1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 826/2841/17

адміністративне провадження № К/9901/11953/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стеценка С.Г.,

суддів: Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.,

розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу №826/2841/17

за позовом ОСОБА_1

до Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Комунального підприємства "Київблагоустрій", Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна Бізнес Груп"

про визнання протиправним дій, визнання протиправним доручення

за касаційними скаргами Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.03.2019 (колегія у складі: головуючого судді Ключковича В.Ю., суддів Губської О.А., Беспалова О.О.,),-

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У лютому 2017 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища (далі - відповідач-1), Комунального підприємства "Київблагоустрій" (далі - відповідач-2), Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна Бізнес Груп" (далі -відповідач-3), в якій просила:

- визнати протиправним та скасувати доручення відповідача-1 № 622/12-16 від 06.12.2016 в частині, що стосується позивача;

- визнати протиправним дії відповідача-1, відповідача-2, відповідача-3, які виразились у демонтажі будівлі позивача, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

2. Позов обґрунтовано тим, що демонтаж споруди відбувся з порушенням вимог чинного законодавства у зв`язку з тим, що на адресу позивача не надходило припису про необхідність усунення відповідних порушень.

3. В судовому засіданні суду першої інстанції 16.05.2017 позивачем заявлено клопотання про відмову від позову в частині позовних вимог до товариства з обмеженою відповідальністю "Україна Бізнес Груп" та закрити провадження в цій частині. Окружний адміністративний суд міста Києва протокольною ухвалою задовольнив заяву представника позивача.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

4. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.12.2018 позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано доручення від 06.12.2016 № 622/12-16 Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (код ЄДРПОУ 26199708, адреса: 03680, м. Київ, вул. Дегтярівська, 31, корпус 2), в частині споруди, яка належить на праві власності ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . В іншій частині позовних вимог відмовлено.

5. Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було порушено процедуру винесення оскаржуваного доручення від 06.12.2016, з огляду на відсутність належним чином повідомлення позивача, як власника спірної споруди, про майбутній її демонтаж із зазначенням його законодавчо мотивованих підстав.

В той же час, відмовляючи в задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій відповідачів, які виразились у демонтажі будівлі позивача, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Гродненська, буд. 1/35, суд першої інстанції дійшов висновку, що зі змісту актів демонтажу №К-124/У від 12.12.2016 та №К-123-2/У від 09.12.2016 вбачається, що саме товариством з обмеженою відповідальністю "Україна Бізнес Груп", а не Комунальним підприємством "Київблагоустрій", проведено демонтаж майна, розміщеного за адресою: м. Київ, вул. Гродненська, буд. 1/35, а тому Комунальним підприємством "Київблагоустрій" у межах спірних правовідносин прав та охоронюваних законом інтересів позивача не порушено, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині визнання протиправними дій Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з демонтажу майна, який належить на праві власності позивачу та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 задоволенню не підлягають.

6. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.03.2019 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.12.2018 в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправними дій Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), комунального підприємства "Київблагоустрій", які виразились у демонтажі будівлі позивача, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Гродненська, буд. 1/35 скасовано та ухвалено в цій частині нову постанову, якою позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправними дії Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) та комунального підприємства "Київблагоустрій" щодо порушення Порядку демонтажу (переміщення) самовільно розміщених (встановлених) малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, об`єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, встановленого Правилами благоустрою міста Києва затверджено рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 №1051/1051 при демонтажу будівлі ОСОБА_1, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

У задоволенні іншої частини такої позовної вимоги відмовлено.

7. Частково скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції про протиправність доручення Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 06.12.2016 № 622/12-16 в частині споруди, яка належить на праві власності ОСОБА_1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Однак, апеляційний суд вважав також, що задоволенню підлягає вимога позивача про визнання протиправними дій Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) та комунального підприємства "Київблагоустрій" щодо порушення Порядку демонтажу (переміщення) самовільно розміщених (встановлених) малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, об`єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, встановленого Правилами благоустрою міста Києва затверджено рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 №1051/1051 при демонтажу будівлі ОСОБА_1, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, з огляду на наступне.

Комунальне підприємство "Київблагоустрій" не повідомило позивача про наступний примусовий демонтаж, а також, як вбачається з матеріалів справи, посадова особа КП "Киїблагоустрій" Кукла Ф.О. (підпис посадової особи наявний в актах демонтажу, копії яких містяться в матеріалах справи) керуючись неправомірним дорученням Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 06.12.2016 №064-11847, здійснили демонтажні роботи споруди позивача з порушенням порядку проведення самого демонтажу. В акті проведення демонтажу відсутні відомості про представника поліції, присутність якого у відповідності до п. 13.3.4 Правил є обов`язковою та яким вказаний акт також повинен був бути підписаний.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

8. У квітні 2019 року Департамент міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та КП "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернулися до Верховного Суду з касаційними скаргами на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.03.2019, в якій просять скасувати рішення суду апеляційної інстанції та Департамент міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) просить залишити в силі рішення суду першої інстанції, а КП "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) просить прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

9. В обґрунтування вимог своєї касаційної скарги, Департамент міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зазначив про те, що позивачем не було оскаржено припис відповідача-2 від 29.11.2016 № 1618760, який послугував підставою для проведення демонтажу, згідно наданого відповідачем-1 доручення. У зв`язку з невиконанням позивачем вимог припису від 29.11.2016 № 1618760 спірний об`єкт був внесений до доручення відповідача-1 на демонтаж, який був проведений, згідно актів від 09.12.2016 № 16/9-12-1 К -123-2/У від 12.12.2016 № 16/12-12-01 К-124/У. Судами не враховано, що в матеріалах справи відсутні документи, які підтверджують законність будівництва спірного приміщення відповідно до вимог Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", відсутні документи правомірності будівництва відповідно до вказаного закону та у рішенні Дніпровського районного суду міста Києва від 05.03.2014 №755/3573/14-ц, на який посилається позивач. Також відсутні докази, які підтверджують наявність у позивача правовстановлюючих документів на земельну ділянку, як розташована за адресою: м. Київ, вул. Гродненська, буд. 1/35. Також відповідач-1 наголошує на тому, що спірне приміщення позивача відноситься до малих архітектурних форм.

10. КП "Київблагоустрій", обгрунтовуючи свою касаційну скаргу, наголошував на тому, що у зв`язку з невиконанням позивачем вимог припису відповідача-1 було прийнято рішення (доручення) про демонтаж № 265/05-17 від 29.05.2017, зокрема, щодо виявленої споруди, в порядку визначеному п. 13.3.2, 13.3.3 Правил благоустрою м. Києва. На виконання вказаного рішення були вжиті заходи із демонтажу та в матеріалах справи не містять доказів наявності будь-яких прав на розміщений та в подальшому демонтований по АДРЕСА_1 . елементу благоустрою (тимчасову споруду), оскільки виявлена тимчасова споруда була розміщена без дозвільної документації визначеної рішенням Київської міської ради від 04.09.2014 №62/62 (наявність укладеного договору пайової участі із Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) та оформлення паспорту прив`язки тимчасової споруди).

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

11. 26.04.2019 у автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстровані вказані касаційні скарги.

12. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів: Головуючий суддя (суддя-доповідач) Анцупова Т.О., судді: Стародуб О.П., Кравчук В.М.

13. Ухвалами Верховного Суду від 15.05.2019 відкрито касаційне провадження за касаційними скаргами Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.03.2019.

14. У зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Анцупової Т.О., на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 25.06.2019 №830/0/78-19, протоколами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.06.2019, визначено колегію суддів для розгляду цієї справи у складі головуючого судді Стеценка С.Г., суддів: Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.

15. Ухвалою Верховного Суду від 26.04.2021 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження з 27.04.2021.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

16. Як встановлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_1 є власником споруди, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Земельна ділянка під вказаною спорудою знаходиться на стадії розробки оформлення прав, підтверджується черговим кадастровим планом із реєстром земельних ділянок від 01.02.2016.

17. Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) винесено доручення №004-11847 від 06.12.2016, згідно з яким доручено вжити заходи шляхом демонтажу самовільно встановлених елементів благоустрою, зокрема, тимчасової споруди, розташованої за адресою АДРЕСА_1, належної фізичній особі ОСОБА_1 (припис від 30.11.2016 №1618760).

18. Згідно з наявними у матеріалах справи копіями актів демонтажу №К-124/У від 12.12.2016 та №К-123-2/У від 09.12.2016 товариством з обмеженою відповідальністю "Україна Бізнес Груп" на підставі припису від 30.11.2016 №1618760 та доручення Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 06.12.2016 проведено демонтаж майна, розміщеного за адресою: АДРЕСА_1 .

19. Позивач, не погоджуючись з прийнятим дорученням від 06.12.2016, вважаючи його таким, що прийняте із порушенням норм чинного законодавства, та вважаючи протиправними дії відповідачів щодо демонтажу споруди, яка належить їй на праві власності, звернулася до суду з даним позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

20. Перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.

21. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

22. Статтею 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено перелік власних (самоврядних) та делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв`язку, зокрема, до таких належить організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.

23. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 22 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ" у зв`язку зі здійсненням містом Києвом функцій столиці України Київська міська рада та Київська міська державна адміністрація, кожна в межах своєї компетенції, встановленої законами України, мають право встановлювати порядок утримання та експлуатації об`єктів, розташованих у місті, та прилеглої до них території, правила благоустрою, торговельного, побутового, транспортного, житлово-комунального та іншого соціально-культурного обслуговування, визначати особливості землекористування та використання інших природних ресурсів.

24. Згідно з положеннями статті 1 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" благоустрій населених пунктів - комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.

25. Відповідно до частин першої-третьої статті 34 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" правила благоустрою території населеного пункту - нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту. Правила розробляються на підставі Типових правил благоустрою території населеного пункту для всіх сіл, селищ, міст і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування. Типові правила розробляються та затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства. У разі якщо відповідною сільською, селищною, міською радою не прийнято рішення про затвердження Правил, застосовуються Типові правила. Орган місцевого самоврядування забезпечує вільний доступ населення до затверджених Правил.

26. Правила включають: порядок здійснення благоустрою та утримання територій об`єктів благоустрою; вимоги до впорядкування територій підприємств, установ, організацій; вимоги до утримання зелених насаджень на об`єктах благоустрою - територіях загального користування; вимоги до утримання будівель і споруд інженерного захисту території; вимоги до санітарного очищення території; розміри меж прилеглої до підприємств, установ та організацій території у числовому значенні; порядок розміщення малих архітектурних форм; порядок здійснення самоврядного контролю у сфері благоустрою населених пунктів; інші вимоги, передбачені цим та іншими законами.

27. Правила не можуть передбачати обов`язок фізичних і юридичних осіб щодо отримання будь-яких дозволів, погоджень або інших документів дозвільного характеру, а також повноважень органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, підприємств, установ, організацій, утворених такими органами, видавати зазначені документи.

28. Рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 № 1051/1051 затверджено Правила благоустрою м. Києва.

29. Згідно з положеннями розділу 1 Правил благоустрою м. Києва тимчасова споруда - це споруда функціонального (в тому числі для здійснення підприємницької діяльності), декоративно-технологічного призначення, в тому числі мала архітектурна форма, яка виготовляється з полегшених збірних конструкцій та встановлюється без улаштування заглибленого фундаменту тощо.

