Постанова
Іменем України
21 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 754/10324/18
провадження № 61-305св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
треті особи: ОСОБА_3, Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1, подану її представниками ОСОБА_4 та ОСОБА_5, на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 09 вересня 2019 року у складі судді Таран Н. Г., та постанову Київського апеляційного суду від 05 грудня 2019 року у складі колегії суддів: Кирилюк Г. М., Рейнарт І. М., Семенюк Т. А.,
ВСТАНОВИВ:
Зміст позовних вимог
У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради, про знесення самочинно збудованої частини будинку.
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що вона, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є співвласниками будинку АДРЕСА_1 .
ОСОБА_2 є власником 147/400 частин спірного домоволодіння (49/400 частин на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом
від 19 лютого 2014 року після смерті ОСОБА_6, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ;49/200 частин на підставі договору дарування від 29 травня 2014 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 ), ОСОБА_3 - 31/100 (124/400) частин (на підставі свідоцтва про право власності на частину будинку
від 26 лютого 2008 року), а їй, позивачці, належить 129/400 частин будинку (20/100 частин на підставі договору дарування від 26 червня 2008 року, укладеного між нею та ОСОБА_3, 49/400 частин на підставі свідоцтва про на спадщину за заповітом від 31 березня 2015 року після смерті ОСОБА_6, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
09 вересня 2013 року начальник ЖЕК по обслуговуванню приватного сектору в присутності ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_5 провів обстеження будинку, за результатами якого склав акт про те, що на території домоволодіння виявлено невідповідність технічному паспорту, а саме: відсутня частина будинку літ. "А-1" та літ. "а-1" до фундаменту; фундамент у цій частині новий. При цьому ОСОБА_2 пояснював, що проводяться відновлювальні роботи, пов`язані з утриманням будинку, оскільки в цій частині необхідний капітальний ремонт. В акті також вказано, що дана частина будинку знесена без згоди представника співвласника ОСОБА_5 . З цього акту випливає, що частина будинку житловою площею згідно з технічним паспортом 36,80 кв. м (вся житлова площа будинку становить 69,40 кв. м) і загальною площею 69,20 кв. м знесена відповідачем.
Зазначала, що в провадженні Деснянського районного суду міста Києва перебуває справа № 754/11126/16-ц за її позовом до ОСОБА_2, треті особи:
ОСОБА_3, Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради, у якому вона просила зобов`язати відповідача відновити знесену частину житлового будинку, яка є спільною власністю сторін, з урахуванням будівельних матеріалів, з яких були побудовані демонтовані частини будинку (позначені на плані літ. "А-1" та
літ. "а-1").
У знесеній відповідачем частині будинку була і її частка, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 31 березня 2015 року становила 129/400 частин будинку.
Вказувала, що вона має право володіти або набути право власності на земельну ділянку пропорційно до частки у праві власності на спірний будинок, тобто на 129/400 частини земельної ділянки, на якій він розташований.
Зазначене майно знесене відповідачем без її згоди, внаслідок чого вона втратила 49/400 частин житлового будинку та право користування земельною ділянкою, розмір якої пропорційний її частці у праві власності на будинок.
Незважаючи на заборону контролюючих органів, відповідач здійснює будівництво (реконструкцію) частини спірного будинку на АДРЕСА_1 з порушенням вимог чинного законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Крім того, будівельні роботи, які проводяться відповідачем, можуть призвести після їх закінчення до руйнування спірної частини будинку, а також до нещасних випадків (каліцтва) жителів цього будинку.
Спірний будинок після проведення реконструкції з урахуванням збільшення його площі може бути прийнятий в експлуатацію на загальних підставах. Оскільки така реконструкція здійснена без дозвільних документів та з порушенням будівельних норм і державних стандартів, то будинок не буде прийнятий в експлуатацію, а вона на рівні з іншими співвласниками фактично втратить право власності на його частину, тобто на 129/400 частин будинку, що є грубим порушенням її права власності на нерухоме майно.
У зв`язку з наведеним просила зобов`язати відповідача за свій рахунок знести самочинно збудовану будівлю (прибудову) на місці незаконно знесеної ним частини будинку АДРЕСА_1, а саме:
- на місці частини будинку, позначеної на плані літ. "А-1", яка складалась з таких приміщень:
1) житлової кімнати, позначеної на плані цифрами 1-3, житловою площею
29,10 кв. м;
2) житлової кімнати, позначеної на плані цифрами 1-4, житловою площею
7,70 кв. м;
3) коридору, позначеного на плані цифрами 1-2, площею 11,00 кв. м;
- на місці частини будинку (прибудови), позначеної на плані літерою "а-1", яка складалась з таких приміщень:
1) веранди, позначеної на плані цифрами 1-1, площею 10,20 кв. м;
2) кухні, позначеної на плані цифрами 1-5, площею 6,80 кв. м;
3) тамбуру, позначеного на плані цифрами 1-І, площею 4,40 кв. м.
09 вересня 2019 ОСОБА_1 доповнила позовні вимоги, просила знести приміщення, зазначені в технічному паспорті від 12 жовтня 2018 року, а саме:
І поверх, квартира НОМЕР_1 : хол 1-1 загальною площею 22,50 кв. м; котельня 1-2 загальною площею 5,50 кв. м; кухня-їдальня 1-3 загальною площею 39,40 кв. м; санвузол 1-4 загальною площею 1,70 кв. м; санвузол 1-5 загальною площею
4,20 кв. м;
ІІ поверх, квартира НОМЕР_1: хол 1-6 загальною площею 19,10 кв. м; санвузол 1-7 загальною площею 6,00 кв. м, туалет 1-8 загальною площею 1,50 кв. м; житлова кімната 1-9 загальною площею 21,90 кв. м; житлова 1-10 загальною площею
14,60 кв. м; житлова 1-11 загальною площею 19,80 кв. м; санвузол 1-12 загальною площею 6,00 кв. м; санвузол 1-13 загальною площею 5,90 кв. м; житлова кімната 1-14 загальною площею 17,00 кв. м; коридор 1-15 загальною площею 12,10 кв. м;
ІІ поверх, квартира НОМЕР_2 : коридор 2-7 - 9,20 кв. м; санвузол 2-8 - 3,20 кв. м; гардероб 2-9 - 5,50 кв. м; житлова 2-10 - 22,80 кв. м.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 09 вересня 2019 року позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Суд першої інстанції встановив, що відповідач вчинив протиправні дії у вигляді самовільного будівництва прибудови до будинку АДРЕСА_1 з істотним відхиленням від затвердженого проєкту та норм здійснення будівництва, порушив права позивачки як співвласника частини житлового будинку. За фактом самовільного будівництва відповідач був притягнутий до адміністративної відповідальності. Суд вказав, що позивачка звернулася з позовом як співвласник житлового будинку, у той час як право на звернення із позовом в порядку частини сьомої статті 376 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) має Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю. Оскільки позивачка неправильно визначила передбачений законом спосіб захисту її порушеного права співвласника житлового будинку, вона є неналежним позивачем за заявленими позовними вимогами.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 05 грудня 2019 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 залишено без задоволення.
Рішення Деснянського районного суду міста Києва від 09 вересня 2019 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що у зв`язку зі здійсненням відповідачем реконструкції частини житлового будинку на земельній ділянці з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку ним було подано повідомлення про початок виконання будівельних робіт, замовлено робочий проект, перевірку несучої здатності основи та фундаментів, отримані містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки. За умов недоведеності того, що реконструкція спірного будинку зі збільшенням площі була здійснена з істотним порушенням будівельних норм і правил, а проведене будівництво суперечить санітарно-технічним вимогам і правилам експлуатації та впливає на міцність і безпечність цього об`єкта, колегія суддів погодилася з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.
При цьому апеляційний суд зазначив, що помилкове посилання суду першої інстанції на те, що позивачка неправильно обрала спосіб захисту порушеного права, не призвело до неправильного вирішення справи. З урахуванням змісту частин четвертої та сьомої статті 376 ЦК України у поєднанні з положеннями статей 16, 386, 391 ЦК України вимоги про знесення самочинно збудованого нерухомого майна на земельній ділянці, співвласником або користувачем якої є інша особа, можуть бути заявлені співвласником чи користувачем земельної ділянки або іншою особою, права якої порушено, за умови доведеності факту порушення прав цих осіб самочинною забудовою.
