ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 826/27732/15
адміністративне провадження № К/9901/16353/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шишова О.О.,
суддів - Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Київської міської митниці ДФС на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 06 квітня 2017 року (прийняту в складі: головуючого судді Качур І.А.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2017 року (постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Губської О.А., суддів Беспалова О.О., Парінова А.Б.),
У С Т А Н О В И В :
1. Фізична особа підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Київської міської митниці ДФС ( далі - відповідач, митний орган) про:
1.1. - визнання протиправними дії митників Київської міської митниці ДФС М/п "Західна" та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів: №100000011/2015/000150/2 від 08.10.2015, №100250002/2015/000127/2 від 15.10.2015, №100250002/2015/000128/2 від 19.10.2015, №100250002/2015/000132/2 від 22.10.2015, №100250002/2015/000133/2 від 26.10.2015, №100250002/2015/000134/2 від 26.10.2015, №100250002/2015/000135/2 від 26.10.2015, №100250002/2015/000136/2 від 27.10.2015, №100250002/2015/000137/2 від 28.10.2015, №100250002/2015/000140/2 від 02.11.2015, які безпідставно застосували у своїх рішеннях про коригування митної вартості товарів другорядний метод, який спричинив матеріальні непередбачені збитки у формі переплати державного мита та ПДВ на суму 533 030,01 грн.;
1.2. - зобов`язання відповідача повернути залишкові кошти, перераховані на рахунок Київської міської митниці ДФС 533 030,01 грн. на р/р № НОМЕР_1 АТ "Укрсиббанк" МФО 351005, код ЄДРПОУ 3092, 317246, ФОП ОСОБА_2 і судовий збір у сумі 5330,31 грн.
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначає, що відповідач безпідставно прийнято рішення про корегування вартісних показників митної декларації, оскільки надані документи до митного органу декларантом повністю підтверджують заявлені у митній декларації показники.
3. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 6 квітня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2017 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії митників Київської міської митниці ДФС М/п "Західна" щодо коригування митної вартості товарів та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів: №100000011/2015/000150/2 від 08.10.2015, №100250002/2015/000127/2 від 15.10.2015, №100250002/2015/000128/2 від 19.10.2015, №100250002/2015/000132/2 від 22.10.2015, №100250002/2015/000133/2 від 26.10.2015, №100250002/2015/000134/2 від 26.10.2015, №100250002/2015/000135/2 від 26.10.2015, №100250002/2015/000136/2 від 27.10.2015, №100250002/2015/000137/2 від 28.10.2015, №100250002/2015/000140/2 від 02.11.2015, які безпідставно застосували у своїх рішеннях про коригування митної вартості товарів другорядний метод, який спричинив матеріальні непередбачені збитки у формі переплати державного мита та податку на додану вартість на суму 533 030,03 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
4. Приймаючи такі рішення, суди, дослідивши обставини справи та наявні у ній докази, дійшли висновку, що відповідач прийняв рішення про корегування митної вартості та картки відмови за відсутністю обґрунтованих підстав уважати заявлені позивачем відомості про митну вартість товарів неповними, недостовірними чи з розбіжностями, у зв`язку з чим, під час здійснення митного контролю правильності визначення позивачем митної вартості товарів, діяв у спосіб, що не відповідає вимогам Митного кодексу України.
5. Не погоджуючись з прийнятими судами рішеннями, митний орган звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій просив їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволені позову, зазначаючи, що при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів діяв правомірно, оскільки документи, подані ФОП ОСОБА_1 при митному оформленні для підтвердження митної вартості товарів, містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
6. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
7. Письмового відзиву на вказану касаційну скаргу від позивача до Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає розгляду справи.
8. У подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
9. Переглянувши судові рішення та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд приходить до наступного висновку.
10. Судами встановлено, що між ФОП ОСОБА_1 (Покупець) та Компанією "NASTIA DA IAKODI-2010" (Продавець) було укладено контракт №1 від 25.08.2015 р. (надалі - Контракт №1), відповідно до якого Продавець зобов`язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити товар, а саме: персики свіжі, капуста свіжа, морква свіжа, картопля свіжа, лавровий лист сушений, мандарини свіжі, хурма свіжа, яблука свіжі, ядра горіха фундука, горіх фундука в шкарлупі, гілки рускуса, листя евкаліпту, чай чорний байховий, помідори свіжі, огірки свіжі, слива свіжа, виноград свіжий, груша свіжа, фейхоа свіже, гілки мімози, бамбук, цибуля ріпчаста; часник свіжий, свіжий в кількості, в строки та по ціні, зазначеній в специфікаціях, які є невід`ємною частиною даного Контракту.
11. Відповідно до п.3.1 Контракту №1 поставка товару здійснюється на умовах CIF - Ільєчівськ, відповідно специфікації №1 або СРТ Київ відповідно специфікації №2, міжнародним правилам поставки "Інкотермс-2000" автомобільним або залізничним транспортом.
12. Згідно п.3.2 Контракту №1 товар повинен бути доставлений в строки, відповідно до письмових заявок Покупця, погодженої з Продавцем.
13. У п.3.3 Контракту №1 зафіксовано, що товар повинен супроводжуватися наступними документами, зокрема: рахунок-фактура, транспортна накладна CMR, карантинний сертифікат, митна декларація, сертифікат походження товару (форма СТ-1), посвідчення якості.
14. У п.4.1 сторони погодили, що ціна та кількість товару, вид транспортного засобу зазначається в специфікаціях до контракту.
15. 15.10.2015 р. сторонами було підписано додаткову угоду №1, відповідно до якої, у зв`язку зі змінами умов поставки товару, на виконання умов Контракту №1, п.3.1 було визнано правильним СІР - Київ відповідно до специфікації №1.
16. При розмитненні товару позивачем було подано до Київської міської митниці ДФС декларації митної вартості, зокрема: №100250002/2015/059771 від 09.10.2015, №100250002/2015/059996 від 15.10.2015, №100250002/2015/060119 від 19.10.2015, №100250002/2015/060254 від 22.10.2015, №100250002/2015/060415 від 27.10.2015, №100250002/2015/060376 від 26.10.2015, №100250002/2015/060382 від 26.10.2015, №100250002/2015/060372 від 26.10.2015, №100250002/2015/060480 від 28.10.2015, №100250002/2015/06059 від 02.11.2015.
17. При цьому, митна вартість товару була визначена із застосуванням основного методу - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
18. На підтвердження заявлених відомостей додатково до кожної митної декларації було надано наступні документи, зокрема: міжнародну автомобільну накладну; інвойс; специфікацію №2 від 25.08.2015; Контракт №1; договір про надання митного брокера №М741/15 від 24.09.2015; інформацію про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару; інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару; сертифікат про походження товару форми СТ-1; копію митної декларації країни відправлення; інформаційний код результатів митного органу (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу.
19. У митного органу виникли сумніви стосовно достовірності наданих декларантом до митного оформлення відомостей, оскільки на думку відповідача, подані документи, які підтверджують митну вартість товару містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
20. Як наслідок відповідачем було відмовлено у прийнятті митних декларацій №100250002/2015/059771 від 09.10.2015, №100250002/2015/059996 від 15.10.2015, №100250002/2015/060119 від 19.10.2015, №100250002/2015/060254 від 22.10.2015, №100250002/2015/060415 від 27.10.2015, №100250002/2015/060376 від 26.10.2015, №100250002/2015/060382 від 26.10.2015, №100250002/2015/060372 від 26.10.2015, №100250002/2015/060480 від 28.10.2015, №100250002/2015/06059 від 02.11.2015, проведено процедуру консультацій з позивачем та електронним повідомленням витребувано додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів.
21. Як убачається з матеріалів справи відповідачем було запропоновано позивачу, відповідно до частини третьої статті 53 МК України надати додаткові документи, зокрема: рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
22. Так, на виконання вимог митного органу щодо надання додаткових документів, що підтверджують заявлену митну вартість товарів, позивачем було надано додаткові документи.
23. Розглянувши надані позивачем додаткові документи, останні були прийняті до уваги митним органом, однак не стали підставою для підтвердження заявленої митної вартості товарів, так як не містили всіх відомостей щодо складових митної вартості товарів, внаслідок чого відповідачем було прийнято оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів, зокрема: №100000011/2015/000150/2 від 08.10.2015, №100250002/2015/000127/2 від 15.10.2015, №100250002/2015/000128/2 від 19.10.2015, №100250002/2015/000132/2 від 22.10.2015, №100250002/2015/000133/2 від 26.10.2015, №100250002/2015/000134/2 від 26.10.2015, №100250002/2015/000135/2 від 26.10.2015, №100250002/2015/000136/2 від 27.10.2015, №100250002/2015/000137/2 від 28.10.2015, №100250002/2015/000140/1 від 02.11.2015.
24. Згідно із вказаними рішеннями митна вартість товарів була визначена за другорядним методом та скоригована у бік її збільшення.
25. Не погодившись з указаними рішеннями митного органу, позивач звернувся до суду, вважаючи рішення митного органу протиправними та необґрунтованими.
26. Ураховуючи положення п. 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 460-ІХ, а також те, що касаційна скарга на судові рішення у цій справі була подана до набрання чинності цим Законом і розгляд їх не закінчено до набрання чинності цим Законом, Верховний Суд розглядає цю справу у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Отже, застосуванню підлягають положення КАС України у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року.
26. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, у відповідності до частини першої статті 341 КАС України, виходить з наступного.
27. Ураховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
28. У частині другій статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
29. Згідно з частиною першою статті 52 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
30. Частиною другою статті 52 Митного кодексу України визначено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
31. За правилами частини першої статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
32. Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначається частиною другою статті 53 Митного кодексу України.
33. Відповідно до вимог частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначений положеннями даної статті.
34. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (частина шоста статті 53 Митного кодексу України).
35. Приписами частини першої статті 54 Митного кодексу України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
36. Відповідно до частини другої та третьої статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55цього Кодексу.
37. Згідно з частиною четвертою статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
38. Частиною шостою статті 54 Митного кодексу України визначено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав уважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
39. Відповідно до частини першої статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
40. Отже, орган доходів і зборів у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.
41. Проте, такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.
42. При цьому, в розумінні наведених статей Митного кодексу України, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи, зазначені у частині 2 статті 53 Митного кодексу України, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
43. Тобто, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
44. Установивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
45. Суд звертає увагу на те, що, ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
46. Крім того, наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
47. Разом з цим, як установлено судами першої інстанції та апеляційної інстанції, у графі 33 оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів №100000011/2015/000150/2 від 08.10.2015, №100250002/2015/000127/2 від 15.10.2015, №100250002/2015/000128/2 від 19.10.2015, №100250002/2015/000132/2 від 22.10.2015, №100250002/2015/000133/2 від 26.10.2015, №100250002/2015/000134/2 від 26.10.2015, №100250002/2015/000135/2 від 26.10.2015, №100250002/2015/000136/2 від 27.10.2015, №100250002/2015/000137/2 від 28.10.2015, №100250002/2015/000140/1 від 02.11.2015. "Обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості", приймаючи оскаржувані рішення, відповідач виходив з того, що надані позивачем до митного оформлення документи містять розбіжності та є такими, що не підтверджують числових значень складових митної вартості товарів, а тому митна вартість імпортованого товару не може бути визначена за ціною договору, внаслідок чого, позивачу було запропоновано надати, у відповідності до ст.53 МК України. додаткові документи.
48. Зокрема, як убачається з матеріалів справи, в обґрунтування наявності розбіжностей у поданих до митного оформлення документах, відповідачем зазначено, що відповідно до поданої позивачем митної декларації та інвойсу, товар поставлявся на комерційних умовах СРТ-Київ, натомість у митній декларації країни - відправлення зазначено умови СІР-Київ.
49. Крім того, в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів, відповідачем було зазначено, що відповідно до п.3.2 Контракту №1 товар повинен бути поставлений у строки, відповідно до заявки Покупця узгодженого з продавцем.
50. Так, суд першої та апеляційної інстанції правильно прийняли до уваги доводи відповідача щодо наявності певних розбіжностей у поданих позивачем до митного оформлення документах, однак, при цьому суд послався на те, що митним органом не зазначено, яким чином указані обставини впливають на митну вартість імпортованого позивачем товару.
51. Проте, як вбачається зі змісту оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів, крім наявності певних розбіжностей в поданих декларантом документах, підставою для коригування митної вартості товарів, стала наявна у митного органу інформація щодо того, що заявлений позивачем рівень митної вартості товарів згідно Контракту №1 у розмірі 0,4 долара США за кг нижчий за рівень митної вартості подібних товарів.
52. Крім того, Суд звертає увагу на наявний у матеріалах справи лист Компанії "NASTIA DA IAKOVI-2010", в якому Продавцем було зазначено, що собівартість одного кілограма хурми, що постачається в Україну ФОП ОСОБА_1 відповідно до Контракту №1 не перевищує 0,40 центів.
53. Отже, листом про підтвердження експортної ціни, Компанія "NASTIA DA IAKOVI-2010" повідомила про те, що хурму свіжу для продажу на території України в сезоні 2015-2016 років остання поставляє за ціною 0,40 долара США за кг, що свідчить про необґрунтованість вищезазначених доводів відповідача.
54. Суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку, що з оскаржуваних рішень відповідача про коригування заявленої митної вартості товару за другорядними методами не вбачається, в чому саме полягала неможливість визначення митної вартості за першим методом, на підставі поданих ФОП ОСОБА_1 документів.
55. Щодо інших підстав, наведених у рішеннях, з яких відповідач не визнав заявлену позивачем митну вартість, а саме "відповідно до підпункту 3.2 зовнішньоекономічного договору від 25.08.2015 №1 товар повинен бути поставлений у строки, відповідно до письмової заявки Покупця, узгодженої з продавцем", колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що вони не свідчать про наявність розбіжностей або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
55. Таким чином, суди першої та апеляційної інстанції правильно зазначили, що висновки митного органу про неможливість визначення митної вартості даних товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), є безпідставними.
56. Отже, у відповідача необґрунтовано виникли сумніви щодо правильності визначення митної вартості товару з застосуванням методу визначення митної вартості товарів за ціною контракту, оскільки під час розгляду справи в суді не було встановлено розбіжностей у наданих декларантом документах.
58. Доводи касаційної скарги не спростовують мотивів, покладених судами в основу оскаржуваних рішень, й не свідчать про неправильне застосування ними норм матеріального права або ж порушення процесуальних норм, а фактично зводяться лише до переоцінки встановлених судами обставин справи, що, в свою чергу, не відноситься до повноважень суду касаційної інстанції.
59. Відповідно до частин першої та четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
60. Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
61. Керуючись статтями 327, 341, 345, 349, 350, 355 КАС України, Суд