30. Підпунктом 13.2.3 Правил благоустрою м. Києва визначено, що самовільно встановлені (розміщені) малі архітектурні форми та тимчасові споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, паспорти прив`язки яких анульовані або строк дії яких закінчився, підлягають демонтажу власником об`єкта (особою, яка здійснила встановлення (розміщення) об`єкта) за власні кошти у строки, визначені в приписі Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). У разі якщо власник малої архітектурної форми або тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності (особа, яка здійснила встановлення (розміщення) об`єкта) не провів демонтажу відповідно до абзацу першого цього пункту, демонтаж об`єкта здійснюється в порядку, встановленому пунктом 13.3 цих Правил.

31. Відповідно до підпункту 20.2.11 Правил благоустрою м. Києва у разі виявлення уповноваженими особами Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), структурних підрозділів з питань контролю за благоустроєм районних в місті Києві державних адміністрацій, КП "Київблагоустрій" самовільно розміщених (встановлених) малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, в т. ч. тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, паспорти прив`язки яких анульовані або строк дії яких закінчився, самовільно розміщених (встановлених) об`єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі (на розміщення яких відсутні оформлені в установленому порядку документи), елементів об`єктів благоустрою, їх власникам (користувачам або особам, які здійснили розміщення (встановлення)), вноситься припис з вимогою усунення порушень шляхом проведення демонтажу малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, демонтажу (переміщення) об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, елементу об`єкта благоустрою, із зазначенням строку демонтажу (переміщення) відповідно до підпункту 13.3.1 пункту 13.3 розділу XIII цих Правил благоустрою міста Києва.

32. Пунктом 13.3 Правил благоустрою м. Києва визначено порядок демонтажу, зокрема, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності.

33. Відповідно до підпункту 13.3.1 пункту 13.3 Правил благоустрою м. Києва у разі виявлення, зокрема, самовільно розміщених (встановлених) малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, в т. ч. тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, паспорти прив`язки яких анульовані або строк дії яких закінчився, уповноважені особи Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), структурних підрозділів з питань контролю за благоустроєм районних в місті Києві державних адміністрацій, комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київблагоустрій" (далі - КП "Київблагоустрій") вносять припис його власнику (користувачу або особі, яка здійснила розміщення (встановлення)) з вимогою усунення порушень шляхом проведення демонтажу малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, демонтажу (переміщення) засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі із зазначенням строку демонтажу (переміщення) відповідно до абзаців другого і третього цього підпункту. Малі архітектурні форми, тимчасові споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності мають бути демонтовані протягом трьох днів з моменту отримання припису, крім тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, відсутніх в матеріалах єдиної цифрової топографічної основи території міста Києва, демонтаж яких має бути здійснений протягом одного дня з моменту отримання припису. Протягом зазначеного у приписі строку власник (користувач або особа, яка здійснила розміщення (встановлення)) зобов`язаний за власний рахунок здійснити демонтаж самовільно розміщеної (встановленої) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, демонтаж (переміщення) засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі та провести відновлення порушеного благоустрою на місці їх розміщення (встановлення).

34. Пунктом 13.3.2 Правил благоустрою міста Києва встановлено, що у разі якщо власники (користувачі або особи, які здійснили розміщення (встановлення)) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі не здійснили демонтаж в строки, зазначені в приписі, Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), районні в місті Києві державні адміністрації вживають заходів щодо демонтажу самовільно розміщеної (встановленої) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, а Департамент промисловості та розвитку підприємництва - щодо демонтажу об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі на підставі рішень, зазначених у підпункті 13.3.3 пункту 13.3 цих Правил, за кошти міського бюджету або з інших джерел, не заборонених законодавством, з наступним відшкодуванням усіх витрат згідно з абзацом 3 цього підпункту.

35. Відповідно до пункту 13.3.3 Правил благоустрою міста Києва рішення про демонтаж самовільно розміщеної (встановленої) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі приймається Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), районними в місті Києві державними адміністраціями, Департаментом промисловості та розвитку підприємництва (щодо об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі).

Для проведення демонтажу малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі створюється комісія у складі представників Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та/або структурного підрозділу з питань контролю за благоустроєм районної в місті Києві державної адміністрації, Департаменту промисловості та розвитку підприємництва (у разі демонтажу об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі), підприємства, яке здійснює демонтаж, перевезення, зберігання малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, представника міліції, власника (користувача або особи, яка здійснила розміщення (встановлення)) (у разі його присутності).

36. За результатами проведеної роботи комісії складають акти демонтажу (переміщення).Після проведення демонтажу (переміщення) здійснюється фотофіксація місця, звільненого від самовільно розміщеного (встановленого) об`єкта (засобу).

37. Згідно з підпунктом 20.2.1 Правил благоустрою м.Києва якщо під час перевірки виявлені причини та умови, які можуть спричинити порушення благоустрою, посадова особа контролюючого органу зобов`язана скласти та видати офіційний документ - припис, який є обов`язковим для виконання в термін до трьох діб особами, які є відповідальними за утримання об`єктів благоустрою. У разі виявлення тимчасової споруди (малої архітектурної форми), встановлений (або невстановлений) власник (користувач) якої створив причини та умови, які можуть спричинити порушення благоустрою, посадова особа контролюючого органу зобов`язана скласти та видати офіційний документ - припис з дотриманням вимог цього Положення.

38. Системний аналіз наведених правових норм дає змогу дійти висновку, що винесення припису є результатом проведеної перевірки, в якому власнику пропонується надати в певний строк проектно-дозвільну документацію на розміщення тимчасової споруди або усунути порушення шляхом демонтажу тимчасової споруди власними силами, в разі відсутності відповідних дозвільних документів.

39. Аналогійний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 28.02.2019 у справі № №826/11229/17, від 24.09.2019 у справі №826/22540/15, від 19.12.2019 у справі №826/15164/17, від 29.01.2020 у справі №826/7888/17, від 05.08.2020 у справі №826/10330/17.

40. Водночас колегія суддів зауважує, що здійснювати відповідний демонтаж можливо виключно щодо об`єктів, які належать до тимчасових споруд у розумінні Правил благоустрою.

41. За визначенням частини другої статті 28 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту. Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення.

42. Відповідно до статті 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

43. Згідно з частиною першою статті 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" у державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

44. Також відповідно до приписів статті 181 Цивільного кодексу України, статті 1 Закону України "Про іпотеку" та статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлюється комплекс кваліфікуючих ознак для нерухомого майна.

45. Таким чином, на відміну від нерухомого майна, переміщення якого неможливе без їх знецінення та зміни призначення, тимчасові споруди мають відмінності, зокрема, виготовляються з полегшених збірних конструкцій та встановлюється без улаштування заглибленого фундаменту тощо.

46. Водночас, згідно з наявною у матеріалах справи копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень, інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, технічного паспорту власником будівлі загальною площею 112,9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 . Право власності позивача на нерухоме майно площею 112,9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 визначено і рішенням Днірповського районного суду міста Києва від 05.03.2014 у справі №755/3573/14-ц, даних щодо оскарження якого немає, а тому рішення є таким, що набрало законної сили.

47. Про те, що будівля, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 не є тимчасовою спорудою позивач наголошував і в додаткових поясненнях до позову, і в апеляційній скарзі, на підтвердження чого надавав суду витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, індексний номер витягу 49338200, інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, копію Технічного паспорту на будинок за адресою: АДРЕСА_1, копію чергового кадастрового плану із реєстром земельних ділянок від 01.02.2016, копію листа КП "Київблагоустрій" №043-29 від 21.01.2017 з додатком, копію Висновку експерта за результатами проведення експертного будівельно-технічного дослідження від 25.09.2013 №0633, копію Висновку Головного управління земельних ресурсів КМДА від 25.11.2014 Про передачу земельної ділянки для будівництва магазину на АДРЕСА_1 .

