ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 квітня 2021 року
м. Київ
Справа № 917/670/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Чумака Ю. Я. - головуючого, Багай Н. О., Случа О. В.,
секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,
за участю представників:
позивача - не з`явилися,
відповідачів - не з`явилися,
розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Калина" на рішення Господарського суду Полтавської області від 15.09.2020 (суддя Тимощенко О. М.) і постанову Східного апеляційного господарського суду від 08.12.2020 (головуючий - Гетьман Р. А., судді Дучал Н. М., Склярук О. І.) у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Калина"
до: 1) фізичної особи-підприємця Міндабаєва Олександра Кенжебековича,
2) фізичної особи-підприємця Ольшницького Олександра Анатолійовича
про визнання недійсним договору про надання послуг від 06.07.2019 № 11, укладеного між відповідачами.
Короткий зміст і підстави позовних вимог
1. 17.04.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Калина" (далі - ТОВ "Калина", Товариство) звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до фізичної особи-підприємця Міндабаєва Олександра Кенжебековича (далі - ФОП Міндабаєв О. К., замовник, відповідач-1) і фізичної особи-підприємця Ольшницького Олександра Анатолійовича (далі - ФОП Ольшницький О. А., виконавець, відповідач-2) про визнання недійсним укладеного між відповідачами договору про надання послуг від 06.07.2019 № 11 (далі - договір від 06.07.2019 № 11, оспорюваний договір, оспорюваний правочин), з посиланням на положення статей 13, 203, 215, 234, 655 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 180, 198 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статей 73, 81, 99 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
2. Позовна заява обґрунтовується тим, що: 1) відповідач-1 не замовляв у відповідача-2 будь-яких послуг за договором від 06.07.2019 № 11 та не проводив за цим договором жодних розрахунків; 2) замовник, укладаючи оспорюваний договір, мав намір уникнути відповідальності за невиконання ним своїх зобов`язань за договором від 27.06.2019 № 27/06-04, укладеним між ФОП Міндабаєвим О. К. і ТОВ "Калина"; 3) про фіктивність договору від 06.07.2019 № 11 свідчить таке: відповідачами у цьому договорі та акті приймання-передачі до нього зазначено, що вони підписувалися між ними на виконання зобов`язань за договором на авіаційне виконання робіт по розселенню трихограми від 27.06.2019 № 27/06-04 (далі - договір від 27.06.2019 № 27/06-04); дата оспорюваного договору не відповідає фактичній даті його укладення; відсутність у оспорюваному правочині порядку приймання-передачі такої специфічної продукції, як комахи, у такій значній кількості особин; порушення порядку розрахунків між відповідачами за договором від 06.07.2019 № 11; у відповіді на претензію ТОВ "Калина" відповідач-1 вказав, що кошти витрачено на виготовлення трихограми, що, на думку позивача, свідчить про самостійне виготовлення ФОП Міндабаєвим О. К. трихограми, а не її купівлю у відповідача-2.
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Господарського суду Полтавської області від 15.09.2020, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 08.12.2020, у задоволенні позову відмовлено.
4. Рішення та постанова мотивовані посиланням на положення статей 3, 15, 16, 203, 215, 234 ЦК України і статей 13, 73, 74, 76- 79, 86, 99, 237 ГПК України, з урахуванням яких суди дійшли висновку про необґрунтованість позовних вимог з огляду на те, що: 1) позивач не довів належними та допустимими доказами того, що сторони оспорюваного правочину не мали наміру створити правові наслідки на момент його вчинення або ж діяли з обопільним умислом не створювати такі наслідки; 2) здійснення оплати готівкою не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій та не може вважатися тією обставиною, що свідчить про фіктивність договору та відсутність у сторін наміру на реальне настання правових наслідків, передбачених договором; 3) не встановивши, які права чи інтереси позивача порушені, не можна зробити висновок про визнання недійсним оспорюваного позивачем правочину (аналогічний висновок викладено Верховним Судом України у постанові від 01.06.2016 у справі № 920/1771/14 та Верховним Судом у постановах від 21.08.2019 у справі № 584/1512/16-ц, від 14.08.2018 у справі №910/23369/17). Натомість позивач не зазначив у позовній заяві та апеляційній скарзі, яке конкретно його право порушено оспорюваним договором, а також яким чином при задоволенні такого позову воно буде реально поновлене (захищене); 4) оскільки за змістом пункту 1.3 договору від 27.06.2019 № 27/06-04, укладеним між ТОВ "Калина" (Замовник) та ФОП Міндабаєвим О. К. (Виконавець), Виконавець має право виконувати роботи як своїми силами, так і з залученням субпідрядників, і залучення субпідрядника не впливає на права, обов`язки та відповідальність Виконавця, що передбачені цим договором, то залучення субпідрядника шляхом укладення договору від 06.07.2019 № 11 не є порушенням прав позивача у розумінні положень договору від 27.06.2019 № 27/06-04. Тому недоведеним є порушення певного суб`єктивного матеріального права або законного інтересу позивача у зв`язку з укладенням між відповідачами оспорюваного договору, вимоги про визнання недійсним якого заявлені.
При цьому, залишаючи без задоволення клопотання Товариства про призначення судової технічної експертизи на предмет встановлення дати укладення оспорюваного договору, суд апеляційної інстанції виходив з того, що, по-перше, позивач не обґрунтував неможливості вирішення справи за наявними у ній документами та поясненнями сторін, а також не навів передумов для доцільності призначення у справі судової експертизи. По-друге, саме по собі встановлення факту існування проміжку часу між датою створення документу та його підписанням/скріпленням печаткою не є безумовною підставою для визнання такого правочину недійсним, оскільки під час розгляду відповідних спорів вирішальне значення буде мати встановлення факту відсутності наміру сторін на створення правових наслідків правочину.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погоджуючись з рішенням місцевого суду та постановою апеляційної інстанції, ТОВ "Калина" звернулося з касаційною скаргою, в якій просить зазначені судові рішення скасувати і направити справу на новий розгляд до Господарського суду Полтавської області.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
6. На обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на неправильне застосування та порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, а саме положень статей 203, 215 ЦК України, статей 2, 73, 74, 99, 236 ГПК України, наголошуючи на наявності підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 4 статті 287 і пунктом 3 частини 3 статті 310 цього Кодексу, оскільки: 1) суди не врахували висновків Верховного Суду щодо застосування статті 2 ГПК України та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), викладених у постановах від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 09.09.2020 у справі № 910/10458/19; 2) суди першої та апеляційної інстанцій необґрунтовано відхилили клопотання позивача про призначення судової технічної експертизи оспорюваного договору.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
7. Відповідачі у відзиві на касаційну скаргу просять залишити її без задоволення з мотивів, викладених у оскаржуваних судових рішеннях, а також з огляду на правові позиції, наведені у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.10.2020 у справі № 910/12787/17 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.01.2021 у справі № 903/249/20.
Розгляд справи Верховним Судом
8. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.03.2021 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Калина" на рішення Господарського суду Полтавської області від 15.09.2020 і постанову Східного апеляційного господарського суду від 08.12.2020 у справі № 917/670/20 та призначено розгляд справи у судовому засіданні на 27.04.2021 о 15:00.
Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 20.04.2021 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи № 917/670/20 у зв`язку з відпусткою судді Зуєва В. А. та запланованою відпусткою судді Дроботової Т. Б.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи від 20.04.2021 для розгляду справи № 917/670/20 визначено колегію суддів Касаційного господарського суду у такому складі: головуючий - Чумак Ю. Я., судді Багай Н. О., Дроботова Т. Б.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
9. 27.06.2019 між ФОП Міндабаєвим О. К. (Виконавець) і ТОВ "Калина" (Замовник) укладено договір на авіаційне виконання робіт по розселенню трихограми № 27/06-04, за умовами пунктів 1.1, 1.2, 1.3 якого Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов`язання з виконання робіт по розселенню трихограми (далі РТ) на кукурудзу для захисту посівів від стеблового метелика. Види, обсяги і терміни робіт визначаються сторонами у технічному завданні на кожен вид робіт, який є невід`ємною частиною договору. Виконавець має право виконувати роботи як своїми силами, так і з залученням субпідрядників. Залучення субпідрядника не впливає на права, обов`язки та відповідальність Виконавця, що передбачені цим договором.
10. 06.07.2019 між ФОП Міндабаєвим О. К. (замовник) і ФОП Ольшницьким О. А. (виконавець) укладено договір № 11 про надання послуг, за умовами пунктів 1.1, 2.1, 3.1 якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання з виконання робіт по передачі (поставки) біологічного засобу захисту рослин - трихограми (надалі по тексту біопродукція), в кількості, передбаченій даним договором, а замовник зобов`язався оплатити послуги згідно умов договору. Виконавець зобов`язується передати (поставити) біопродукцію (трихограму) замовнику в кількості 1,213 млрд особин. Ціна біопродукції становить 300 грн за 1 млн особин трихограми. Загальна вартість продукції без ПДВ становить 363900 грн.
11. Згідно з пунктами 4.1., 4.2, 4.5 договору від 06.07.2019 № 11 спосіб розрахунку за товар - готівковий. Розрахунки за передачу (поставки) біопродукції здійснюються замовником лише за фактично отриманий товар на підставі акта приймання товару. Оплата здійснюється в національній валюті України.
12. У пунктах 5.1, 5.2 договору від 06.07.2019 № 11 його сторони погодили, що строк передачі (поставки) біопродукції становить 5 календарних днів з моменту підписання сторонами даного договору. Місце передачі (поставки) трихограми: м. Решетилівка, вул. Кременчуцька, 1.
13. Пунктом 10.1 договору від 06.07.2019 № 11 передбачено, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 11.07.2019.
14. 11.07.2019 між відповідачем-1 та відповідачем-2 складено акт приймання-передачі товару до договору № 11, у якому його сторони зазначили, що відповідно до умов договору від 06.07.2019 № 11 виконавець передав, а замовник прийняв та оплатив біопродукцію (біологічний засіб захисту рослин - трихограму) в кількості, якості, вартості, встановлених договором. Підписанням цього акта виконавець та замовник підтверджують факт передачі (поставки) та прийняття товару на загальну вартість 363900 грн без ПДВ, відповідно до умов договору від 06.07.2019 № 11.
15. Згідно з відомостями книги обліку доходів від 18.06.2013 № 1/929 за період з 11.07.2019 по 24.12.2019 ФОП Ольшницькому О. А. всього надійшло доходів в сумі 2748153,75 грн.
Позиція Верховного Суду
16. Відповідно до частини 1 статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
17. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи, подані заперечення, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.
18. В основу оскаржуваних рішення та постанови покладено висновок місцевого і апеляційного господарських судів про недоведеність порушення прав позивача оспорюваним договором, укладеним між відповідачами, та про недоведеність фіктивності оспорюваного правочину.
19. Колегія суддів погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій у частині відмови у задоволенні позовних вимог з мотивів відсутності порушення прав та інтересів Товариства внаслідок укладення оспорюваного договору, з огляду на таке.
20. Вирішуючи господарський спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити
21. Згідно з частинами 1, 3 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Тобто за змістом статті 215 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненим правочином.
22. Позивач не є стороною оспорюваного договору.
23. При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину враховуються загальні приписи статей 3, 15, 16 ЦК України. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину й має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених законом, але й визначено, чи було на час пред`явлення позову порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене та в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний та ефективний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулося.
24. У пунктах 57- 61 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.02.2020 у справі № 922/1159/19, на яку послався апеляційний суд, сформульовано такий правовий висновок:
"Передусім оспорювати правочин у суді може одна із сторін правочину або інша заінтересована особа. Тобто стороння особа, якщо вона має заінтересованість та доведе це, управі пред`являти позов про визнання недійсним правочину, укладеного іншими сторонами.