ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 814/1776/16
адміністративне провадження № К/9901/43087/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шишова О.О.,
суддів - Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙД - НК" до Миколаївської митниці ДФС, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - митний пост "Октябрський" Миколаївської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про визначення коду товару, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Миколаївської митниці ДФС на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2016 року (прийняту в складі: головуючого судді Біоносенко В.В.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2017 року (постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Турецької І.О., суддів Градовського Ю.М., Стас Л.В.),
У С Т А Н О В И В:
1. У вересні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙД - НК" (далі - ТОВ "ТРЕЙД - НК") звернулося до суду першої інстанції з позовом до Миколаївської митниці ДФС (далі-відповідач, митний орган) у якому просило визнати протиправним та скасувати рішення про визначення коду товару від 14 липня 2016 року за №КТ-50400000-0003-2016.
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначає, що суб`єкт владних повноважень, приймаючи спірне рішення, не взяв до уваги подані декларантом документи, в яких містилися характеристики товару та невірно встановив, що обраний код УКТ ЗЕД 2709 00 10 00 є невідповідним для імпортованого товару.
3. Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2017 року, позовні вимоги задоволено.
4. Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з доведеності протиправності дій митного органу в частині відмови позивачу у митному оформленні товарів та безпідставності винесення рішення про визначення коду товару від 14 липня 2016 року № КТ-504000008-0003-2016.
5. Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Миколаївська митниця ДФС звернулася до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
5.1. У касаційній скарзі податковий орган, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, а саме статті 69 Митного кодексу України, доводить помилковість висновків судів попередніх інстанцій щодо протиправності прийняття митним органом рішення про визначення коду товару від 14 липня 2016 року № КТ-504000008-0004-2016.
6. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
7. Позивач у письмових запереченнях (відзиві) на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, уважаючи їх безпідставними, а рішення судів попередніх інстанцій, які він просив залишити без змін, - обґрунтованими та законними.
8. У подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
9. Переглянувши судові рішення та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд приходить до наступного висновку.
10. Судами встановлено, що основним видом діяльності ТОВ "ТРЕЙД - НК" є посередництво у торгівлі паливом, рудами та промисловими хімічними речовинами; оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; роздрібна торгівля пальним.
11. 29 червня 2016 року ТОВ "ТРЕЙД - НК" уклало контракт №6/12 з LLP "Incom trade" (Шотландія) на постачання газового конденсату в обсязі приблизно 40 000 метричних тон.
12. У подальшому 10 липня 2016 року між указаними сторонами укладено додаткову угоду про постачання 1 571,103 газового конденсату за ціною 410 доларів США за тону на умовах CIF (Миколаїв).
13. 10 липня 2016 року з метою розмитнення товару декларантом подано митну декларацію № 504020000\2016\002431, якою до митного оформлення заявлено товар: "конденсат газовий стабільний, виробник: "Stratum", країна виробництва Румунія".
14. У графі 33 митної декларації зазначений код даного товару, відповідно до УКТ ЗЕД - 2709 00 10 00.
15. У графі 44 митної декларації декларантом було зазначено про подання наступних документів:
- коносаменту №239 від 07.07.2016 року;
- карго-маніфесту №1 від 07.07.2016 року;
- інвойсу №2906-3/1 від 29.06.2016 року;
- контракту №СЕ-ІТ/290616 від 29.06.2016 року;
- контракту №6/12 від 29.06.2016 року;
- додаткової угоди від 10.07.2016 року;
- договору купівлі-продажу товарів №0407-1 від 04.07.2016 року;
- доповнень до контракту №9/С1 від 06.07.2016 року;
- договору на переробку давальницької сировини №6 від 26.02.2016 року;
- сертифікату якості №б/н від 07.07.2016 року;
- листа №1 від 29.06.2016 року;
- листа №0807/1.
16. Автоматизованою системою аналізу ризиків було сформовано форму митного контролю 107-3 "Контроль правильності класифікації товарів згідно з "УКТ ЗЕД", відповідно до якої, необхідно було здійснити перевірку правильності класифікації заявленого до митного оформлення товару.
17. Посадова особа митного органу, виконуючи вимоги листа ДМСУ від 12 вересня 2009 року №11/3-34/1203 - ЕП "Про класифікацію за УКТ ЗЕД газового конденсату природного", що встановлює обов`язок відносити товар до товарної підкатегорії 2709 00 10 00 тільки за наявності висновку експертних підрозділів Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи або в лабораторії інших установ, які акредитовані на право проведення випробувань, взяла в присутності декларанта проби товару.
18. Указані проби були направлені на дослідження до Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС (далі - СЛЕД ДФС).
19. На виконання вимог експерта, відповідачем від декларанта було витребувано: сертифікат про походження товару, технологічний регламент на установку підготовки конденсату, документи про фізико-хімічні показники газового конденсату відповідного родовища, з якого видобувався продукт, паспорт якості на продукт.
20. Позивачем на вказану вимогу наданий лист відправника з технічними характеристиками газового конденсату та аналітичний звіт.
21. 13 липня 2016 року СЛЕД ДФС надано висновок №142005701-0511, яким пробу ідентифіковано як прозору рідину світло-жовтого кольору із запахом нафтопродуктів, яка за хімічним складом являє собою суміш на основі аліфатичних вуглеводів, до складу якої входять інші добавки/домішки (ароматичні вуглеводні тощо). У висновку зазначено, що визначити кількісний хімічний склад не видається можливим у зв`язку з відсутністю належного обладнання. Температура спалаху проби в закритому тиглі нижче 0°С. Густина проби при 15°С становить 765 кг/см3. Масова частка сірки в складі проби становить 0,0048 мас.%. Механічних домішок та води в складі проби, застосованими методами не виявлено. До того ж вказано, що визначити вміст показника хлористі солі у складі проби не видається можливим, у зв`язку з відсутністю належного обладнання та реактивів.
22. Ураховуючи складність класифікації товару, посадовою особою відповідача було направлено запит до відділу класифікації товарів та митно-тарифного регулювання управління адміністрування митних платежів.
23. Даним відділом декларанту було надіслано повідомлення, в якому зазначено про необхідність надати документи, які б містили інформацію щодо вмісту фракції вуглеводів з С до С4.
24. Також було запитано чи буде даний товар використовуватися для специфічних процесів переробки або для хімічних перетворень, які описані у Поясненнях до групи 27 УКТ ЗЕД та про наявність та кількісний зміст ароматичних вуглеводів.
25. Декларант заявив про неможливість надання вказаних документів.
26. 14 липня 2016 року Миколаївська митниця ДФС прийняла рішення за №КТ-50400000-0003-2016, яким кваліфікувала товар як нафтопродукт, визначила код товару відповідно до УКТ ЗЕД 2710 19 29 00 та прийняла картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №504020000/2016/00009.
27. Не погодившись з указаним рішенням митного органу, позивач звернувся до суду, вважаючи рішення митного органу протиправними та необґрунтованими.
28. Ураховуючи положення п. 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 460-ІХ, а також те, що касаційна скарга на судові рішення у цій справі була подана до набрання чинності цим Законом і розгляд їх не закінчено до набрання чинності цим Законом, Верховний Суд розглядає цю справу у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Отже, застосуванню підлягають положення КАС України у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року.
29. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, у відповідності до частини першої статті 341 КАС України, виходить з наступного.
30. Ураховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
31. Правомірність прийняття вказаного рішення є предметом розгляду цієї справи.
32. Статтею 67 Митного кодексу України передбачено, що Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України.
33. Так, УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів. Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев`ятий та десятий знаки цифрового коду.
34. Відповідно до частини першої статті 69 Митного кодексу України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.
35. Частиною другою статті 69 Митного кодексу України визначено, що органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.
36. У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари (частина четверта статті 69 Митного кодексу України).
37. Згідно з частиною п`ятою статті 69 Митного кодексу України під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.
38. Аналіз змісту вищенаведених норм свідчить про те, що класифікацію товарів за УКТ ЗЕД здійснює особа, яка подає митну декларацію. У свою чергу, орган доходів і зборів здійснює контроль за такою класифікацією і може самостійно визначити код задекларованого товару лише в тому разі, коли виявить порушення правил класифікації з боку декларанта. Повноваження органу доходів і зборів щодо самостійного визначення коду товару не є дискреційними та обумовлені виключно наявністю порушення правил класифікації з боку декларанта.
39. Для цілей митного оформлення класифікація товарів, наданих до митного оформлення, здійснюється згідно з вимогами УКТ ЗЕД - товарної номенклатури Митного тарифу України, затвердженої Законом України від 19 вересня 2013 року №584-VII "Про Митний тариф України".
40. Товарна номенклатура Митного тарифу України складається з трьох складових частин - Основних правил інтерпретації класифікації товарів, приміток до розділів та груп та безпосередньо номенклатури товарів (текстовий опис угруповань ТН (розділ, група - два знаки, позиція - чотири знаки, підпозиція - шість знаків, категорія - вісім знаків, підкатегорія десять знаків) та їх цифрове позначення - код товарів).
41. Згідно з пунктом 1 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТ ЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій.
42. Пунктом 6 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД установлено, що для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, категоріях і підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень, положень вищенаведених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації.
43. Із матеріалів справи вбачається, що позивач у митній декларації класифікував поставлений на територію України товар за кодом 2709001000 згідно з УКТ ЗЕД, посилаючись на інформацію, зазначену в товаросупровідних документах.
44. Відповідно до розділу V Митного тарифу України в товарній категорії 2709 00 "Нафта або нафтопродукти сирі, одержані з бітумінозних порід (мінералів)" у товарній підкатегорії 2709 00 10 00 класифікується газовий конденсат природний.
45. Згідно з Поясненнями до УКТ ЗЕД, затверджених наказом ДФС України від 09 червня 2015 року № 401 (далі - Пояснення), до цієї товарної позиції включається сира нафта, а також сира нафта, одержана з бітумінозних порід (мінералів), наприклад, із сланців, вапнякових порід, пісковиків, тобто природні продукти, незалежно від їхнього складу, одержані зі звичайних чи конденсатних покладів нафти або шляхом деструктивної перегонки бітумінозних мінералів. Одержані в такий спосіб сирі нафти включаються до цієї товарної позиції, навіть якщо вони піддавалися таким видам оброблення: (1) Декантації. (2) Знесолюванню. (3) Дегідратації. (4) Стабілізації для нормалізування тиску парів. (5) Видаленню дуже легких фракцій з метою повернення їх у нафтові поклади для підвищення якості дренажу і підтримки пластового тиску. (6) Доданню лише тих вуглеводнів, які були раніше одержані фізичними методами під час вищезгаданих процесів оброблення. (7) Будь-яким іншим незначним процесам перероблення за умови, що вони істотно не змінюють основні властивості продукту.
46. Ця товарна позиція охоплює також газові конденсати, тобто, сирі нафтопродукти, отримані при стабілізації природного газу, яка проводиться безпосередньо після його добування. Така операція складається з отримання, зазвичай, методом охолодження та дроселювання вуглеводнів, які конденсуються (як правило, це є фракції від С4 до С20) з вологого природного газу.
47. Натомість, у поясненнях до товарної позиції 2710 зазначено, що до першої частини "Первинні продукти" цієї товарної позиції включаються такі продукти, що піддавалися будь-якому обробленню, крім оброблень, що визначені в поясненні до товарної позиції 2709.
48. Так, до цієї товарної позиції включаються:
(А) Відбензинена нафта (така, з-якої перегонкою були вилучені деякі більш легкі фракції), а також легкі, середні і важкі дистиляти з більш-менш широким фракційним складом, одержані шляхом перегонки або переробки сирої нафти, чи сирих нафтопродуктів, одержаних із бітумінозних порід. Ці нафтопродукти, які є більш-менш рідкими чи напівтвердими, складаються переважно з неароматичних вуглеводнів, таких як парафінові, циклопарафінові (нафтенові).
49. До них відносяться: бензин, уайт-спірит, гас, газойлі, мазути, веретенні та змащуючі масла, білі масла.
50. Таким чином, товарні позиції 2710192900 та 2709001000 є спорідненими, які охоплюють схожі нафтопродукти (вуглеводи), з тією різницею, що у категорію 2709 включається сирі нафтопродукти, щодо яких не здійснювалося будь-яке оброблення, а у групу 2710 включаються нафтопродукти, які піддавалися будь-якому обробленню, крім оброблень, що визначені в поясненні до товарної позиції 2709.
51. Як установлено судами попередніх інстанцій, підставою для самостійного визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД 2710192900 став висновок Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Державної фіскальної служби від 13 липня 2016 року № 142005701-0511, отриманий в межах процедури митного оформлення за наслідком проведення дослідження, проведеного за ініціативою митного органу.
52. Згідно експертного висновку пробу товару ідентифіковано як прозору рідину світло-жовтого кольору із запахом нафтопродуктів, яка за якісним хімічним складом є сумішшю на основі аліфатних вуглеводів до складу якої входять інші добавки/домішки (ароматичні, вуглеводні тощо). При цьому у висновку зазначено, що визначити хімічний склад не видається можливим у зв`язку з відсутністю належного обладнання.
53. Надаючи оцінку результатам проведеного дослідження суди попередніх інстанцій указали, що висновок, як один із доказів у справі, не містить інформації, яка б давала підстави для прийняття митним органом рішення про зміну коду товару, і у сукупності з іншими доказами не доводить правомірність дій відповідача.
54. Так, за змістом частини 4 статті 69 Митного кодексу України у разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.
55. Відповідно до пункту 1 Основних правил, для юридичних цілей класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил: 2. (b) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.
56. Згідно з правилом 3 (а) у разі, коли згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином: перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис.
57. Класифікація товарів для цілей митного оформлення відбувається згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), яка побудована на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів (ГС) та Комбінованої номенклатури Європейського Союзу (КН ЄС), відповідно до статті 311 Митного кодексу України. Порядок ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 428, відповідно до пункту 2 якого УКТ ЗЕД, є товарною номенклатурою Митного тарифу, затвердженого Законом України "Про Митний тариф України", що використовується для цілей тарифного та інших видів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, ведення статистики зовнішньої торгівлі, здійснення митного оформлення товарів.
58. Змістом частини п`ятої статті 69 Митного кодексу України визначено, що у разі наявності складного випадку класифікації товару у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару, при виникненні суперечностей щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, необхідно застосовувати спеціальні знання, проводити дослідження.
59. Аналіз вищенаведених норм, з урахуванням оцінки обставин справи, наданої судами попередніх інстанцій, свідчить про безпідставність спірного рішення митного органу внаслідок недоведення останнім наявності підстав для зміни коду товару за власною ініціативою в межах процедури митного оформлення.
60. Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що відповідачем не доведено правомірність своїх дій щодо самостійного визначення коду товару, оскільки проведене експертне дослідження не спростовує правильності визначення декларантом коду товару та не містить жодних тверджень, які б надавали право митному органу самостійно визначити інший код УКТ ЗЕД. Відтак, судами попередніх інстанцій правильно оцінено обставини справи та встановлено безпідставність винесення митним органом рішення про визначення коду товару від 14 липня 2016 року № КТ- 504000008-0003-2016.
61. Подібні висновки викладені у постанові Верховного суду від 03 квітня 2018 року у справі № 814/1256/17 та від 18 грудня 2019 року у справі №804/8380/17.
62. Отже, за встановлених обставин у справі на підставі оцінених доказів суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права та дійшли правильного висновку, що митним органом не було надано належних доказів та обґрунтувань щодо неправильного визначення позивачем коду товару.
63. Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
64. Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
65. Керуючись статтями 343, 349, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд