РІШЕННЯ
Іменем України
21 квітня 2021 року
Київ
справа №9901/348/19
адміністративне провадження №П/9901/348/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів Дашутіна І.В.,
Мартинюк Н.М.,
Шишова О.О.
Яковенка М.М.,
за участі:
секретаря судового засідання Любачевської М.С.,
позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - Стрільчук Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Генерального прокурора
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
установив:
Зміст позовних вимог та стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
21.06.2019 ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як до суду першої інстанції з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (далі -КДКП, Комісія, відповідач), в якому, з урахуванням уточненої позовної заяви від 15.01.2020, просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення КДКП від 09.04.2019 № 72дк-19 "Про відмову у зарахуванні до резерву на заміщення вакантних посад прокурорів та недопущення до проходження спеціальної підготовки";
- зобов`язати Генерального прокурора України зарахувати ОСОБА_1 до резерву на заміщення вакантних посад прокурорів із результатом 141, 8 бали.;
- визнати ОСОБА_1 таким, що проходив спеціальну підготовку у Національній академії прокуратури України та успішно завершив спеціальну підготовку у Національній академії прокуратури України без складання іспиту.
- зобов`язати Генерального прокурора України призначити ОСОБА_1 на посаду прокурора окружної прокуратури без проходження атестації, в межах території міста Дніпра.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач прийняв рішення № 72дк-19 з грубим порушенням частини четвертої статті 46 Закону України "Про запобігання корупції", спеціальну перевірку відповідач провів з порушенням процесуальних строків, передбачених пунктом 7 Порядку, передбаченого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 171.
Так, позивач зазначає, що для участі у конкурсі на посаду прокурора місцевої прокуратури 19.07.2018 ним було подано документи, передбачені статтею 30 Закону України "Про прокуратуру". За результатами розгляду вказаних документів позивача було допущено до складання кваліфікаційного іспиту, який він успішно склав, отримавши 141, 8 бали та рішенням Комісії від 21.11.2018 № 266дк-18 його було включено до списку кандидатів на посаду прокурора місцевої прокуратури. Разом з документами, поданими позивачем відповідачу для участі у конкурсі була також згода на проведення спеціальної перевірки, датована 16.07.2018. На переконання позивача, з урахуванням строку, зазначеного в пункті 7 Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 171, спеціальна перевірка щодо ОСОБА_1 повинна була бути здійснена та закінчена не пізніше 10.08.2018, тобто протягом 25 днів з 16.07.2018. Відповідачем же направлено запит, а також документи для проведення спеціальної перевірки на адресу Національного агентства з питань запобігання корупції лише 04.12.2018, тобто після спливу строку для проведення спеціальної перевірки, що, на думку позивача, вказує на грубе порушення відповідачем 25-денного строку проведення спеціальної перевірки, встановленого пунктом 7 Порядку та порушення прав позивача, як кандидата на посаду прокурора місцевої прокуратури.
Також, позивач вказує, що ознайомившись з оскаржуваним рішенням, йому стало відомо, що відповідачем прийнято рішення про відмову у зарахуванні до резерву на заміщення вакантних посад прокурорів, аргументуючи це якоюсь вигаданою недоброчесністю. Зазначає, що відповідач незаконно відмовив позивачу у зарахуванні до резерву на заміщення вакантних посад прокурорів та недопущення до проходження спеціальної підготовки на підставі розбіжностей у декларації, не врахувавши положення частини четвертої статті 46 Закону України "Про запобігання корупції". На переконання позивача, вказані Національним агентством з питань запобігання корупції в Результатах перевірки розбіжності у декларації не є порушеннями, а тому не можуть бути підставою для незаконної відмови у зарахуванні до резерву на заміщення вакантних посад прокурорів та недопущення до проходження спеціальної підготовки.
Подання уточненої позовної заяви ОСОБА_1 обумовлено прийняттям Закону України від 19.09.2019 № 113-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури".
23.09.2019 Комісією подано до суду відзив на позовну заяву, в якому вона вказує, що рішення Комісії є вмотивованим, прийнятим у спосіб та у межах повноважень, передбачених законом, оскільки у ході проведення спеціальної перевірки Комісією одержано інформацію, що може свідчити про недоброчесність ОСОБА_1, а тому він не може зміцнювати віру громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість, а також не може бути прикладом законослухняності та не відповідає тим основним вимогам, які визначені у статті 3 Закону України "Про прокуратуру".
Відповідач вказує, що комісія, приймаючи рішення, що оскаржується, дійшла висновку, що особа, відносно якої отримано інформацію, що може свідчити про недоброчесність, не може зміцнювати віру громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість прокуратури та не може бути прикладом законослухняності. Тому відповідач вважає, що подальше проходження кандидатом на посаду прокурора місцевої прокуратури процедури добору є недоцільним, оскільки подальше призначення ОСОБА_1 на посаду прокурора місцевої прокуратури істотно підірве суспільно-правовий авторитет органів прокуратури та не сприятиме зміцненню довіри громадян до них, поведінка кандидата несумісна з обійманням у подальшому посади прокурора та свідчить про недоброчесність кандидата. Зважаючи на викладене, відповідач просить в задоволенні позову відмовити повністю.
24.12.2020 представником Офісу Генерального прокурора, його посадових і службових осіб подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що КДКП при прийнятті оспорюваного рішення діяла у відповідності з приписами статей 29, 32 Закону України "Про Прокуратуру", статті 58 Закону України "Про запобіганні корупції", у межах повноважень тау спосіб, визначений законами України.
З приводу вимог до Генерального прокурора представник зазначає, що відповідно до пункту 2 частини першої статті 77 Закону України "Про Прокуратуру" до повноважень КДКП було віднесено проведення добору кандидатів на посаду прокурора в органи прокуратури. У зв`язку з набранням чинності 25.09.2019 Закону України № 113-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" зупинено до 01.09.2021 дію положень Закону України "Про Прокуратуру", що визначали статус і повноваження КДКП, голова і члени КДКП вважаються звільненими з посади, а їх повноваження - достроково припиненими. Зазначає, що цим законом змінено порядок проведення добору на заняття вакантних посад прокурорів. Підпунктом 7 пункту 22 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-ІХ установлено, що тимчасово, до 01.09.2021, в Офісі Генерального прокурора, у кожній обласній прокуратурі утворюються відповідні кадрові комісії як органи для забезпечення здійснення добору на посади прокурорів. Порядок проведення добору на зайняття вакантної посади прокурора затверджується Генеральним прокурором. Наказом Генерального прокурора від 10.01.2020 № 11 затверджено Порядок проведення добору на зайняття вакантної посади прокурора, який передбачає три етапи: складення іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, складення іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки та проведення співбесіди з метою виявлення відповідності кандидата вимогам професійної компетентності та доброчесності. Пунктом 53 Порядку передбачено, що залежно від результатів голосування кадрова комісія ухвалює рішення про успішне чи неуспішне проходження кандидатом добору. Рішення про успішне проходження кандидатом добору за результатами співбесіди ухвалюється шляхом відкритого голосування більшістю від загальної кількості членів комісії. Якщо рішення про успішне проходження кандидатом добору за результатами співбесіди не набрало чотирьох голосів, комісією ухвалюється рішення про неуспішне проходження кандидатом добору. Відповідач вказує, що за приписами Закону № 113-ІХ та прийнятого на його підставі Порядку, у силу покладених на неї функцій, кадрова комісія є незалежним органом наділеним ознаками суб`єкта владних повноважень, який самостійно приймає рішення про (не)успішне проходження кандидатом добору. Офіс Генерального прокурора, його посадові і службові особи не наділені повноваженнями щодо прийняття рішень про (не)успішне проходження доборі кандидатом. З врахуванням наведеного, відповідач вказує, що Генеральний прокурор є неналежним відповідачем справі.
Крім того, відповідач вказує, що з дня набрання чинності Законом № 113-ІХ в структурі органів прокуратури відповідно до статті 7 Закону України "Про Прокуратуру" не передбачено існування місцевих прокуратур, у доборі на зайняття посад прокурорів у якому брав участі ОСОБА_1
02.03.2021 представником Офісу Генерального прокурора, його посадових і службових осіб подано відзив на уточнену позовну заяву, в якому зазначено, що ОСОБА_1 при поданні уточненої позовної заяви одночасно змінено предмет і підстави позову, а також без поважних причин пропущено встановлений законом строк звернення до суду.
Щодо доводів позивача по суті вимог в уточненій позовній заяві відповідач вказує, що оскільки і сам позивач стверджує, що він не проходив спеціальну підготовку в Національній академії прокуратури України і успішно її не закінчував, а фактично просить Верховний Суд встановити юридичний факт, який завідомо для позивача ніколи не існував, тому жодних об`єктивних підстав вважати, що позивач успішно завершив би спеціальну підготовку в Національній академії прокуратури України, не існує.
Крім того, відповідач вказує, що оскільки позивач спеціальну підготовку в Національній академії прокуратури не проходив, не був призначений в місцеву прокуратуру та не проходив атестацію передбачену Законом № 113-IX, тому відсутні будь-які правові підстави для його переведення до окружної прокуратуру.
Клопотання сторін та інші процесуальні дії у справі
За результатом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.06.2019 справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючої судді (суддя-доповідач) Мельник-Томенко Ж. М., суддів Дашутіна І. В., Єресько Л. О., Жука А. В., Мартинюк Н. М.
Ухвалою Верховного Суду від 04.09.2019 визнано поважними підстави пропуску строку звернення до суду ОСОБА_1 із позовом до КДКП про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії. Поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду із позовом до КДКП про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії. Відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до КДКП про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії. Справу призначено до розгляду в судовому засіданні з викликом сторін на 02.10.2019 о 10 год 00 хв.
У судовому засіданні, призначеному на 02.10.2019 колегією суддів встановлено, що КДКП з 25.09.2019 не є органом, який забезпечує здійснення добору на посади прокурора. З урахуванням чого, Верховний Суд ухвалив звернутися з запитом до Генерального прокурора щодо визначення правонаступника КДКП у справі № 9901/348/19 та зупинити провадження у справі № 9901/348/19 до встановлення правонаступника.
Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 13.07.2020 № 1205/0/78-20 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 9901/348/19, у зв`язку з відпустками суддів Єресько Л.О. та Жука А.В., які входять до складу постійної колегії суддів, з метою дотримання строків розгляду спав.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.07.2020 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючий суддя - Мельник-Томенко Ж.М., суддів Дашутіна І.В., Мартинюк Н.М., Шишова О.О., Яковенка М.М. для розгляду судової справи № 9901/348/19.
Ухвалою Верховного Суду від 15.07.2020 поновлено провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до КДКП про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії. Справу призначено до розгляду в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін на 23.09.2020 о 09 год 00 хв.
23.09.2020 у судовому засіданні оголошено перерву до 21.10.2020 на 12 год 00 хв.
21.10.2020 клопотання позивача про відкладення розгляду справи задоволено, розгляд справи відкладено на 25.11.2020 на 12 год 40 хв.
У зв`язку із вибуттям КДКП у спірних правовідносинах, та з врахуванням того, що на Генерального прокурора законодавством покладено обов`язок щодо визначення переліку, складу і порядку роботи кадрових комісій Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур та затвердження порядку проведення добору на зайняття вакантної посади прокурора, керуючись засадами адміністративного судочинства, Верховний Суд дійшов висновку щодо наявності підстав для заміни відповідача у справі КДКП його процесуальним правонаступником - Генеральним прокурором та ухвалою від 25.11.2020 замінив відповідача у даній справі - КДКП його процесуальним правонаступником - Генеральним прокурором та оголосив перерву в судовому засіданні до 23.12.2020 12 год 00 хв. 23.12.2020 у зв`язку з неможливістю сформувати склад колегії суддів (знаходження судді Яковенка М.М. у відпустці) розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії не відбувся.
Ухвалою Верховного Суду від 28.12.2020 справу призначено до розгляду в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін на 10.02.2021 о 12 год 20 хв.
У судовому засіданні, призначеному на 10.02.2021, зміни позовної заяви прийнято до розгляду, оголошено перерву до 03.03.2021 на 12 год 00 хв.
03.03.2021 у зв`язку з неможливістю сформувати склад колегії суддів (знаходження судді Шишова О.О. у відпустці) розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії не відбувся.
Ухвалою Верховного Суду від 09.03.2021 справу призначено до розгляду в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін на 17.03.2021 о 12 год 00 хв.
17.03.2021 у зв`язку з неможливістю сформувати склад колегії суддів (знаходження судді Шишова О.О. у відпустці) розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії не відбувся.
Ухвалою Верховного Суду від 19.03.2021 справу призначено до розгляду в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін на 21.04.2021 о 12 год 00 хв. Клопотання ОСОБА_1 про розгляд в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів справи № 9901/348/19 задоволено. Забезпечено участь позивача у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
У судовому засіданні позивач підтримав заявлені позовні вимоги, просив їх задовольнити.
Представник відповідача заперечував проти позову, просив відмовити в задоволенні позову.
Фактичні обставини справи, встановлені судом та зміст спірних правовідносин, оцінка доказів, застосування норм права та мотиви прийнятого рішення
Заслухавши пояснення сторін, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, надавши оцінку всім аргументам учасників справи відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права Судом встановлено такі обставини.
Рішенням Комісії від 14.06.2018 № 85дк-18 відповідно до статті 29 Закону України "Про прокуратуру" оголошено добір кандидатів на посаду прокурора місцевої прокуратури у кількості 350 осіб.
ОСОБА_1 для участі в доборі кандидатів на посаду Прокурора місцевої прокуратури 19.07.2018 надав до Комісії письмову заяву про участь у доборі кандидатів на посаду прокурора та необхідні документи, передбачені статтею ЗО Закону України "Про Прокуратуру".
За результатами кваліфікаційного іспиту кандидатів на посаду прокурора місцевої прокуратури ОСОБА_1 отримав 141,8 бали.
Рішенням Комісії від 21.11.2018 № 266дк-18 затверджено результати кваліфікаційного іспиту кандидатів на посаду прокурора місцевої прокуратури у межах конкурсу, оголошеного рішенням КДКП від 14.06.2018 № 85дк-18 та затверджено список кандидатів на посаду прокурора місцевої прокуратури, які успішно склали кваліфікаційний іспит, до якого включено ОСОБА_1 .
Відповідно до статті 30 Закону України "Про Прокуратуру" позивачем для участі в доборі кандидатів на посаду прокурора подано, також, згоду на проведення спеціальної перевірки.
Відповідно до статті 32 Закону України "Про Прокуратуру" Комісією організовано проведення спеціальної перевірки щодо ОСОБА_1 .
Запити про надання відомостей про ОСОБА_1 надсилалися до Департаменту інформаційної підтримки та координації поліції " 102" Національної поліції України, Державної судової адміністрації, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Національного агентства з питань запобігання корупції, Департаменту охорони здоров`я обласної державної адміністрації.
04.12.2018 Комісією надіслано до НАЗК запит № 11/2-3-13104вих-18 про перевірку відомостей щодо ОСОБА_1, який претендує на зайняття посади, яка передбачає зайняття відповідального або особливо відповідального становища, або посади з підвищеним корупційним ризиком.
13.12.2018 НАЗК направлено на адресу КДКП інформацію про результати спеціальної перевірки ОСОБА_1 .
За результатами спеціальної перевірки щодо достовірності відомостей, зазначених у декларації кандидата на посаду особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2017 рік ОСОБА_1 НАЗК встановлено розбіжності.
Так, у розділі 3 "Об`єкти нерухомості" не зазначено відомості про об`єкт нерухомого майна (зареєстроване та фактичне місце проживання), яким кандидат на посаду користується відповідно до розділу 2 декларації.
У розділі 3 "Об`єкти нерухомості" зазначено квартиру загальною площею 55,87 м. кв. (спільна власність 30%) без зазначення реєстраційного номера майна, номеру будинку та квартири.
Відповідно до наявної у НАЗК інформації кандидату на посаду належить квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 55, 9 м. кв.
У розділі 3 "Об`єкти нерухомості" кандидатом на посаду не зазначено житловий будинок загальною площею 58,6 м. кв.
У розділі 3 "Об`єкти нерухомості" кандидатом на посаду не зазначено земельну ділянку загальною площею 2500 м. кв.
У розділі 3 "Об`єкти нерухомості" кандидатом на посаду не зазначено земельну ділянку загальною площею 4600 м. кв.
У розділі 11 "Доходи, у тому числі подарунки" кандидатом зазначено дохід у вигляді гонорарів та інших виплат згідно з цивільно-правовими правочинами у сумі 254 654 грн, де кандидатом зазначено джерело доходу сам суб`єкт декларування, що не дає можливості ідентифікувати джерело виплати такого доходу, інформація про який у НАЗК відсутня.
У розділі 11 "Доходи, у тому числі подарунки" кандидатом не зазначено дохід, отриманий у спадщину (подарований) від члена сім`ї першого ступеня споріднення у сумі 136 403 грн 31 коп (отриманий від ОСОБА_3 ).
У розділі 11 "Доходи, у тому числі подарунки" кандидатом не зазначено дохід у вигляді заробітної плати у сумі 127 989 грн 51 коп (отриманий від ТОВ "Ост-Вест Логістік Україна").
У розділі 11 "Доходи, у тому числі подарунки" кандидатом не зазначено дохід у вигляді соціальних виплат з відповідних бюджетів у сумі 28 302 грн 17 коп (отриманий від Дніпровського міського центру зайнятості).
Листом від 22.12.2018 № 11/2/3-15669вих-18 КДКП повідомлено ОСОБА_1, що стосовно нього проводиться спеціальна перевірка, зокрема, надіслано запит до НАЗК, згідно із інформацією якого виявлено розбіжності, стосовно яких запропоновано позивачу надати пояснення та документи на їх підтвердження.
Одночасно, звернуто увагу ОСОБА_1, що пояснення та копії документів враховуватимуться при вирішенні питання про проходження спеціальної підготовки в межах добору кандидатів на вакантну (тимчасово вакантну) посаду прокурора місцевої прокуратури.
На вказаний запит позивачем 09.01.2019 надано пояснення.
29.03.2019 КДКП листом № 11/2/3-2848вих-19 повідомлено ОСОБА_1, що відносно нього забезпечено проведення спеціальної перевірки, яка передбачена статтею 32 Закону України "Про прокуратуру", у ході проведення якої одержано інформацію, що може свідчити про недоброчесність як кандидата на посаду прокурора. Повідомлено позивача про дату, час та місце розгляду Комісією вказаного питання. Також надіслано позивачу для ознайомлення довідку про результати спеціальної перевірки з метою надання письмових пояснень, спростувань, заперечень чи зауважень.
У довідці про результати спеціальної перевірки щодо ОСОБА_1, який претендує на зайняття посади прокурора місцевої прокуратури зазначено, що спеціальною перевіркою виявлено інформацію, що може перешкодити зайняттю ОСОБА_1 посади, яка передбачає зайняття відповідального або особливо відповідального становища, або посади з підвищеним корупційним ризиком, а тому такі дії кандидата на посаду прокурора ОСОБА_1 несумісні з обійманням у подальшому посади прокурора та можуть свідчити про недоброчесність кандидата.
09.04.2019 Комісія прийняла рішення № 72дк-19 "Про відмову у зарахуванні до резерву на заміщення вакантних посад прокурорів та недопущення до проходження спеціальної підготовки", яким відмовила у зарахуванні до резерву на заміщення вакантних посад прокурорів кандидатів, які успішно склали кваліфікаційний іспит та пройшли спеціальну перевірку ОСОБА_1 та не допустила ОСОБА_1 до проходження спеціальної підготовки.
Позивач, вважаючи таке рішення протиправним і таким, що порушує його права, звернувся до суду з адміністративним позовом.
Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначає Закон України "Про прокуратуру".
Порядок добору кандидатів та їх призначення на посаду прокурора місцевої прокуратури визначено статтею 29 Закон України "Про прокуратуру" (тут і надалі в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин), відповідно до якої добір кандидатів та їх призначення на посаду прокурора здійснюється в порядку, визначеному цим Законом, та включає:
1) прийняття Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів рішення про проведення добору кандидатів на посаду прокурора, що розміщується на офіційному веб-сайті Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів та повинно містити виклад передбачених цим Законом вимог, яким має відповідати кандидат на посаду прокурора, а також перелік документів, що подаються до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, і кінцевий термін їх подання;
2) подання особами, які виявили бажання стати прокурором, до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів відповідної заяви та документів, визначених цим Законом;
3) здійснення Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів на основі поданих кандидатами на посаду прокурора документів перевірки відповідності осіб вимогам, установленим до кандидата на посаду прокурора;
4) складання особами, які відповідають установленим вимогам до кандидата на посаду прокурора, кваліфікаційного іспиту;
5) оприлюднення Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів на офіційному веб-сайті списку кандидатів, які успішно склали кваліфікаційний іспит;
6) організацію Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів спеціальної перевірки кандидатів, які успішно склали кваліфікаційний іспит;
7) визначення Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів рейтингу кандидатів на посаду прокурора серед осіб, які успішно склали кваліфікаційний іспит та щодо яких проведено спеціальну перевірку, а також зарахування їх до резерву на заміщення вакантних посад прокурорів;
8) проходження кандидатом на посаду прокурора спеціальної підготовки в Національній академії прокуратури України;
9) оголошення Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів у разі відкриття вакантних посад прокурорів конкурсу на зайняття таких посад серед кандидатів, які перебувають у резерві та пройшли спеціальну підготовку;
10) проведення Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів конкурсу на зайняття вакантних посад прокурорів на основі рейтингу кандидатів;
11) направлення Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів подання керівнику місцевої прокуратури щодо призначення кандидата на посаду прокурора;
12) призначення особи на посаду прокурора;
13) складення особою присяги прокурора.
Відповідно до частин першої та третьої статті 30 Закону України "Про прокуратуру" для участі в доборі кандидатів на посаду прокурора особа подає:
1) письмову заяву про участь у доборі кандидатів на посаду прокурора;
2) копію паспорта громадянина України;
3) анкету кандидата на посаду прокурора, що містить інформацію про особу, та автобіографію;
4) копію документів про освіту, науковий ступінь, вчене звання;
5) копію трудової книжки;
6) медичну довідку про стан здоров`я за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я;
7) копію військового квитка (для військовослужбовців або військовозобов`язаних);
8) довідку про допуск до державної таємниці (у разі його наявності);
9) письмову згоду на збирання, зберігання та використання інформації про неї з метою оцінки готовності особи до роботи на посаді прокурора та проведення щодо неї спеціальної перевірки;
10) декларацію про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за минулий рік за формою, встановленою Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції";
11) заяву про відсутність заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання.
Форма і зміст заяви про участь у доборі кандидатів на посаду прокурора, анкети кандидата на посаду прокурора затверджуються Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів та розміщуються на офіційному веб-сайті.
Вимагати від кандидата на посаду прокурора надання документів, не передбачених цією статтею, забороняється.
До участі в доборі кандидатів на посаду прокурора допускаються особи, які подали всі необхідні документи і відповідають вимогам, установленим до кандидата на посаду прокурора. Про відмову в допуску до кваліфікаційного іспиту Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів приймає вмотивоване рішення.
Відповідно до частини першої статті 32 Закону України "Про прокуратуру" Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів організовує спеціальну перевірку кандидатів на посаду прокурора, які успішно склали кваліфікаційний іспит. Відомості про особу, які підлягають спеціальній перевірці, а також порядок її здійснення визначаються Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції".
Згідно частини першої статті 56 Закону України "Про запобігання корупції" (тут і надалі в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, а також посад з підвищеним корупційним ризиком, перелік яких затверджується Національним агентством, проводиться спеціальна перевірка, у тому числі щодо відомостей, поданих особисто.
Спеціальній перевірці підлягають відомості про особу, яка претендує на зайняття посади, зазначеної в частині першій цієї статті, зокрема щодо:
1) наявності судового рішення, що набрало законної сили, згідно з яким особу притягнуто до кримінальної відповідальності, в тому числі за корупційні правопорушення, а також наявності судимості, її зняття, погашення;
2) факту, що особа піддана, піддавалася раніше адміністративним стягненням за пов`язані з корупцією правопорушення;
3) достовірності відомостей, зазначених у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;
4) наявності в особи корпоративних прав;
5) стану здоров`я (в частині перебування особи на обліку в психоневрологічних або наркологічних закладах охорони здоров`я), освіти, наявності наукового ступеня, вченого звання;
6) відношення особи до військового обов`язку;
7) наявності в особи допуску до державної таємниці, якщо такий допуск необхідний згідно з кваліфікаційними вимогами до певної посади;
8) поширення на особу заборони займати відповідну посаду, передбаченої положеннями Закону України "Про очищення влади" (частина третя статті 56 Закону України "Про запобігання корупції").
Відповідно до частини першої статті 57 Закону України "Про запобігання корупції" спеціальна перевірка проводиться за письмовою згодою особи, яка претендує на зайняття посади, у строк, що не перевищує двадцяти п`яти календарних днів з дня надання згоди на проведення спеціальної перевірки.
Порядок проведення спеціальної перевірки та форма згоди на проведення спеціальної перевірки затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Частиною другою статті 57 Закону України "Про запобігання корупції" передбачено, що для проведення спеціальної перевірки особа, яка претендує на зайняття посади, подає до відповідного органу:
1) письмову згоду на проведення спеціальної перевірки;
2) автобіографію;
3) копію паспорта громадянина України;
4) копії документів про освіту, вчені звання та наукові ступені;
5) медичну довідку про стан здоров`я за формою, затвердженою Міністерством охорони здоров`я України щодо перебування особи на обліку в психоневрологічних або наркологічних закладах охорони здоров`я;
6) копію військового квитка або посвідчення особи військовослужбовця (для військовослужбовців або військовозобов`язаних);
7) довідку про допуск до державної таємниці (у разі його наявності).
Особа, яка претендує на зайняття посади, також подає до Національного агентства в порядку, визначеному частиною першою статті 45 цього Закону, декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Пунктом 3 частини четвертої статті 57 Закону України "Про запобігання корупції" визначено, що Національним агентством спеціальна перевірка проводиться щодо наявності у Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, відомостей про кандидата, а також щодо достовірності відомостей, зазначених особою у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.
Відповідно до частин першої, другої статті 58 Закону України "Про запобігання корупції" інформація про результати спеціальної перевірки, підписана керівником органу, що проводив перевірку, а в разі його відсутності - особою, яка виконує його обов`язки, або заступником керівника органу відповідно до розподілу функціональних обов`язків, подається до органу, який надіслав відповідний запит, у семиденний строк з дати надходження запиту.
Рішення про призначення (обрання) або про відмову у призначенні (обранні) на посаду, пов`язану із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, приймається після проведення спеціальної перевірки.
У разі встановлення за результатами спеціальної перевірки факту розбіжностей у поданих претендентом на посаду автобіографії та/або декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік посадовою особою (органом), яка (який) організовує проведення спеціальної перевірки, надається можливість претенденту на посаду протягом п`яти робочих днів надати письмове пояснення за таким фактом та/або виправити таку розбіжність.
У разі встановлення за результатами спеціальної перевірки відомостей про претендента на посаду, які не відповідають встановленим законодавством вимогам для зайняття посади, посадова особа (орган), яка (який) здійснює призначення (обрання) на цю посаду, відмовляє претенденту у призначенні (обранні) на посаду.
Особа, щодо якої за результатами спеціальної перевірки встановлено обставини, які є підставою для відмови у призначенні (обранні) на посаду, вважається такою, що не пройшла спеціальну перевірку.
Рішення про відмову у призначенні (обранні) на посаду за результатами спеціальної перевірки може бути оскаржено до суду.
Згідно з частиною третьою статті 58 Закону України "Про запобігання корупції" орган, на посаду в якому претендує особа, на підставі одержаної інформації готує довідку про результати спеціальної перевірки за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Щодо кандидатів на зайняття посад (крім посади судді), призначення (обрання) на які здійснюється Президентом України, Верховною Радою України або Кабінетом Міністрів України, таку довідку готує відповідний структурний підрозділ Адміністрації Президента України, Апарату Верховної Ради України або Секретаріату Кабінету Міністрів України.
Особи, щодо яких проведена спеціальна перевірка, мають право на ознайомлення з довідкою про результати спеціальної перевірки та в разі незгоди з результатами перевірки можуть подати відповідному органу державної влади, органу місцевого самоврядування свої зауваження у письмовій формі. Ці зауваження підлягають розгляду у семиденний строк з дня їх надходження.
Аналогічні положення щодо питання проведення спеціальної перевірки містяться у Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 171 (далі - Порядок № 171).
Частиною другою статті 32 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що у разі встановлення за результатами спеціальної перевірки факту подання кандидатом на посаду прокурора неправдивих відомостей або підроблених документів Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів приймає рішення про відмову в зарахуванні кандидата до резерву на заміщення вакантних посад прокурорів.
Рішення про відмову в зарахуванні кандидата до резерву на заміщення вакантних посад прокурорів може бути оскаржено таким кандидатом до суду.
Відповідно до частини шостої статті 32 Закону України "Про прокуратуру" у разі одержання інформації, що може свідчити про недоброчесність кандидата на посаду прокурора, Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів розглядає її на своєму засіданні за участю такого кандидата. Кандидат на посаду прокурора має право ознайомитись з такою інформацією, надати відповідні пояснення, спростувати та заперечити її. За результатами розгляду Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів може прийняти рішення про недопущення кандидата до проходження спеціальної підготовки.
Так, спірні правовідносини в цій справі обумовлені незгодою позивача з рішенням КДКП про відмову у зарахуванні позивача до резерву на заміщення вакантних посад прокурорів та недопущення до проходження спеціальної підготовки.
Оцінюючи спірне рішення, Верховний Суд керується частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Так, критерій "прийняття рішень, вчинення (невчинення) дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України" - за змістом випливає з принципу законності, що закріплений у частині другій статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
"На підставі" означає, що суб`єкт владних повноважень: має бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України; зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.
Критерій "прийняття рішення, вчинення (невчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії" - відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб тощо. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Встановлення невідповідності діяльності суб`єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову.
Верховний Суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення прийнято без врахування розтлумачених критеріїв.
З оскаржуваного рішення встановлено, що мотивами його прийняття слугувала інформація щодо встановлених НАЗК розбіжностей, за результатами спеціальної перевірки щодо достовірності відомостей, зазначених позивачем у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2017 рік. З урахуванням чого Комісія дійшла висновку, що такі дії кандидата на посаду прокурора ОСОБА_1 несумісні з обійманням у подальшому посади прокурора та можуть свідчити про недоброчесність кандидата.
Відповідно до частини другої статті 58 Закону України "Про запобігання корупції" у разі встановлення за результатами спеціальної перевірки факту розбіжностей у поданих претендентом на посаду автобіографії та/або декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік посадовою особою (органом), яка (який) організовує проведення спеціальної перевірки, надається можливість претенденту на посаду протягом п`яти робочих днів надати письмове пояснення за таким фактом та/або виправити таку розбіжність.
Вказаною нормою передбачено право особи, що претендує на відповідну посаду надати свої пояснення та виправити встановлені розбіжності.
В свою чергу, рішення щодо результатів розгляду (врахування) наданих кандидатом на посаду пояснень та виправлення розбіжностей приймається органом, на посаду в якому претендує особа.
З матеріалів справи встановлено, що позивачем, як на запит відповідача від 22.12.2018 про надання пояснень та документів на їх підтвердження щодо виявлених НАЗК розбіжностей, так і на засіданні комісії 09.04.2019, було надано пояснення та уточнюючі документи.
Водночас, оскаржуване рішення відповідача не містить мотивів відхилення або врахування наданих позивачем пояснень та уточнюючих документів.
Крім того, за змістом частини третьої статті 58 Закону України "Про запобігання корупції" особи, щодо яких проведена спеціальна перевірка, мають право на ознайомлення з довідкою про результати спеціальної перевірки та в разі незгоди з результатами перевірки можуть подати відповідному органу державної влади, органу місцевого самоврядування свої зауваження у письмовій формі. Ці зауваження підлягають розгляду у семиденний строк з дня їх надходження.
Пунктом 15 Порядку № 171 визначено, що претенденти на посади, щодо яких проведена спеціальна перевірка, мають право на ознайомлення з довідкою про результати такої перевірки та в разі незгоди з її результатами можуть подати відповідному органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування свої зауваження у письмовій формі.
Зауваження у семиденний строк з дня їх надходження підлягають розгляду керівником відповідного органу або його заступником відповідно до розподілу функціональних обов`язків, за результатами якого особі надається письмова відповідь.
Довідка про результати спеціальної перевірки щодо ОСОБА_1, який претендує на зайняття посади прокурора місцевої прокуратури та рішення КДКП від 09.04.2019 № 72дк-19 "Про відмову у зарахуванні до резерву на заміщення вакантних посад прокурорів та недопущення до проходження спеціальної підготовки" містять лише посилання щодо надання позивачем пояснень та підтверджуючих документів з приводу виявлених під час проведення спеціальної перевірки недостовірних відомостей в декларації кандидата.
Таким чином, з матеріалів справи не встановлено, а відповідачем не доведено чи надані позивачем пояснення та уточнюючі документи були розглянуті відповідачем та враховані при прийнятті оскаржуваного рішення.
Фактично відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення обмежився лише інформацією, наданою НАЗК, якою встановлено розбіжності у поданій позивачем декларації за 2017 рік, за результатами чого на підставі припущень дійшов висновку, що такі дії кандидата на посаду прокурора несумісні з обійманням у подальшому посади прокурора та "можуть" свідчити про недоброчесність кандидата.
Оскаржуване рішення не містить вмотивованих висновків щодо врахування, як обставин, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон (пояснення, та уточнюючі документи), так і інших обставин, що мають значення у конкретній ситуації (обставин, які є підставою для відмови в призначенні (обранні) на посаду, встановлення факту подання неправдимих відомостей, підроблених документів тощо).
А відтак Верховний Суд приходить до висновку, що рішення КДКП від 09.04.2019 № 72дк-19 "Про відмову у зарахуванні до резерву на заміщення вакантних посад прокурорів та недопущення до проходження спеціальної підготовки" прийнято з порушенням визначених частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріїв, що є підставою для задоволення позову в частині оскарження відповідного рішення.
Щодо уточнених вимог позивача, які обумовлені прийняттям 19.09.2019 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" № 113-IX, колегія суддів зазначає наступне.
З посиланням на пункт 21 Розділу II Прикінцеві і перехідні положення вказаного закону, позивач вказує, що можливість відновити порушене право позивача КДКП перейшла у теперішній час до Генерального прокурора, який є керівником юридичної особи - Офісу Генерального прокурора.
Так, позивач просить зобов`язати Генерального прокурора України зарахувати ОСОБА_1 до резерву на заміщення вакантних посад прокурорів із результатом 141, 8 бали.
Крім того, позивач вказує, що у зв`язку із прийняттям КДКП незаконного рішення, відповідач позбавив позивача права проходити спеціальну підготовку у Національній академії прокуратури України, тому способом відновлення порушеного права є визнання позивача таким, що проходив спеціальну підготовку у Національній академії прокуратури України та таким, що успішно завершив спеціальну підготовку без складання іспиту.
Пунктами 7, 8 частини першої статті 29 Закону України "Про прокуратуру" (в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що етапами добору кандидатів на посаду прокурора були, зокрема, визначення КДКП рейтингу кандидатів на посаду прокурора серед осіб, які успішно склали кваліфікаційний іспит та щодо яких проведено спеціальну перевірку, а також зарахування їх до резерву на заміщення вакантних посад прокурорів; проходження кандидатом на посаду прокурора спеціальної підготовки в Національній академії прокуратури України.
Відповідно до частин першої, третьої-сьомої статті 33 Закону України "Про прокуратуру" (в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) кандидат на посаду прокурора проходить протягом одного року спеціальну підготовку у Національній академії прокуратури України з метою отримання знань та навичок практичної діяльності на посаді прокурора, складання процесуальних документів, вивчення правил прокурорської етики.
Спеціальна підготовка завершується складанням кандидатом на посаду прокурора іспиту у вигляді анонімного тестування та практичного завдання.
Навчальний план, порядок проходження кандидатами на посаду прокурора спеціальної підготовки та методика її оцінювання затверджуються Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів.
За результатами проходження кандидатом на посаду прокурора спеціальної підготовки Національна академія прокуратури України приймає вмотивоване рішення про успішне чи неуспішне її проходження, копія якого вручається кандидату на посаду прокурора.
Кандидат на посаду прокурора вважається таким, що успішно пройшов спеціальну підготовку, якщо за результатом іспиту отримав більше 50 відсотків максимально можливого бала.
Кандидат на посаду прокурора, щодо якого прийнято рішення про неуспішне проходження спеціальної підготовки, може оскаржити таке рішення до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів протягом 15 днів з дня отримання ним копії такого рішення. За результатами розгляду Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів відмовляє в задоволенні скарги або задовольняє скаргу та приймає рішення про успішне проходження кандидатом на посаду прокурора спеціальної підготовки.
Про результати проходження кандидатами на посаду прокурора спеціальної підготовки Національна академія прокуратури України повідомляє Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію прокурорів.
Кандидат на посаду прокурора, який не пройшов спеціальну підготовку успішно, після закінчення строку на оскарження рішення Національної академії прокуратури України (у разі якщо скарга не була подана) або за результатами розгляду скарги, у задоволенні якої було відмовлено, виключається Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів з резерву на заміщення вакантних посад прокурорів.
Колегія суддів наголошує, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" змінено порядок проведення добору на заняття вакантних посад прокурорів.
Підпунктом 5 пункту 21 Розділу II Прикінцеві і перехідні положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" встановлено, що з дня набрання чинності цим Законом особи, які на день набрання чинності цим Законом проходили спеціальну підготовку у Національній академії прокуратури України, вважаються такими, що успішно завершили спеціальну підготовку без складання іспиту. Такі особи можуть бути призначені на вакантні посади прокурорів у місцеві прокуратури залежно від результатів кваліфікаційного іспиту, який вони склали перед направленням Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів для проходження спеціальної підготовки в Національній академії прокуратури України. Такі особи можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом, з урахуванням вимог щодо стажу роботи в галузі права, визначених статтею 27 Закону України "Про прокуратуру".
З системного аналізу положень вищевказаного законодавства, Суд приходить до висновку, що вимоги позивача про зобов`язання Генерального прокурора України зарахувати ОСОБА_1 до резерву на заміщення вакантних посад прокурорів є передчасними, оскільки визначення рейтингу кандидатів на посаду прокурора серед осіб, які успішно склали кваліфікаційний іспит та щодо яких проведено спеціальну перевірку, а також зарахування їх до резерву на заміщення вакантних посад прокурорів, здійснюється відповідним органом, що здійснює дисциплінарне провадження, при умові проходження відповідних етапів добору.
Вимога позивача про визнання ОСОБА_1 таким, що пройшов спеціальну підготовку у Національній академії прокуратури України та успішно завершив спеціальну підготовку у Національній академії прокуратури України без складання іспиту не може бути задоволена з огляду на те, що позивач фактично просить встановити наявність обставин (фактів), які ніколи не існували.
Відповідно і вимоги позивача про зобов`язання Генерального прокурора України призначити ОСОБА_1 на посаду прокурора окружної прокуратури без проходження атестації, в межах території міста Дніпра не можуть бути задоволені, оскільки позивач спеціальну підготовку у Національній академії прокуратури України не проходив, в місцеву прокуратуру призначений не був, атестацію не проходив, тому відсутні підстави для переведення позивача до окружної прокуратури.
Щодо доводів відповідача, що Генеральний прокурор є неналежним відповідачем, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Підпунктом 1 пункту 22 Розділу II Прикінцеві і перехідні положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" установлено, що тимчасово, до 01.09.2021 порядок проведення добору на зайняття вакантної посади прокурора затверджується Генеральним прокурором.
Підпунктом 7 пункту 22 Розділу II Прикінцеві і перехідні положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" визначено, що в Офісі Генерального прокурора, у кожній обласній прокуратурі утворюються відповідні кадрові комісії як органи для забезпечення: проведення атестації прокурорів Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур відповідно до цього розділу; розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів; здійснення добору на посади прокурорів.
Підпунктом 8 пункту 22 Розділу II Прикінцеві і перехідні положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" визначено, що саме на Генерального прокурора покладено обов`язок щодо визначення, зокрема, переліку, складу і порядку роботи кадрових комісій Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур.
За приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Частиною першою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Якщо міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, передбачено інші правила, ніж встановлені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору (частина друга статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України).
За змістом частини другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України
суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Чуйкіна проти України" (заява № 28924/04), яке стосувалося, зокрема, тривалості провадження у справі, суд встановив, що ліквідація державної установи без правонаступництва не може звільнити державу від необхідності виконання рішення щодо ліквідованого органу, чим визнав порушення пункту 1 статті 6 Конвенції.
У зв`язку із тим, що з набранням чинності Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" члени і голова Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів вважаються звільненими з посади, а їх повноваження вважаються достроково припиненими, враховуючи те, що на Генерального прокурора законодавством покладено обов`язок щодо визначення переліку, складу і порядку роботи кадрових комісій Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, та відсутністю на момент розгляду цієї справи відповідної кадрової комісії, керуючись засадами адміністративного судочинства, Верховний Суд дійшов висновку, що саме Генеральний прокурор є належним відповідачем у справі.
Відповідно до частини першої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (пункт 2 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України).
З урахуванням наведеного, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача лише в частині визнання протиправним та скасування рішення КДКП від 09.04.2019 № 72дк-19, оскільки таке прийнято з порушенням визначених частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України вимог.