ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 810/2777/17
адміністративне провадження № К/9901/61137/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянув в попередньому судовому засіданні скаргу Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2017 року (суддя Брагіна О.Є.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2018 року (судді: Лічевецький І.О. (головуючий), Бєлова Л.В., Мельничук В.П.) у справі № 810/2777/17 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Київській області про застосування штрафних санкцій,
УСТА Н О В И В.
СТОРЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, Підприємець) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Київській області (далі - відповідач, контролюючий орган), з урахуванням заяви про зміну предмету позову, про визнання протиправними та скасування:
- податкового повідомлення-рішення № 0002341309 від 06.06.2017, яким збільшено суму грошового зобов`язання із сплати податку на доходи фізичних осіб на 58 663,50 грн;
- вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-0009021309 від 27.07.2017 в частині зобов`язання сплатити недоїмку в розмірі 38 218,34 грн;
- рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів та зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску № 0009031309 від 27.07.2017 в частині нарахування штрафу в розмірі 11 465,52 грн;
- податкового повідомлення-рішення № 0034621309 від 30.08.2017, яким збільшено суму грошового зобов`язання із сплати податку на доходи фізичних осіб на 8 786,67 грн;
- вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-10755-17 від 04.09.2017, якою позивача зобов`язано сплатити 90 125,43 грн, у тому числі 70 275,49 грн недоїмки із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та 19 850,32 грн штрафних санкцій.
2. Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю зроблених відповідачем висновків про неналежне ведення позивачем книги обліку доходів та витрат та невірне відображення отриманого від господарської діяльності доходу із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік, які не зазначені в графах 6 та 7; про неправильне визначення суми чистого оподатковуваного доходу, яка розраховується як різниця між сумою доходу за звітний період та сумою понесених витрат, а також безпідставністю включення до складу валових витрат витрати на придбання, виготовлення, будівництво та реконструкцію поліпшення основних засобів за 2014 рік у розмірі 327113,36 грн. Також позивач вказав про помилковість тверджень контролюючого органу про те, що на нього не розповсюджується обов`язок здійснення обліку основних засобів, а тому визначити їх первісну чи залишкову вартість, а також частку використання у господарській діяльності об`єктивно неможливо.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Київського окружного адміністративного суду від 08.11.2017 позов задоволено частково, визнано протиправними та скасовано: вимогу від 27.07.2017 №Ф-0009021309 в частині визначення недоїмки з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 38 218,34 грн; податкове повідомлення-рішення від 27.07.2017 №0009031309 в частині нарахування штрафних санкцій у сумі 11 465,52 грн за несвоєчасне нарахування ЄСВ; податкове повідомлення-рішення від 30.08.2017 №0034621309 в частині визначення податкового зобов`язання на доходи фізичних осіб в розмірі 7 029,37 грн; вимога від 04.09.2017 №Ф10755-17 в частині визначення до сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 70 275,11 грн та штрафних санкцій на суму 19 850,32 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
4. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2017 року постанову Київського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2017 року скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог, прийнято нове рішення у цій частині, яким позовні вимоги Підприємця задоволено. Визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення від 06.06.2017 №0002341309 та від 30.08.2017 №0034621309.
5. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2018 року постанову Київського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2017 року про визнання протиправними та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-0009021309 від 27.07.2017 в частині зобов`язання сплатити 38 218,34 грн недоїмки та вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-10755-17 від 04.09.2017 скасовано.
Скасовано постанову Київського апеляційного адміністративного суду в частині залишення без змін постанови Київського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2017 року в частині скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-0009021309 від 27.07.2017, в частині зобов`язання сплатити 38 218,34 грн недоїмки, та вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-10755-17 від 04.09.2017.
Прийнято у цій частині нове рішення.
Скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-10755-17 від 04.09.2017 в частині зобов`язання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 сплатити 83 347,99 грн недоїмки, у тому числі 64 113,84 грн боргу та 19 234,15 грн штрафу.
В частині позовних вимог про зобов`язання скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-0009021309 від 27.07.2017 та вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-10755-17 від 04.09.2017 в частині зобов`язання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 сплатити 6 777,82 грн, у тому числі 6 161,65 грн боргу та 616,17 грн штрафу - відмовлено.
6. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у Підприємця наявні всі необхідні документи, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку, для формування витрат, а позивачем не було допущено заниження оподаткованого доходу за господарськими операціями з придбання будівельних робіт та матеріалів. У зв`язку з вказаним суд також дійшов висновку і про безпідставність застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів своєчасно не нарахованого єдиного внеску. Також суд вказав, що оскільки вимогою № Ф-10755-17 від 04.09.2017 було збільшено суму боргу (недоїмки) на 19 850,32 грн штрафних санкцій, то вимога № Ф-0009021309 від 27.07.2017. вважається відкликаною, а отже відсутні підстави для її скасування в судовому порядку.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати Київського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2017 року, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2018 року в частині задоволених вимог та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Підприємця.
8. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні відповідно до ст. 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
9. Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, рішення про застосування штрафних санкцій та вимог про сплату боргу (недоїмки), з приводу правомірності яких виник спір у цій справі, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки № 323/10-36-13-09/ НОМЕР_1 від 22.05.2017, оформленого за результатами проведеної планової документальної виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, та з питань нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2014 по 31.12.2016, під час якої було виявлено порушення позивачем вимог, зокрема ст. 167, ст. 177, п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, ст. 7, ст. 8, ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" внаслідок чого занижено суму чистого доходу на 355 120,28 грн (за 2014 рік на 327 113,36 грн, за 2016 рік на 28 006,92 грн), занижено податок на доходи фізичних осіб на 46 930,80 грн (за 2014 рік на 41 890,18 грн, за 2016 рік на 5 040,62 грн), занижено суму військового збору за 2016 рік на 420,10 грн; занижено суму єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на 70 275,49 грн (за 2014 рік на 64 113,84 грн, за 2016 рік на 6 161,65 грн).
Такий висновок контролюючого органу вмотивовано тим, що в порушення вимог статті 177 Податкового кодексу України позивач відніс до складу витрат 33 524,92 грн сплаченого податку на доходи фізичних осіб, у тому числі у 2014 році в сумі 5 518 грн та у 2016 році в сумі 28 006,92 грн. Крім того, у 2014 році позивач сформував витрати за рахунок віднесення до їх складу 327 113,36 грн плачених позивачем контрагенту ПП "Сандра Буд" за придбання будівельних матеріалів та будівельних робіт. Проте, на думку контролюючого органу, фізичні особи-підприємці не ведуть бухгалтерський облік та не можуть обліковувати основні засоби на балансі, а отже не можуть включати до складу витрат суми, сплачені у зв`язку з придбанням (спорудженням) та утриманням основних засобів.
Також, згідно акту перевірки позивачем занижено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на загальну суму 70 275,49 грн у тому числі:
- за 2014 рік на суму 64 113,84 грн у зв`язку з віднесенням до складу витрат 327 113,36 грн, сплачених ПП "Сандра Буд" за договором підряду;
- за 2016 рік на суму 6 161,65 грн, у зв`язку віднесенням до складу витрат 28 006,92 грн сплаченого податку на доходи фізичних осіб.
На підставі акту перевірки, вказаних висновків та результатів адміністративного оскарження контролюючим органом прийнято оскаржувані податкові повідомлення - рішення, рішення про застосування штрафних санкцій та вимоги про сплату боргу (недоїмки).
Судами встановлено, що основним видом діяльності позивача є надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна. Об`єктом здійснення господарської діяльності позивача є кафе-магазин по вул. Дніпровська, 2-Г в м.Вишгород.
13 лютого 2014 року позивачем укладено договір підряду з ПП "Сандра Буд", за умовами якого контрагент зобов`язувався виконати роботи з гідроізоляції, монтажу декоративної плитки, дверей та коробів, підготовчі роботи з монтажу цементно-пісчаної тротуарної плитки на об`єкті "Комплекс магазину продовольчі товари та сімейного кафе магазину по по вул. Дніпровська, 2-Г в м. Вишгород".
На виконання вказаного були складені первинні документи: довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою № КБ-3; акти приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в; акти передачі будівельних матеріалів для виконання робіт на будівельному об`єкті.
Розрахунки позивач здійснив шляхом безготівкового перерахунку коштів, що підтверджується копіями платіжних доручень.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
10. У доводах касаційної скарги відповідач цитує норми матеріального права, перелічує порушення, які на його думку допущено позивачем, та висновки, що зазначені в акті перевірки. Зазначає, що позивачем необґрунтовано, всупереч вимог ст.177 Податкового кодексу включено до складу витрат сплачених контрагенту ПП"Сандра Буд" за придбання будівельних матеріалів та будівельних робіт за договором підряду, оскільки Підприємці не ведуть бухгалтерський облік та не можуть обліковувати основні засоби на балансі, визначати частку їх використання саме у господарській діяльності, а отже не можуть включати до складу витрат суми, сплачені у зв`язку з придбанням (спорудженням) та утриманням основних засобів.
Касаційна скарга не містить доводів в частині інших правовідносин.
11. Підприємцем надано відзив на касаційну скаргу, в якому позивач вказує на безпідставність на необґрунтованість доводів контролюючого органу, у зв`язку з чим просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції просить залишити без змін.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
12. Податковий кодекс України:
12.1. Пункт 44.1 статті 44.
Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
12.2. Пункт 138.1 статті 138 (у редакції 2014 року):
Витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
12.3. Пункт 138.2 статті 138.
Витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
12.4. Підпункт 138.8.5 пункту 138.8 статті 138.
До складу загальновиробничих витрат включаються, зокрема, г) витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, оперативну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення.
12.5. Підпункт 138.10.4 статті 138.10 статті 138.