Постанова
Іменем України
21 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 613/129/16-ц
провадження № 61-16726св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: селянське (фермерське) господарство "Дон", ОСОБА_2, сектор Державної реєстрації Богодухівської районної державної адміністрації Харківської області, Головне управління Держгеокадастру
у Харківській області,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Краснокутського районного суду Харківської області від 01 квітня 2019 року в складі судді
Вовк Л. В. та постанову Харківського апеляційного суду від 06 серпня 2019 року в складі колегії суддів: Маміної О. В., Кругової С. С., Пилипчук Н. П.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до селянського (фермерського) господарства "Дон" (далі - СФГ "Дон"), ОСОБА_2, сектору Державної реєстрації Богодухівської районної державної адміністрації Харківської області, Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про визнання недійсними договорів оренди землі, скасування рішень про державну реєстрацію речових прав та повернення земельної ділянки.
Позов, з урахуванням уточненої редакції, мотивований тим, що у 2006 році вона та її брат ОСОБА_2 отримали у спадщину після смерті матері ОСОБА_3 земельну ділянку площею 4,8871 га для товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер: 6320881000:01:000:0201, яка розташована на території Вінницько-Іванівської сільської ради Богодухівського району Харківської області та згідно із додатком до Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 911516, списку співвласників земельної ділянки, вона та ОСОБА_2 є співвласниками земельної ділянки на праві спільної часткової власності по 1/2 частці кожний.
В жовтні 2012 р. вона прийняла пропозицію відповідача СФГ "Дон", в особі голови господарства ОСОБА_4, передати в оренду господарству земельну ділянку строком на 2 роки, підписавши надані ОСОБА_4 аркуші майбутнього договору у двох примірниках, які містили реквізити та підписи сторін, а також акти визначенням меж земельної ділянки в натурі та акт приймання-передачі. При цьому на момент учинення власного підпису на указаних документах текст договору оренди землі у повному обсязі представлений їй не був і власним підписом вона не посвідчувала його умови, окрім сторінки з умовами і назвою "Реквізити сторін/підписи сторін". Зі свого боку голова СФГ "Дон" зобов`язувався договірні відносини оформити в законному порядку, належним чином оформити всі необхідні юридичні документи, зокрема, скласти в повному обсязі і остаточно погодити з нею текст і умови договору оренди земельної ділянки № 1 і лише після цього подати їх для реєстрації, а один примірник належно оформленого і зареєстрованого договору, надати їй на руки для зберігання. Проте відповідач такі дії не виконав, завіривши її у належному оформленні документів, приступив до використання земельних ділянок.
В жовтні 2014 року, після спливу 2-х річного строку оренди, СФГ "Дон" відмовився повернути земельну ділянку, пояснивши, що відсутні підстави, оскільки строк оренди землі визначено 25 років. Їй стало відомо про порушення її законних прав та інтересів, що виразилося в укладенні договорів оренди на строки, які з нею не були погоджені, що означає їх недійсність з моменту учинення. У неї не існувало волевиявлення на укладання договорів з такою істотною умовою як оренда строком на 25 років, на таких умовах нею б не було здійснено передачу земельної ділянки. У примірниках спірних договорів відсутні докази належного погодження сторонами істотних умов щодо предмету, об`єкту строків договору та інших умов. Спірні договори оренди земельної ділянки № 1, їх істотні умови не відповідають її волевиявленню за змістом і укладені усупереч вимог закону, з порушенням її прав як власника, а тому підлягають визнанню недійсними.
Крім того, передача в оренду частки у праві власності на земельну ділянку, без виділення частки в натурі, як окремої земельної ділянки, законодавство не передбачає. Умови спірного договору оренди земельної ділянки № 1, які з нею не було погоджено, а визначено відповідачем на власний розсуд і всупереч домовленості в односторонньому порядку, що об`єктом оренди є частка у праві на земельну ділянку, прямо суперечить вимогам закону, істотним умовам договору оренди землі, визначені у статті 15 Закону України "Про оренду землі", що означає недійсність договору. Договір оренди землі укладений без згоди співвласників земельної ділянки, тому є недійсний. Орендна плата визначена без розроблення технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Посилаючись на вказані обставини просила суд визнати недійсними договір оренди землі б/н від 22 жовтня 2012 року, укладений між ОСОБА_2 та
СФГ "Дон" про передачу в оренду земельної ділянки (1/2 частки) площею 4,8871 га; договір оренди землі б/н від 22 жовтня 2012 року, укладений між нею та
СФГ "Дон" про передачу в оренду земельної ділянки (1/2 частки) площею 4,8871 га; скасувати записи у Державному реєстрі земель про державну реєстрацію вказаних договорів; скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки; зобов`язати відповідача повернути земельну ділянку; стягнути з відповідача СФГ "Дон" судові витрати.
Короткий зміст рішень суду першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Краснокутського районного суду Харківської області від 01 квітня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, щовідсутні підстави для визнання недійсними оспорюваних договорів оренди землі, оскільки між сторонами спірного договору було досягнуто згоди щодо усіх істотних умов,
в подальшому сторони протягом декількох років добросовісно виконували умови цього договору, зокрема, орендар своєчасно сплачував орендну плату
з проведенням відповідної індексації, а орендодавець її отримував.
Постановою Харківського апеляційного суду від 06 серпня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Прийнято відмову ОСОБА_1 від позову в частині вимог про зобов`язання СФГ "Дон" повернути їй земельну ділянку площею 4,8871 га, кадастровий номер: 6320881000:01:000:0201.
Визнано нечинним рішення Краснокутського районного суду Харківської області від 01 квітня 2019 року в частині відмови у задоволенні позову щодо зобов`язання СФГ "Дон" повернути ОСОБА_1 земельну ділянку площею 4,8871 га, кадастровий номер: 6320881000:01:000:0201.
Провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до СФГ "Дон", ОСОБА_2, сектору Державної реєстрації Богодухівської районної державної адміністрації Харківської області, Головного управління Держгеокадастру
у Харківській області в частині вимог про зобов`язання селянське (фермерське) господарство "Дон" повернути позивачу земельну ділянку площею 4,8871 га, кадастровий номер: 6320881000:01:000:0201 закрито у зв`язку із відмовою позивача від вказаних вимог.
В іншій частині рішення Краснокутського районного суду Харківської області від 01 квітня 2019 року залишено без змін.
Апеляційний суд виходив із того, що сторона на власний розсуд розпоряджається своїми процесуальними правами і одним з них є відмова позивача від позову, яку може бути прийнято і на стадії апеляційного розгляду справи, тому колегія суддів вважає можливим прийняти відмову ОСОБА_1 від позову в частині вимог про зобов`язання СФГ "Дон" повернути їй спірну земельну ділянку.
В іншій частині рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням вимог матеріального та процесуального права. Висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи.
Аргументи учасників справи
У вересні 2019 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Краснокутського районного суду Харківської області від 01 квітня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 06 серпня 2019 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржені судові рішення в частині відмови у задоволенні позову щодо визнання недійсним договорів оренди землі, скасування записів і рішень про державну реєстрацію та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки доводам щодо недійсності спірних договорів. Зазначає, що законодавством не передбачена можливість передачі в оренду ідеальної частки у праві власності на земельну ділянку кожним співвласником за окремими договорами в яких вони самостійно діють на стороні орендодавця. Також договори на цю земельну ділянку укладені без згоди між співвласниками, яка, як і сам договір, має бути виражена у письмовій формі, що є самостійною підставою для недійсності договорів. Крім того, нормативна грошова оцінка земельної ділянки на час укладення і державної реєстрації договорів не була визначена, а це означає, що орендна плата за договорами в установленому порядку не визначена і сторонами не погоджена, а це по суті означає про її відсутність в договорі у розумінні дійсності договору за нормою статті 15 Закону України "Про оренду землі". Також, суди не надали оцінки доказам та обставинам справи щодо підміни та фальсифікації умов спірного договору всупереч її волевиявленню. Внаслідок цих процесуальних порушень суди дійшли невірного висновку про те, що нею недоведені підстави позову, а спірні договори відповідають її волевиявленню.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій оскаржуються в частині відмови
у задоволенні позову щодо визнання недійсним договорів оренди землі, скасування записів і рішень про державну реєстрацію, тому в іншій частині справа в касаційному порядку не переглядається.
У листопаді 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив СФГ "Дон", в якому заперечує проти доводів касаційної скарги, оскільки вони суперечать дійсним обставинам та матеріалам справи, тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 23 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження в цій справі.
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", який набрав чинності 08 лютого 2020 року, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Ухвалою Верховного Суду від 05 квітня 2021 року справу призначено до судового розгляду.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Суди встановили, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого державним нотаріусом Богодухівської державної нотаріальної контори 15 червня 2006 року, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 після смерті
ОСОБА_3 успадкували по 1/2 частці земельної ділянки розміром 4,89 га, що розташована на території Вінницько-Іванівської сільської ради Богодухівського району Харківської області, що належала спадкодавці на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії ЯМ № 911516 від 24 вересня 2012 року.
Відповідно до Державного акта на право власності на земельну ділянку серії
№ 911516 від 24 вересня 2012 року, зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право користування землею, договорів оренди землі за № 632088101001998 ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 4,8871 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Вінницько-Іванівської сільської ради. У додатку до Державного акта на право власності на земельну ділянку серії № 911516, у списку співвласників земельної ділянки зазначено, що земельна ділянка, кадастровий номер: 6320881000:01:000:0201 належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 по 1/2 частці кожному.
22 жовтня 2012 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 уклали з СФГ "Дон" два окремі договори оренди землі б/н, відповідно до яких передали в оренду земельну ділянку загальною площею 4,8871 (по 1/2 частці) га ріллі для товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер: 6320881000:01:000:0201, що знаходиться поза межами населених пунктів на території Вінницько-Іванівської сільської ради строком на 25 років. Вказані договори зареєстровані в управлінні Держкомзему у Богодухівському районі Харківської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено записи від
02 листопада 2012 року № 632088104001094 та № 632088104001095.
Відповідно до пунктів 8, 9, 10 договорів оренди землі орендна плата вноситься орендарем у грошовій, натуральній, або відробітковій формі у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та становить 1 946,63 грн в рік на момент укладення договору оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Орендна плата вноситься
в строк до 31 грудня кожного року.
В пункті 4 договорів оренди землі зазначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 129 775,42 грн.
Відповідно до пункту 38 договорів, договір оренди землі набирає чинності
з моменту його реєстрації.
Актом прийому-передачі від 22 жовтня 2012 року ОСОБА_2 передав
СФГ "Дон" земельну ділянку строком на 25 років.
Актом прийому-передачі від 22 жовтня 2012 року ОСОБА_1 передала
СФГ "Дон" земельну ділянку строком на 25 років.
02 листопада 2012 року між ОСОБА_2 та СФГ " Дон" складено акт визначення меж земельної ділянки в натурі.
Також 02 листопада 2012 року між ОСОБА_1 та СФГ " Дон" складено акт визначення меж земельної ділянки в натурі.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 отримували від СФГ "Дон" орендну плату за договорами оренди спірної земельної ділянки.
Згідно висновку судово-технічної експертизи документів від 04 серпня 2016 року
№ 2543/7614, проведеної під час досудового розслідування кримінального провадження від 23 жовтня 2015 року № 120152202200000703, фрагмент тексту "25 років" в пункті 7 договору оренди землі від 22 жовтня 2012 року, що зареєстрований у відділі Держгеокадастру у Богодухівському районі за
№ 632088104001095, друкувався одночасно з основним текстом на першій сторінці кожного з досліджуваних договорів, тобто не був додрукований. Тексти на першій-третій сторінках та четвертій сторінці в договорі оренди надруковані
у різний час. Встановити чи замінювалися аркуші в договорі оренди землі не представилося можливим.
Постановою старшого слідчого СВ Богодухівського ВП ГУНП в Харківській області від 24 лютого 2017 року кримінальне провадження
№ 120152202200000703 від 23 жовтня 2015 року за заявою ОСОБА_1 про підробку договору оренди земельної ділянки закрито у зв`язку відсутністю
в діянні складу кримінального правопорушення.