Постанова
Іменем України
19 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 672/196/20
провадження № 61-17982св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 28 липня 2020 року
у складі судді Шинкоренка С. В. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 06 жовтня 2020 року у складі колегії суддів: Ярмолюка О. І., Купельського А. В., Янчук Т. О.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, стягнення майнової
та моральної шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 825727 від 18 червня 2010 року йому належить земельна ділянка площею 0,0674 га (кадастровий номер 6821210100:09:001:1002), розташована по АДРЕСА_1, та призначена для будівництва й обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
ОСОБА_2 є власницею сусідньої земельної ділянки площею 0,075 га (кадастровий номер 6821210100:09:001:0073), що знаходиться на
АДРЕСА_2 .
Починаючи з 2016 року ОСОБА_2 проводить земельні роботи по зміні рельєфу своєї земельної ділянки шляхом насипання ґрунту на прилеглу до земельної ділянки позивача сторону. У зв`язку зі зміною рельєфу дощові та талі води потрапляють на бетонний фундамент (мур), який установлений на межі земельних ділянок, і призводять до його руйнування та зсуву. Внаслідок цього позивачеві створюються перешкоди у користуванні належною йому присадибною ділянкою.
Неправомірні дії ОСОБА_2 призвели до пошкодження вказаного муру (підпірної стінки), на зведення якого позивач витратив 4 550,00 грн. Крім того, він зазнав душевних страждань, переніс відчуття страху за своє майно, вживав додаткових зусиль для організації свого життя та захисту порушеного права.
Позивачеві завдано моральної шкоди у розмірі 5 000 грн.
ОСОБА_1 просив суд зобов`язати ОСОБА_2 усунути перешкоди у користуванні належною йому земельною ділянкою площею 0,0674 га (кадастровий номер 6821210100:09:001:1002), розташованою по АДРЕСА_1, шляхом приведення у початковий стан власної присадибної ділянки по АДРЕСА_2, і видалення ґрунту зі сторони бетонного фундаменту (муру), який розміщений на межі цих земельних ділянок, на відстань 0,5-1,0 м, провести роботи з відводу дощової та талої води на власній присадибній ділянці по АДРЕСА_2, з метою запобігання потрапляння цих вод на земельну ділянку по АДРЕСА_1 ; стягнути з ОСОБА_2 на свою користь 4 550 грн майнової шкоди та 5 000 грн моральної шкоди.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 28 липня 2020 року, залишеним без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 06 жовтня 2020 року, у задоволенні позову відмовлено.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що ОСОБА_2 здійснила переміщення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) на своїй земельній ділянці, внаслідок чого сталася зміна рельєфу. Разом із тим, у справі відсутні достатні та об`єктивні докази про те,
що таке переміщення землі є незаконним і порушує права позивача. Також ОСОБА_1 не довів склад цивільного правопорушення, яке є підставою для відповідальності завдавача шкоди, зокрема відсутні дані про неправомірність дій ОСОБА_2 по зміні рельєфу, причинно-наслідковий зв`язок між цими діями та пошкодженням бетонного муру на межі земельних ділянок і розмір спричиненої позивачеві шкоди.
Узагальнені доводи касаційної скарги
У грудні 2020 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу у якій
просить суд касаційної інстанції оскаржувані рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_2 неправомірно змінила рельєф своєї земельної ділянки, внаслідок чого позивачеві створюються перешкоди
у користуванні присадибною ділянкою та завдано шкоди, судами застосовано норму права без урахування висновку щодо застосування норми права
у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду
від 12 лютого 2020 року у справі № 457/906/17.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу
до касаційного суду не направили.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 15 грудня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі № 672/196/20, витребувано її з Городоцького районного суду Хмельницької області.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
На підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії
ЯИ № 825727 від 18 червня 2010 року ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,0674 га (кадастровий номер 6821210100:09:001:1002), розташованої
на АДРЕСА_1, та призначеної для будівництва й обслуговування житлового будинку, господарських будівель
і споруд (присадибна ділянка).
Земельна ділянка площею 0,075 га (кадастровий номер 6821210100:09:001:0073), що знаходиться по АДРЕСА_2, належить на праві власності ОСОБА_2
ОСОБА_2 здійснила перенесення ґрунтового покриву своєї земельної ділянки, внаслідок чого змінився її рельєф.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частин першої, другої статті 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) завданням цивільного судочинства
є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною другою статі 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 ЦПК України. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права
чи порушення норм процесуального права.
Перевіривши доводи касаційної скарги, а також матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.