Постанова
Іменем України
21 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 713/1972/20
провадження № 61-2247св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),
суддів: Бурлакова С. Ю., Жданової В. В., Зайцева А. Ю., Коротуна В. М.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1,
суб`єкт оскарження - державний виконавець Вижницького районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Нистерюк Оксана Миколаївна,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вижницького районного суду Чернівецької області від 20 жовтня 2020 року у складі судді Осокіна А. Л. та постанову Чернівецького апеляційного суду від 21 січня 2021 року у складі колегії суддів: Лисака І. Н., Височанської Н. К., Перепелюк І. Б.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на постанову від 06 жовтня 2020 року ВП № 63200972 державного виконавця Вижницького районного відділу державної виконавчої служби Нистерюк О. В. про відкриття виконавчого провадження.
Посилаючись на те, що державним виконавцем винесено постанову без сплати авансового внеску, просив її скасувати.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Вижницького районного суду Чернівецької області від 20 жовтня 2020 року скаргу та додані до неї матеріали повернуто заявнику без розгляду.
Суд першої інстанції виходив із того, що всупереч вимогам частини другої статті 183 ЦПК України до матеріалів скарги не долучені докази на підтвердження надіслання її іншим учасникам справи, що є підставою для повернення її заявникові без розгляду.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 21 січня 2021 року ухвалу Вижницького районного суду Чернівецької області від 20 жовтня 2020 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про повернення скарги без розгляду, поданої заявником з порушенням вимог абзацу 2 частини другої статті 183 ЦПК України, якою врегулювано порядок звернення зі скаргою, вимоги до оформлення щодо її форми і змісту, а також передбачено процесуальні наслідки недотримання заявником цих вимог.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У лютому 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами обох інстанцій норм процесуального права, просить скасувати оскаржені судові рішення, задовольнити його вимоги у повному обсязі.
Підставами касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає порушення судами норм процесуального права.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга аргументована тим, що висновок суду першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, про повернення його скарги без розгляду через порушення частини другої статті 183 ЦПК України є помилковим, суд не надав йому можливості усунути недоліки скарги.
Відзив/заперечення на касаційну скаргу не надходили
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 16 березня 2021 року відкрито касаційне провадження у даній справі.
Витребувано з Вижницького районного суду Чернівецької області цивільну справу № 713/1972/20 за скаргою ОСОБА_1 на постанову державного виконавця Вижницького районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Нистерюк Оксани Миколаївни про відкриття виконавчого провадження.
Ухвалою Верховного Суду від 08 квітня 2021 року справу № 713/1972/20 призначено до судового розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Обставини справи
Встановлено, що на виконанні у державного виконавця Вижницького районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Нистерюк О. М. перебуває виконавчий лист № 713/446/17, виданий 16 червня 2020 року Вижницьким районним судом Чернівецької області, згідно з яким зобов`язано ОСОБА_1 не чинити перешкод ОСОБА_2 у користуванні Ѕ частиною житлового будинку, розташованого на АДРЕСА_1 .
06 жовтня 2020 року державним виконавцем відкрито виконавче провадження № 63200972 з виконання виконавчого листа № 713/446/17.
19 жовтня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою, в якій просив постанову державного виконавця від 06 жовтня 2020 року про відкриття виконавчого провадження з виконавчого провадження № 63200972 скасувати як незаконну.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Так, підставою для відкриття касаційного провадження у цій справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вижницького районного суду Чернівецької області від 20 жовтня 2020 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 21 січня 2021 року є посилання на порушення судами норм процесуального права
Відповідно до статті 400 ЦПК України, якою визначено межі розгляду справи судом касаційної інстанції, встановлено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції діє в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Касаційна скарга підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.
Відповідно до частини другої статті 183 ЦПК України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником. До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).
Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду (частина четверта статті 183 ЦПК України).
Разом із тим, розділ VII ЦПК України "Судовий контроль за виконанням судових рішень" передбачає можливість звернення сторін виконавчого провадження до суду, який видав виконавчий документ зі скаргою на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення.
У частині першій статті 446 ЦПК України встановлено, що процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.
Згідно зі статтею 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вони вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
У пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року № 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" судам роз`яснено, що скарги мають відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбачених положеннями ЦПК України і ГПК України та містити відомості, перелічені у частині четвертій статті 74 Закону "Про виконавче провадження".
За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду (рішення Європейського суду з прав людини у справах: "Жоффр де ля Прадель проти Франції" від 16 грудня 1992 року; "Беллет проти Франції" від 04 грудня 1995 року).
Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.
Суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходячи з того, що до матеріалів скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця не долучені докази на підтвердження надіслання її іншим учасникам справи, застосувавши вимоги частини другої статті 183 ЦПК України, повернув її заявнику без розгляду.
Суди не звернули уваги на те, що частиною другою статті 183 § 2 "Заяви з процесуальних питань" глави 1 Розділу III "Позовне провадження" ЦПК України регулюються загальні вимоги щодо форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення, які подаються виключно з процесуальних питань при розгляді справ позовного провадження, в тому числі на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень.
Разом із тим, вказана процесуальна норма не стосуються та не регулює питання подачі саме скарги на рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення.
Вказані процесуальні правовідносини регулюються розділом VII ЦПК України "Судовий контроль за виконанням судових рішень", який встановлює окремий процесуальний режим розгляду відповідних справ.
А тому до скарг, якими ініціюється початок провадження у справі на дії виконавця, застосовуються загальні положення позовного провадження, у тому числі, залишення скарги без руху, якщо є для цього підстави, а не її повернення.
До подібних правових висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 27 січня 2021 року у справі № 569/13154/20 (провадження № 61-15520св20); від 17 лютого 2021 року у справі № 569/13160/20 (провадження № 61-15478св20), від 10 березня 2021 року у справі № 766/17333/20-ц (провадження № 61-1124св21).
З урахуванням наведеного, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, дійшов помилкового висновку про повернення заявнику скарги, якою оскаржуються дії державного виконавця при виконанні виконавчого листа, на підставі частини другої статті 183 ЦПК України.