48. Також, свідок ОСОБА_3, яка була приведена до присяги та попереджена про кримінальну відповідальність за дачу неправдивих показань, пояснила суду, що вона особисто була присутня, під час руйнування представниками відповідача-2 капітальної споруди позивача, за адресою: АДРЕСА_1 та представниками відповідача-2 нікому документів, на підставі яких виконуються дії по демонтажу вказаної споруди не показували, окрім своїх посвідчень.

49. Водночас колегія суддів зауважує, що судами попередніх інстанцій не надано оцінки вказаним доказам, а також не зазначено, виходячи з яких саме критеріїв, характерних для тимчасових споруд, вони дійшли висновку, що спірний об`єкт є саме тимчасовою спорудою, а не об`єктом нерухомого майна (наприклад, чи був спірний об`єкт виготовленим з полегшених збірних конструкцій, чи був встановленим без улаштування заглибленого фундаменту, чи були у ньому закриті приміщення для тимчасового перебування людей, якщо так, то яка їх площа по зовнішньому контуру, можливість переміщення без знецінення та зміни призначення, тощо).

50. Встановлення даних обставин має важливе значення для вирішення справи, оскільки суди попередніх інстанцій мали дослідити усі зібрані у справі докази, з`ясувати, на якому праві позивач користувався земельною ділянкою під демонтованими об`єктами за адресою: АДРЕСА_1, з метою встановлення, чи належать ці об`єкти до тимчасових споруд у розумінні Правил №1051/1051 або ж є об`єктами нерухомого майна.

51. Це має вирішальне значення для визначення питання щодо наявності повноважень у відповідача на демонтаж, підстав та порядку його проведення.

52. Також ж висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 27.01.2021 у справі №826/12531/17.

53. Одночасно колегія суддів звертає увагу, що встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. До повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

54. Колегія суддів наголошує, що для повного, об`єктивного та всебічного з`ясування обставин справи суду необхідно надати належну правову оцінку кожному окремому доказу в їх сукупності, які містяться в матеріалах справи або витребовуються, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, з посиланням на це в мотивувальній частині свого рішення, враховуючи при цьому відповідні норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

55. Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (далі також - ЄСПЛ).

56. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

57. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

58. У справі "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89) ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно зі статтею 6 Конвенції рішення судів достатнім чином містять мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (рішення у справі "Hirvisaari v. Finland", заява № 49684/99; пункт 30).

59. У справі "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58) зазначено, що призначення обґрунтованого рішення полягає у тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією (рішення у справі "Hirvisaari v. Finland", заява № 49684/99, пункт 30).

60. У пункті 31 рішення у справі "Волошин проти України" (№ 15853/08) та пункті 22 рішення у справі "Бацаніна проти Росії" (№ 3932/02) зазначено, що принцип рівності сторін вимагає "справедливого балансу між сторонами" і кожній стороні має бути надано відповідну можливість для представлення своєї справи в умовах, що не ставлять її у суттєво невигідне становище порівняно з її.

61. У пункті 25 рішення у справі "Проніна проти України" (№ 63566/00), пункті 13 рішення у справі "Петриченко проти України" (№ 2586/07) та пункті 280 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Нечипорук і Йонкало проти України" (№ 42310/04) висловлена позиція, згідно з якою Суд зобов`язаний оцінити кожен специфічний, доречний та важливий аргумент, а інакше він не виконує свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції.

62. Відповідно до положень статті 353 КАС України, зважаючи на те, що допущені судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права унеможливлюють встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, не можуть бути усунуті судом касаційної інстанції, а відтак і унеможливлюють надання оцінки іншим доводам касаційної скарги та відзиву на неї, рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції, якому під час нового розгляду справи необхідно взяти до уваги викладене у цій постанові.

Керуючись статтями 339, 341, 349, 353, 356, 359 КАС України, Верховний Суд


................
Перейти до повного тексту