Постанова
Іменем України
26 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 301/358/20
провадження № 61-17825св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Жданової В. С. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,
учасники справи:
заявник - товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Укрфінанс Груп",
заінтересована особа - Ужгородський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області (далі - Ужгородський МВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Закарпатського апеляційного суду від 21 жовтня 2020 року в складі колегії суддів: Собослой Г. Г., Кондор Р. Ю., Мацунич М. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст заяви
У лютому 2020 року товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Укрфінанс Груп" (далі - ТОВ "ФК "Укрфінанс Груп") звернулось до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження - стягувача з публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (далі - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль") на його правонаступника - ТОВ "ФК "Укрфінанс Груп".
Заява мотивована тим, що 14 червня 2010 року Іршавський районний суд Закарпатської області ухвалив рішення у справі № 2-694/2010, яким задовольнив позов ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_1 та стягнув з останнього на користь банку заборгованість за кредитним договором № 014/5409/74/26058 від 25 травня 2006 року в розмірі 311 085, 39 грн, звернувши стягнення на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 49,40 кв. м, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки ПАТ "Райффайзен Банк Аваль".
27 червня 2019 року між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та акціонерним товариством "ОКСІ БАНК" (далі - АТ "ОКСІ БАНК") укладений договір відступлення права вимоги № 114/2-11, а 02 липня 2019 року - договір відступлення прав за договором іпотеки, за умовами яких первісний кредитор передав (відступив), а АТ "ОКСІ БАНК" прийняв всі права вимоги до боржників за кредитними договорами та договорами забезпечення (іпотеки), у тому числі й до ОСОБА_1
27 червня 2019 року відповідно до договору про відступлення прав вимоги АТ "ОКСІ БАНК" передало, а ТОВ "ФК "Укрфінанс Груп" прийняло усі права вимоги до боржників за кредитним портфелем, у тому числі до ОСОБА_1 . Також до ТОВ "ФК "Укрфінанс Груп" перейшли права, які забезпечують зобов`язання боржника за основним договором, а саме: за договором іпотеки від 30 травня 2006 року, укладеним між АТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_1, про що між АТ "ОКСІ БАНК" та ТОВ "ФК "Укрфінанс Груп" укладений окремий правочин - договір про відступлення прав вимоги за договорами іпотеки від 02 липня 2019 року.
Посилаючись на те, що ТОВ "ФК "Укрфінанс Груп" набуло статус нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до ОСОБА_1 за кредитним договором від 25 травня 2006 року та права іпотекодержателя за договором іпотеки від 30 травня 2006 року, заявник просив задовольнити заяву.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Іршавського районного суду від 25 лютого 2020 року в задоволенні заяви ТзОВ "ФК "Укрфінанс Груп" про заміну сторони виконавчого провадження по цивільній справі відмовлено.
Ухвала суду мотивована тим, що заявник не надав належних та допустимих доказів на підтвердження того, що він набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до ОСОБА_1 за кредитним договором № 014/5409/74/26058 від 25 травня 2006 року та договором іпотеки від 30 травня 2006 року.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 21 жовтня 2020 року апеляційну скаргу ТОВ "ФК "Укрфінанс Груп" задоволено, ухвалу Іршавського районного суду Закарпатської області від 25 лютого 2020 року скасовано. Заяву ТОВ "ФК "Укрфінанс Груп" задоволено. Замінено сторону стягувача з ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на його правонаступника ТОВ "ФК "Укрфінанс Груп" за виконавчим листом № 2-694/2010 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" заборгованості за кредитним договором № 014/5409/74/26058 від 25 травня 2006 року в розмірі 311 085, 39 грн, звернувши стягнення на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 49,40 кв. м, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки № б/н від 30 травня 2006 року) ПАТ "Райффайзен Банк Аваль". Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що відповідно до договору відступлення права вимоги від 27 червня 2019 року ТОВ "ФК "Укрфінанс Груп" набуло статус нового кредитора та отримало право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 014/5409/74/26058 від 25 травня 2006 року та права іпотекодержателя за договором іпотеки від 30 травня 2006 року, які були укладені між первісним кредитором та боржником. На підтвердження вказаного заявник надав належні та допустимі докази.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову апеляційного суду і закрити провадження у справі.
Касаційна скарга мотивована тим, що відповідно до пункту третього частини першої статті 255 ЦПК України провадження у справі підлягає закриттю, оскільки ухвалою Іршавського районного суду Закарпатської області від 22 жовтня 2119 року в задоволенні заяви ТОВ "ФК "Укрфінанс Груп", заінтересована особа - Ужгородський МВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області, про заміну сторони виконавчого провадження та видачу дублікату виконавчого документа, вже було відмовлено. Апеляційний суд не застосовував до спірних правовідносин положення підпункту 3 пункту 1 Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", відповідно до якого кредитна установа не має права відступити (відчужити) на користь (у власність) іншої особи свої права вимоги до позичальників за кредитами, забезпеченням за якими виступає майно/майнові права, зазначені у підпункті 1 цього пункту.
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу та узагальнення його доводів
У січні 2021 року ТОВ "ФК "Укрфінанс Груп" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду - без змін.
Відзив мотивований тим, що боржник зловживає процесуальним правом, має намір уникнути виконання зобов`язань перед новим кредитором та не виконувати судові рішення.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 15 грудня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її з суду першої інстанції.
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У грудні 2020 року вказана справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що рішенням Іршавського районного суду Закарпатської області від 14 червня 2010 року в справі № 2-694/2010 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" заборгованість за кредитним договором № 014/5409/74/26058 від 25 травня 2006 року в розмірі 311 085, 39 грн, звернувши стягнення на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 49, 40 кв. м, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки № б/н від 30 травня 2006 року) ПАТ "Райффайзен Банк Аваль".
06 липня 2010 року Іршавський районний суд Закарпатської області видав виконавчий лист № 2-694/2010, в якому стороною виконавчого провадження стягувачем зазначено ПАТ "Райффайзен Банк Аваль".
Постановою державного виконавця Ужгородського МВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області Беляковим М. І. від 28 вересня 2017 року повернуто виконавчий документ стягувачу у виконавчому провадженні № 52375229 та роз`яснено, що такий може бути повторно пред`явлений до виконання протягом строків, встановлених Законом України "Про виконавче провадження".
27 червня 2019 року між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та АТ "ОКСІ БАНК" укладений договір відступлення права вимоги № 114/2-11, а 02 липня 2019 року - договір відступлення прав за договором іпотеки, за умовами яких первісний кредитор передав (відступив), а АТ "ОКСІ БАНК" прийняв всі права вимоги до боржників за кредитними договорами та договорами забезпечення (іпотеки), у тому числі й до ОСОБА_1
27 червня 2019 року між АТ "ОКСІ БАНК" та ТОВ "ФК "Укрфінанс Груп" укладений договір відступлення права вимоги, а 02 липня 2019 року - договір відступлення прав за договором іпотеки, за умовами яких первісний кредитор передав (відступив), а ТОВ "ФК "Укрфінанс Груп" прийняв всі права вимоги до боржників за кредитними договорами та договорами забезпечення (іпотеки), у тому числі й до ОСОБА_1 .
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Судові рішення відповідно до статті 124 Конституції України є обов`язковими до виконання на всій території України.
Пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України, визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини першої, другої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
Відповідно до вимог частини другої статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.
За змістом частини п`ятої статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення. При цьому на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю.
Підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва на стадії виконання рішення суду, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.
При вирішенні питання про заміну сторони у виконавчому провадженні необхідно встановити факт вибуття сторони виконавчого провадження та переходу до особи матеріальних прав і обов`язків вибулої сторони.
Тобто, процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з її вибуттям, тобто підставою заміни кредитора внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки або пряма вказівка акту цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.
При вирішенні питання про заміну сторони у виконавчому провадженні суд перевіряє наявність правонаступництва у матеріальних відносинах.
У постанові від 16 лютого 2021 року в справі № 911/3411/14 (провадження № 12-39гс20) Велика Палата Верховного Суду погодилась з висновком, викладеним Верховним Судом у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 27 листопада 2019 року у справі № 496/2685/13-ц про те, що заміна сторони правонаступником можлива і після закриття виконавчого провадження у зв`язку з його виконанням.
Питання процесуального правонаступництва у всіх випадках вирішується судом, який при вирішенні цього питання повинен дослідити по суті обставини правонаступництва та не може обмежитися встановленням формальних умов застосування відповідного припису.
У справі, яка переглядається, суд апеляційної інстанції, досліджуючи обставини правонаступництва, та надані заявником належні та допустимі докази на їх підтвердження (договір відступлення права вимоги від 27 червня 2019 року № 114/2-11 та договір відступлення прав за договором іпотеки від 02 липня 2019 року, укладений між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та АТ "ОКСІ БАНК", а також договір про відступлення права вимоги від 27 червня 2019 року та договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки від 02 липня 2019 року, укладений між АТ "ОКСІ Банк" та ТОВ "ФК "Укрфінанс Груп"), дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для заміни стягувача ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на його правонаступника ТОВ "ФК "Укрфінанс Груп" за виконавчим листомпо відношенню до боржника ОСОБА_1 .
Посилання ОСОБА_1 в касаційній скарзі на ухвалу Іршавського районного суду Закарпатської області від 22 жовтня 2019 року, якою відмовлено в задоволенні заяви ТОВ "ФК "Укрфінанс Груп", заінтересована особа - Ужгородський МВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області, про заміну сторони виконавчого провадження та видачу дубліката виконавчого документа не заслуговують на увагу, оскільки суд констатував, що твердження заявника про можливу втрату виконавчого листа є надуманим, бездоказовим та таким, що виключають можливість видачі дубліката з підстав, визначених заявником у заяві. Таким чином, обставини та підстави, на які заявник посилається у цій заяві, не є тотожними.
Доводи касаційної скарги з посиланням на положення Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", відповідно до яких кредитна установа не має права відступити (відчужити) на користь (у власність) іншої особи свої права вимоги до позичальників за кредитами, забезпеченням за якими виступає майно/майнові права, зазначені у підпункті 1 цього пункту, є безпідставними з огляду на наступне.
У справі, яка переглядається, предметом розгляду є заява про заміну сторони виконавчого провадження.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2019 року в справі № 916/2286/16 (провадження № 12-199гс19) зазначено, що, розглядаючи зазначену заяву про заміну сторони виконавчого провадження, суд має встановити достатність поданих заявником матеріалів для здійснення відповідної заміни.
Задоволення заяви про заміну сторони правонаступником у виконавчому провадженні на стадії виконання судового рішення або відмова у такому задоволенні, здійснюється судом відповідно до норм матеріального і процесуального права, які не передбачають право суду надавати на цій стадії оцінку оспорюваним правочинам, що буде порушувати презумпцію їх правомірності (стаття 204 Цивільного кодексу України).
Оскільки суди попередніх інстанцій не встановили, що договори про відступлення прав вимоги від 27 червня 2019 року оспорюються або визнанні у встановленому порядку недійсними, Верховний Суд позбавлений можливості на стадії касаційного перегляду судових рішень, ухвалених за результатами розгляду заяви про заміну сторони виконавчого провадження, надавати оцінку таким договорам на предмет їхньої відповідності Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті".
Інші наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження апеляційного суду із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року). Оскаржувана постанова апеляційного суду відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Верховний Суд розглянув справу в межах доводів, наведених заявником у касаційній скарзі; враховуючи правомірний правовий результат вирішення спору судами попередніх інстанцій, підстав вийти за межі розгляду справи судом касаційної інстанції не встановлено.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду- без змін.
Оскільки ухвалою Верховного Суду від 15 грудня 2020 року зупинено дію постанови Закарпатського апеляційного суду від 21 жовтня 2020 року до закінчення касаційного провадження, касаційне провадження у справі закінчено, тому дія вказаного судового рішення підлягає поновленню.