ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 460/742/19
адміністративне провадження № К/9901/34697/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Олендера І.Я.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2019 року (судді: Кухтей Р.В. (головуючий), Нос С.П., Шевчук С.М.) у справі №460/742/19 (857/9489/19) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Західноукраїнська м`ясопереробна компанія" до Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Західноукраїнська м`ясопереробна компанія" (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Рівненській області (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0004621401 від 22.03.2019 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 419784,96 грн, в тому числі за податковими зобов`язаннями в сумі 335827,97 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 83956,99 грн.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення в частині контролюючим органом прийнято безпідставно, оскільки висновки акту перевірки про допущені Товариством порушення вимог податкового законодавства є не обґрунтованими, базуються на припущеннях, натомість Товариство має в наявності всі первинні документи, які підтверджують здійснення господарських операцій з контрагентом ФОП ОСОБА_1 та свідчать про відсутність порушень податкового законодавства з боку позивача.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 10 липня 2019 року (суддя Дудар О.М. ) у задоволенні позовних вимог Товариства відмовлено.
4. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог Товариства суд дійшов висновку, що операції між позивачем та контрагентом ФОП ОСОБА_1 не підтверджені належними первинними документами, а надані позивачем документи в своїй сукупності не відображають суть господарських операцій, з огляду на умови договору, що їх регламентує, та не підтверджують фактичного отримання позивачем від ФОП ОСОБА_1 посередницьких послуг.
5. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2019 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нову постанову про задоволення позову Товариства, оскаржуване в частині податкове повідомлення - рішення визнано протиправним та скасовано.
6. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивач мав право на формування витрат по спірним господарським операціям з огляду на їх фактичне здійснення, що підтверджено первинними документами, натомість висновки контролюючого органу ґрунтуються виключно на припущеннях та не підтверджені належними доказами.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, контролюючий орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2019 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
8. Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження, відповідно до ст. 345 Кодексу адміністративного судочинства України.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
9. Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток та застосування штрафних (фінансових) санкцій, згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, з приводу правомірності якого виник спір у цій справі, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки №439/17-00-14-01/40841356 від 01.03.2019, оформленого за результатами проведеної документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Західноукраїнська м`ясопереробна компанія" податкового, валютного законодавства за період з 19.09.2016 по 30.09.2018, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період 19.09.2016 по 30.09.2018, під час якої було виявлено порушення позивачем вимог пп.14.1.231 п.14.1 ст.14, п.44.1, п.44.2, ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток.
Висновки фахівців контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства вмотивовано, зокрема, тим, що господарські операції з контрагентом ФОП ОСОБА_1 не спричинили настання реальних правових наслідків, з огляду на ненадання позивачем належного документального підтвердження фактичного отримання послуг від контрагента в межах договору про надання посередницьких послуг, оскільки не надано первинних документів, якими зафіксовано факт замовлення позивачем посередницьких послуг (завдань щодо кількості та якості ВРХ), документів з яких вбачається зміст та обсяг наданих ФОП ОСОБА_1 посередницьких послуг, розрахунку їх вартості залежно від кількості. Надані документи не розкривають змісту наданих послуг, відсутні дані які саме послуги, в якій кількості та вартості були фактично надані позивачу.
На підставі акту перевірки та вказаних висновків контролюючим органом прийнято оскаржуване в частині податкове повідомлення-рішення.
Судами встановлено, що господарські правовідносини між позивачем та контрагентом ФОП ОСОБА_1 відбувались у межах договору про надання посередницьких послуг №01/04 від 01.04.2017.
Відповідно до п.1.2 замовник (позивач) дає завдання, а посередник (контрагент) зобов`язується надавати замовникові за рахунок останнього такі посередницькі послуги: пошук потенційних постачальників ВРХ. Згідно з п.2.1, п.2.2 договору ціна складається із суми всіх платежів, отриманих посередником від замовника в якості винагороди за надані посередницькі послуги протягом усього строку дії договору. Розмір винагороди за виконання обов`язків становить 7 (сім) % від загальної вартості поставки ВРХ. Замовник сплачує винагороду за умови, що Посередником будуть виконані всі умови договору.
