ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 квітня 2021 року
м. Київ
справа №808/9118/15
адміністративне провадження №К/9901/40191/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу № 808/9118/15
за адміністративним позовом Приватного малого виробничо-комерційного підприємства "Ассоль" до Токмацької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
за касаційною скаргою Токмацької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду (склад колегії суддів: Чабаненко С. В., Прокопчук Т. С., Шлай А. В.) від 31 травня 2017 року,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У грудні 2016 року Приватне мале виробничо-комерційне підприємство "Ассоль" (далі - ПМВКП "Ассоль") звернулось до суду з адміністративним позовом до Токмацької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - Токмацька ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04 вересня 2015 року № 0000652200.
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що висновки відповідача, зазначені в акті перевірки щодо нереальності господарських операцій ПМВКП "Ассоль" з його контрагентом є помилковими, оскільки суперечать вимогам податкового законодавства.
3. Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 06 лютого 2017 року відмовлено ПМВКП "Ассоль" в задоволенні позову.
4. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2017 року скасовано постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 06 лютого 2017 року та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення прийняте Токмацькою ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області № 0000652200 від 04 вересня 2015 року.
Стягнуто на користь ПМВКП "Ассоль" за рахунок бюджетних асигнувань Токмацької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області сплачений судовий збір у розмірі 2 818 грн.
5. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, 19 червня 2017 року Токмацька ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2017 року, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 06 лютого 2017 року залишити в силі.
6. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10 липня 2017 року, після усунення недоліків касаційної скарги, відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання заперечень. Витребувані матеріали справи.
7. Вищим адміністративним судом України справа до розгляду не призначалася.
8. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд та набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року.
9. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, який набрав чинності 15 грудня 2017 року, касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
10. 19 березня 2018 року касаційну скаргу Токмацької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2017 року передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (склад колегії суддів: Шипуліна Т. М. - головуючий суддя, Бившева Л. І., Хохуляк В. В.).
11. На підставі розпорядження в. о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду № 2287/0/78-20 від 25 листопада 2020 року призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи, у зв`язку з ухваленням Вищою радою правосуддя рішення від 15 жовтня 2020 року № 2830/0/15-20 "Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку".
12. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 25 листопада 2020 року, визначено склад колегії суддів: Яковенко М. М. - головуючий суддя, Дашутін І. В., Шишов О. О.
13. 22 березня 2021 року до Верховного Суду від Головного управління ДПС у Запорізькій області надійшло клопотання про заміну первісного відповідача, а саме Токмацьку ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області, на правонаступника - Головне управління ДПС у Запорізькій області.
14. Ухвалою Верховного Суду справу прийнято до провадження, закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд у попередньому судовому засіданні.
15. Станом на час розгляду справи письмового відзиву на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає її розгляду по суті.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
16. Судами попередніх інстанцій встановлено, що посадовими особами податкового органу на підставі наказу на проведення перевірки від 11 серпня 2015 року № 253, направлень від 12 серпня 2015 року № 35, № 36 проведено позапланову виїзну перевірку ПМВКП "Ассоль" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "СИБІНВЕСТ-УКРАЇНА" за період з 01 березня 2015 року по 30 березня 2015 року, валютного законодавства за період з 29 грудня 2014 року по 10 серпня 2015 року, висновки якої оформлені актом перевірки від 26 серпня 2015 року № 304/22/20470908.
17. Перевіркою встановлені порушення:
- пункту 185.1 статті 185, статті 186, пункту 188.1 статті 188, статті 138, пунктів 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України), що призвело до завищення податкового кредиту з податку на додану вартість, тим самим завищено від`ємне значення на суму 13 771 грн, у тому числі у березні 2015 року - на суму 13 771 грн (рядок 24 декларації з ПДВ) та занижено ПДВ всього на суму 27 511 грн за період з 01 березня 2015 року по 30 квітня 2015 року, в тому числі за квітень 2015 року на 27 511 грн. За результатами перевірки не підтверджено задекларований податковий кредит з ПДВ за період з 01 березня 2015 року по 30 квітня 2015 року у сумі 27 511 грн. Перевіркою не підтверджено реальність здійснення господарських відносин за період з 01 березня 2015 року по 30 квітня 2015 року ї вид, обсяг, якість та розрахунки;
- статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" підприємством перевищено 90-денний термін з дати оплати ТМЦ, що імпортується, внаслідок чого донараховано пеню за прострочення платежу по зовнішньоекономічному контракту строком на 224 та 7 днів у сумі 4704 рос. руб на 224 календарних дні та 380,06 дол. США на 7 календарних днів (12 333,33 грн).
18. Підставою для невизнання сум податкового кредиту та визначення позивачу податкового зобов`язання з ПДВ став висновок податкового органу про відсутність фактичного здійснення господарської операції між позивачем та ТОВ "СИБІНВЕСТ-УКРАЇНА", який ґрунтується на ненаданні до перевірки документального підтвердження щодо подальшого використання товару, тобто реалізацію запасних частин або використання у власній господарській діяльності, сертифікатів якості товару, інформації щодо оплати товару, товарно-транспортних накладних. Також підставою для невизнання господарських операцій позивача з ТОВ "СИБІНВЕСТ-УКРАЇНА" стала податкова інформація, отримана від Мелітопольської ОДПІ та ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у місті Києві, щодо відкритого кримінального провадження № 32015050000000051 від 12 червня 2015 року відносно службових осіб ТОВ "СИБІНВЕСТ-УКРАЇНА" за частиною другою статті 2015 Кримінального кодексу України й щодо відсутності ТОВ "СИБІНВЕСТ-УКРАЇНА" за місцезнаходженням - відповідно.
19. На підставі акту перевірки Токмацькою ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000652200 від 04 вересня 2015 року, яким збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем в розмірі 27 511 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 13 756 грн.
20. Не погоджуючись із винесеним податковим повідомленням-рішенням ПМВКП "Ассоль", останнє було оскаржено в адміністративному порядку.
21. Рішенням Державної фіскальної служби України від 14 грудня 2015 року за № 26491/6/РР-99-101-04-25 залишено без змін податкове повідомлення-рішення № 0000652200 від 04 вересня 2015 року.
22. Вважаючи зазначене податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
23. Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що господарські операції за договорами купівлі-продажу між позивачем та вказаним контрагентом відображені лише документально, без фактичного їх виконання, тому подані позивачем первинні документи не мають юридичної сили.
24. На обґрунтування такого висновку суд першої інстанції зазначив, що на підтвердження реальності господарських операцій між ПМВКП "Ассоль" та ТОВ "СИБІНВЕСТ-УКРАЇНА" не було надано заявки на конкретну партію товару та товарно-транспортної накладної.
25. Водночас суд зауважив, що підставою для висновків про відсутність реального здійснення господарських операцій позивача з вказаним контрагентом є податкова інформація ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у місті Києві № 92/26552210/36844089 від 28 травня 2015 року та Мелітопольської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області (лист № 16912/7/08-32-07-07 від 21 серпня 2015 року), якими встановлено відсутність належних доказів реального вчинення ТОВ "СИБІНВЕСТ-УКРАЇНА" господарських операцій.
26. Скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про задоволення позовних вимог, апеляційний суд дійшов висновку про правомірність формування позивачем податкового кредиту у перевіряємий період за наслідками господарських відносин з ТОВ "СИБІНВЕСТ-УКРАЇНА" на підставі складених належним чином документів первинного бухгалтерського обліку.
27. Зокрема суд апеляційної інстанції зауважив, що висновок контролюючого органу щодо безтоварності операцій позивача з купівлі-продажу ТМЦ у березні-квітні 2015 року є безпідставними та спростовується наданими позивачем доказами, а саме видатковими, податковими, прибутковими накладними, платіжними документами, довіреностями, якими підтверджено оприбуткування товару.
28. Водночас апеляційний суд визнав необґрунтованими твердження відповідача стосовно того, що неподання позивачем до перевірки сертифікатів якості (відповідності) товару та ТТН свідчить про безтоварність господарської операції між ПМВКП "Ассоль" та ТОВ "СИБІНВЕСТ-УКРАЇНА", оскільки зазначені документи за своїм змістом не можуть доводити або спростовувати факт поставки товарів ПМВКП "Ассоль".
29. Посилання податкового органу інформацію стосовно того, що відносно службових осіб ТОВ "СИБІНВЕСТ-УКРАЇНА" відкрито кримінальне провадження, як на факт безтоварності спірних господарських операцій, судом першої інстанції також визнано необґрунтованими, оскільки відсутній вирок суду, який би встановлював певні факти фіктивності контрагентів позивача або безтоварність вчинених правочинів.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
30. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення у справі.
31. В доводах касаційної скарги відповідач зазначає згідно з інформацією одержаною від інших податкових органів, фінансово-господарські операції між ПМВКП "Ассоль" та ТОВ "СИБІНВЕСТ-УКРАЇНА" в березні та квітні 2015 року не проводились, мали безтоварний характер та були здійснені з метою ухилення від сплати податків службовими особами ПМВКП "Ассоль".
32. При цьому скаржник наголошує, що позивачем як під час проведення перевірки, так і до моменту прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, не було надано документів на підтвердження реальності здійснення операцій з контрагентом - ТОВ "СИБІНВЕСТ-УКРАЇНА".
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
33. Враховуючи положення пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 460-ІХ, а також те, що касаційна скарга на судові рішення у цій справі була подана до набрання чинності цим Законом і розгляд їх не закінчено до набрання чинності цим Законом, Верховний Суд розглядає цю справу у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Отже, застосуванню підлягають положення КАС України у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року.
34. Верховний Суд, переглянувши оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.
35. Розглянувши клопотання Головного управління ДПС у Запорізькій області та враховуючи реформування податкової системи і реорганізацію податкових органів, Верховний Суд в порядку, встановленому статтею 52 КАС України, допускає заміну відповідача - Токмацьку ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області її правонаступником - Головним управлінням ДПС у Запорізькій області.
36. У відповідності до пункту 44.1 статті 44 ПК України (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
37. Пунктом 185.1 статті 185 ПК України передбачено, що об`єктом оподаткування є операції платників податків, зокрема, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
38. Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
39. Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг (підпункт а).
40. Пункт 198.3 статті 198 ПК України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
41. У відповідності до пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
42. Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
43. Пунктом 200.1 статті 200 ПК України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
44. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (пункт 200.2 статті 200 ПК України).
45. Відповідно до пункту 200.4 статті 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу; б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
46. За визначенням статті 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон № 996-ХIV; в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
47. Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
48. Як визначено підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
49. У відповідності до статті 1 Закону № 996-XIV господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.
50. Отже правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкових вигод (податкового кредиту) виникають за таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій та їх документального підтвердження сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності та належним чином складеної податкової накладної; ділової мети, розумних економічних причин для здійснення операції й подальшого використання придбаного товару (робіт, послуг) у межах господарської діяльності платника.
51. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкових вигод.
52. Недоведеність вказаних умов позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкових вигод, а покупця - права на їх формування та відображення у бухгалтерському та податковому обліку.
53. Так, судами встановлено, що між ПМВКП "Ассоль" (покупець) та ТОВ "СИБІНВЕСТ-УКРАЇНА" (постачальник) укладено договір поставки від 27 березня 2015 року № 18.3. Відповідно до умов цього договору постачальник зобов`язується передати у власність покупця запасні частини до тракторної та екскаваторної техніки, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах цього договору (пункт 1.1). Орієнтовна сума товару за цим Договором становить 500 000 грн у тому числі ПДВ (пункт 2.2). Термін поставки: упродовж 15-ти календарних днів з моменту отримання заявки від покупця (пункт 3.1). Місце постачання вказується у рахунку-фактурі (пункт 3.2).
54. Відповідно до пункту 3.3 Договору визначено перелік супровідних документів: рахунок-фактура, видаткова накладна, сертифікати якості якщо товар підлягає сертифікації. Датою поставки товару вважається дата, зазначена у видатковій накладній (пункт 3.4). Розрахунки за товар за цим Договором здійснюються покупцем шляхом перерахунку грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника в розмірі 100% вартості товару упродовж 30-ти календарних днів з моменту поставки товару (пункт 4.1).
55. На виконання умов договору, суб`єктом господарювання виписано:
- видаткові накладні від 27 березня 2015 року № РН-0327/08, від 22 квітня 2015 року № РН-0422/07;
- рахунки-фактури: від 27 березня 2015 року № СФ-0354, від 20 квітня 2015 року № СФ-0479;
- податкові накладні: від 27 березня 2015 року № 291, від 22 квітня 2015 року № 222.
56. Оплату вартості придбаного товару позивачем здійснено у безготівковому порядку, що підтверджується наявними в матеріалах справи, на загальну суму 165 064,62.
57. На підтвердження використання придбаних запчастин у власній господарській діяльності позивачем до матеріалів справи надано лист виробника бульдозерів ТОВ "ЧТЗ - Інженерні машини". Також до справи надано лист державного підприємства "Орган сертифікації ОС "КРАНТЕСТ" про відсутність необхідності сертифікації запасних частин до тракторів та бульдозерів, зокрема Т-170, Т-17-М.01, Т10, Б-10М щодо яких надавалася інформація ТОВ "ЧТЗ - Інженерні машини".
58. Оцінивши первинні документи бухгалтерського обліку та податкову звітність ПМВКП "Ассоль", суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що вони є належними письмовими доказами, які підтверджують правомірність формування платником податків податкового кредиту та суми ПДВ за результатами здійснених господарських операцій з ТОВ "СИБІНВЕСТ-УКРАЇНА", обсяг яких є достатнім для висновку про те, що рух товарів дійсно мав місце.
59. Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.
60. Не надано й доказів невідповідності господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, їх збитковості тощо, які б окремо або в сукупності свідчили, що вчинення таких операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру); недостатності у контрагента трудових та інших ресурсів, які були їм необхідні, однак відсутні.
61. При цьому неподання такого документа, як товарно-транспортна накладна, чи недоліки у її заповненні не може свідчити про відсутність реальних господарських операцій, витрати на які позивачем віднесено до складу валових витрат, а відтак, і не може бути єдиною підставою для позбавлення платника податку права на отримання податкового кредиту, оскільки транспортною документацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару.
62. Не заслуговують на увагу й доводи касаційної скарги про ненадання позивачем документів щодо якості придбаного товару, оскільки сертифікаційні документи на товар, які, в свою чергу, не містять відомостей про учасників та умови господарської операції з поставки, не можуть слугувати підтвердженням або спростуванням реальності господарської операції; сертифікати якості не є документами первинного бухгалтерського або податкового обліку, що фіксують рух активів. А тому навіть їх відсутність не має вирішального значення для встановлення фактичного руху активів у процесі виконання поставок. Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що товар, який придбавався позивачем у даній справі, не включений до Переліку продукції, що підлягає обов`язковій сертифікації в Україні.
63. Посилання контролюючого органу на податкову інформацію щодо контрагента позивача як на підставу для відмови в задоволенні позову, правомірно не взято до уваги апеляційним судом, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від дотримання його контрагентами податкової дисципліни в тому числі тими, які не були безпосередніми постачальниками товару, та правильності ведення ними податкового або бухгалтерського обліку, зокрема, від фактичної сплати контрагентами податків до бюджету, від перебування постачальників за юридичною адресою, а також від їх господарських та виробничих можливостей.
64. Відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеній у постанові від 17 листопада 2020 року у справі № 816/5040/14 норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами - постачальниками, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.
65. Зазначене підтверджується і практикою Європейського суду з прав людини: рішення від 09 січня 2007 року (заява № 803/02) у справі "Інтерсплав проти України"; рішення від 22 січня 2009 року (заява № 3991/03) "Справа БУЛВЕС проти Болгарії"; рішення від 18 березня 2010 року (заява № 6689/03) у справі "Бізнес Супорт Центр" проти Болгарії".
66. За відсутності в матеріалах справи будь-яких доказів, які б свідчили, що господарські операції позивача із вказаним контрагентом були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди, обізнаності платника щодо протиправного характеру діяльності підприємств у ланцюгах постачання, прямої чи опосередкованої причетності до такої протиправної діяльності, наявності недоліків у первинних документах тощо, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що у ПМВКП "Ассоль" наявні всі необхідні документи, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку, для формування витрат та податкового кредиту, а аналіз наданих позивачем первинних документів свідчить про дотримання ним спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум валових витрат та податкового кредиту по операціям з названим підприємством.
67. Щодо окремих доводів контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства, які базувались на посиланнях на відкрите кримінальне провадження № 32015050000000051 від 12 червня 2015 року відносно службових осіб ТОВ "СИБІНВЕСТ-УКРАЇНА" за частиною другою статті 2015 Кримінального кодексу України, колегія суддів зазначає, що судом апеляційної інстанції вказані доводи контролюючого органу були обґрунтовано відхилені, оскільки відповідачем не було надано жодних допустимих та достатніх доказів на підтвердження таких доводів, а також не було надано копій обвинувального або виправдувального вироку відносно незаконної діяльності посадових осіб позивача (його контрагентів) при здійсненні господарської діяльності.
68. Всі інші доводи касаційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою судом апеляційної інстанції. Обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права касаційна скарга відповідача не містить.
69. Отже, Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що податкове повідомлення-рішення від 04 вересня 2015 року № 0000652200 є протиправним та підлягає скасуванню.
70. Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд