ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 квітня 2021 року
м. Київ
справа №120/1879/20-а
адміністративне провадження №К/9901/27918/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Тацій Л.В.,
суддів: Стрелець Т.Г., Рибачука А.І.,
розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу №120/1879/20-а
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2020 (колегія у складі: головуючого судді Кузьменко Л.В., суддів: Франовської К.С., Совгири Д. І.),-
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог та рішень судів першої та апеляційної інстанцій
В травні 2020 року ОСОБА_1 (далі також- позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Вінніцького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду у Вінницькій області (далі також - відповідач, ГУ ПФУ у Вінницькій області), в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ у Вінницькій області № 1539-1554/М-02/8-0200/20 від 23.04.2020 щодо не нарахування та не виплати їй компенсації нарахованої частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати нарахованої частини пенсії з 22.07.2011 по 29.11.2017;
- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" та постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати" № 159 від 21.02.2001, яка нарахована та виплачена на виконання постанови Ленінського районного суду м. Вінниці від 30.03.2011 у справі № 2-а-1078/11 за період з 22.07.2011 по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії, тобто по 29.11.2017.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 15.06.2020 позов задоволено в повному обсязі.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2020 зупинено провадження у цій справі до набрання законної сили судовим рішенням Великої палати Верховного Суду у справі №510/1286/16-а.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
ОСОБА_1 звернулась до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2020, в якій просить її скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, заявник зазначає, що правовідносини, з приводу яких виник спір у цій справі та у справі №510/1286/16-а не є подібними, а отже відсутні підстави для зупинення провадження по справі.
Відповідач надіслав до суду відзив на касаційну скаргу, відповідно до якого заперечує проти її задоволення.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Ухвалою Верховного суду від 03.11.2020 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
Справа надійшла до Верховного Суду 09.04.2021 та ухвалою Верховного Суду від 28.04.2021 закінчено підготовку справи до касаційного розгляду і, враховуючи приписи пункту 3 частини 1 статті 345 КАС України постановлено здійснювати такий в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.
Зупиняючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції виходив з того, що Верховним Судом у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою Верховний Суд в ухвалі від 02.04.2019 у справі №510/1286/16-а зазначив, що незважаючи на обґрунтування застосування необмеженого строку щодо захисту своїх порушених пенсійних прав з вини органів ПФУ, визначення початку перебігу строку звернення до адміністративного суду залишається актуальними з огляду на те, що найперше, необхідно розрізняти строк, неправильне визначення судом вищезазначеного початку строку може суттєво порушувати інтереси особи, що охороняються, та її процесуальне право на доступ до правосуддя. Зазначеною ухвалою Верховним Судом справу №510/1286/16-а передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Великою Палатою Верховного Суду прийнято до розгляду справу №510/1286/16-а з позовом до Ізмаїльського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду України 26.06.2019 прийнято до розгляду справу №510/1286/16-а. Призначено справу до касаційного розгляду Великою Палатою Верховного Суду на 11.09.2019 в порядку письмового провадження без виклику учасників справи.
Суд апеляційної інстанції встановив, що спір у цій справі виник з приводу нарахування та виплати позивачці компенсації нарахованої частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати нарахованої частини пенсії з 22.07.2011 по 29.11.2017.
Предметом розгляду Великою Палато Верховного Суду у справі 510/1286/16-а, зокрема, є питання щодо подачі позовної заяви з пропуском шестимісячного строку звернення до суду, встановленого частиною першою статті 99 КАС України
Постановляючи вказану ухвалу, апеляційний суд послався на пункт 5 частини 3 статті 236 КАС України, згідно якого суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.
Колегія суддів зазначає, що суд апеляційної інстанції правильно врахував ту обставину, що формування правової позицій Великою Палатою Верховного Суду у справі №510/1286/16-а з приводу застосування статті 99 КАС України (в чинній редакції статті 122, 123 КАС України), враховуючи строки звернення позивача з позовом у цій справі, може вплинути на наслідки її розгляду.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції за наявності підстав, передбачених пунктом 5 частини 3 статті 236 КАС України та обгрунтовано, зупинив провадження до набрання законної сили судовим рішенням Великої Палати Верховного Суду у справі №510/1286/16-а.
Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи наведене, Верховний Суд встановив, що рішення суду апеляційної інстанцій є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки прийнято з дотриманням норм процесуального права.
Керуючись статтями 350, 368, 369 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -