Постанова
Іменем України
22 квітня 2021 року
м. Київ
Справа № 202/1310/16-к
Номер провадження в апеляційному суді 11-кп/803/1303/20
Провадження № 51 - 5918 км 20
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Наставного В.В.,
суддів: Матієк Т.В., Слинька С.С.,
за участю:
секретаря судового засідання Матвєєвої Н.В.,
прокурора Нескородяного А.М.,
виправданої ОСОБА_1 у режимі відеоконференції,
її захисника адвоката Шокурова Д.Г.,
представника ТОВ "ТД Данапріс" адвоката Кулікова Г.І. у режимі
відеоконференції,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016040030000090 від 12 лютого
2016 року, щодо
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Дніпра, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимої,
за ст. 367 ч. 2 КК України,
за касаційними скаргами прокурора у кримінальному провадженні Захарчука В.О., прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, - Постаренка Д.В. і представника ТОВ "ТД Данапріс" - адвоката Кулікова Г.І. на вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 07 лютого 2020 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 21 вересня 2020 року щодо ОСОБА_1 .
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 07 лютого
2020 року ОСОБА_1 визнано невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 367 ч. 2 КК України, та виправдано у зв`язку з недоведеністю в її діях складу кримінального правопорушення.
Ухвалено процесуальні витрати за проведення судових експертиз у сумі 20 306 гривень 28 копійок віднести за рахунок держави.
Прийнято рішення щодо речових доказів.
Органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачувалася в тому, що вона, обіймаючи з 06 вересня 2014 року посаду начальника складського господарства ТОВ "МД Істейт", розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Байкальська, 1, будучи відповідно до договору про повну матеріальну відповідальність від 16 вересня
2014 року матеріально-відповідальною особою, повинна була вести облік прийнятої на зберігання продукції та забезпечувати зберігання металопродукції, отриманої у період з 15 грудня 2014 року по 23 червня 2015 року за договором відповідального зберігання між ТОВ "МД Істейт" та ТОВ "ТД Данапріс" від 15 грудня 2014 року
№ 15-1/НД/ДП/2014 року на відповідальне зберігання згідно актів прийому-передачі, однак ОСОБА_1, неналежно виконуючи свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, а саме до організаційно-розпорядчих функцій щодо забезпечення належного ведення складського обліку та збереження прийнятого на відповідальне зберігання майна, допустила недостачу зазначеної металопродукції загальною масою 55,68 тон, яка належить ТОВ "ТД Данапріс", чим заподіяла тяжкі наслідки охоронюваним законом правам, свободам та інтересам ТОВ "ТД Данапріс" у вигляді матеріальної шкоди в сумі 979 459 гривень 08 копійок.
Крім того, у період часу з 15 грудня 2014 року по 20 червня 2015 року ОСОБА_1 на своєму робочому місці за адресою: м. Дніпро, вул. Байкальська, 1, неналежно виконуючи свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, прийняла від завідуючого складом ТОВ "ТД Данапріс" ОСОБА_2 завідомо неправдиві офіційні документи "Розпорядження про видачу металопродукції", які не відповідали вимогам договору відповідального зберігання між ТОВ "МД Істейт" та ТОВ "ТД Данапріс" від
15 грудня 2014 року № 15-1/НД/ДП/2014 року, а саме: Погрузка "Розпорядження про видачу металопродукції" від 21 січня 2015 року, 06 лютого 2015 року, 27 лютого
2015 року, 03 квітня 2015 року, 21 квітня 2015 року, 06 травня 2015 року, 13 травня
2015 року, які завірено підписом ОСОБА_2 та печаткою ТОВ "ДТ Данапріс" № 1 для надання вищевказаним документам офіційності, на підставі яких ОСОБА_2 різним фізичним і юридичним особам було відвантажено металопродукцію в загальній кількості 19,568 тон, яка належить ТОВ "ДТ Данапріс", без належного оформлення по складському та бухгалтерському обліку ТОВ "ДТ Данапріс" на загальну суму 330 439 гривень 33 копійки.
Таким чином, ОСОБА_1, діючи всупереч інтересам службової діяльності, недбало, тобто неналежно виконуючи свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, здійснила відпуск 75,248 тон металопродукції, чим заподіяла тяжкі наслідки охоронюваним законом правам, свободам та інтересам ТОВ "ТД Данапріс" у вигляді матеріальної шкоди на суму 1 309 898 гривень 41 копійка.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 21 вересня 2020 року зазначений вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 залишено без зміни, а апеляційні скарги прокурора у кримінальному провадженні Захарчука В.О. та представника ТОВ "ТД Данапріс" - адвоката Кулікова Г.І. - без задоволення.
Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали, а також короткий зміст поданих заперечень
У касаційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні Захарчук В.О., посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1 і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Вважає зазначені судові рішення щодо ОСОБА_1 незаконними та необґрунтованими, оскільки судами першої та апеляційної інстанцій не прийнято як докази документи, які були надані стороною обвинувачення в ході першого судового засідання, з підстав невірного порядку їх збору та долучення до матеріалів кримінального провадження. Зазначає, що визнані судом недопустимими документи виділені з кримінального провадження
№ 12015040030000543 з дотриманням вимог ст. 217 КПК України на підставі постанови прокурора від 12 лютого 2016 року та учасниками процесу не ставилися під сумнів у частині справжності або достовірності. Указує на те, що надані суду документи стосуються технічних характеристик речей та документів, які вказують на явність певних математичних показників або відомостей, які ніким не оспорювалися. Також вказує на те, що судами обох інстанцій незаконно відкинуто висновок судово-економічної експертизи від 03 лютого 2017 року № 6/11.1/1983, яку проведено на підставі ухвали суду, і експерту надавалися оригінали документів кримінального провадження № 12015040030000543.
У касаційній скарзі прокурор, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, - Постаренко Д.В., посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1 і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Вважає оскаржені судові рішення щодо ОСОБА_1 незаконними, необґрунтованими та невмотивованими, оскільки виправдувальний вирок ґрунтується на припущеннях, на показаннях ОСОБА_1 та посадових осіб ТОВ "МД Істейт", які є зацікавленими, в ньому не зазначено мотивів, з яких суд відкинув докази обвинувачення, у порушення вимог статей 2, 91, 94, 370 КПК України не проведено повного і об`єктивного аналізу всіх доказів, а вина ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 367 ч. 2 КК України, повністю доведена достатніми та належними доказами. Указує на те, що ОСОБА_1 повинна була перевірити наявність офіційної вимоги на відвантаження товару від керівництва ТОВ "ТД Данапріс", а вона здійснила його за підробленою вимогою. Вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій у порушення вимог статей 86, 87, 99, 101 КПК України безпідставно визнали недопустимими докази обвинувачення, оскільки копії документів, які визнані недопустимими доказами, були виділені з кримінального провадження № 12015040030000543 щодо ОСОБА_2 за ст. 191 ч. 4, ст. 366 ч. 2 КК України з дотриманням вимог ст. 217 КПК України на підставі постанови прокурора про виділення матеріалів кримінального провадження від 12 лютого 2016 року та належним чином завірені органом досудового розслідування. Зазначає, що в порушення вимог ст. 419 КПК України суд апеляційної інстанції, хоча повторно і дослідив докази, проте жоден із доводів апелянта у мотивувальній частині ухвали не спростував та допустив формалізм.