Відповідно до розділу 3 договору замовник надає посереднику завдання, яке містить кількість, якість ВРХ, яку замовник має на меті отримати від потенційного постачальника та строк виконання такого завдання. Посередник в строк 14 робочих днів з моменту отримання завдання, надає замовнику перелік потенційних постачальників із зазначенням умов здійснення поставки від таких постачальників. Завдання вважається виконаним, якщо умови, зазначені в п.3.1 договору, відповідають умовам здійснення поставки замовника від потенційних постачальників. В такому випадку сторони підписують акт наданих посередницьких послуг.
В підтвердження реальності отримання вказаних послуг позивачем було надано копії документів: договір про надання посередницьких послуг від 01.04.2017 №01/04; загальна оборотно-сальдова відомість за період з 19.09.2016 по 30.09.2018; платіжні доручення; акти наданих послуг.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
10. У доводах касаційної скарги відповідач цитує норми матеріального права, вказує на порушення, які допущено позивачем, та висновки, що зазначені в акті перевірки, зазначає про безпідставне не врахування судом апеляційної інстанції доводів контролюючого органу щодо неправомірного формування витрат за операціями без належного документального підтвердження фактичного проведення таких господарських операцій, що було встановлено під час проведення перевірки та підтверджено рішенням суду першої інстанції.
Зазначає про не надання Товариством документів, які б підтверджували факт отримання послуг від контрагента та безпосередній зв`язок таких послуг з постачанням ВРХ (заготівлю) на користь позивача іншими господарюючими суб`єктами, надані документи не розкривають зміст та обсяг наданих ФОП ОСОБА_1 посередницьких послуг, розрахунку їх вартості залежно від кількості та якості ВРХ, не надано завдань, що містить кількість, якість ВРХ, яку замовник має на меті отримати від потенційного постачальника та строк виконання такого завдання, а тому Товариством безпідставно сформовано дані податкового обліку за такими операціями. Не надано позивачем і будь - яких доказів, які б свідчили про необхідність та доцільність придбання таких робіт, послуг, як не надано і доказів того, що отримані роботи (послуги) мали економічний ефект для позивача.
11. Товариство надало відзив на касаційну скаргу, в якому вказує на правильність висновку суду апеляційної інстанції про фактичне здійснення господарських операцій з контрагентом та підтвердження таких первинними документами та просить залишити касаційну скаргу контролюючого органу без задоволення, а постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2019 року просить залишити без змін.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
12. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):
12.1. Пункт 44.1 статті 44.
Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
12.2. Підпункт 134.1.1 пункту 134.1 статті 134.
Об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
13. Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні":
13.1. Стаття 1.
13.1.1. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.
13.1.2. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
13.2. Частина 1 статті 9.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
13.3. Частина 2 статті 9.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
14. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318.
14.1. Пункт 5.
Витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов`язань.
14.2. Пункт 6.
Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.
14.3. Пункт 7.
Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.
14.4. Пункт 9.
Не визнаються витратами й не включаються до звіту про фінансові результати : платежі за договорами комісії, агентськими угодами та іншими аналогічними договорами на користь комітента, принципала тощо; попередня (авансова) оплата запасів, робіт, послуг; погашення одержаних позик; інші зменшення активів або збільшення зобов`язань, що не відповідають ознакам, наведеним у пункті 6 цього Положення (стандарту); витрати, які відображаються зменшенням власного капіталу відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; балансова вартість валюти.
14.5. Пункт 11.
Собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг), яка входить до складу витрат, складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат. В свою чергу, до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.
14.6. Пункт 15.
До складу загальновиробничих витрат, зокрема, включаються: витрати на вдосконалення технології й організації виробництва (оплата праці та відрахування на соціальні заходи працівників, зайнятих удосконаленням технології й організації виробництва, поліпшенням якості продукції, підвищенням її надійності, довговічності, інших екс