ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 808/4832/13-а
адміністративне провадження № К/9901/40358/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28.02.2017 (суддя Нестеренко Л.О.)
та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2017 (Головуючий суддя Олефіренко Н.А., судді: Білак С.В., Шальєва В.А.)
у справі № 808/4832/13-а
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат"
до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби
про скасування податкових повідомлень-рішень,-
В С Т А Н О В И В:
У травні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат" (далі - позивач, ТОВ "Запорізький титано-магнієвий комбінат") звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - відповідач, Офіс ВПП ДФС), в якому просило суд, з урахуванням заяви про часткову відмову від позову, скасувати податкове повідомлення-рішення №0000450026 форма "В1", винесене 08.02.2013 відповідачем, яким зменшено розмір бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2012 року на суму 44 742 грн 00 коп. та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 22371 грн. 00 коп. та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000460026 форма "В4" винесене 08.02.2013 відповідачем про зменшення розміру від`ємного значення з податку на додану вартість за жовтень 2012 року на суму 44 742 грн. 00 коп.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 28.02.2017, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2017, позов задоволено.
Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28.02.2017 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2017 і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Касаційну скаргу обґрунтовано нереальністю господарських операцій позивача з ТОВ "ТД Стратег", що підтверджується отриманою податковою інформацією. Податковий кодекс України не ставить в залежність право на прийняття податкових повідомлень-рішень від узгодження суми податкових зобов`язань. Крім того, відповідно до податкової декларації з ПДВ за вересень 2015 року відсутня сума залишку від`ємного значення попередніх періодів, яка підлягає бюджетному відшкодуванню (а саме за жовтень 2012 року).
Позивач процесуальним правом надати письмові заперечення на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає розгляду справи по суті.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.03.2018 касаційну скаргу було передано судді-доповідачу Васильєвій І.А. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді: Пасічник С.С. та Юрченко В.П.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що в період з 04.01.2013 по 18.01.2013 посадовою особою відповідача згідно із підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, пункту 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1238 "Про затвердження переліку достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку" відповідно до пункту 200.11 статті 200 Податкового кодексу України" на підставі наказу від 03.01.2013 № 5, направлення від 03.01.2013 № 0001 була проведена документальна позапланова виїзна перевірка правомірності нарахування ДП "Запорізький титано-магнієвий комбінат" від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту за жовтень 2012 року та суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за жовтень 2012 року, яка виникла за рахунок від`ємного значення з ПДВ, що декларувались у липні 2010 року та вересні 2012 року, за результатами якої складено акт від 24.01.2013 № 44/26-2/00194731 та зроблено висновок про порушення позивачем пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.3, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено суму бюджетного відшкодування за жовтень 2012 року на загальну суму 44 742 грн; пункту 200.4б статті 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено залишок від`ємного значення з податку на додану вартість (рядок 24 Декларації за жовтень 2012 року) на загальну суму 3 602 635 грн.
На підставі акту перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення від 08.02.2013 № 0000450026, яким зменшено розмір бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2012 року на суму 44 742 грн та застосовані штрафні (фінансові) санкції на суму 22 371 грн; № 0000460026, яким зменшено розмір від`ємного значення з податку на додану вартість за жовтень 2012 року на суму 3 602 635 грн (оскаржується в частині 44 742 грн).
Суди попередніх інстанцій, з висновками яких погоджується колегія суддів суду касаційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходили з наступних мотивів.
Згідно із пунктом 198.1. статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно пунктами 200.1 - 200.4 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від`ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від`ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов`язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;
б) залишок від`ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, підставою для прийняття відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень були висновки податкового органу щодо завищення позивачем суми бюджетного відшкодування за жовтень 2012 року на загальну суму 44 742 грн та завищення залишку від`ємного значення з податку на додану вартість (рядок 24 Декларації за жовтень 2012 року) на загальну суму 3 602 635 грн, у тому числі по періодах: - на суму 700 380 грн (від`ємне значення травня 2010 року); - на суму 2 180 288 грн (від`ємне значення червня 2010 року); - на суму 717 229 грн (від`ємне значення липня 2010 року); - на суму 4738 грн (від`ємне значення січня 2011 року), які ґрунтуються на висновках акту попередньої перевірки № 541/10/26-0/000194731 від 04.12.2012.
Судами першої та апеляційної інстанції досліджено акт позапланової документальної виїзної перевірки № 541/26-0/00194731 від 04.12.2012 правомірності нарахування ДП "Запорізький титано-магнієвий комбінат" від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту за вересень 2012 року та суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за вересень 2012 року.
З`ясовано, що за результатами розгляду СДПІ Акту позапланової документальної виїзної перевірки №541/26-0/00194731 від 04.12.2012 були винесені 19.12.2012 податкові повідомлення-рішення від №0000870026 (яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2012 року у розмірі 181443 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 90721 грн. 50 коп.), № 0000880026 (яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за вересень 2012 року у розмірі 3647377 грн.) правомірність яких була предметом спору в адміністративній справі № 808/4148/13-а.
Як було встановлено судом першої інстанції, позивач не погодився з висновками акту перевірки № 541/26-0/00194731 від 04.12.2012 та оскаржив у судовому порядку прийняті за її результатами податкові повідомлення-рішення № 0000870026 та № 0000880026 від 19.12.2012.
Так, постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 21.07.2015, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.11.2015, в адміністративній справі №808/4148/13-а позов ДП "Запорізький титано-магнієвий комбінат" задоволено, визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби від 19.12.2012 №0000870026, №0000880026
Між тим, як свідчать встановлені обставини справи заявлена сума бюджетного відшкодування виникла за операціями між позивачем та ТОВ "ТД Стратег" з поставки товару.
В свою чергу, господарські операції позивача з ТОВ "ТД Стратег" ґрунтувались на підставі укладеного договору № 56/2 від 31.01.2012 року.
На підтвердження виконання договору, позивачем було надано до суду первинні документи та документи, які підтверджують факт реальності проведення господарської операції зокрема, копії податкових накладних, видаткових накладних, прибуткові ордери, рахунки - фактури, платіжні доручення, свідоцтва про якість партії та протоколів сертифікатів.
Реальність спірних господарських операцій з вказаним контрагентом підтверджена судовими рішеннями у справі № 808/4148/13-а. Постановою Верховного Суду від 22.08.2019 постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21.07.2015 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.11.2015 у справі №808/4148/13-а залишено без змін.
Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Доводами касаційної скарги вказані обставини не спростовані.
Норми Податкового кодексу України не містять жодних обмежень щодо врахування від`ємного значення податку на додану вартість попереднього податкового періоду при визначенні об`єкта оподаткування поточного податкового періоду або обов`язку платника податку враховувати при відображенні залишку від`ємного значення у податковій декларації, результати попередніх перевірок за якими прийняті податкові повідомлення-рішення та які на момент перевірки були неузгодженими, оскільки тривала процедура їх судового оскарження.
Отже, доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального права.
Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.
Керуючись статтями 243, 246, 250, 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд