Постанова
Іменем України
22 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 363/4387/17
провадження № 61-4326св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Димерське автотранспортне підприємство",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 14 січня 2019 рокуу складі колегії суддів: Соколової В. В., Андрієнко А. М., Поліщук Н. В.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Димерське автотранспортне підприємство" (далі - ТОВ "Димерське автотранспортне підприємство"; ТОВ "Димерське АТП") про зобов`язання вчинити певні дії.
Позовна заява мотивована тим, що в період часу з 11 червня 1986 року по 20 червня 1986 року позивач виконував роботи з цілодобового чергування у місті Прип`ять (зона № 3) Чорнобильського району, що підтверджується шляховим листом
№ 261715 від 11 червня 1986 року. При виході на пенсію, відповідачем надано довідку про заробітну плату за роботу в зоні відчуження, в якій зазначено, що за період з 11 червня 1986 року по 20 червня 1986 року йому була нарахована заробітна плата в загальному розмірі 486,74 руб.
Однак, позивачу стало відомо, що розрахунок, який відображено відповідачем у вищевказаній довідці про заробітну плату за період виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС проведено не вірно, без врахування вимог нормативно-правових актів з яких знято гриф "Секретно" та "Для службового користування", які регулювали порядок та розміри оплати праці осіб, які приймали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 30-ти кілометровій зоні, а саме, під час нарахування заробітної плати:
- не збільшено на 100 % (тобто вдвічі) тарифну ставку згідно пункту 1 постанови ЦК КПР, ВР СРСР, КМ СРСР, ВЦРПС за № 524-156 від 07 травня 1986 року та постанови Державного Комітету СРСР по праці та соціальним питанням, Секретаріату ВЦРПС за № 153/10-43 від 07 травня 1986 року;
- не нарахована премія за роботу в зоні ЧАЕС в розмірі 60 % тарифної ставки (посадового окладу) відповідно до пункту 4 постанови Міністрів УРСР і Укрпрофради "Про умови оплати праці та матеріального забезпечення працівників підприємств, організацій і установ, зайнятих на роботах пов`язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобіганням забрудненню навколишнього середовища" № 207-7 від 10 червня1986 року.
26 квітня 2017 року ОСОБА_1 письмово звернувся до відповідача із заявою за № 443 про проведення перерахунку заробітної плати за роботу в зоні відчуження з врахуванням приписів вищевказаних нормативно-правових актів. Не отримавши відповіді у встановлений законом строк, позивач повторно звернувся до відповідача з аналогічною заявою від 13 червня 2017 року № 579. Однак, листом № 50 від 17 липня 2017 року йому було відмовлено у перерахунку заробітної плати за його заявою. Свою позицію відповідач обґрунтував тим, що усі довідки про заробітну плату, видані на ім`я позивача, містять достовірну інформацію та відповідають чинному законодавств.
ОСОБА_1 просив зобов`язати ТОВ "Димерське автотранспортне підприємство" провести перерахунок заробітної плати за період виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (зона № 3) у період часу з 11 червня 1986 року по 20 червня 1986 року з урахуванням збільшення тарифної ставки на 100 % та нарахувати премію в розмірі 60 % тарифної ставки і видати нову довідку про заробітну плату з урахуванням перерахунку для подання її до органів Управління пенсійного фонду України для нарахування пенсії.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 19 вересня
2018 року позовні вимоги задоволено.
Зобов`язано ТОВ "Димерське автотранспортне підприємство" здійснити перерахунок заробітної плати ОСОБА_1, а саме збільшити на 100 % (тобто вдвічі) тарифну ставку за період виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 11 по 20 липня 1986 року та нарахувати премію в розмірі 60 % тарифної ставки (посадового окладу) за цей же період.
Зобов`язано ТОВ "Димерське автотранспортне підприємство" видати нову довідку про заробітну плату встановленого зразка ОСОБА_1 за період виконання ним робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 11 по 20 липня 1986 року.
Задовольняючи позовні вимоги, місцевий суд виходив із їх обґрунтованості та доведеності належними та допустимими доказами.
Постановою Київського апеляційного суду від 14 січня 2019 року апеляційну скаргу ТВО "Димерське автотранспортне підприємство" задоволено.
Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 19 вересня 2018 року скасовано та постановлено нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, апеляційний суд виходив із того, що робітна плата водію ОСОБА_1 вже була перерахована ТОВ "Димерське АТП" у відповідності до постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 року № 207-7 "Про умови оплати праці та матеріального забезпечення працівників підприємств, організацій і установ, які зайняті на роботах, що пов`язані з ліквідацією наслідки аварії на Чорнобильській АЕС та запобіганням забрудненню навколишнього середовища" та його тарифна ставка була збільшена на 51,5 %. А нарахування премій працівникам ТОВ "Димерське АТП" в 1986 році здійснювалось відповідно до чинних локальних актів по підприємству, а саме на підставі Колективного договору ТОВ "Димерське АТП" 31012 на 1986 рік (положення № 3 "Про преміювання робочих Димерського АТП 31012 з фонду заробітної плати за 1986 рік"), відповідно до яких розмір премії водіям становив - 15%. На підприємстві не були визначені тарифні ставки у розмірі 100 % для нарахування заробітної плати та 60 % для нарахування премії.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
27 лютого 2019 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв?язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 14 січня 2019 року та залишити в силі рішення Вишгородського районного суду Київської області від 19 вересня 2018 року.
Касаційна скарга мотивована тим, що висновки суду апеляційної інстанції не відповідають обставинам справи в повному обсязі та порушують усі чинні на даний момент норми матеріального права щодо розрахунку заробітної плати працівників за роботу в зоні відчуження, оскільки після прийняття участі позивача у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, відповідач повинен був підняти позивачу тарифну ставку на 100 % та нарахувати премії 60 %.
Доводи інших учасників справи
12 квітня 2019 року ТОВ "Димерське АТП" подало до Верховного Суду відзив, у якому просить залишити без змін постанову Київського апеляційного суду
від 14 січня 2019 року; скасувати рішення Вишгородського районного суду Київської області від 19 вересня 2018 року; відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ
08 лютого 2020 року набрав чинності Закону України від 15 січня 2020 року
№ 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 14 січня 2019 рок здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Фактичні обставини справи
Позивач є учасником ліквідації аварії на ЧАЕС 1 категорії, про що свідчить посвідчення серії НОМЕР_1, видане Київською обласною державною адміністрацією та вкладкою до нього № НОМЕР_2 . Також позивач є інвалідом 2 групи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_3, захворювання пов`язано з виконанням робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
ОСОБА_1 в 1986 році перебував у трудових відносинах з "Димерським АТП 31012", правонаступником якого на даний час є ТОВ "Димерське автотранспортне підприємство", на посаді водія з годинною тарифною ставкою 0,641 крб. при 6 годинному робочому дні, що підтверджується записом в трудовій книжці, довідкою про заробітну плату № 526 від 23 листопада 1992 року, яка видана "Димерським АТП 31012" та не оспорюється відповідачем.
ОСОБА_1 було відряджено до зони відчуження, відповідно до наказу № 64
від 10 липня 1986 року та наказ № 71 від 21 липня 1986 року. У період часу з
11 липня 1986 року по 20 липня 1986 року позивач виконував роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується шляховим листом від 11 липня 1986 року № 261715, випискою з особових рахунків водія ОСОБА_1 № 51 від 14 квітня 2005 року, копією довідки про заробітну плату в м. Прип`ять, наказом від 14 квітня 2005 року № 32 про нарахування заробітної плати.
26 квітня 2017 року та 13 червня 2018 року позивач ОСОБА_1 письмово звернувся до відповідача з проханням поновити його порушені права шляхом перерахунку заробітної плати за роботу в зоні відчуження.
Згідно із листом ТОВ "Димерське автотранспортне підприємство" від 17 липня
2017 року № 30 ОСОБА_1 відмовлено у перерахунку заробітної плати, оскільки підприємство не вбачає в цьому необхідності.