Постанова
Іменем України
28 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 278/4913/14-ц
провадження № 61-14608св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М.,
Червинської М. Є.,
учасники справи:
заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів",
заінтересована особа: Акціонерне товариство "Дельта Банк", ОСОБА_1,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Житомирського апеляційного суду від 22 вересня 2020 року
у складі колегії суддів:Павицької Т. М., Трояновської Г. С., Миніч Т. І.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Європейська агенція з повернення боргів" (далі - ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів") звернулося до суду із заявою, в якій просило замінити стягувача Акціонерне товариство "Дельта Банк" (далі - АТ "Дельта Банк") за виконавчим листом, виданим на підставі рішення Житомирського районного суду Житомирської області у вказаній справі на його правонаступника ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів".
Заяву обґрунтовано тим, що рішенням Житомирського районного суду Житомирської області № 278/4913/14-ц позовні вимоги АТ "Дельта Банк"
до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
№ 004-05507-171011 від 17 жовтня 2011 року задоволено. 07 травня 2020 року між АТ "Дельта Банк" та ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція
з повернення боргів" було укладено договір № 2240/К про відступлення прав вимоги за кредитними договорами. Відповідно до додатку № 1 до договору про відступлення прав вимоги, ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором
№ 004-05507-171011 від 17 жовтня 2011 року, укладеним за АТ "Дельта Банк"
в сумі 9 529,65 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Ухвалою Житомирського районного суду Житомирської області від 25 серпня 2020 року заяву задоволено. Замінено стягувача за виконавчим листом, виданим на підставі рішення Житомирського районного суду Житомирської області у справі № 278/4913/14-ц з АТ "Дельта Банк" на його правонаступника ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів".
Суд першої інстанції дійшов висновку, що передання кредитором своїх прав іншій особі за договором відступлення права вимоги є правонаступництвом
і такий правонаступник кредитора має право звертатись до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження з наданням йому статусу сторони виконавчого провадження. Таким чином, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Житомирського апеляційного суду від 22 вересня 2020 року ухвалу Житомирського районного суду Житомирської області від 25 серпня 2020 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким заяву задоволено. Замінено стягувача за виконавчим листом, виданим на підставі рішення Житомирського районного суду Житомирської області у справі № 278/4913/14-ц з АТ "Дельта Банк" на його правонаступника ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів".
Суд апеляційної інстанції погодився із висновками суду першої інстанції,
що наявні підстави для заміни сторони виконавчого провадження. Проте оскільки, судом першої інстанції було порушено норм процесуального права,
у зв`язку із неповідомленням ОСОБА_1 про дату, час і місце розгляду заяви, а останній обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення заяви ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" про заміну стягувача.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 22 жовтня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі № 278/4913/14-ц та витребувано її з Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області.
Узагальнені доводи касаційної скарги
У жовтні 2020 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу до Верховного Суду,
у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову апеляційного суду та ухвалити нове рішення про відмову
у задоволенні заяви.
Касаційна скарга мотивована тим, що в оскаржуваному судовому рішенні суду апеляційної інстанції застосовано норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 753/1189/16-ц та від 17 січня 2020 року у справі № 916/2286/16 відповідно до яких новий кредитор набуває права вимоги тільки після повної оплати по договору про відступлення права вимоги. У матеріалах справи відсутні докази на підтвердження обставин здійснення повної оплати за договором відступлення, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.
Крім того, судом апеляційної у порушення норм статті 366 ЦПК України не було належним чином повідомлено про дату час та місце розгляду справи.
Доводи інших учасників справи
У листопаді 2020 року ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому просила залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін. Указувала, що у касаційній скарзі не зазначено норми матеріального права, яку було порушено судом апеляційної інстанції. Касаційна скарга містить надумані твердження, які не відповідають фактичним обставинам справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд установив, що заочним рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 08 грудня 2014 року у справі №278/4913/14-ц позов
ПАТ "Дельта Банк" задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Дельта Банк" заборгованість
за кредитним договором в розмірі 9 529,65 грн та судові витрати в розмірі
243,60 грн.
07 травня 2020 року між АТ "Дельта Банк" (банк) та ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" (новий кредитор) укладено договір № 2240/К про відступлення прав вимоги, відповідно до якого новий кредитор набув прав вимоги банку до позичальників фізичних осіб, зазначених у додатку № 1 до цього договору.
В додатку № 1 до договору № 2240/К про відступлення прав вимоги
від 07 травня 2020 року зазначено позичальника ОСОБА_1, номер кредитного договору - 004-05507-171011, дата отримання кредиту - 17 жовтня 2011 року, загальна сума заборгованості - 9 529,65 грн.
Зі змісту копії протоколу електронного аукціону № UA-EA-2020-04-01-000014-b слідує, що переможцем електронних торгів активів ПАТ "Дельта Банк"
є ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів".
В заяві про заміну стягувача ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція
з повернення боргів" вказувало, що у зв`язку з особливістю процедури ліквідації АТ "Дельта Банк", як первісний стягувач, не надало інформації щодо наявності виконавчих документів та не передавало їх новому кредитору.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини першої, другої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду
і вирішення справи.
Згідно з частиною другою статі 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень,
є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 ЦПК України. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права
чи порушення норм процесуального права.
Перевіривши доводи касаційної скарги, а також матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.