Представник ТОВ "ТД Данапріс" - адвокат Куліков Г.І., посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1 і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Вважає зазначені судові рішення щодо ОСОБА_1 незаконними та необґрунтованими, оскільки суди першої та апеляційної інстанцій у порушення вимог статей 87, 99 КПК України безпідставно визнали недопустимими та не прийняли до уваги всі письмові докази сторони обвинувачення і висновок судово-економічної експертизи. Зазначає, що копії документів, які визнані недопустимими доказами, були виділені з кримінального провадження № 12015040030000543, досудове розслідування в якому ще триває, з дотриманням вимог ст. 217 КПК України на підставі постанови прокурора про виділення матеріалів кримінального провадження від 12 лютого 2016 року. Указує на те, що всі надані суду документи (письмові докази) завірені органом досудового розслідування, сторона захисту не оскаржувала законність отримання доказів з іншого кримінального провадження. Даючи свою оцінку доказам у кримінальному провадженні, вважає, що суди попередніх інстанцій безпідставно не дослідили всі докази обвинувачення та не надали їм відповідної оцінки. Зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій зробили висновок про недоведеність завдання збитків у розмірі 979 459 гривень 08 копійок, однак не надали правової оцінки завданим ТОВ "ТД Данапріс" збиткам у розмірі 330 439 гривень 33 копійки.
У запереченнях на касаційні скарги прокурора у кримінальному провадженні Захарчука В.О. та представника ТОВ "ТД Данапріс" - адвоката Кулікова Г.І. захисник ОСОБА_1 - адвокат Шокуров Д.Г. зазначає про безпідставність викладених у касаційних скаргах доводів та просить залишити їх без задоволення.
Від інших учасників судового провадження заперечень на касаційні скарги не надходило.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор у судовому засіданні не підтримав касаційні скарги прокурорів
Захарчука В.О. та Постаренка Д.В., вважав також необґрунтованою касаційну скаргу представника ТОВ "ТД Данапріс" - адвоката Кулікова Г.І., зазначив, що судові рішення щодо ОСОБА_1 відповідають вимогам КПК України і просив залишити всі касаційні скарги без задоволення, а судові рішення - без зміни.
Представник ТОВ "ТД Данапріс" - адвокат Куліков Г.І. у судовому засіданні висловив доводи на підтримання своєї касаційної скарги, також обґрунтованими касаційні скарги прокурорів та просив їх задовольнити.
ОСОБА_1 та її захисник - адвокат Шокуров Д.Г. у судовому засіданні заперечили проти касаційних скарг прокурорів та представника ТОВ "ТД Данапріс", вважали всі касаційні скарги безпідставними та просили залишити їх без задоволення, а судові рішення щодо ОСОБА_1 - без зміни.
Мотиви Суду
Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку (ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Статтею 62 Конституції України гарантовано, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Зазначені права і свободи мають своє відображення у загальних засадах кримінального провадження, а саме у презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, яка відповідно до ст. 17 ч. 1 КПК України полягає у тому, що особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводи свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
Конституційний Суд України у рішенні від 26 лютого 2019 року № 1-р/2019 у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) ст. 368-2 КК України зауважив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип "indubioproreo", згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах "Яременко проти України", "Нечипорук і Йонкало проти України", "Кобець проти України").
Розумний сумнів - це такий непереборний сумнів, який залишається у слідчого, прокурора, слідчого судді, суду щодо винуватості обвинуваченого чи підсудного після всебічного, повного і об`єктивного дослідження обставин справи. Наявність розумного сумніву щодо обґрунтованості обвинувачення не дозволяє будь-якій неупередженій людині, яка міркує з належним розумом і сумлінням, визнати обвинуваченого винним.
Виконуючи, свій професійний обов`язок, передбачений ст. 92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.
Згідно з вимогамист. 373 ч. 1 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення. Виправдувальний вирок також ухвалюється при встановленні судом підстав для закриття кримінального провадження, передбачених пунктами 1 та 2 частини першої ст. 284 цього Кодексу.
Ухвалюючи виправдувальний вирок, суд першої інстанції дотримався зазначених вимог закону.
Мотивуючи своє рішення про виправдання ОСОБА_1, суд першої інстанції зазначив, що поза розумним сумнівом не доведено факт вчинення нею службової недбалості, тобто неналежного виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом інтересам юридичної особи.
