Постанова
Іменем України
28 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 766/1642/17
провадження № 61-3332св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
відповідачі: ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 14 червня 2019 року у складі судді Прохоренко В. В. та постанову Херсонського апеляційного суду від 17 грудня 2019 рокуу складі колегії суддів: Склярської І. В., Пузанової Л. В., Чорної Т. Г.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2017 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду із позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про виділ в натурі земельної ділянки.
Позов мотивовано тим, що на підставі свідоцтв про право на спадщину за заповітом позивачі отримали спадщину після смерті їхньої матері ОСОБА_5, а саме Ѕ частину житлового будинку АДРЕСА_1, на земельній ділянці площею 0,0491 га. Рішенням суду здійснено реальний поділ будинку, Ѕ частина якого належить відповідачам.
Також позивачі посилалися на те, що земельна ділянка, яка знаходиться під зазначеним домоволодінням, площею 0,0491 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на підставі рішення сесії Херсонської міської ради від 27 серпня 2010 року №1624 була передана у спільну сумісну власність відповідачам та матері позивачів, про що свідчить копія державного акту.
Після смерті матері ОСОБА_5, позивачі також успадкували право у спільній сумісній власності на земельну ділянку Ѕ частку, на що отримано свідоцтво про право на спадщину за заповітом.
З урахуванням того, що на теперішній час у них виникла необхідність щодо реального виділу земельної ділянки, оскільки угоди між ними та відповідачами про порядок користування земельною ділянкою не досягнуто, позивачі просили виділити в натурі належну їм Ѕ частину земельної ділянки загальною площею 0,0491 (кадастровий номер 6510136900:21:003:0103 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд), розташованої у АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 14 червня 2019 року позовні вимоги задоволено частково.
Виділено у власність співвласниками з часткою 44/100 ОСОБА_1, ОСОБА_2 земельну ділянку, розташовану за адресою:
АДРЕСА_1, з боку фасадної межі, правої бокової межі, задньої межі площею 245,0 кв.м., із виходом на АДРЕСА_1, відповідно до другого варіанту висновку судової земельно-технічної експертизи № 94 від 10 жовтня 2018року (графічний додаток №2).
Виділено у власність співвласникам з часткою 56/100 ОСОБА_3,
ОСОБА_4 земельну ділянку, розташовану за адресою:
АДРЕСА_1, з боку фасадної межі, задньої межі, лівої бокової межі площею 245,0 кв.м., з виходом на АДРЕСА_1, відповідно до другого варіанту висновку судової земельно-технічної експертизи № 94 від 10 жовтня 2018року (графічний додаток №2).
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі
2 465,00грн.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати в сумі
2 465,00грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Частково задовольняючи позовні вимоги, місцевий суд виходив із того, що оскільки між сторонами відсутній погоджений порядок користування земельною ділянкою на підставі відповідного договору оформленого у встановленому законом порядку, а на час виникнення спільної часткової власності на домоволодіння частки співвласників ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були рівними та становили по 1/2 частині, отже частки спадкоємців ОСОБА_5 - позивачів по справі та спадкоємців ОСОБА_6 - відповідачів по справі у праві власності на земельну ділянку є рівними, тобто по 1/2 частини. А тому суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Постановою Херсонського апеляційного суду від 17 грудня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення.
Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 14 червня 2019 року залишено без змін.
Залишаючи апеляційну скаргу ОСОБА_3 без задоволення, апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
18 лютого 2020 року ОСОБА_4 через засоби поштового зв?язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 14 червня 2019 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 17 грудня 2019 року та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: застосування апеляційним судом в оскаржуваному рішенні норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду України від
11 лютого 2015 року № 6-2цс15 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Доводи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 18 червня 2020 року поновлено ОСОБА_4 строк на касаційне оскарження рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 14 червня 2019 року та постанови Херсонського апеляційного суду
від 17 грудня 2019 року. Відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Херсонського міського суду Херсонської області.
16 липня 2020 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини справи
На підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 26 липня 2016 року, виданого приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Херсонської області Шевченко Н. В., спадкоємцями зазначеного в заповіті майна ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, є в рівних частках її діти: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Спадщина складається з 1/2 частини житлового будинку
АДРЕСА_1, на земельній ділянці площею 0,0491 га, кадастровий номер 6510136900:21:003:0103 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Житловий будинок літ. "А", загальною площею 76,7 кв.м., житловою площею 40,2 кв.м. При ньому є: кухні літ. "Б, В", душ літ. "Г, З", сараї літ. "Е, И, Н", туалети літ. "Ж, М", навіс літ. "Л", огорожа №1-4, водопровід №5,6 мостіння № І.
На підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 06 травня 2015 року, виданого державним нотаріусом Другої Херсонської нотаріальної контори спадкоємцям, зазначеного в заповіті майна ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є в рівних частках її діти: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Спадщина на яку видано це свідоцтво складається з права у спільній сумісній власності на земельну ділянку, загальною площею 0,0491 га (кадастровий номер 6510136900:21:003:0103), цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка належала спадкодавцю на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серія ЯИ № 8712 99, виданого 07 жовтня 2010 року Херсонською міською радою на підставі рішення сесії № 1624 від 27 серпня 2010 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди за № 651010001001283.
Згідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 15 грудня 2004 року виданого державним нотаріусом Другої Херсонської нотаріальної контори спадкоємцями на 1/2 частину спадкового майна ОСОБА_6, померлого
ІНФОРМАЦІЯ_2 є: його донька ОСОБА_3 та син ОСОБА_4 .
Спадкове майно, на яке видано це свідоцтво складається з: 1/2 частини садиби, з відповідною частиною господарських будівель та споруд, що знаходиться у
АДРЕСА_1, на земельній ділянці площею 482 кв.м.
Відповідно до Державного акта на право власності на земельну ділянку, виданого на ім`я ОСОБА_3 на підставі рішення сесії Херсонської міської ради № 1624 від 27 серпня 2010року на земельну ділянку площею, 0,0491 га, яка розташована у АДРЕСА_1, цільове призначення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, співвласниками земельної ділянки згідно додатку до державного акта на право власності на земельну ділянку серія ЯИ № 871299 є: ОСОБА_4,
ОСОБА_3, ОСОБА_5 .
Рішенням Суворовського районного суду міста Херсона від 01 квітня 2016 року ухваленим у цивільній справі № 668/7393/15-ц за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_3 про виділ в натурі частини домоволодіння, що є у спільній частковій власності, виділено ОСОБА_1, ОСОБА_2 в натурі частину домоволодіння
АДРЕСА_1, що є у спільній частковій власності ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .
Виділено у власність ОСОБА_1, ОСОБА_2 в частках по 1/2 за кожним 44/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1 . У зв`язку з тим, що у власність позивачів виділена частина домоволодіння, що є меншої від їх ідеальних часток внаслідок чого збільшилась частка відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_3 судом стягнута з відповідачів відповідна грошова компенсація.
Відповідно до експертного висновку № 94 від 10 жовтня 2018 року судової земельно - технічної експертизи співвласники ОСОБА_1 та ОСОБА_2 фактично користуються земельною ділянкою площею 154 кв.м., що менше, на
91,5 кв.м, відповідно до розміру первісних часток у праві власності на домоволодіння, що явно ущемляє законні права співвласників, позбавляє їх належно користуватися своєю частиною будинку. (1/2 частини відповідає
245,5 кв.м.).