Постанова
Іменем України
21 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 204/5406/15
провадження № 61-1762св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Жданової В. С., Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1,
заінтересована особа - приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу,
особа, яка не брала участі в розгляді справи, - Дніпровська міська рада,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа - приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу, про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем
за касаційною скаргою Дніпровської міської ради на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 21 грудня 2020 року у складі судді Ткаченко І. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
1.Описова частина
У грудні 2020 року Дніпровська міська рада як особа, яка не брала участі у справі, звернулася до апеляційного суду з апеляційною скаргою на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 16 листопада 2015 року.
Короткий зміст рішення апеляційного суду
Дніпровський апеляційний суд ухвалою від 21 грудня 2020 року повернув Дніпровській міській раді апеляційну скаргу на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 16 листопада 2015 року з тих підстав, що вказане рішення суду першої інстанції в цій справі не ухвалювалося, а тому немає предмета апеляційного оскарження.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її узагальнені аргументи
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду 29 січня 2021 року, Дніпровська міська рада просить скасувати ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 21 грудня 2020 року, направити справу до апеляційного суду для продовження розгляду.
Касаційна скарга мотивована тим, що ухвала апеляційного суду є незаконною та прийнята з порушенням норм процесуального права.
У матеріалах справи № 204/5406/15 в паперовій формі немає рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 16 листопада 2015 року, однак електронний примірник судового рішення у цій справі оприлюднено шляхом надсилання до Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - ЄДРСР).
Відповідно до підпункту 6 пункту 1 Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень електронний примірник судового рішення - створений в АСДС електронний документ, підписаний електронним цифровим підписом судді, що ухвалив таке судове рішення, в разі колегіального розгляду - електронними підписами всіх суддів, що входять до складу колегії, або іншої особи, визначеної згідно з пунктом 2 розділу III цього Порядку. Такий документ має бути ідентичним за документарною інформацією та реквізитами оригіналу судового рішення в паперовій формі.
Оскільки примірник рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 16 листопада 2015 року (справа № 204/5406/15) оприлюднено шляхом надсилання до ЄДРСР, то відсутність паперового тексту в матеріалах справи не є підставою для повернення апеляційної скарги скаржнику.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 08 лютого 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська.
18 лютого 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 12 квітня 2021 року справу призначено до
розгляду.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному
судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував
необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Верховний Суд, перевіривши правильність застосування судом норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.