Постанова
Іменем України
22 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 742/1378/18
провадження № 61-5113св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач -ОСОБА_1,
відповідачі: приватне акціонерне товариство "Європейський страховий альянс", ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Чернігівського апеляційного суду від 30 січня 2019 року у складі колегії суддів: Бечка Є. М., Євстафіїва О. К., Шарапової О. Л.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" (далі - ПрАТ "Європейський страховий альянс"), ОСОБА_2 у якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила стягнути з ПрАТ "Європейський страховий альянс" 17 400,00 грн у відшкодування моральної шкоди; 17 400,00 грн у відшкодування витрат на спорудження надгробного пам`ятника; 52 200,00 грн страхового відшкодування у зв`язку із смертю годувальника, а разом 87 000,00 грн. З відповідача ОСОБА_2 позивач просила стягнути 282 600,00 грн у відшкодування моральної шкоди та 600,00 грн у відшкодування витрат на спорудження надгробного пам`ятника, а разом 283 200,00 грн. Також просила стягнути з відповідачів судові витрати.
Позов мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 о 21 год. 00 хв. водій
ОСОБА_2, керуючи автомобілем ВАЗ 21154, реєстраційний номер НОМЕР_1, на 20 км +74 м автодороги Київ-Овруч скоїв наїзд на пішохода, сина позивачки - ОСОБА_3, внаслідок чого останній від отриманих тілесних ушкоджень загинув на місці пригоди. 15 серпня 2016 року відомості про дану ДТП внесено до ЄРДР за № 12016110000000277 за ознаками злочину, передбаченого частиною другою статті 286 КК України. Постановою слідчого від 28 жовтня 2016 року дане кримінальне провадження закрите на підставі пункту 2 частини першої статті 284 КК України за відсутності в діях водія складу кримінального правопорушення. На момент вчинення ДТП цивільно-правова відповідальність водія автомобіля ВАЗ 21154, реєстраційний номер НОМЕР_1 була застрахована у ПрАТ "Європейський страховий альянс" за полісом АЕ № 6730609, ліміт відповідальності за яким за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю становить 100 000,00 грн.
Позивачка зазначала, що оскільки син загинув внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, тому цивільна відповідальність за завдану його смертю шкоду наступає незалежно від наявності вини водія ОСОБА_2 .
Також ОСОБА_1 вказувала, що заяву про здійснення страхового відшкодування та документи, що вимагаються статтею 35 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", були нею надіслані страховій ще 15 листопада 2017 року, а отримані
21 листопада 2017 року, копія постанови про закриття кримінального провадження та вимога про виплату страхового відшкодування надіслана 04 квітня 2018 року, а отримана 06 квітня 2018 року, однак ні виплати, ні відповіді позивачу не надано, а відповідач ОСОБА_2 уникає спілкування з позивачем та відмовляється надавати будь-яку допомогу.
Моральну шкоду ОСОБА_1 оцінює в 300 000,00 грн та на підставі статті 27 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" 17 400,00 грн просила стягнути з страхової, а решту - 282 600,00 грн з відповідача ОСОБА_2 . Також позивач просила відшкодувати 28 000,00 грн на поховання сина та спорудження надгробного пам`ятника, які в межах страхової виплати 17 400,00 грн має відшкодувати страхова, а решту 10 600,00 грн - ОСОБА_2 та враховуючи, що 10 000,00 грн відповідач вже відшкодував, тому зменшила вимогу про стягнення з ОСОБА_2 до 600,00 грн. Також позивач посилаючись на статі 1195, 1200, 1202 ЦК України просила стягнути з відповідачів шкоду, завдану смертю годувальника.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 18 вересня 2018 року позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто з ПрАТ "Європейський страховий альянс" на користь ОСОБА_1
17 400,00 грн в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди, 17 400,00 грн в рахунок відшкодування витрат на спорудження надгробного пам?ятника та
52 200,00 грн в рахунок відшкодування шкоди, завданої смертю годувальника, а всього 87 000,00 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 82 600,00 грн в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди, 600,00 грн в рахунок відшкодування витрат на спорудження надгробного пам?ятника, а всього 83 200,00 грн.
