ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 640/17351/19
адміністративне провадження № К/9901/23099/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж. М.,
суддів - Жука А. В., Мартинюк Н. М.,
за участю:
секретаря судового засідання - Любачевської М. С.,
позивача - ОСОБА_1,
представника позивача - Суслікової Н. М.,
представника відповідача - Улибіної В. О.,
представника третьої особи Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури - Козової Я. С.,
представника третьої особи ОСОБА_2 - Суткевича О. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, ОСОБА_2, про визнання протиправним та скасування рішення, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.04.2020 (суддя - Чудак О. М.) і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.08.2020 (колегія суддів у складі: Черпицької Л. Т., Пилипенко О. Є., Епель О. В.),
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва (далі - відповідач, КДКА м. Києва), де треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури (далі - ВКДКА), ОСОБА_2, про визнання протиправним та скасування рішення від 09.07.2019 № 151.
Короткий зміст рішень суддів попередніх інстанцій
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.04.2020, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.08.2020, в задоволенні клопотання представника ОСОБА_2. про повернення позовної заяви ОСОБА_1 до КДКА м. Києва, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2, ВКДКА, про визнання протиправним та скасування рішення відмовлено. Клопотання представників КДКА м. Києва та ВКДКА задоволено. Адміністративний позов ОСОБА_1 до КДКА м. Києва, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2, ВКДКА, про визнання протиправним та скасування рішення залишено без розгляду.
Судові рішення попередніх інстанцій мотивовано, зокрема тим, що звернення позивача зі скаргою до ВКДКА не є досудовим порядком вирішення спору, оскільки законодавець чітко визначив право на оскарження такого рішення або до суду, або до ВКДКА. Щодо наявності колізії між правовими нормами Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" і Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та позбавлення права позивача на судовий захист внаслідок наявності такої колізії, то суд першої інстанції зазначив, що тридцятиденний строк оскарження передбачений спеціальною нормою для даних правовідносин - Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". У свою чергу, норми КАС України в даному випадку є загальними. А за таких обставин, обґрунтування позивачем пропуску строку звернення до суду виключно незгодою із наведеним законодавчим регулюванням є безпідставним. Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що надані скаржником докази поважності причин пропуску строку звернення до суду не підтверджують неможливість реалізувати своє право на оскарження у встановлений КАС України строк.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просив скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду від 22.04.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.08.2020, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Крім того, скаржник просить винести окремі ухвали на адресу Офісу Генерального прокурора відносно судді Окружного адміністративного суду міста Києва Чудак О. М., суддів Шостого апеляційного адміністративного суду Черпіцької Л. Т., Пилипенко О. Є., Епель О.В. та судді Верховного Суду Калашнікової О. В. Також позивач просить направити дану справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги позивач зазначає, що нормою частини першої статті 42 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до ВКДКА або до суду, а отже, на думку скаржника, звернення позивача до ВКДКА із скаргою на рішення місцевої КДКА є досудовим порядком вирішення спору, і ані Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", ані КАС України не передбачено ніякої спеціальної процедури оскарження рішення місцевої КДКА у дисциплінарній справі.
Скаржник зазначає, що суд першої інстанції, приймаючи 22.04.2020 ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, та суд апеляційної інстанції, залишаючи зазначену ухвалу без змін, порушили вимоги статей 3, 78, 122, частини другої статті 240, статей 242, 258, частини другої статті 262 КАС України, частини першої статті 42 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", не надавши позивачу можливості повідомити причини поважності пропущеного строку, оскільки клопотання про поновлення строку звернення до суду він не надавав, вважав, що строк звернення до суду не є пропущеним, чим створили позивачу перешкоди у доступі до правосуддя. Також скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції у своїй постанові не надав оцінки та не навів жодного аргументу позивача щодо незаконності ухвали суду першої інстанції.
Позиція інших учасників справи
КДКА м. Києва та ВКДКА у відзивах на касаційну скаргу позивача просять залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін. Також просять відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про передачу справи № 640/17351/19 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Представник третьої особи ОСОБА_2 - адвокат Пахолок Т. П. у відзиві на касаційну скаргу позивача просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Рух касаційної скарги
Ухвалою Верховного Суду від 29.09.2020 відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.04.2020 і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.08.2020.
Ухвалою Верховного Суду від 20.01.2021 зазначену адміністративну справу призначено до касаційного розгляду у судовому засіданні на 16.02.2021 о 14 год 00 хв.
10.02.2021 до суду надійшла заява представника позивача - Алієва В. В. про надання йому можливості участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Верховного Суду від 11.02.2021 заяву представника позивача - Алієва В. В. про розгляд в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів справи № 640/17351/19 задоволено. Забезпечено участь представника позивача - Алієва В. В. у судовому засіданні по справі № 640/17351/19, призначеному на 16.02.2021 о 14 год 00 хв в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
16.02.2021 до суду надійшло клопотання від представника позивача про відкладення розгляду справи.
16.02.2021 у судовому засіданні задоволено клопотання представника позивача про відкладення справи та оголошено по справі перерву до 14 год 00 хв 16.03.2021.