Позивачка не довела порушення вищевказаними діями відповідача її прав на володіння 129/400 частинами спірного домоволодіння, наявність фактів істотного порушення прав та інтересів інших осіб, неможливість усунення допущених відповідачем порушень без застосування такого крайнього заходу, як знесення самочинного будівництва.
Та обставина, що в провадженні суду перебуває справа, предметом спору в якій є вимога про відновлення незаконно знесеної частини будинку, який є спільною частковою власністю сторін у справі, не може бути самостійною підставою для задоволення даного позову.
Короткий зміст доводів та вимоги касаційної скарги
У січні 2020 року до Верховного Суду від представників ОСОБА_1 надійшла касаційна скарга, у якій вони, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм матеріального права, просять скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
У касаційній скарзі представники ОСОБА_1 зазначають, що висновки апеляційного суду про те, що реконструкція частини житлового будинку здійснена без істотних порушень будівельних норм і правил, не відповідають фактичним обставинам та суперечать матеріалам справи. Суди попередніх інстанцій неправильно застосували положення статті 376 ЦК України до спірних правовідносин.
Відповідач надав суду першої інстанції технічний паспорт реконструйованого спірного будинку від 12 жовтня 2018 року, з якого вбачається, що загальна площа приміщень становить 317,20 кв. м, з яких: самочинно збудована площа
приміщень - 238,00 кв. м, житлова площа реконструйованого будинку -
128,70 кв. м. Згідно з даними технічного паспорту цього ж домоволодіння, складеного незадовго перед незаконним знесенням його частини, а саме
18 травня 2012 року, загальна площа будинку становила 148,80 кв. м, а
житлова - 70,10 кв. м.
Тобто, загальна його площа зросла на 168,40 кв. м, а житлова - на 58,60 кв. м.
При цьому належним чином затвердженого проєкту реконструкції (будівництва) відповідачем суду не було надано. Вказані порушення неможливо усунути без знесення самочинного будівництва.
Посилання суду апеляційної інстанції на ті обставини, що відповідачем надано суду першої інстанції повідомлення про початок виконання будівельних робіт, замовлено робочий проєкт, суперечать матеріалам справи, оскільки рішенням Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві
від 21 грудня 2015 року № 53 скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт: "Реконструкція і обслуговування житлового будинку АДРЕСА_1" від 27 листопада 2015 року № КВ 082153310030.
Незаконність продовження будівельних робіт випливає також з тієї обставини, що позивачка не надавала згоди на таке будівництво (реконструкцію) як його співвласник, що зазначено в приписах Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві.
Вже проведені відповідачем будівельні роботи, а також роботи, що проводились і проводяться на даний час без дотримання будівельних норм і правил, з порушенням технології будівництва, можуть призвести після їх закінчення до руйнування спірної частини будинку, що в свою чергу, може призвести до нещасних випадків (каліцтва) жителів цього будинку.
Така діяльність відповідача зробить неможливим виконання судового рішення в майбутньому у випадку задоволення її позовних вимог в справі
№ 754/11126/16-ц про відновлення ним знесеної частини житлового будинку, який є спільною частковою власністю сторін і третьої особи. Тому відновлення знесеної частини будинку можливе лише після знесення відповідачем незаконно збудованої ним частини будинку.
У порушення норм процесуального права апеляційний суд не допустив до участі у справі представника позивачки ОСОБА_5 .
Арґументи інших учасників справи
У січні 2020 року від представника ОСОБА_2 та ОСОБА_3 -
ОСОБА_8 надійшов відзив, у якому вони просять касаційну скаргу представників ОСОБА_1 залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення залишити без змін. Зазначає, що суди дійшли правильного висновку про відмову у задоволенні позову у зв`язку з недоведеністю позивачкою наявності істотного порушення прав та інтересів інших осіб, неможливості усунення допущених порушень без знесення самочинного будівництва. Підстави для застосування статті 376 ЦК України відсутні.