ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 826/25056/15
адміністративне провадження № К/9901/28128/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві
на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.08.2016 (Суддя: Данилишин В.М.),
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.11.2016 (Судді: Беспалов О.О., Грибан І.О., Губська О.А.),
у справі № 826/25056/15
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Експресбуд"
до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві
про визнання протиправним та скасування рішень,-
В С Т А Н О В И В :
У листопаді 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Експресбуд" (далі - позивач, ТОВ "Експресбуд") звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві (далі - відповідач, ДПІ у Печерському районі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17 червня 2015 року №0000112801 та №0000122801.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.08.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.11.2016 позов задоволено.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просив скасувати судові рішення та прийняти нове про відмову в задоволенні позову. Доводи касаційної скарги зводяться до правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень, оскільки позивач безпідставно включив до податкового кредиту ПДВ за серпень 2013 року в сумі 1149897,00 грн сформовані по операціям з ДП МВС України "Спецсервіс" з врахуванням того, що контрагентом позивача - ДП МВС України "Спецсервіс" подано до податкового органу уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з ПДВ та розрахунок коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної №6 від 21 серпня 2013 року на зменшення податкових зобов`язань за серпень 2013 року на суму 1149897,00 грн (у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок).
Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
Дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем у період із 18 по 22 травня 2015 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Екпресбуд" з питань правильності формування податкового кредиту та від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту по взаємовідносинах з ДП МВС України "Спецсервіс" у серпні 2013 року та суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок платника за вересень 2013 року, за результатами якої 22.05.2015 року складено акт перевірки № 17/26-55-15-02/31991817 з висновками, що позивачем в порушення вимог: п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України завищено суму податкового кредиту за серпень 2013 року на суму ПДВ 1 149 897, 00 грн., що призвело до порушення вимог п. 200.1 ст. 200 ПК України, завищення від`ємного значення з ПДВ за серпень 2013 року на суму ПДВ 1 143 442, 00 грн. та завищення суми залишку від`ємного значення за серпень 2013 року р. 24 на суму 6 455, 00 грн; п.п. 200.1, 200.4 ст. 200 ПК України завищено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за вересень 2013 року у розмірі 1149897, 00 грн.
На підставі акту перевірки 17 червня 2015 року відповідачем прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення:
- № 0000112801, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення ПДВ на загальну суму 1149897, 00 грн.;
- № 0000122801, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у т.ч. заявленого в рахунок зменшення податкових зобов`язань наступних періодів) з ПДВ за серпень 2013 року на суму 1149897, 00 грн. та застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 287 474, 25 грн.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, сторонами не заперечується факт того, що 16 серпня 2013 року позивачем, відповідно до протоколу № 1 проведення митного аукціону, придбано у ДП МВС України "Спецсервіс" лінію Sacmi Filling по видуву, пакуванню напоїв, соків з гомогенізованою м`якоттю загальною вартістю 6899379,20 грн., в т.ч. ПДВ 1149896,53 грн., на підтвердження чого надано суду відповідні копії протоколу №1 проведення митного аукціону від 16 серпня 2013 року, видаткової накладної №1 від 27 серпня 2013 року, податкової накладної №6 від 21 серпня 2013 року та банківської виписки.
Поряд з цим, підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідачем зазначено, подання ДП МВС України "Спецсервіс" у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з ПДВ та розрахунок коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної №6 від 21 серпня 2013 року на зменшення податкових зобов`язань за серпень 2013 року на суму 1149897,00 грн.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції виходив з того, що податкове законодавство не ставить у залежність виникнення у платника права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість від сплати цього податку постачальником до бюджету, а помилкове перерахування ДП МВС України "Спецсервіс" на користь Вінницької митниці сум ПДВ у складі ціни продажу замість перерахування їх до бюджету жодним чином не має відношення до його права на бюджетне відшкодування. Крім цього, спірні правовідносини вже були предметом перевірки у справі № 802/1836/15-а.
Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.
Відповідно до пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 ПК України, бюджетним відшкодуванням є відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.
Згідно з п. 200.1 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Відповідно до п.п. 200.2, 200.3 ст. 200 ПК України, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Пунктом 200.4 статті 200 ПК України передбачено, що якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від`ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від`ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов`язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від`ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
Поряд з цим, як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем у період з 13 по 20 грудня 2013 року проводилась документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "Експресбуд" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за вересень 2013 року та в рахунок зменшення податкових зобов`язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів за вересень 2013 року, за результатами якої складено акт від 20 грудня 2013 року №55/26-55-15-02/31991817 (далі - акт перевірки №55), з висновками про порушення позивачем вимог: п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 ПК України - завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за вересень 2013 року в розмірі 1266120 грн; п. 200.4, п. 200.14 ст. 200 ПК України - занижено суму бюджетного відшкодування за липень 2013 року на суму ПДВ 2051 грн., за серпень 2013 року на суму ПДВ 2405 грн. З акту перевірки №55 вбачається, що вказані порушення виникли у зв`язку з тим, що ДП МВС України "Спецсервіс" за господарською операцією з позивачем згідно протоколу №1 проведення митного аукціону від 16 серпня 2013 року не сплатило до бюджету суми задекларованого ПДВ. На підставі акту перевірки №55 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000003152 від 09 січня 2014 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок податку на додану вартість у розмірі 1270576,00 грн. та визначено суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 317644,00 грн.
Разом з цим, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 березня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2014 року, позов ТОВ "Експресбуд" до ДПІ у Печерському районі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000003152 від 09 січня 2014 року задоволено повністю.
Водночас, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26 травня 2016 року у справі №826/626/14 скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 березня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2014 року, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
При цьому Вищим адміністративним судом України надавалася оцінка поданому ДП МВС України "Спецсервіс" до податкового органу уточнюючому розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок № 9003520145 від 31 січня 2014 року до декларації за серпень 2013 року, яким зменшено суму податкових зобов`язань, відображену позивачем у складі податкового кредиту. Суд дійшов до висновку, що податкове законодавство не ставить у залежність виникнення у платника права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість від сплати цього податку постачальником до бюджету. Якщо контрагент не виконав свого зобов`язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи, однак не є підставою для позбавлення платника податку-покупця права на відшкодування податку на додану вартість у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
Як вбачається з відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, який є загальнодоступним для ознайомлення, після нового розгляду постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 липня 2017 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2018 року позов задоволено. Ухвалою Верховного Суду від 27 липня 2018 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за скаргою Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на судові рішення у справі №826/626/14. Отже постанова суду першої інстанції у справі №826/626/14 набрала законної сили 11 липня 2017 року.
Тобто питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за вересень 2013 року та в рахунок зменшення податкових зобов`язань з ПДВ наступних звітних періодів за вересень 2013 року вже було предметом документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Екпресбуд", а податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками останньої було предметом судового розгляду у справі № 802/1836/15-а, та скасовано.
Відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України (в ред. чинній на час прийняття судами рішень) обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що податкове законодавство не ставить у залежність виникнення у платника права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість від сплати цього податку постачальником до бюджету, а помилкове перерахування ДП МВС України "Спецсервіс" на користь Вінницької митниці сум ПДВ у складі ціни продажу замість перерахування їх до бюджету не залежало від волі позивача та жодним чином не має відношення до його права на бюджетне відшкодування.
Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 243, 246, 250, 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд