних кредитних рахунків, що позбавляє можливості визначити факт надання кредитів та їх облік. При цьому, посилаючись на висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року в справі № 202/4494/16-ц, вважав, що банком неправомірно нараховано відсотки після закінчення строку дії договору. Крім того вважав, що судом не встановлено належним чином дійсність факту правонаступництва від ПАТ "Фоольксбанк" до ПАТ "ВіЕс Банк" і у подальшому до ТОВ "ФК "Траст ФІНАНС", оскільки в матеріалах справи відсутні належним чином завірені копії відповідних документів. Договір відступлення права вимоги від ПАТ "ВіЕс Банк" до ТОВ "ФК "Траст ФІНАНС" датований 29 грудня 2017 року, а в судовому засіданні 18 квітня 2018 року та у вересні 2018 року ще був присутній представник ПАТ "ВіЕс Банк" Матієвський С., а заява про заміну сторони подана до суду 21 січня 2019 року.
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ
08 лютого 2020 року набрав чинності Закону України від 15 січня 2020 року
№ 460-IX"Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року
№ 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Фактичні обставини справи встановлені судами
31 січня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством "Електрон Банк" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №06-2/17Ф.
Згідно з пунктами 1.1-1.2 договору банк зобов`язувався відкрити позичальнику кредитну лінію в сумі 40000,00 доларів США строком на 5 років на поновлювальній основі для споживчих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю. Надання коштів по кредитній лінії здійснюється банком виключно окремими частинами (траншами) на письмову вимогу позичальника в межах вищезазначеної суми кредитної лінії (ліміту) та оформляється окремою додатковою угодою до цього договору. При цьому строк користування окремим траншем кредиту не може перевищувати 1 року.
Відповідно до пунктів 1.3-1.5 договору позичальник зобов`язувався повернути банку основну суму заборгованості по кожному траншу кредитної лінії та сплатити проценти за користування кредитними коштами в строк до 1 року в порядку, передбаченому кредитним договором; забезпечити повне погашення заборгованості по кредиту та нарахованих процентах за користування кредитними коштами в строк до 30 січня 2012 року в порядку, передбаченому кредитним договором на умовах погашення згідно з графіком зменшення ліміту, визначеним в додатку №1 до даного договору. Процента ставка за користування траншами кредитної лінії встановлювалася в розмірі 13,00% річних. У випадку виникнення простроченої заборгованості за кредитом або частиною кредиту (траншем) та/або процентами, процент за користування кредитом встановлюється в розмірі 18% річних. Після повного погашення простроченої заборгованості процентна ставка встановлюється в розмірі 13% річних.
Згідно з пунктами 2.1-2.3 договору виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором забезпечується іпотекою трикімнатною квартирою за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 81,5 кв. м з підвальним приміщенням площею 28,0 кв. м, що належить ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 згідно з договором іпотеки. Виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором може забезпечуватись в майбутньому будь-якими іншими видами забезпечення, встановленими ЦК України. Кредит, наданий банком, забезпечується всім належним позичальнику майном та коштами, на які може бути звернено стягнення в порядку, встановленому законодавством України.
Згідно з пунктами 6.2-6.3 договору за несвоєчасне (неналежне) повернення кредиту або його частини та за несвоєчасну (неналежну) сплату процентів за користування кредитом позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, обрахованої від суми боргу за кожен день прострочення виконання (т. 1, а.с. 6-9).
20 серпня 2007 року ВАТ "Електрон Банк" та ОСОБА_1 було підписано Додаток №4 до кредитного договору №06-2/17Ф, яким внесено зміни в пункти 1.1, 1.4, 2.1, 3.1, 5.1.2, 5.2.3, 5.2.7 кредитного договору, зокрема, збільшено суму кредитної лінії до 150000,00 доларів США строком на 7 років на поновлювальній основі; встановлено строк для повного погашення заборгованості за кредитом та нарахованих процентах за користування кредитними коштами до 30 січня 2014 року в порядку, передбаченому кредитним договором на умовах погашення згідно з графіком зменшення ліміту, визначеним в додатку № 5 до даного договору; виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором забезпечується іпотекою трикімнатною квартирою за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 81,5 кв. м з підвальним приміщенням площею 28,0 кв. м згідно з договором іпотеки, іпотекою двокімнатною квартирою за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 43,86 кв. м згідно з договором іпотеки та іпотекою кафе-колиби №1 із земельною ділянкою за адресою: Івано-Франківська область, Тисменицький р-н, с. Загвіздя, садівниче товариство "Нафтовик" (т. 1, а.с. 10), а також Додаток №5 до Кредитного договору №06-2/17Ф, яким встановлено графік зменшення ліміту кредитної лінії згідно з кредитним договором (т. 1, а.с. 11-12).