Суд відповідно до вимог ст. 94 КПК України у судовому засіданні перевірив зібрані під час досудового розслідування та судового провадження докази, на які посилалася сторона обвинувачення, оцінив їх з точки зору допустимості, належності, достовірності та достатності, надав належну оцінку як окремим доказам, так і їх сукупності, навів детальний аналіз досліджених доказів, у тому числі: показанням ОСОБА_1, представника потерпілого Ісаєва Д.О., свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5,
ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 ; витягу з кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016040030000090 від 12 лютого 2016 року, за
ст. 367 ч. 2 КК України; даним, які містяться в копіях протоколів обшуку від 30 липня 2015 року та 02 жовтня 2015 року, копії протоколу огляду речей та документів від
19 серпня 2015 року, копії протоколу тимчасового доступу до речей і документів від
14 грудня 2015 року, копії протоколу робочої інвентаризаційної комісії від 04 серпня 2015 року № 1; копії висновку комп`ютерно-технічної експертизи від 31 серпня
2015 року № 124; копії висновку судово-економічної експертизи від 27 січня 2016 року № 70/36-647; копії висновку судової технічної експертизи документів від 12 лютого 2016 року № 70/04-52; копії судової почеркознавчої експертизи від 11 лютого 2016 року № 70/04-52; особовій справі працівника ТОВ "МД Істейт" ОСОБА_1 ; договору про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність від 16 вересня 2014 року; висновку судово-економічної експертизи від 03 лютого 2017 року № 6/11.1/1893.
Об`єктивна сторона службової недбалості характеризується наявністю трьох обов`язкових ознак: діяння - невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них; наслідків, що виявляються у завданні істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, держави чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб; причинного зв`язку між діянням і наслідками.
Неналежне виконання службових обов`язків - це такі дії службової особи в межах обов`язків, які виконані нею не відповідно до вимог інтересів служби. Службова особа виконує свої службові обов`язки несумлінно, діє не до кінця, не вчиняє всіх передбачених установленими вимогами дій, за умови, що повинна і могла їх виконати належним чином.
Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння, як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону.
При цьому належить враховувати, що кримінальне правопорушення, передбачене
ст. 367 КК України, є злочином із так званим матеріальним складом, і обов`язковою ознакою його об`єктивної сторони, що характеризує вчинене діяння (дію чи бездіяльність), є невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, які спричиняють (викликають, породжують) передбачені у ст. 367 КК України наслідки: істотна шкода
(ч. 1) або тяжкі наслідки (ч. 2).
ОСОБА_1 у ході всього кримінального провадження послідовно заперечувала свою вину в службовій недбалості. Зазначала, що у ОСОБА_2 на підставі довіреності від керівника ТОВ "ТД Данапріс" були повноваження на оформлення та підписання розпоряджень на передачу продукції для зберігання і на повернення її зі зберігання. Надані ОСОБА_2 розпорядження містили всю необхідну інформацію та були підписані ОСОБА_2, а акти приймання-передачі також містили підпис директора ТОВ "ТД Данапріс" і відтиск печатки зазнаного підприємства. Сторона захисту наполягала на недопустимості як доказів наданих прокурором письмових матеріалів, виділених з кримінального провадження № 12015040030000543.
Органом досудового розслідування ОСОБА_1 інкримінувалось, що вона повинна була вести облік прийнятої на зберігання продукції та забезпечувати зберігання металопродукції, отриманої за договором відповідального зберігання між ТОВ "МД Істейт" та ТОВ "ТД Данапріс" від 15 грудня 2014 року № 15-1/НД/ДП/2014 року. Проте в обвинуваченні не зазначено, які конкретно обов`язки, покладені на ОСОБА_1 персонально, вона не виконала та у зв`язку з чим, і що саме вони перебувають у причинному зв`язку з тяжкими наслідками. У обвинуваченні також не зазначено як саме утворилася нестача металопродукції, переданої ТОВ "ТД Данапріс" на зберігання "ТОВ "МД Істейт".
Оцінивши показання ОСОБА_1 та свідків, суд першої інстанції встановив, що
ОСОБА_1 не мала відношення до складського та бухгалтерського обліку металопродукції, яка належала ТОВ "ТД Данапріс".
