ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 квітня 2021 року
м. Київ
Справа № 910/4248/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранець О.М. - головуючий, Кондратова І.Д., Мамалуй О.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "РОДОВІД БАНК"
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Коробенка Г.П., Кравчука Г.А., Козир Т.П.
від 11.01.2021
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нерухомість класа люкс"
до 1. Публічного акціонерного товариства "РОДОВІД БАНК"
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерблок Плюс"
про припинення договору іпотеки
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог.
У березні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Нерухомість класа люкс" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "РОДОВІД БАНК" (далі - відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтреблок Плюс" (далі - відповідач-2) про визнання припиненим укладеного між відповідачами договору іпотеки № 2007-151/4 від 25.03.2008, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Паладій Н.В., зареєстрованого в реєстрі за № 1396.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 17.01.2017 у справі № 202/231/17 визнано знищеним предмет іпотеки - нерухоме майно реєстраційний номер 823870680000, нежитлова будівля, розташована за адресою: м. Київ, вул. Січових Стрільців, 55, літ. В, що відповідно до статті 17 Закону України "Про іпотеку" є підставою для припинення дії наведеного вище іпотечного договору.
17.06.2020 представником Публічного акціонерного товариства "РОДОВІД БАНК" подано до Господарського суду міста Києва клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи № 15-11-б.б/1766 від 17.06.2020. У цей же день до Господарського суду міста Києва також надійшло клопотання відповідача- 1 № 15-11-б.б/1728 від 12.06.2020 про зупинення провадження у даній справі до розгляду іншої справи № 202/231/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю "Бул-Спред", ОСОБА_4 про визнання недійсним правочинів та позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_5 до Приватного підприємства "Рент-2016", ОСОБА_6, ОСОБА_2 про визнання права власності.
У судовому засіданні, призначеному на 23.12.2020, протокольними ухвалами Господарського суду міста Києва відмовлено у задоволенні наведених вище клопотань, про що зазначено в ухвалі Господарського суду міста Києва від 23.12.2020 у справі № 910/4248/20.
Публічне акціонерне товариство "РОДОВІД БАНК" у січні 2021 року звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.12.2020 у справі № 910/4248/20 в частині відмови у задоволенні клопотань про зупинення провадження у справі та призначення судової будівельно-технічної експертизи.
Короткий зміст ухвали суду попередньої інстанції та мотиви її прийняття.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.01.2021 у справі № 910/4248/20 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "РОДОВІД БАНК" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.12.2020 у справі № 910/4248/20; апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "РОДОВІД БАНК" (з доданими до неї матеріалами) на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.12.2020 у справі № 910/4248/20 повернуто скаржнику.
Підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження стали положення пункту 1 частини першої статті 261 Господарського процесуального кодексу України, за змістом яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню. Так, суд апеляційної інстанції врахував те, що ухвали місцевого господарського суду про відмову у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі та про відмову у задоволенні клопотання про призначення судової експертизи не охоплюються переліком ухвал, наведених у статті 255 Господарського процесуального кодексу України, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи.
Публічне акціонерне товариство "РОДОВІД БАНК" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 11.01.2021 у справі № 910/4248/20 та передати справу для продовження розгляду до Північного апеляційного господарського суду.
Як на підставу касаційного оскарження судового рішення скаржник посилається на абзац другий частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме: порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, що виявилось у невірному застосуванні положень статті 255 Господарського процесуального кодексу України, якими передбачено право на оскарження окремо від рішення суду першої інстанції ухвал про зупинення провадження у справі та про забезпечення доказів, відмову у забезпечення доказів. Так скаржник наголошує, що експертиза, у призначенні якої відмовив суд першої інстанції, в силу приписів частини другої статті 110 Господарського процесуального кодексу України є одним із способів забезпечення доказів.
При цьому з огляду на пропуск скаржником строку, передбаченого положеннями частини першої статті 298 Господарського процесуального кодексу України для доповнення або зміни касаційної скарги, зміна Публічним акціонерним товариством "РОДОВІД БАНК" касаційних вимог у касаційній скарзі від 18.03.2021, не приймається Верховним Судом до уваги та, як наслідок, не підлягає розгляду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.02.2021 визначено склад колегії суддів: Суховий В.Г. - головуючий, Міщенко І.С., Берднік І.С.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 17.03.2021, у зв`язку з обранням судді Сухового В.Г. членом Вищої ради правосуддя, у справі № 910/4248/20 визначено склад колегії суддів: Баранець О.М. - головуючий, Студенець В.І., Мамалуй О.О.
У зв`язку з відпусткою судді Студенця В.І. протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 28.04.2021 визначено новий склад колегії суддів: Баранець О.М. - головуючий, Кондратова І.Д., Мамалуй О.О.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій.
Судом апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали встановлено, що ухвали про відмову у зупиненні провадження у господарській справі та про відмову у призначенні експертизи не входять до переліку ухвал, визначеного частиною першою статті 255 Господарського процесуального кодексу України, які оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду першої інстанції, у зв`язку з чим Північний апеляційний господарський суд відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 261 Господарського процесуального кодексу України.
У статті 1 Конституції України закріплено, що Україна є правовою державою.
Як будь-яка правова держава, Україна гарантує захист прав і законних інтересів людини і громадянина в суді шляхом здійснення правосуддя.
Обов`язок держави забезпечувати право кожної людини на доступ до ефективних та справедливих послуг у сфері юстиції та правосуддя закріплені як основоположні принципи у Конституції України, національному законодавстві та її міжнародних зобов`язаннях, у тому числі міжнародних договорах, стороною яких є Україна.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яку ратифіковано Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР і яка для України набрала чинності 11 вересня 1997 року (далі - Конвенція), закріплено принцип доступу до правосуддя.
Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, здійснюючи тлумачення положень Конвенції, указав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права частиною спільної спадщини Договірних Сторін.
У статті 129 Конституції України у числі основних засад судочинства зазначено також забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
Конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких установлена в належній судовій процедурі та формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному обсязі та забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Водночас право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Гарсія Манібардо проти Іспанії" від 15.02.2000 зазначалося, що спосіб, у який стаття 6 застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них.
В силу приписів частини другої статті 254 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Таким чином, перелік ухвал, які підлягають апеляційному оскарженню окремо від рішення суду, наведений у статті 255 Господарського процесуального кодексу України, є вичерпним та не підлягає розширеному тлумаченню.
Системний аналіз статті 255 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що законодавець свідомо виокремив випадки, в яких може бути оскаржена або конкретна процесуальна дія, або така конкретна дія і відмова в її вчиненні.
Зазначені процесуально-процедурні обмеження права на апеляційне оскарження деяких ухвал місцевого господарського суду окремо від остаточного рішення суду встановлено з метою ефективного здійснення правосуддя і не зменшують для сторін можливості доступу до суду апеляційної інстанції та не ускладнюють їм цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, оскільки сторони не позбавляються права на апеляційне оскарження таких проміжних ухвал місцевого господарського суду взагалі, їх право лише відтерміновується до винесення остаточного рішення у справі.
Такі висновки також викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду від 18.10.2018 у справі № 912/1398/18 та 12.03.2019 у справі № 918/361/18.
Предметом апеляційного оскарження, як встановлено судом апеляційної інстанції, є ухвала суду першої інстанції, якою відмовлено в задоволенні клопотань про зупинення провадження у справі та призначення судової будівельно-технічної експертизи.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що предметом апеляційного оскарження є ухвала Господарського суду міста Києва від 23.12.2020 у справі № 910/4248/20 в частині відмови у зупиненні провадження у справі та відмови у призначенні судової будівельно-технічної експертизи, оскарження яких окремо від рішення суду першої інстанції не передбачено статтею 255 Господарського процесуального кодексу України.
У свою чергу посилання Публічного акціонерного товариства "РОДОВІД БАНК" на рішення Конституційного Суду України колегією суддів відхиляються, оскільки у загаданих рішеннях надано тлумачення норм Цивільного процесуального кодексу України у редакції, яка діяла до 15.12.2017. При цьому Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 № 2147-VIII внесено зміни, зокрема, до Господарського процесуального кодексу України та викладено його у новій редакції (набрала чинності з 15.12.2017), яка передбачає інший порядок та випадки апеляційного оскарження ухвал суду першої інстанції.
Отже, аргументи скаржника щодо наявності у нього права на оскарження в апеляційному порядку ухвал суду першої інстанції, якими відмовлено у задоволенні клопотань про зупинення провадження у господарській справі та про призначення експертизи не знайшли свого підтвердження в ході розгляду касаційної скарги.
Водночас судом апеляційної інстанції відмовлено у відкритті апеляційного провадження на підставі положень пункту 1 частини першої статті 261 Господарського процесуального кодексу України, яким передбачено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню.
Вказаний пункт підлягає застосуванню у випадку подання апеляційної скарги, наприклад на судовий наказ, який згідно з частиною третьою статті 154 Господарського процесуального кодексу України оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, проте може бути скасований в порядку, передбаченому розділом ІІ цього Кодексу.
Разом з тим згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
За наведених обставин, процесуально необхідними були дії суду апеляційної інстанції щодо повернення скаржнику апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "РОДОВІД БАНК" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.12.2020 у справі № 910/4248/20 на підставі пункт 4 частини п`ятої статті 260 Господарського процесуального кодексу України.