Згідно з додатком №6 до кредитного договору №06-2/17Ф, підписаного сторонами 20 серпня 2007 року, надання коштів за кредитною лінією здійснюється банком виключно окремими частинами (траншами) на письмову вимогу позичальника в межах вищезазначеної суми кредитної лінії (ліміту). Позичальник зобов`язувався повернути банку основну суму заборгованості за кожним траншем кредитної лінії та сплатити проценти за користування кредитними коштами в строк та в порядку, передбаченому кредитним договором (т. 1, а.с. 13).
Встановлено також, що 17 квітня 2009 року між ВАТ "Фольксбанк", ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір поруки №06-2/17Ф, відповідно до якого поручитель зобов`язався відповідати перед кредитором солідарно із боржником в повному обсязі за своєчасне виконання боржником зобов`язань за кредитним договором від 31 січня 2007 року №06-2/17Ф (т. 1, а.с. 14-15).
23 травня 2011 року ПАТ "Фольксбанк" звернулося до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з повідомленням-вимогою про дострокове повернення кредиту, а саме: 82225,40 доларів США - основного боргу, 34443,00 доларів США - простроченого боргу, 20537,38 доларів США - простроченої заборгованості за процентами, 0,00 грн. - простроченої комісії, а також заборгованості за процентами, пенею та штрафними санкціями, що будуть нараховані по день повного погашення заборгованості за кредитним договором (т. 1, а.с. 16-17).
Судом встановлено, що з копією Статуту ПАТ "Фольксбанк", ПАТ "Фольксбанк" є правонаступником усіх прав та обов`язків ВАТ "Фольксбанк", перейменованого згідно з рішенням позачергових Загальних зборів акціонерів (Протокол від 03 серпня 2009 року №39) у зв`язку із приведенням діяльності ВАТ "Фоольксбанк" у відповідність до вимог ЗУ "Про акціонерні товариства" від 17. Верресня 2008 року №514-IV. ВАТ "Фольксбанк" у свою чергу є правонаступником усіх прав та обов`язків ВАТ"Електрон Банк", перейменованого згідно з рішенням Загальних зборів акціонерів (Протокол від 03 квітня 2008 року №36) (т. 1, а.с. 21).
Згідно з копією Статуту ПАТ "ВіЕс Банк" ПАТ "ВіЕс Банк" є правонаступником усіх прав та обов`язків ПАТ "Фольксбанк", перейменованого згідно з рішенням позачергових Загальних зборів акціонерів (Протокол від 11 жовтня 2013 року №48) (т. 1, а.с. 123-124).
Згідно з копією Договору відступлення права вимоги від 29 грудня 2017 року ПАТ "ВіЕс Банк" (первісний кредитор) в порядку та на умовах, визначених Договором, відступив за плату ТОВ "Фінансова компанія "Траст ФІНАНС" (новому кредитору) належні йому права вимоги за кредитними договорами, а новий кредитор заміняє первісного кредитора як сторону - кредитора у кредитних договорах та приймає на себе всі його права та обов`язки за кредитними договорами. В дату відступлення прав вимоги первісний кредитор вважається таким, що відступив, а новий кредитор таким, що набув права вимоги до боржників та набув усіх прав та обов`язків сторони - кредитора за кредитними договорами. Права вимоги переходять до нового кредитора в повному обсязі.
Відповідно до пункту 1.1 указаного договору під кредитним договорами в даному випадку слід розуміти кредитні договори, що укладені між первісним кредитором та боржниками, разом з додатками, а також додаткові угоди/договори до них, перелік яких наведений в Додатку №1 до цього Договору (т. 1, а.с. 125-127).
Відповідно до витягу із Договору №1 до Договору відступлення права вимоги від 29 грудня 2017 року ПАТ "ВіЕс Банк" відступив ТОВ "Фінансова компанія "Траст ФІНАНС" права вимоги за кредитним договором від 31 січня 2007 року №06-2/17Ф (т. 1, а.с. 135).