Стягнуто з ПрАТ "Європейський страховий альянс" на користь держави 870,00 грн судового збору.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави 832,00 грн судового збору.
Стягнуто з ПрАТ "Європейський страховий альянс" на користь ОСОБА_1
5 822,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2 378,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
У задоволенні іншої частини заявлених позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що шкоду завдано смертю ОСОБА_3 внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, тому вона підлягає відшкодуванню. Загибель сина завдала значних моральних страждань позивачу, однак суд вважав визначений позивачем розмір відшкодування моральної шкоди завищеним, таким, що не відповідає дійсним обставинам справи та зменшив його до 100 000,00 грн. На момент ДТП, цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу була застрахована ПрАТ "Європейський страховий альянс", тому зі страхової на підставі закону підлягають стягненню у відшкодування моральної шкоди 17 400,00 грн, а різниця - з відповідача ОСОБА_2 в розмірі 82 600,00 грн. Що позивачем здійснено витрати на спорудження надгробного пам`ятника померлому сину ОСОБА_3 в розмірі 28 000,00 грн, тому на підставі положень пункту 27.4 статті 27 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", з відповідача ПрАТ "Європейський страховий альянс" підлягають стягненню 17 400,00 грн та враховуючи, що ОСОБА_2 частково кошти вже сплачені (10 000,00 грн), з нього підлягає стягненню 600,00 грн. На підставі пункту 27.2 статті 27 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", на умовах статті 1200 ЦК України із страховика суд стягнув також 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку, що становить 52 200,00 грн у відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Чернігівського апеляційного суду від 30 січня 2019 року апеляційні скарги ПрАТ "Європейський страховий альянс" та ОСОБА_2 задоволено частково.
Рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 18 вересня 2018 року скасовано в частині стягнення з ПрАТ "Європейський страховий альянс" на користь ОСОБА_1 17 400,00 грн в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди та 52 200,00 грн в рахунок відшкодування шкоди, завданої смертю годувальника та в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 82 600,00 грн в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди та змінено у частині стягнення судових витрат.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ПрАТ "Європейський страховий альянс" про відшкодування моральної шкоди та шкоди, завданої смертю годувальника та до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди залишено без розгляду.
Стягнуто з ПрАТ "Європейський страховий альянс" на користь ОСОБА_1
384,96 грн у відшкодування витрат на правову допомогу.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 13,74 грн у відшкодування витрат на правову допомогу.
В іншій частині рішення суду залишено без змін.
Компенсовано за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України ПрАТ "Європейський страховий альянс" 2 114,40 грн судового збору, сплаченого при поданні апеляційної скарги.
Компенсовано за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України ОСОБА_2 1 057,20 грн судового збору, сплаченого при поданні апеляційної скарги.
Залишаючи без розгляду позовні вимоги ОСОБА_1 до ПрАТ "Європейський страховий альянс" про відшкодування моральної шкоди та шкоди, завданої смертю годувальника та до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди, апеляційний суд виходив із того, що ОСОБА_1 позов про відшкодування шкоди у зв`язку із смертю сина ОСОБА_3 заявлений лише на свою користь, а його діти, які мають право за законом також на відшкодування моральної шкоди та шкоди у зв`язку із смертю годувальника, не були залучені до участі у даній справі. Апеляційний суд позбавлений можливості залучити до участі у справі осіб, права яких порушені, оскільки не має передбачених законом повноважень змінювати склад осіб, які беруть участь у справі,
В іншій частині апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з ПрАТ "Європейський страховий альянс" на користь ОСОБА_1 17 400,00 грн та з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 600,00 грн в рахунок відшкодування витрат на спорудження надгробного пам?ятника.
При цьому апеляційний суд вказав, що доводи ОСОБА_2 щодо наявності підстав для звільнення його від відповідальності за шкоду, завдану смертю потерпілого у зв`язку із умислом потерпілого, є безпідставними, оскільки, всупереч вимогам статті 81 ЦПК України, відповідач не довів належними та допустимими доказами наявність умислу потерпілого.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
06 березня 2019 року ОСОБА_2 через засоби поштового зв?язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Чернігівського апеляційного суду від 30 січня 2019 року та направити справу на новий розгляд до Чернігівського апеляційного суду.
Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції неповно з?ясовано обставини справи та не надано належної оцінки доказам, наявним у матеріалах справи. Заявник вказує на відсутність у його діях вини у скоєнні ДТП.
Доводи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 25 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області.
31 травня 2019 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ
08 лютого 2020 року набрав чинності Закону України від 15 січня 2020 року
№ 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_2 на постанову Чернігівського апеляційного суду від 30 січня 2019 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Аргументи касаційної скарги зводяться до незгоди з постановою Чернігівського апеляційного суду від 30 січня 2019 року в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 600,00 грн в рахунок відшкодування витрат на спорудження надгробного пам?ятника.
Касаційна скарга не містить аргументів щодо незгоди з постановою Чернігівського апеляційного суду від 30 січня 2019 року в іншій частині заявлених позовних вимог, а тому відповідно до правил частини першої статті 400 ЦПК України судом касаційної інстанцій оскаржуване судове рішення в цій частині не перевіряється.
Фактичні обставини справи
ІНФОРМАЦІЯ_1 водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем ВАЗ 21154, скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_3, внаслідок чого останній від отриманих тілесних ушкоджень загинув на місці пригоди.
Позивач ОСОБА_1 є матір`ю загиблого ОСОБА_3 .
Постановою НПУ ГУ НП в Київській області про закриття кримінального провадження від 28 жовтня 2016 року, встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 приблизно о 21 год. 00 хв., водій ОСОБА_2 керував технічно справним автомобілем ВАЗ 21154, реєстраційний номер НОМЕР_1 і здійснював рух по проїзній частині автодороги сполученням "Київ-Овруч" з боку м. Києва у напрямку с. Нові Петрівці в Вишгородському районі, Київської області. Проїжджаючи ділянку дороги в районі кілометрового знаку 20+74 м вказаної автодороги, водій ОСОБА_2 скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_3, який знаходячись в нерухомому стані на розділовій смузі, почав перетинати автодорогу сполученням "Київ-Овруч" зліва направо відносно напрямку руху транспортного засобу. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_3 від отриманих тілесних ушкоджень загинув на місці пригоди. 15 серпня 2016 року інформацію про вказану дорожньо-транспортну подію було внесено до ЄРДР за №12016110000000277 за ознаками злочину, передбаченого частиною другою статті 286 КК України. Причиною дорожньо-транспортної пригоди є необережні дії пішохода ОСОБА_3, який допустив порушення вимог пункту 4.14 "а", "б", "г" ПДР України. Оскільки в даній ДТП в діях водія автомобіля марки ВАЗ 21154, номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_2 невідповідності вимогам ПДР, яка перебувала б в причинному зв`язку з настанням дорожньо-транспортної події, не вбачається, у зв`язку з чим в його діяннях відсутні ознаки злочину, передбаченого статтею 286 КК України, кримінальне провадження №12016110000000277 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 286 КК України закрито за відсутності в діянні водія ОСОБА_2 складу кримінального правопорушення, на підставі пункту 2 частини першої статті 284 КПК України. Також згідно довідки про дорожньо-транспортну пригоду пішохід ОСОБА_3 переходив дорогу поза межами пішохідного переходу, перевірка на стан сп`яніння: до 0,2 проміле - тверезий.
Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу ВАЗ 21154, реєстраційний номер НОМЕР_1, застрахована на день події у ПрАТ "Європейський страховий альянс", страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю становить 100 000,00 грн.
У зв`язку зі смертю сина ОСОБА_1 понесла витрати на встановлення надгробного пам`ятника, що підтверджується накладною № 211 від 10 липня
2017 року та товарним чеком № 5 від 15 листопада 2017 року на загальну суму 28 000,00 грн.
ОСОБА_1 надала розписку ОСОБА_2, що отримала від нього кошти в сумі 5 000,00 грн в рахунок погашення матеріального збитку спричиненого їй внаслідок ДТП ІНФОРМАЦІЯ_1, після отримання та протягом місяця ще 5 000,00 грн ніяких претензій матеріального характеру до водія ОСОБА_2 мати не буде, а ОСОБА_2 зобов`язався на протязі місяця виплатити 5 000,00 грн.
Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 просила, зокрема, стягнути на свою користь витрати на спорудження надгробного пам`ятника.