В обвинуваченні зазначено, що ОСОБА_1 прийняла від завідуючого складом ТОВ "ТД Данапріс" ОСОБА_2 завідомо неправдиві офіційні документи - розпорядження, які не відповідали вимогам договору відповідального зберігання. Разом з тим, судом встановлено, що ОСОБА_1 ставила свій підпис на актах приймання-передачі товару після надання їх ОСОБА_2 з підписом останнього, підписом директора ТОВ "ТД Данапріс" та відтиском печатки зазначеного підприємства. Після чого ОСОБА_1 передавала акти приймання-передачі товару на підпис керівнику торговельного майданчику ТОВ "МД Істейт" ОСОБА_12, тобто всі, передбачені посадовою інструкцією, обов`язки ОСОБА_1 виконала.
Судом першої інстанції обґрунтовано визнано недопустимими письмові докази, надані стороною обвинувачення у копіях, у тому числі: копії протоколів обшуку від 30 липня 2015 року та 02 жовтня 2015 року; копію протоколу робочої інвентаризаційної комісії від 04 серпня 2015 року № 1; копію висновку судово-економічної експертизи від
27 січня 2016 року № 70/36-647; копію судової почеркознавчої експертизи від
11 лютого 2016 року № 70/04-52.
Так, постановою прокурора від 12 лютого 2016 року з кримінального провадження
№ 12015040030000543 за ст. 191 ч. 4 КК України виділено в окреме провадження матеріали досудового розслідування в копіях щодо службових осіб ТОВ "МД Істейт" за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 367 ч. 2 КК України.
При цьому суд встановив і зазначив, що виділені матеріали не засвідчені в установленому законом порядку та не відповідають вимогам Національного стандарту України "Вимоги до оформлення документів ДСТУ 4163-2003".
У зв`язку з наведеним, суд першої інстанції не прийняв до увагу висновок судово-економічної експертизи, а також інші письмові докази, надані суду в копіях.
Суд першої інстанції провів судовий розгляд з дотримання вимог процесуального закону в межах висунутого обвинувачення, врахувавши практику Європейського суду з прав людини та створивши необхідні умови для виконання учасниками процесу своїх процесуальних обов`язків і здійснення наданих їм прав, та, оцінивши всі зазначені докази у їх сукупності, дійшов до обґрунтованого висновку про те, що не доведено, що вдіях ОСОБА_1 є склад кримінального правопорушення.
Апеляційний суд, розглядаючи кримінальне провадження за апеляційними скаргами прокурора у кримінальному провадженні Захарчука В.О. та представника ТОВ "ТД Данапріс" - адвоката Кулікова Г.І., належним чином перевірив викладені у них доводи, які аналогічні доводам касаційних скарг, і визнав їх безпідставними, мотивував своє рішення та зазначив підстави, з яких апеляційні скарги визнано необґрунтованими.
Крім того, в межах перевірки доводів апеляційних скарг за клопотанням прокурора було проведено повторне дослідження обставин, встановлених під час кримінального провадження, досліджено окремі письмові докази та відповідно до вимог ст. 94 КПКУкраїни надано їм належну оцінку. Апеляційний суд за доводами апеляційних скарг перевірив правильність висновків суду першої інстанції щодо належності та допустимості доказів, погодився з ними, зазначивши, що судом першої інстанції надана належна оцінка доказам в їх сукупності та зазначені підстави для виправдання
ОСОБА_1 . Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК України.
За доводами касаційних скарг не вбачається процесуальних порушень при дослідженні і оцінці доказів, які б ставили під сумнів обґрунтованість висновків судів першої та апеляційної інстанцій про недоведеність наявності в діях ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які були б підставами для зміни чи скасування судових рішень, не виявлено.
Враховуючи зазначене, колегія суддів підстав для задоволення касаційних скарг прокурора у кримінальному провадженні Захарчука В.О., прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, - Постаренка Д.В. і представника ТОВ "ТД Данапріс" - адвоката Кулікова Г.І. та скасування судових рішень щодо ОСОБА_1 не знаходить.
Керуючись ст.ст. 436, 438 КПК України, Суд