ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 822/1562/18
адміністративне провадження № К/9901/23986/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Желєзного І.В.
суддів: Єзерова А. А., Стеценка С. Г.
розглянув у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Сторчака В. Ю., суддів: Ватаманюка Р. В., Сушка О. О. від 10.07.2019
у справі № 822/1562/18
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області
про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У квітні 2018 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до суду із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі також - відповідач), в якому просив: визнати протиправним та скасувати рішення № 813/С-8 від 03.04.2018 Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області "Про відмову у перерахунку пенсії"; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити з 01.10.2017 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, з дня звернення з заявою про перерахунок пенсії відповідно до частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі також - Закон № 796-XII, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
2. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.05.2018 позов задоволено: визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області № 813/С-8 від 03.04.2018 щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 ; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплачувати ОСОБА_1 пенсію з 01.10.2017 із врахуванням проведених виплат на підставі пункту 9-1 Порядку обчислення пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
3. Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07.09.2018 рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.05.2018 скасовано та ухвалено нове, яким у задоволенні позову відмовлено.
4. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.07.2019 заяву ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07.09.2018 задоволено частково. Скасовано постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07.09.2018 та прийняти нову, якою апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області задоволено частково; рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.05.2018 скасовано та ухвалено нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково: зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, відповідно до пункту 3 статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 25.04.2019; у задоволенні решти вимог відмовлено.
5. 22.08.2019 від позивача до Верховного Суду надійшла касаційна скарга на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.07.2019, в якій просить її скасувати та залишити в силі рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.05.2018.
6. Ухвалою Верховного Суду від 02.09.2019 відкрито касаційне провадження у справі.
7. 30.09.2019 від відповідача до суду надійшов відзив на касаційну скаргу позивача, в якому просить залишити її без задоволення.
II. ЗМІСТ ЗАЯВИ
8. В обґрунтування заяви про перегляд судових рішень за виключними обставинами ОСОБА_1 посилався на те, що у зв`язку з прийняттям Рішення Конституційного Суду України № 1-р(II)/2019 від 25.04.2019 він має право на перерахунок та виплату пенсії відповідно до частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
ІІІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
9. Сьомий апеляційний адміністративний суд, ухвалюючи постанову від 10.07.2019 про часткове задоволення заяви позивача про перегляд за виключними обставинами постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07.09.2018 та часткове задоволення позовних вимог виходив із того, що з 25.04.2019 позивач отримав право на перерахунок пенсії по інвалідності, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року.
ІV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
10. Позивач у касаційній скарзі в обґрунтування заявлених у ній вимог посилається на те, що ухвалюючи оскаржуване судове рішення Сьомий апеляційний адміністративний суд не врахував, що право позивача на перерахунок та виплату пенсії відповідно до частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" порушено саме з 01.10.2017, а не тільки з 25.04.2019. З резолютивної частини рішення Конституційного Суду України № 1-р(II)/2019 від 25.04.2019 у справі №3-14/2019 (402/19, 1737/19) вбачається, що словосполучення "дійсної строкової", що міститься в положеннях частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-XII зі змінами, визнане неконституційним і втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення. Просить врахувати висновки, сформовані у постановах Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29.08.2018 у справі №822/1311/18 та Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.11.2018 у справі №806/1867/18.
11. У відзиві на касаційну скаргу відповідач зазначає, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції є законним, обґрунтованим та не підлягає скасуванню. Наголошує, що у період з 01.10.2017 до 25.04.2019 словосполучення "дійсної строкової служби", яке містилось у положеннях частини третьої статті 59 Закону № 796-XII було чинним та підлягало застосуванню, як пенсійними так і судовими органами.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
12. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.
13. Як вбачається зі змісту касаційної скарги, позивач оскаржує рішення Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.07.2019 в частині, в якій відмовлено у задоволенні позову, відтак колегія суддів здійснює перегляд оскаржуваного судового рішення у цих межах.
14. Частиною першою статті 361 КАС України передбачено, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
15. Згідно з пунктом 1 частини п`ятої статті 361 КАС України підставою для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами є встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.
16. Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду розглядав у постанові від 19.02.2021 у справі № 808/1628/18 дійшов висновку, що положення пункту 1 частини п`ятої статті 361 КАС України містять імперативний припис, що встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи може бути підставою для перегляду рішення за виключними обставинами тільки за умови, якщо таке рішення суду ще не виконане.
17. У випадку, що є предметом дослідження, рішення не може вважатись невиконаним в контексті приписів пункту 1 частини п`ятої статті 361 КАС України, оскільки рішення, що набрало законної сили, яким у задоволенні позову відмовлено, не передбачає примусового виконання.
18. Рішенням Конституційного Суду України від 25.04.2019 № 1-р(II)/2019 у справі № 3-14/2019 (402/19, 1737/19) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення "дійсної строкової", яке міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону № 796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю. Згідно з вказаним рішенням словосполучення "дійсної строкової", що міститься в положеннях частини третьої статті 59 Закону № 796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, визнане неконституційним, втратило чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
19. Рішення Конституційного Суду України є обов`язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.
20. Статтею 152 Конституції України встановлено, що закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
21. Відповідно статті 91 Закону України від 13.11.2017 № 2136-VIII "Про Конституційний Суд України" (далі - Закон № 2136-VIII) закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
22. З резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2019 № 1-р(II)/2019 у справі № 3-14/2019 (402/19, 1737/19) вбачається, що словосполучення "дійсної строкової", яке міститься в положеннях частини третьої статті 59 Закону № 796-XII зі змінами, визнане неконституційним і втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
23. Словосполучення "дійсної строкової", що міститься в положеннях частини третьої статті 59 Закону № 796-XII визнане неконституційним та втратило чинність 25.04.2019, як встановлено статтею 91 Закону 2136-VIII, тобто, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення у справі № 3-14/2019 (402/19, 1737/19), що також прямо встановлено цим рішенням.
24. Зважаючи на наведене, наявність Рішення Конституційного Суду України 25.04.2019 № 1-р(II)/2019 у справі № 3-14/2019 (402/19, 1737/19) не змінює правового регулювання спірних правовідносин та не доводить факту допущення судом помилки в оскаржуваній позивачем у касаційному порядку частині під час вирішення спору.
25. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 25.02.2021 у справі №808/2644/18.
26. Колегія суддів зауважує, що на час виникнення спірних правовідносин та на час прийняття рішення Вінницьким апеляційним адміністративним судом положення зазначеної норми були чинними та підлягали застосуванню.
27. Водночас колегія наголошує, що Верховний Суду переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги.
28. У цьому випадку розглядається касаційна скарга позивача та, відповідно, переглядається судове рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог до пенсійного органу.
29. Щодо доводів позивача, викладених у касаційній скарзі, що про необхідність врахування висновків, сформованих у постановах Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29.08.2018 у справі №822/1311/18 та Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.11.2018 у справі №806/1867/18, колегія суддів зазначає, що відповідно до частини п`ятої статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (у редакції, чинній на час розгляду справи судами першої й апеляційної інстанцій) та частиною п`ятою статті 242 КАС України лише висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права. Водночас колегія суддів зауважує, що ці судові рішення скасовані постановами Верховного Суду від 23.04.2019 та від 24.04.2019 відповідно.
30. Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
31. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
32. Суд при прийнятті рішення враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
33. Зважаючи на наведене та враховуючи положення статті 350 КАС України, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги позивача, а відтак для залишення без змін оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції.
34. Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення суду апеляційної інстанції, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.