Постанова
Іменем України
23 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 522/4501/14
провадження № 61-9739св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Крата В. І., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - публічне акціонерне товариство "Дельта Банк", правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю "Укрдебт Плюс",
відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргуОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду міста Одеси від 20 квітня 2017 року в складі судді Кравчук Т. С. та на постанову Одеського апеляційного суду від 04 квітня 2019 року в складі колегії суддів Сегеди С. М., Гірняк Л. А., Цюри Т. В.,
ВСТАНОВИВ :
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
18 березня 2014 року ПАТ "Дельта Банк" звернулося з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Позов мотивовано тим, що 03 жовтня 2006 року АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1 уклали договір про надання споживчого кредиту № 11050264000, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 150 000 дол. США зі сплатою 10,30 % річних та кінцевим терміном погашення до 03 жовтня 2027 року.
З метою забезпечення виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором, АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1 03 жовтня 2006 року уклали договір іпотеки б/н, за умовами якого відповідач передав в іпотеку банку квартиру АДРЕСА_1 .
08 грудня 2011 року ПАТ "УкрСиббанк" і ПАТ "Дельта Банк" уклали договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до якого ПАТ "Дельта Банк" набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним та іпотечним договорами.
З огляду на неналежне виконання позичальником умов кредитного договору ПАТ "Дельта Банк" просило суд у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором у розмірі 134 634,78 дол. США, що згідно курсу НБУ складало 1 076 135,80 грн, звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, яка на праві власності належить ОСОБА_1, встановивши спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах з визначенням початкової ціни на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності (незалежним експертом) на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернувся до ПАТ "Дельта Банк" із зустрічним позовом про визнання правочинів нікчемними.
Зустрічний позов мотивовано тим, що ПАТ "УкрСиббанк" без отримання індивідуальної ліцензії для надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті не мав права надавати ОСОБА_1 кредит у доларах США.
Позичальник уважає, що використання іноземної валюти як засобу платежу за кредитом є несправедливим, оскільки всі ризики знецінення національної валюти покладаються на споживача, що створює істотний баланс прав та обов`язків сторін за договором у розумінні положень Закону України "Про захист прав споживачів".
З урахуванням викладеного ОСОБА_1 просив визнати договір споживчого кредиту № 11050264000 та договір іпотеки від 03 жовтня 2006 року нікчемними.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 20 квітня 2017 року первісний позов задоволено: в рахунок погашення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 11050264000 від 03 жовтня 2006 року в розмірі 134 634,78 дол. США, що згідно курсу НБУ складає 1 076 135,80 грн, звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_1, встановивши спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах із визначенням початкової ціни на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності (незалежним експертом) на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. Зазначено, що в частині звернення стягнення на предмет іпотеки рішення суду не підлягає виконанню на період дії Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого у забезпечення кредитів у іноземній валюті". У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.
Суд першої інстанції виходив із того, що позичальник неналежним чином виконує зобов`язання за кредитним договором, у зв`язку з чим утворилася заборгованість у розмірі 134 634,78 дол. США, що є підставою для звернення стягнення на предмет іпотеки. При цьому суд установив, що квартира, яка є предметом іпотеки, відповідає критеріям, установленим Законом України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", а тому рішення суду в частині задоволення первісного позову не підлягає виконанню в період дії вказаного Закону.
Суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення зустрічного позову, оскільки не встановив невідповідність умов оспорюваних правочинів вимогам Закону України "Про захист прав споживачів". Суд уважав, що при укладенні договорів усі передбачені чинним законодавством вимоги були дотримані, договір кредиту містить інформацію про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, строк його дії; сторони дотримались вимог щодо змісту та форми укладення правочинів.
Посилання позивача на відсутність у первісного кредитора індивідуальної ліцензії НБУ суд відхилив із урахуванням встановленої обставини наявності в АКІБ "УкрСиббанк" банківської ліцензії № 75 на право здійснювати банківські операції, визначені частиною першою та пунктом 5-11 частини другої статті 47 Закону України "Про банки та банківську діяльність".
Короткий зміст судового рішення апеляційного суду
Постановою Одеського апеляційного суду від 04 квітня 2019 рокуапеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Приморського районного суду міста Одеси від 20 квітня 2017 року - без змін.
Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про те, що договори кредиту та іпотеки відповідають вимогам чинного на момент їх укладення законодавства.
Доводи відповідача про те, що ПАТ "Дельта Банк" не має права вимоги до нього, оскільки не повідомляло позичальника про зміну кредитора, суд апеляційної інстанції відхилив з посиланням на те, що набуття права вимоги позивачем за договором споживчого кредиту № 11050264000 та договором іпотеки від 03 жовтня 2006 року підтверджується наявними в матеріалах справи документами.
Аргументи учасників справи
У травні 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на вказані судові рішення, в якій просив їх скасувати як такі, що прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права й порушенням норм процесуального права, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що позивач не довів, а суди не встановили факт переходу від ПАТ "УкрСиббанк" до ПАТ "Дельта Банк" права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним та іпотечним договорами.
Відповідач указував, що ПАТ "Дельта Банк" не надало суду акт приймання-передачі прав вимоги та платіжні документи на підтвердження виконання умов договору купівлі-продажу прав вимоги від 08 грудня 2011 року.
У вересні 2019 року ПАТ "Дельта Банк" подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просило залишити її без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.
Позивач указує, що банк надав суду належні та допустимі докази на підтвердження факту переходу прав вимоги за договором споживчого кредиту № 11050264000 та договором іпотеки від 03 жовтня 2006 року від ПАТ "УкрСиббак" до ПАТ "Дельта Банк".
Аналіз змісту та доводів касаційної скарги свідчить, що судові рішення в частині відмови в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 не оскаржуються, а тому касаційним судом не переглядаються.