ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 823/1302/17
адміністративне провадження № К/9901/4839/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Бившевої Л.І., Гончарової І.А.,
розглянув в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 27.09.2017 (суддя - Гаврилюк В.О.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2017 (головуючий суддя - Твердохліб В.А., судді: Костюк Л.О., Троян Н.М.).
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом в якому, просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Черкаській області від 22.06.2016 № 58882-13.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 є власником цеху з виготовлення виробів зі скла та складу, загальною площею 3657 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Вказаний цех є будівлею промисловості, а тому виходячи з приписів підпункту "є" 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України, останній не являється об`єктом оподаткування. Крім того, спірне податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі рішення Черкаської міської ради від 28.01.2016 № 2-136. Однак, на думку позивача, положення рішення Черкаської міської ради не можуть застосовуватись, оскільки пункт 6.2 Положення Про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території м. Черкаси, затвердженого рішенням Черкаської міської ради від 28.01.2016 № 2-136, яким встановлено ставку цього податку, постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 06.09.2016, залишеною без змін ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 10.11.2016 та Вищого адміністративного суду України від 07.06.2017 визнано недійним та нечинним, таким, що не набрало чинності з 01.01.2016.
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 27.09.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2017, позовні вимоги задоволено.
Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДФС у Черкаській області оскаржило їх у касаційному порядку.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 27.09.2017, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2017 та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю.
В обґрунтування своїх вимог Головне управління ДФС у Черкаській області зазначає про правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки позивач є власником нерухомого майна (нежилого приміщення), яке в розумінні статті 266 Податкового кодексу України є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Щодо застосування рішення Черкаської міської ради від 28.01.2016 №2-136 зазначає, що саме ним встановлено ставки податку на 2016 рік, рішення від 25.06.2015 №2-1312 встановлює податок на 2016 рік відповідно до статей 12, 267 Податкового кодексу України, а не відміняє дію попереднього рішення. Оскільки Черкаська міська рада приймаючи рішення 28.01.2016 №2-136 внесла зміни (а не скасувала дію) до рішення Черкаської міської ради від 25.06.2015 №2-1312 "Про затвердження Положення та ставок місцевих податків і зборів на території міста Черкаси", воно є його невід`ємною частиною. Крім того, судовими рішеннями у справі №712/2617/16-а визнано незаконним та скасовано лише пункт 6.2 Положення "Про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території м. Черкаси", затвердженого рішенням Черкаської міської ради від 28.01.2016 №2-136, а не Положення в цілому.
Позивач не скористався своїм правом та не надав відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду даної касаційної скарги.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1, ОСОБА_1 є власником цеху з виготовлення виробів зі скла та складу, загальною площею 3657 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
22.06.2017 Головним управлінням ДФС у Черкаській області, на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54, підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України, прийнято податкове повідомлення-рішення № 58882-13, згідно з яким позивачеві визначено зобов`язання зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2016 рік в розмірі 50988,76 грн.
Порядок справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки визначено статтею 266 Податкового кодексу України.
Підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України встановлено, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
При цьому, об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (підпункт 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України), а базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (підпункт 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України).
Відповідно до підпункту 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Підпунктом 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 Податкового кодексу України встановлено, що ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Органи місцевого самоврядування до 25 грудня року, що передує звітному, подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням об`єкта житлової та/або нежитлової нерухомості рішення щодо ставок та наданих пільг юридичним та/або фізичним особам зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України (підпункт 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 Податкового кодексу України).
Статтею 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Відповідно до частини 1 статті 69 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування відповідно до Податкового кодексу України встановлюють місцеві податки і збори. Місцеві податки і збори зараховуються до відповідних місцевих бюджетів у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України з урахуванням особливостей, визначених Податковим кодексом України.
За приписами статті 8 Кодексу в Україні загальнодержавні та місцеві податки та збори. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов`язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.
Підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Кодексу визначено порядок опублікування та застосування рішень місцевої ради про встановлення місцевих податків. Зазначені рішення офіційно оприлюднюються відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Рішенням Черкаської міської ради від 25.06.2015 №2-1312 "Про затвердження Положень та ставок місцевих податків і зборів на території міста Черкаси" встановлено податок на майно, який, зокрема, складається з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Рішенням Черкаської міської ради від 28.01.2016 №2-136 "Про внесення змін до рішення Черкаської міської ради від 25.06.2015 за №2-1312 "Про затвердження Положення та ставок місцевих податків і зборів на території міста Черкаси" затверджено Положення "Про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території міста Черкаси".
Відповідно до вказаного рішення Черкаською міською радою внесено зміни до рішення Черкаської міської ради від 25.06.2015 №2-1312 у зв`язку зі змінами в бюджетному та податковому законодавстві України, відповідно до п.п.4,7 розділу ІІ ";Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" від 24.12.2015 №909-VІІІ.
У пункті 7 розділу ІІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" від 24.12.2015 №909-VІІІ (далі - Закон №909-VІІІ), який набув чинності з 01.01.2016, зазначено: рекомендувати органам місцевого самоврядування у місячний термін з дня опублікування цього Закону переглянути рішення щодо встановлення на 2016 рік податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) для об`єктів житлової нерухомості, а також прийняти та оприлюднити рішення щодо встановлення у 2016 році податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) для об`єктів нежитлової нерухомості, податку на майно (в частині транспортного податку) та акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
Положеннями Закону №909-VІІІ визначено, що в частині перегляду органами місцевого самоврядування прийнятих на 2016 рік рішень щодо встановлення місцевих податків і зборів носять рекомендаційний, а не імперативний характер.
Пунктом 4 розділу ІІ "Прикінцеві положення" Закону №909-VІІІ передбачено установити, що в 2016 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів на 2016 рік не застосовуються вимоги, встановлені підпунктом12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України та Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".
Крім того, слід зазначити, що Законом №909-VIII не внесено зміни до підпункту 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 та підпункту 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України, як і не було внесено змін до частини 3 статті 27 Бюджетного кодексу України.
Пунктом 6.2 Положення та ставок місцевих податків і зборів на території міста Черкаси, затвердженого рішенням від 28.01.2016 №2-136 закріплено, що ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються у розмірі 1 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Податковий орган при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення керувався саме рішенням Черкаської міської ради від 28.01.2016 №2-136, а ставку податку обраховано з урахуванням приписів пункту 6.2 зазначеного вище Положення.
Разом з цим, постановою Соснівського районного суду м.Черкаси від 06.09.2016 (№712/2617/16-а), залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.11.2016 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07.06.2017 (№К/800/33547/16) адміністративний позов ТОВ "Лабрадоріт" до Черкаської міської ради про визнання незаконним та скасування пункту 6.2 Положення "Про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території міста Черкаси", затвердженого рішенням Черкаської міської ради від 28.01.2016 №2-136 задоволено.
При цьому, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуваний пункт рішення Черкаської міської ради про встановлення місцевих податків і зборів щодо набрання ним чинності та застосування з 01.01.2016 не відповідає засадам та правилам податкового законодавства, які у даному випадку передбачають відповідне застосування не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 07.06.2017 у справі №К/800/33547/16 зазначив, що Законом України від 24.12.2015 №909-VІІІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" лише рекомендовано органам місцевого самоврядування вчинити певні дії, в той час як підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Кодексу законодавцем чітко встановлено повноваження місцевих рад при встановленні місцевих податків та зборів, які, враховуючи статтю 19 Конституції України, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, Верховний Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що відповідач, приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення, керувався приписами рішення Черкаської міської ради, які як на день розгляду справи, так і станом на день його прийняття визнано в судовому порядку недійсними та такими, що не набрали чинності з 01.01.2016.
З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про відсутність правових підстав для прийняття податкового повідомлення-рішення від 22.06.2016 № 58882-13.
Отже, рішення судів попередніх інстанцій про задоволення позову є правильними та підлягають залишенню без змін.
Доводи касаційної скарги висновки судів не спростовують, підстав для їх скасування з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.
З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд