УХВАЛА
28 квітня 2021 року
м. Київ
Справа № 9901/83/21
Провадження № 11-162заі21
Суддя Великої Палати Верховного Суду Гриців М.І. перевірив апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 25 березня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про скасування рішення, і
ВСТАНОВИВ:
У березні 2021 року до Верховного Суду як суду першої інстанції електронною поштою надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про скасування рішення від 25 вересня 2019 року № 6107/0/18-19.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 25 березня 2021 року на підставі пункту 3 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позовну заяву повернув позивачу.
ОСОБА_1 не погодився з цим рішенням суду і засобами електронного зв`язку подав до Великої Палати Верховного Суду апеляційну скаргу про його скасування та направлення справи до цього ж суду для відкриття провадження та розгляду справи в іншому складі суду.
До поданої засобами електронного зв`язку апеляційної скарги додано роздруківку результату перевірки кваліфікованого електронного підпису, виданого АЦСК АТ КБ "ПРИВАТБАНК".
Відповідно до частини сьомої статті 44 КАС документи (у тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему (частина восьма статті 44 КАС).
За правилом абзацу другого частини восьмої статті 18 КАС особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", якщо інше не визначено цим Кодексом.
Водночас відповідно до підпункту 15.16 пункту 15 абзацу другого розділу VII "Перехідні положення" КАС Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
У газеті "Голос України" (№ 42 (7048) від 1 березня 2019 року) опубліковано повідомлення Державної судової адміністрації України, згідно з яким відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 28 лютого 2019 року № 624/0/15-19 та враховуючи результати обговорення з судами, іншими органами та установами системи правосуддя питання необхідності відтермінування початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи Державна судова адміністрація України повідомила про відкликання оголошення, опублікованого в газеті "Голос України" (№ 229 (6984) від 1 грудня 2018 року).
При цьому відповідно до підпункту 15.1 пункту 15 абзацу першого розділу VII "Перехідні положення" КАС до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.
Водночас Закон України від 22 травня 2003 року № 852-IV "Про електронний цифровий підпис", який визначав статус електронного цифрового підпису, втратив чинність 7 листопада 2018 року на підставі Закону України від 5 жовтня 2017 року № 2155-VIII "Про електронні довірчі послуги" (далі - Закон № 2155-VIII).
Тобто на сьогодні порядок використання електронного цифрового підпису врегульований Законом № 2155-VIII.
Положенням частини другої статті 17 цього Закону встановлено, що електронна взаємодія фізичних та юридичних осіб, яка потребує відправлення, отримання, використання та постійного зберігання за участю третіх осіб електронних даних, аналоги яких на паперових носіях повинні містити власноручний підпис відповідно до законодавства, а також автентифікація в складових частинах інформаційних систем, в яких здійснюється обробка таких електронних даних та володільцями інформації в яких є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної форми власності, повинні здійснюватися з використанням кваліфікованих електронних довірчих послуг.
Саме тоді абзацом першим частини першої статті 18 Закону № 2155-VIII було передбачено, що кваліфікована електронна довірча послуга створення, перевірки та підтвердження кваліфікованого електронного підпису чи печатки надається кваліфікованим постачальником електронних довірчих послуг та включає надання користувачам електронних довірчих послуг засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки для генерації пар ключів та/або створення кваліфікованих електронних підписів чи печаток, та/або перевірки кваліфікованих електронних підписів чи печаток, та/або зберігання особистого ключа кваліфікованого електронного підпису чи печатки.
На підставі наказу Державної судової адміністрації України від 26 квітня 2019 року № 429 "Про внесення змін до наказу ДСА України від 22 грудня 2018 року № 628" з 2 травня 2019 року у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду запроваджено тестову експлуатацію підсистеми "Електронний суд", під час якої Касаційному адміністративному суду у складі Верховного Суду та учасникам процесу слід дотримуватись вимог Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30 у відповідній редакції.
Державна судова адміністрація України наказом від 1 червня 2020 року № 247 "Про запровадження в дослідну експлуатацію систем "Електронний суд" та "Електронний кабінет" з 1 червня 2020 року у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду (як пілотному суді) запровадила дослідну експлуатацію системи "Електронний суд", під час якої Касаційному адміністративному суду у складі Верховного Суду та учасникам процесу слід дотримуватись вимог Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30у відповідній редакції, в частині функціонування даних підсистем.
З дня видання цього наказу визнано таким, що втратив чинність, зокрема, наказ Державної судової адміністрації України від 26 квітня 2019 року № 429 "Про внесення змін до наказу ДСА України від 22 грудня 2018 року № 628".
Отже, надсилання процесуальних документів до Верховного Суду в електронному вигляді передбачає використання сервісу "Електронний суд", розміщеному за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, відповідно з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (електронного кабінету) та з обов`язковим використанням власного електронного підпису.
Таким чином, альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через "Електронний кабінет".
Таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 лютого 2021 року у справі № 9901/335/20 (провадження № 11-361заі20).
Водночас у Великій Палаті Верховного Суду як у суді апеляційної інстанції не запроваджено функціонування та експлуатація системи "Електронний суд" та "Електронний кабінет", а це своєю чергою зобов`язує учасників провадження звертатися до суду другої інстанції з урахуванням положень підпункту 15.1 пункту 15 абзацу першого розділу VII "Перехідні положення" КАС, за якими до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.
Отож, апеляційну скаргу до Великої Палати Верховного Суду належить подавати у зазначеній формі.
Правила статті 296 КАС України встановлюють форму та зміст апеляційної скарги.
Хоча позивач подав апеляційну скаргу в електронному вигляді й підписав її електронним підписом, однак він не подав її і додатки до неї з дотриманням порядку й форми, встановленої процесуальним законом для подання апеляційних скарг до Великої Палати Верховного Суду (у паперовій формі).
Згідно з пунктом 6 частини другої статті 296 КАС України в апеляційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, яка подала апеляційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права.
Усупереч вимогам наведеної норми скаржник не зазначив, у чому полягає неправильне застосування норм права при ухваленні оскаржуваного судового рішення про повернення позовної заяви.
За правилами пункту 1 частини п`ятої, частини шостої статті 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору. Якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати цього платежу.
На підставі підпункту 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З огляду на наведені вище норми законодавства за подання апеляційної скарги на ухвалу суду скаржник має сплатити судовий збір у розмірі 2270 грн.
Реквізити для справляння судового збору: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/ Печерський район/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету - 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055").
Позивач не виконав вимоги закону щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги, обґрунтувавши це тією обставиною, що він звільнений від сплати судового збору у справі № 565/1640/15-ц як споживач фінансових послуг. А тому і у похідній від неї (про оскарження рішення дисциплінарного органу про відмову у задоволенні (прийнятті) скарги на дії судді у тій справі) також звільнений.
За змістом позову у цій справі ОСОБА_1 оскаржує рішення Вищої ради правосуддя від 25 вересня 2019 року № 6107/0/18-19 про відмову в задоволенні скарги позивача на дії судді Рівненського апеляційного суду Ковальчук Н. М. у справі № 565/1640/15-ц.
Наведені умови не містять в собі властивостей, достатніх для віднесення заявленого скаржником спору до переліку тих, на який можна поширити названу скаржником умову для звільнення від сплати судового збору.
Описані обставини унеможливлюють прийняття апеляційної скарги ОСОБА_1 про перегляд судового рішення до усунення зазначених недоліків (недоробків).
Відповідно до частини другої статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, установлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Положеннями статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання встановлених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, встановлюється спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення даної ухвали.
Ураховуючи наведене та відповідно до вимог частини другої статті 298 та статті 169 КАСУкраїни, апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати скаржнику строк для усунення її недоліків.
Апеляційну скаргу буде повернуто скаржнику, якщо він не усуне її недоліки протягом установленого строку (пункт 1 частини четвертої статті 169КАСУкраїни).
Керуючись статтею 296, частиною другою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя Великої Палати Верховного Суду