16.03.2021 у судовому засіданні оголошено перерву до 14 год 00 хв 20.04.2021. Задоволено клопотання представників відповідача та третіх осіб про оголошення перерви для ознайомлення з матеріалами справи.
Обставини справи
КДКА м. Києва 09.07.2019 прийнято рішення № 151 про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності із накладенням стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, копію якого направлено позивачу листом від 12.07.2019 № 02/954-6550-19, що підтверджується копією поштового чеку.
16.07.2019 позивач подав до ВКДКА скаргу на рішення КДКА м. Києва від 09.07.2019 з відповідними доповненнями до неї, в якій просив скасувати вказане рішення відповідача.
04.09.2019 за наслідками розгляду скарги позивача на рішення КДКА м. Києва від 09.07.2019 № 151, ВКДКА прийнято рішення № IX-001/2019, яким скаргу позивача залишено без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
11.09.2019 позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення КДКА м. Києва від 09.07.2019 № 151.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Релевантні джерела права й акти їхнього застосування (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Статтею 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
За змістом статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.
Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію.
Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
Частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частин третьої, п`ятої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Статтею 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Частиною першою статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно із пунктами 3, 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Відповідно до пункту 8 частини першої статті КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо є підстави, визначені частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Частиною третьою статті 32 Закону України від 05.07.2012 № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про припинення права на заняття адвокатською діяльністю може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження такого рішення не зупиняє його дії.
Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить із такого.
Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина перша статті 341 КАС України).
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
На стадії касаційного провадження спірним у цій справі є виключно питання дотримання позивачем строку звернення до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування рішення КДКА м. Києва від 09.07.2019 № 151.
Так, процесуальна природа та призначення строків звернення до суду зумовлюють при вирішенні питання їх застосування до спірних правовідносин необхідність звертати увагу не лише на визначені в нормативних приписах відповідних статей загальні темпоральні характеристики умов реалізації права на судовий захист - строк звернення та момент обчислення його початку, але й природу спірних правовідносин щодо захисту прав, свобод та інтересів, у яких особа звертається до суду.
Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.
У справі, що розглядається, судами попередніх інстанцій встановлено, що в позовній заяві позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення КДКА м. Києва від 09.07.2019 № 151, яким адвоката ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності із застосуванням до нього дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України.
З адміністративним позовом ОСОБА_1 звернувся до суду 09.09.2019.
Звертаючись до суду з вказаним позовом позивач не просив поновити строк звернення до суду, вважаючи, що позов подається в межах процесуального строку. Крім того, позивач зазначив, що 16.07.2019 ним з метою досудового порядку вирішення спору до ВКДКА було подано скаргу на рішення КДКА м. Києва від 09.07.2019 № 151, у задоволенні якої рішенням ВКДКА від 04.09.2019 відмовлено.
Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалою від 23.09.2019 позовну заяву ОСОБА_1 залишив без руху та надав строк десять днів з моменту отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків шляхом подання до суду, зокрема доказів оскарження рішення КДКА м. Києва від 09.07.2019 № 151 або заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав для поновлення такого строку.
На виконання ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.09.2019 про залишення позовної заяви без руху позивачем до суду було надано пояснення щодо строку звернення до суду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києві від 10.10.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до КДКА м. Києва про визнання протиправним та скасування рішення.
При цьому, судом першої інстанції в ухвалі про відкриття провадження по справі питання про поновлення строку звернення до адміністративного суду не вирішувалося.
22.04.2020 ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва цей позов залишено без розгляду на підставі пункту 8 частини першої статті 240 КАС України.
Суд першої інстанції указував, що відповідно до вимог частин третьої та четвертої статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Враховуючи вищезазначене суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем пропущений строк звернення до суду для оскарження рішення від 09.07.2019 № 151, а відтак адміністративний позов підлягає залишенню без розгляду. Крім того, суд наголосив, що звернення позивача зі скаргою до ВКДКА не є досудовим порядком вирішення спору, оскільки законодавець чітко визначив право на оскарження такого рішення або до суду, або до ВКДКА.
Переглядаючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції, посилаючись на приписи частин третьої та четвертої статті 123 КАС України, указав про обґрунтованість висновків про пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду. При цьому, суд зазначив, що звернення позивача до КДКА стосовно оскарження спірного рішення не змінює порядку обчислення строку звернення до суду.
Частинами першою-четвертою статті 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Зазначеним вимогам процесуального закону рішення судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають з огляду на таке.
З аналізу положень статей 123, 171 КАС України випливає, що питання дотримання позивачем строку звернення з позовом з`ясовується судом на стадії відкриття провадження, а його пропуск є підставою для повернення позовної заяви, якщо суд дійде висновку, що причини, з яких його пропущено, не відповідають критеріям поважності.
Суд може повернутися до вирішення питання про дотримання позивачем строку звернення до суду й після відкриття провадження, і, установивши, що об`єктивних перешкод для своєчасного звернення до суду не існувало, постановити ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.
Закріплений у частинах першій-третій статті 123 КАС України порядок дає підстави для висновку, що в обох випадках (як і до, так і після відкриття провадження) застосуванню процесуальних наслідків пропуску строку звернення до суду має передувати оцінка судом зазначених у заяві позивача причин пропуску такого пропуску.
До відкриття провадження у справі реалізація відповідних процесуальних гарантій відбувається шляхом залишення позовної заяви, поданої за межами строків звернення до суду, без руху з пропозицією подати заяву про його поновлення або вказати інші, ніж ті, що зазначені в позовній заяві, підстави для поновлення строку.
Подібним чином законодавець урегулював і механізм залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду, факт якого встановлено після відкриття провадження у справі, закріпивши у частині третій статті 123 КАС України, що позов залишається без розгляду, якщо позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними.
Проте, як встановлено Верховним Судом, суд першої інстанції при відкритті провадження у справі не вирішив питання про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку та не визнавав підстави такого пропуску поважними чи ні.
Крім того, системний аналіз положень статті 123 КАС України дає підстави для висновку, що передумовою настання відповідних наслідків для позивача у спірних правовідносинах є надання можливості останньому скористатися правом подати заяву, в якій вказати інші причини поважності пропущеного строку, ніж ті, які були зазначені в первинній заяві про поновлення строку та визнані судом неповажними.
Верховний Суд у справі № 640/5645/19 (постанова від 23.09.2020) щодо застосування положень частин третьої та четвертої статті 123 КАС України дійшов висновку, що правила процесуального закону щодо надання можливості позивачу подати заяву про поновлення пропущеного строку або вказати інші причини поважності пропущеного строку, слід застосовувати як на стадії відкриття провадження у справі, так і на стадії розгляду справи після відкриття провадження у справі.
Постановляючи оспорювану ухвалу суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач пропустив строк звернення до суду, зазначивши, що він не надав належних та допустимих доказів наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду, та адміністративний позов залишив без розгляду.
Однак, матеріали справи не містять процесуальних рішень щодо надання можливості позивачу скористатися правом подати заяву, в якій вказати інші причини поважності пропуску строку звернення до суду.
Враховуючи наведене, суд першої інстанції, застосовуючи частини третю та четвертю статті 123 КАС України неправомірно залишив позовну заяву без розгляду, так як в силу частини першої зазначеної статті суд не залишив позовну заяву без руху із зазначенням недоліків, які необхідно усунути, чим не надав позивачеві можливості повторно повідомити про причини поважності пропуску строку на звернення до суду.
На неможливість залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду без надання позивачеві можливості заявити клопотання про поновлення такого строку Верховний Суд указував у постановах від 08.08.2019 у справі № 480/106/19, від 11.02.2020 у справі № 640/9242/19, від 10.06.2020 у справі № 620/1715/19, від 23.09.2020 у справі № 640/5645/19, від 03.12.2020 у справі № 817/660/18, від 17.03.2021 у справі № 160/3092/20, від 18.03.2021 у справі № 640/23204/19 і Суд не знаходить підстав застосовувати інший підхід до тлумачення вимог статті 123 КАС України.
Суд апеляційної інстанції на вказані особливості залишення без розгляду позовних заяв з підстав пропуску строку звернення до суду уваги не звернув і процесуальних порушень суду першої інстанції не виправив.
Верховний Суд додатково зазначає, що суд касаційної інстанції не оцінює причини пропущення строку звернення до суду, проте дійшов висновку, що суд першої інстанції не повною мірою вирішив питання щодо поважності їх пропуску.
З урахуванням викладеного Верховний Суд дійшов висновку, що судами попередніх інстанцій порушено норми процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у даній адміністративній справі.
Стосовно вимоги позивача про постановлення окремої ухвали, колегія суддів звертає увагу на наступне.
Відповідно до частин восьмої, дев`ятої статті 249 КАС України суд вищої інстанції може постановити окрему ухвалу в разі допущення судом нижчої інстанції неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, незалежно від того, чи є такі порушення підставою для скасування або зміни судового рішення. Такі самі повноваження має Велика Палата Верховного Суду щодо питань передачі справ на розгляд Великої Палати.
Окрема ухвала стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, надсилається прокурору або органу досудового розслідування, які повинні надати суду відповідь про вжиті ними заходи у визначений в окремій ухвалі строк. За відповідним клопотанням прокурора або органу досудового розслідування вказаний строк може бути продовжено.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що окрема ухвала суду є одним із інструментів механізму стримувань і противаг, превенції вчинення порушень закону, які адміністративний суд не може самостійно усунути шляхом вжиття належних заходів.
Стаття 349 КАС України визначає повноваження суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги, а статтею 353 КАС України передбачено підстави для скасування судових рішень з направленням справи для продовження розгляду або на новий розгляд.
Оскільки суд касаційної інстанції, за наслідками розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 дійшов висновку щодо скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду, тобто вжив процесуальних заходів, передбачених статтею 349 КАС України, тому клопотання позивача про постановлення окремої ухвали задоволенню не підлягає.