ПОСТАНОВА
Іменем України
27 квітня 2021 року
м. Київ
справа №163/2202/14-а (2а/163/64/14)
адміністративне провадження №К/9901/5552/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.
розглянув у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 31.10.2016 в адміністративній справі № 163/2202/14-а (2а/163/64/14) за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Любомльському районі Волинської області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії.
УСТАНОВИВ:
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Любомльському районі Волинської області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії.
2. Постановою Любомльського районного суду Волинської області від 29.08.2014 позов задоволено.
3. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.09.2015, постанову Любомльського районного суду Волинської області від 29.08.2014 у справі № 163/2202/14-а скасовано та прийнято нову ухвалу, якою позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Любомльському районі Волинської області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії залишено без розгляду з підстав ч.1 ст. 100 КАС України (у редакції, чинній до 15.12.2017).
4. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24.11.2015 відмовлено у відкритті провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.09.2015 на підставі пункту 5 частини п`ятої статті 214 КАС України.
5. ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 24.11.2015 з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 237 КАС України.
6. Ухвалою Верховного Суду України від 24.04.2017 відмовлено в допуску справи для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 24.11.2015 з підстав пропуску строку, встановленого ч.1 ст. 238 КАС України.
7. ОСОБА_1 звернувся повторно до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.09.2015.
8. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31.10.2016 відмовлено у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 214 КАС України.
9. 09.10.2017 позивач звернувся до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 31.10.2016 з підстав, встановлених пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
10. 15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд та набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 (надалі - Закон).
11. Відповідно до пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" зазначеного Закону зміни до Кодексу адміністративного судочинства України вводяться в дію з урахуванням певних особливостей.
12. Відповідно до підпункту 1 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, що заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України в адміністративних справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви розглядаються без повідомлення та виклику учасників справи, за винятком випадку, коли суд з огляду на обставини справи ухвалить рішення про інше.
13. Ухвалою Верховного Суду від 25.01.2018 відкрито провадження про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 31.10.2016 (№ К/800/29156/16) про відмову у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Любомльському районі Волинської області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії.
14. Перевіривши наведені у заяві доводи, Суд зазначає наступне.
15. За правилами п. 1 ч.1 ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
16. Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції при розгляді двох чи більше справ за тотожних предметів спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.
17. Проте, як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31.10.2016 було відмовлено у відкритті провадження, оскільки раніше, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24.11.2015, вже було відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.09.2015.
18. Також ухвалою Верховного Суду України від 24.04.2017 відмовлено в допуску справи для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 24.11.2015 з підстав пропуску строку, встановленого ч.1 ст. 238 КАС України.
19. Частиною п`ятою статті 214 КАС України визначено перелік підстав для відмови у відкритті касаційного провадження, зокрема, якщо є ухвала про відмову у задоволенні касаційної скарги цієї особи або про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на це саме судове рішення.
20. Суд не приймає доводи заяви щодо неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, оскільки судом касаційної інстанції відмовлено у відкритті провадження саме з процесуальних підстав - наявність ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення. Суд касаційної інстанції не надавав оцінки правильності застосування норм матеріального права.
21. Крім того, до заяви про перегляд судового рішення не додано копії жодного рішення з посиланням на неоднаковість застосування саме норм процесуального права, що стосується відкриття касаційного провадження у випадку наявності ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на це саме судове рішення.
22. Частиною першою статті 244 КАС України передбачено, що Суд відмовляє у задоволенні заяви, якщо обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися або норма права у рішенні, про перегляд якого подана заява, застосована правильно.
23. Враховуючи вищезазначене та відповідно до частини ч.1 ст. 244 КАС України, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 ..
24. Керуючись підпунктом 1 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України (в редакції, чинній з 15.12.2017), статтями 214, 237, 241, 244 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній до 15.12.2017), Суд