П О С Т А Н О В А
28 квітня 2021 року
м. Київ
справа №1-85/11
провадження №51-2188ск21
Суддя Касаційного кримінального суду Верховного Суду Стефанів Н.С., розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на ухвалу Волинського апеляційного суду від 30 березня 2021 року,
в с т а н о в и л а:
Засуджений звернувся до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на вказане судове рішення в порядку, передбаченому Кримінально-процесуального кодексу України в редакції 1960 року (далі - КПК України 1960 року), з вимогою про скасування зазначеного судового рішення.
Так, у касаційній скарзі ставиться питання про перегляд судових рішень у касаційному порядку у зв`язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи та однобічністю і неповнотою досудового і судового слідства. Проте, зазначені обставини відповідно до вимог ст. 398 КПК 1960 року не можуть бути підставами для скасування або зміни судових рішень у касаційному порядку. Підставами для перегляду судового рішення у касаційному порядку є: істотне порушення кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону, невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого та особі засудженого.
Однак, засудженим ОСОБА_1 не наведено належним чином умотивованих, переконливих доводів на обґрунтування того, що у справі неправильно застосовано кримінальний закон або допущено такі порушення вимог кримінально-процесуального закону, які з урахуванням положень статей 370, 371 КПК України 1960 року перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законне, обґрунтоване і справедливе рішення, тому касаційна скарга не відповідає вимогам ст. 350 КПК України 1960 року.
У зв`язку з наведеним справу може бути витребувано для її перевірки в касаційному порядку лише за умови усунення недоліків і повторного звернення до касаційного суду у межах строку, передбаченого ст. 386 КПК України 1960 року, або протягом місяця з дня отримання даної постанови.
Керуючись п. 15 розділу XI "Перехідні положення" КПК України 2012 року та статтями 350, 370-370, 388 КПК України 1960 року,