ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 квітня 2021 року
м. Київ
Справа № 17-1-4-5-32-24-2/136-03-5080
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Ткаченко Н.Г. - головуючого, Банаська О.О., Огородніка К.М.,
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу керуючого санацією ДСК "Чорноморське морське пароплавство"
на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.01.2021
у справі № 17-1-4-5-32-24-2/136-03-5080
за заявою ОСОБА_1
до Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство"
про визнання банкрутом,-
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.07.2003 порушено провадження у справі №17-1-4-5-32-24-2/136-03-5080 про банкрутство ДСК "Чорноморське морське пароплавство".
За результатами підготовчого засідання, ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.09.2003 у справі № 17-1-4-5-32-24-2/136-03-5080 визнано грошові вимоги ініціюючого кредитора в сумі 841 618,10 грн., введено процедуру розпорядження майном боржника.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.02.2006 у справі №17-1-4-5-32-24-2/136-03-5080 введено процедуру санації.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.08.2008 у справі №17-1-4-5-32-24-2/136-03-5080 затверджено план санації ДСК "Чорноморське морське пароплавство".
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.02.2016 у справі №17-1-4-5-32-24-2/136-03-5080 керуючим санацією ДСК "Чорноморське морське пароплавство" призначено арбітражного керуючого Лахненка Є.М.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.03.2017 у справі №17-1-4-5-32-24-2/136-03-5080, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 29.05.2017, зокрема, продовжено строк процедури санації та повноважень керуючого санацією ДСК "Чорноморське морське пароплавство" арбітражного керуючого Лахненка Є.М., а також затверджені зміни до плану санації боржника, у редакції, запропонованій керуючим санацією.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.05.2020 суддею Антощук С.І. дану справу прийнято до свого провадження, а також, серед іншого, зобов`язано Голову комітету кредиторів Фірму "Ельснер енд Ко Г.м.б.Х." надати рішення комітету кредиторів щодо подальшої процедури у справі №17-1-4-5-32-24-2/136-03-5080 та кандидатури арбітражного керуючого для участі у даній справі (п. 5 резолютивної частини ухвали).
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.06.2020 у справі № 17-1-4-5-32-24-2/136-03-5080 апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 08.05.2020 по справі №17-1-4-5-32-24-2/136-03-5080 разом з доданими до неї матеріалами повернуто заявнику.
Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.10.2020 ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.06.2020 про повернення апеляційної скарги у справі № 17-1-4-5-32-24-2/136-03-5080 скасовано; справу направлено до Південно-західного апеляційного господарського суду на стадію вирішення питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 08.05.2020 в частині зобов`язання Голови комітету кредиторів Фірми "Ельснер енд Ко Г.м.б.Х." надати рішення комітету кредиторів щодо подальшої процедури у справі № 17-1-4-5-32-24-2/136-03-5080 та кандидатури арбітражного керуючого для участі у даній справі.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.01.2021 у справі № 17-1-4-5-32-24-2/136-03-5080 (колегія суддів: Головей В.М. - головуючий, Діброва Г.І., Принцевська Н.М.) копію апеляційної скарги ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 08.05.2020 про прийняття справи до провадження - залишено без розгляду.
Не погодившись з зазначеною ухвалою суду апеляційної інстанції, керуючий санацією ДСК "Чорноморське морське пароплавство" звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою (та доповненням до неї), в якій просить скасувати ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.01.2021; справу направити до Південно-західного апеляційного господарського суду для відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 08.05.2020 у справі № 17-1-4-5-32-24-2/136-03-5080.
Підставами для касаційного оскарження заявник касаційної скарги зазначає, що судом апеляційної інстанції були порушені норми процесуального права, зокрема, ст. ст. 2, 4, 81, 86, 226, 275 ГПК України та неповно з`ясовані усі фактичні обставини справи.
Обґрунтовуючи наявність підстав для скасування оскаржуваної ухвали, керуючий санацією ДСК "Чорноморське морське пароплавство" у касаційній скарзі посилається на те, що ОСОБА_2 22.12.2020 направив на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу разом із додатками на ухвалу Господарського суду Одеської області від 08.05.2020 у справі № 17-1-4-5-32-24-2/136-03-5080 листом з описом вкладення засобами Укрпошти, а отже, виконав своє зобов`язання щодо подачі Південно-західному апеляційному господарському суду оригіналу апеляційної скарги разом із додатками, однак зробив це не до 18.12.2020, як про це було вказано в ухвалі апеляційного суду від 20.11.2020, а 22.12.2020, оскільки про існування постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дізнався 21.12.2020 з Єдиного державного реєстру судових рішень під час моніторингу сайту Судова влада України https://court.gov.ua/fair/ для встановлення дати слухання даної справи.
Разом з тим, посилаючись на позицію ЄСПЛ щодо доступу до правосуддя, справедливого та неупередженого розгляду справи, скаржник наголошує на тому, що суд апеляційної інстанції безпідставно залишив без розгляду апеляційну скаргу ОСОБА_2, не надавши достатнього обґрунтування та мотивування при ухваленні такого рішення, обмеживши таким чином доступ до суду як складової права на судовий захист.
Відзиви на касаційну скаргу до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не надходили.
Згідно з ч. 5 ст. 301 ГПК України перегляд ухвал суду першої та апеляційної інстанції (крім ухвал, якими закінчено розгляд справи) здійснюється судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи.
За приписами ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Перевіривши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 оскаржив в апеляційному порядку ухвалу Господарського суду Одеської області від 08.05.2020 про прийняття справи до провадження в частині зобов`язання Голови комітету кредиторів Фірми "Ельснер енд Ко Г.м.б.Х." надати рішення комітету кредиторів щодо подальшої процедури у справі № 17-1-4-5-32-24-2/136-03-5080 та кандидатури арбітражного керуючого для участі у даній справі (п. 5 резолютивної частини ухвали).
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.06.2020 у справі № 17-1-4-5-32-24-2/136-03-5080 апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 08.05.2020 по справі №17-1-4-5-32-24-2/136-03-5080 разом з доданими до неї матеріалами повернуто заявнику.
Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.10.2020 ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.06.2020 про повернення апеляційної скарги у справі № 17-1-4-5-32-24-2/136-03-5080 скасовано; справу направлено до Південно-західного апеляційного господарського суду на стадію вирішення питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 08.05.2020 в частині зобов`язання Голови комітету кредиторів Фірми "Ельснер енд Ко Г.м.б.Х." надати рішення комітету кредиторів щодо подальшої процедури у справі № 17-1-4-5-32-24-2/136-03-5080 та кандидатури арбітражного керуючого для участі у даній справі.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.11.2020 у справі № 17-1-4-5-32-24-2/136-03-5080 поновлено ОСОБА_2 пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 08.05.2020 у справі № 17-1-4-5-32-24-2/136-03-5080; відкрито апеляційне провадження; зобов`язано ОСОБА_2 надати суду до 18.12.2020 оригінал апеляційної скарги разом з додатками, які були повернуті апелянту; призначено розгляд справи на 13.01.2021.
Ухвалюючи рішення про залишення без розгляду копії апеляційної скарги ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 08.05.2020 апеляційний господарський суд, застосовуючи аналогію права, керувався п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України та виходив з того, що ухвалу апеляційного суду від 20.11.2020 ОСОБА_2 отримав 26.11.2020, отже у останнього було достатньо часу для виконання вимог суду, однак до вказаного терміну оригінал апеляційної скарги разом з додатками суду не надав, про причини неможливості такого подання суду не повідомив; в судове засідання скаржник не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про поважні причини неявки суд не повідомив.
За висновком суду апеляційної інстанції, ухилення ОСОБА_2 від вчинення дій, покладених на нього апеляційним господарським судом, перешкоджає перегляду ухвали Господарського суду Одеської області від 08.05.2020 в апеляційному порядку, оскільки в матеріалах справи відсутній оригінал апеляційної скарги, та є підставою для залишення без розгляду копії апеляційної скарги ОСОБА_2 .
Однак, колегія суддів Касаційного господарського суду не погоджується із вказаними висновками апеляційного суду з наступних підстав.
Так, відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України" зазначено: "право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.
Як було зазначено вище, постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.10.2020 ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.06.2020 про повернення апеляційної скарги у справі № 17-1-4-5-32-24-2/136-03-5080 скасовано; справу направлено до Південно-західного апеляційного господарського суду на стадію вирішення питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 08.05.2020 в частині зобов`язання Голови комітету кредиторів Фірми "Ельснер енд Ко Г.м.б.Х." надати рішення комітету кредиторів щодо подальшої процедури у справі № 17-1-4-5-32-24-2/136-03-5080 та кандидатури арбітражного керуючого для участі у даній справі.
За змістом параграфу 2 Глави 1 Розділу ІV ГПК України суд апеляційної інстанції на стадії відкриття апеляційного провадження перевіряє апеляційну скаргу за формою та змістом, а також щодо дотримання скаржником строку на апеляційне оскарження, за результатами чого вирішує питання про залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, відмову у відкритті апеляційного провадження або відкриття апеляційного провадження.
Судом апеляційної інстанції встановлено, а матеріалами справи підтверджується, що станом день винесення Південно-західним апеляційним господарським судом ухвали від 20.11.2020 про відкриття апеляційного провадження, оригінал апеляційної скарги ОСОБА_2 (разом з додатками) на ухвалу Господарського суду Одеської області від 08.05.2020 в матеріалах справи був відсутній.
Разом з тим, за відсутності оригіналу апеляційної скарги та додатків до неї, а за копією апеляційної скарги, що не відповідає вимогам 258 ГПК України, суд апеляційної інстанції розглянув клопотання ОСОБА_2 про поновлення строку на апеляційне оскарження, поновив пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 08.05.2020 у справі № 17-1-4-5-32-24-2/136-03-5080 та відкрив апеляційне провадження.
При цьому, судом апеляційної інстанції не взято до уваги, що в силу приписів ч. 2 ст. 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, за змістом якої таку апеляційну скаргу необхідно залишити без руху.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (ч.4 ст. 174 ГПК України).
Крім того, відповідно до ч. ч. 11-13 ст. 176 ГПК України, суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Проте, в даному випадку, суд апеляційної інстанції, дійшовши висновку про наявність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження і для відкриття апеляційного провадження за копією апеляційної скарги, а надалі в оскаржуваній ухвалі зазначив про неможливість вирішення спору без оригіналу апеляційної скарги та у зв`язку з невиконанням апелянтом вимог суду щодо надання оригіналу апеляційної скарги залишив без розгляду копію апеляційної скарги ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 08.05.2020 з посиланням на приписи п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України.
Разом із тим, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 73 ГПК України).
Застосовуючи п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, апеляційний господарський суд не врахував, що апеляційна скарга не є доказом в розумінні приписів наведеної норми, а також дійшов помилкового висновку про можливість застосування у даному випадку аналогії закону, пославшись на приписи ч. 10 ст. 11 ГПК України.
Так, згідно з ч. 10 ст. 11 ГПК України, якщо спірні правовідносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права).
Вказаним положенням закріплено існування саме матеріально-правової аналогії, оскільки використання у ч. 10 ст. 11 ГПК України, словосполучення "спірні правовідносини не врегульовані законом", не дозволяє вести мову про існування процесуальної аналогії в господарському судочинстві.
Отже, оскільки, у господарському процесуальному законодавстві України право на застосування процесуальної аналогії відсутнє, суд апеляційної інстанції, повертаючи без розгляду копію апеляційної скарги у зв`язку з неподанням апелянтом витребуваного судом її оригіналу, дійшов помилкового висновку про застосування п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України за аналогією закону.
При цьому, колегія суддів зазначає, що дії суду із залишення без розгляду копії апеляційної скарги у першому призначеному судовому засіданні, без вжиття належних заходів щодо витребування її оригіналу у апелянта, свідчать про невиконання вказівок, що містяться у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.10.2020 у справі № 17-1-4-5-32-24-2/136-03-5080.
За таких обставин, виходячи з аналізу наведених норм, висновок суду апеляційної інстанції про залишення без розгляду копії апеляційної скарги ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 08.05.2020 у справі № 17-1-4-5-32-24-2/136-03-5080 є помилковим та таким, що не відповідає вимога ГПК України.
Водночас, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду відхиляє як недоведені твердження керуючого санацією ДСК "Чорноморське морське пароплавство" у касаційній скарзі про те, що ОСОБА_2 виконав своє зобов`язання щодо подачі Південно-західному апеляційному господарському суду оригіналу апеляційної скарги разом із додатками шляхом направлення їх 22.12.2020 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду листом з описом вкладення засобами Укрпошти, оскільки жодних доказів на підтвердження зазначеного заявник апеляційної скарги не надав.
Враховуючи викладене, встановивши зазначені вище порушення, допущені судом апеляційної інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.01.2021 у справі № 17-1-4-5-32-24-2/136-03-5080 підлягає скасуванню, а справа - направленню до Південно-західного апеляційного господарського суду на стадію вирішення питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 08.05.2020 в частині зобов`язання Голови комітету кредиторів Фірми "Ельснер енд Ко Г.м.б.Х." надати рішення комітету кредиторів щодо подальшої процедури у справі № 17-1-4-5-32-24-2/136-03-5080 та кандидатури арбітражного керуючого для участі у даній справі.
Згідно ч. 1 ст. 316 ГПК України, вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.
Оскільки, у даному випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат відповідно до ст. 129 ГПК України судом касаційної інстанції не здійснюється.
Керуючись ст. ст. 300, 301, 304, 308, 314, 315, 316, 317 ГПК України, суд,-