ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 квітня 2021 року
м. Київ
справа №822/960/18
адміністративне провадження №К/9901/2865/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стеценка С.Г.,
суддів: Бучик А.Ю., Тацій Л.В.,
розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу № 822/960/18
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області
про зобов`язання вчинити дії
за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.12.2018 (колегія у складі: головуючого судді Шидловського В.Б., суддів: Іваненко Т.В. Кузьменко Л.В.), -
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У березні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кам`янець-Подільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області, в якому просив: зобов`язати Кам`янець-Подільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Хмельницької області призначити достроковий вихід на пенсію зі зменшенням віку на 8 (вісім) років та нарахувати пенсію з 28.09.2017, тобто зі строку звернення до Кам`янець-Подільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.03.2018 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Зобов`язано Кам`янець- Подільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Хмельницької області призначити та нараховувати ОСОБА_1 з 28.09.2017 пенсію зі зменшенням пенсійного віку на 8 років.
3. Вінницьким апеляційним адміністративним судом задоволено клопотання Пенсійного органу та здійснено заміну Кам`янець-Подільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області його правонаступником Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
4. Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16.08.2018 рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.03.2018 залишено без змін.
5. 18.10.2018 до суду апеляційної інстанції надійшла заява Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області про перегляд постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16.08.2018 року за нововиявленими обставинами.
6. Вказана заява мотивована тим, що під час розгляду справи Вінницьким апеляційним адміністративним судом 16.08.2018 представником позивача ОСОБА_2 було приховано факт смерті його довірителя ОСОБА_1 (свідоцтво про смерть Серія НОМЕР_1 від 26.05.2018 року), який помер ще ІНФОРМАЦІЯ_1, що призвело до безпідставного винесення рішення по суті, оскільки відповідно до п.5 ч.1 ст.238 КАС України, у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою фізичної особи суд закриває провадження у справі.
7. Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 21.12.2018 відмовив у задоволенні заяви ГУ ПФУ про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16.08.2018, скасування цієї постанови та закриття провадження у справі.
8. Приймаючи таке рішення апеляційний суд виходив з того, що із аналізу ч.1 ст. 319 КАС України вбачається, що судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно ст. 238 цього Кодексу, зокрема у разі смерті фізичної особи, яка була однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва. Разом з цим, за змістом ч. 3 ст. 319 КАС України, якщо судом першої інстанції ухвалено законне і обґрунтоване рішення, смерть фізичної особи - сторони у спорі, що не допускає правонаступництва, після ухвалення такого рішення не може бути підставою для застосування вимог частини першої цієї статті. З огляду на це, та враховуючи, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права, колегія суддів апеляційного суду не вбачала підстав для задоволення заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16.08.2018, її скасування та закриття провадження у справі.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
9. Не погоджуючись з ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.12.2018, у січні 2019 року Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати вказане судове рішення та заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами задовольнити.
10. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник зазначає аналогічні аргументи, що і у поданій до суду апеляційної інстанції заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
11. В автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду 23.01.2019 зареєстровано вказану касаційну скаргу.
12. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.01.2019, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Гриців М.І., судді: Берназюк Я.О., Коваленко Н.В.
13. Ухвалою Верховного суду від 31.01.2019 касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишено без руху з підстав несплати судового збору та надано строк на усунення недоліків протягом 10 днів з дня вручення цієї ухвали.
14. У строк встановлений ухвалою про залишення касаційної скарги без руху скаржник усунув недоліки, які були в ній зазначені.
15. Ухвалою Верховного суду від 26.02.2019 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.12.2018 у справі за позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФУ про зобов`язання вчинити дії.
16. Ухвалою Верховного Суду від 27.04.2021 закінчено підготовку справи до касаційного розгляду і, враховуючи приписи п. 3 ч. 1 ст. 345 КАС України постановлено здійснювати такий в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 28.04.2021.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
17. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.
18. Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин та є процесуальним засобом перевірки правильності судових постанов, ухвал, що має забезпечувати їх законність і обґрунтованість, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними своїх повноважень на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, а також і на виконання завдань і досягнення мети адміністративного судочинства.
19. Стаття 361 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює вичерпний перелік підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами з тим, щоб відповідно до принципу юридичної визначеності забезпечити стабільність судових рішень.
20. Відповідно до частини другої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
21. З аналізу наведеної статті вбачається, що нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.
22. Тобто, за своєю юридичною природою нововиявлені обставини є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які покладено в основу судового рішення.
23. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 № 816/4947/14.
24. До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору.
25. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є:
- існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява;
- на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду;
- істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
26. Нововиявлені обставини відрізняються від нових обставин, обставин, що змінилися, та нових доказів за часовими ознаками, предметом доказування та істотністю впливу на судове рішення.
27. Нова обставина, що з`явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ. Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.
28. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 03.04.2018 у справі № 477/1012/14-а.
29. Заявник, посилаючись на п. 1 ч. 2 ст. 361 КАС України, зазначає про наявність істотних для справи обставин, які не були і не могли бути відомі заявнику на час розгляду справи, а саме, що представником позивача ОСОБА_2 було приховано факт смерті його довірителя ОСОБА_1 (свідоцтво про смерть Серія НОМЕР_1 від 26.05.2018), який помер ще ІНФОРМАЦІЯ_1, що призвело до безпідставного винесення рішення по суті.
30. Колегія суддів вважає, що вказані заявником обставини не є передбаченими ч. 2 ст. 261 КАС України обставинами, за наявності яких можливий перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, з огляду на наступне.
31. З аналізу ч. 1 ст. 319 КАС України вбачається, що судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно ст. 238 цього Кодексу, зокрема у разі смерті фізичної особи, яка була однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
32. Разом з цим, за змістом ч. 3 ст. 319 КАС України якщо судом першої інстанції ухвалено законне і обґрунтоване рішення, смерть фізичної особи - сторони у спорі, що не допускає правонаступництва, після ухвалення такого рішення не може бути підставою для застосування вимог частини першої цієї статті.
33. Таким чином, якщо апеляційний суд дійшов висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права, то закриття провадження у справі з підстав смерті фізичної особи - сторони у спорі, що не допускає правонаступництва, після ухвалення такого рішення, не допускається.
34. Такої ж позиції притримується Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.06.2018 у справі №800/281/18.
35. Тобто та обставина, на яку посилається заявник, не вплинула б на прийняття апеляційним судом іншого рішення.
36. Враховуючи те, що необхідною ознакою нововиявлених обставин є саме істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте), а також те, що смерть фізичної особи - сторони у спорі, що не допускає правонаступництва, після ухвалення такого рішення, не є підставою для закриття апеляційним судом провадження у справі, за умови додержання судом першої інстанції під час ухвалення судового рішення норм процесуального та матеріального права, то в даному випадку Сьомий апеляційний адміністративний суд дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення заяви відповідача про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
37. Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
38. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
39. Відповідно до ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
40. Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Правєдная проти Росії" (Pravednaya v. Russia, заява № 69529/01) та рішення у справі "Попов проти Молдови" № 2 (Popov v. Moldova № 2, заява № 19960/04), процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду.
41. У пункті 33 рішення у справі "Христов проти України" (заява № 24465/04) Європейський Суд з прав людини зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (див. рішення у справі "Брумареску проти Румунії" (Brumarescu v. Romania), заява N 28342/95, пункт 61, ECHR 1999-VII, у справі "Желтяков проти України", заява № 4994/04, пункт 42).
42. Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata (пункт 34), тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (див. рішення у справі "Рябих проти Росії" (Ryabykh v. Russia), заява №52854/39, пункт 52, ECHR 2003-IX, у справі "Желтяков проти України", заява №4994/04, пункт 43).
43. Колегія суддів вважає, що апеляційний суд дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення відповідача про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
44. У відповідності до частини першої статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
45. З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що оскаржуване судове рішення у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд ухвалив рішення, не допустивши порушень норм процесуального права, тому касаційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
Керуючись ст. 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -