П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 квітня 2021 року
м. Київ
Справа № 9901/384/20
Провадження № 11-446заі20
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Князєва В. С.,
суддів Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Катеринчук Л. Й., Крет Г. Р.,Лобойка Л. М., Пількова К. М.,Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Штелик С. П.
розглянула в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання бездіяльності протиправною, скасування ухвали, встановлення відсутності компетенції та зобов`язання вчинити певні дії
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 18 грудня 2020 року (суддя Уханенко С. А.).
УСТАНОВИЛА:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП), у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність ВРП (її Третьої Дисциплінарної палати), допущену при вирішенні питання про відкриття дисциплінарної справи за його дисциплінарною скаргою від 08 жовтня 2020 року на суддю Дніпропетровського окружного адміністративного суду Врону О. В. ;
- скасувати ухвалу ВРП (її Третьої Дисциплінарної палати) від 02 грудня 2020 року
№ 3356/3дп/15-20 в частині відмови у відкритті дисциплінарної справи за його дисциплінарною скаргою від 08 жовтня 2020 року;
- встановити відсутність компетенції (повноважень) ВРП щодо ігнорування здійснення правової процедури, яку належить здійснити за фактом звернення позивача з дисциплінарною скаргою від 08 жовтня 2020 року;
- зобов`язати ВРП вирішити питання про попереднє вивчення матеріалів за дисциплінарною скаргою від 08 жовтня 2020 року на суддю Дніпропетровського окружного адміністративного суду Врону О. В. та прийняти законне, обґрунтоване і мотивоване процесуальне рішення про відкриття дисциплінарної справи або відмову у її відкритті з урахуванням правової оцінки, наданої Верховним Судом у рішенні за наслідком вирішення цієї справи.
2. Позов обґрунтований тим, що ВРП, на думку позивача, нехтуючи міжнародними зобов`язаннями України та всупереч вимогам чинного законодавства при прийнятті ухвали від 02 грудня 2020 року № 3356/3дп/15-20 за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 від 08 жовтня 2020 року дійшла протиправного висновку про відсутність у діях судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду
Врони О. В. ознак дисциплінарного проступку.
Короткий зміст рішення суду попередньої інстанції
3. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою
від 18 грудня 2020 року відмовив у відкритті провадження у справі на підставі
пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України
(далі - КАС), оскільки цей позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
4. Постановляючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувана ухвала ВРП про відмову у відкритті дисциплінарної справи не може бути самостійним предметом судового розгляду.
Короткий зміст та обґрунтування вимог апеляційної скарги
5. В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 18 грудня 2020 року та направити справу для вирішення питання про відкриття провадження у справі до суду першої інстанції.
6. Зазначає, що суд першої інстанції неправильно застосував норми Конституції України та міжнародних договорів, ратифікованих Україною, чим поставив під сумнів виконання міжнародних зобов`язань України перед Організацією Об`єднаних Націй та Європейським Союзом, не надавши належної правової оцінки обставинам незаконного втручання суду адміністративної юрисдикції у повноваження суду кримінальної юрисдикції та дискреційні повноваження АРМА.
7. Зауважує, що висновки ВРП та її членів є неправомірними, оскільки суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Врона О. В. діяла в інтересах фігурантів кримінального провадження, активи яких арештовані і передані АРМА ухвалою суду кримінальної юрисдикції, а тому здійснення належного дисциплінарного провадження щодо неї є обов`язковим.
Позиція інших учасників справи стосовно апеляційної скарги
8. Від відповідача надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, у якому він зазначив, що ухвала суду першої інстанції ґрунтується на правильному застосуванні норм процесуального права і просив ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 18 грудня 2020 року залишити без змін.
9. Вказав, що позивач не є безпосереднім учасником правовідносин, які виникають у зв`язку з вирішенням питання про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, тому правом на оскарження рішень та дій ВРП наділені лише суб`єкти такого провадження.
10. Наголосив на тому, що позивач реалізував своє право на звернення до ВРП зі скаргою на дії судді, в якій навів факти, що свідчать, на його думку, про вчинення суддею дисциплінарного проступку, а оскаржувана ухвала ВРП не створює для ОСОБА_1 жодних юридичних прав та обов`язків, незважаючи на те, що її прийнято у зв`язку з його зверненням.
Рух апеляційної скарги
11. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 20 січня 2021 року відкрила апеляційне провадження у справі, а ухвалою від 24 березня 2021 року призначила справу до розгляду в порядку письмового провадження.
ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Установлені обставини справи, оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи
12. Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається,
що ОСОБА_1 08 жовтня 2020 року звернувся до ВРП зі скаргою на суддю Дніпропетровського окружного адміністративного суду Врону О. В.
13. Третя Дисциплінарна палата ВРП, розглянувши висновок доповідача - члена ВРП Матвійчука В. В. від 23 листопада 2020 року про відсутність підстав для відкриття дисциплінарної справи у зв`язку з невстановленням ознак дисциплінарного проступку в діях судді, прийняла ухвалу від 02 грудня 2020 № 3356/3дп/15-20 про відмову у відкритті дисциплінарної справи за скаргою ОСОБА_1 стосовно судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Врони О. В .
14. Вважаючи таку ухвалу та бездіяльність відповідача при її прийнятті протиправними, позивач звернувся до суду із цим позовом.
15. Положеннями статті 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
16. Відповідно до частини першої статті 5 КАС кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
17. Конституційний Суд України у Рішенні від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 визначив, що поняття "охоронюваний законом інтерес" означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права;
д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом;
є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.
18. Відповідно до частини першої статті 107 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" право на звернення зі скаргою щодо дисциплінарного проступку суддею (дисциплінарною скаргою) має будь-яка особа. Громадяни здійснюють зазначене право особисто або через адвоката, юридичні особи - через адвоката, органи державної влади та органи місцевого самоврядування - через своїх керівників або представників.
19. Згідно зі статтею 108 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють дисциплінарні палати ВРП у порядку, визначеному Законом України "Про Вищу раду правосуддя", з урахуванням вимог цього Закону.
20. Положеннями частини третьої статті 42 Закону України "Про Вищу раду правосуддя" визначено, що дисциплінарне провадження включає: попереднє вивчення матеріалів, що мають ознаки вчинення суддею дисциплінарного проступку, та прийняття рішення про відкриття дисциплінарної справи або відмову у її відкритті; розгляд дисциплінарної скарги та ухвалення рішення про притягнення або відмову в притягненні судді до дисциплінарної відповідальності.
21. Відповідно до пунктів 1, 4 частини першої статті 43 Закону України "Про Вищу раду правосуддя" член Дисциплінарної палати, визначений для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (доповідач), зокрема, вивчає дисциплінарну скаргу і перевіряє її відповідність вимогам закону та за відсутності підстав для залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги - готує матеріали у строки, встановлені регламентом, з пропозицією про відкриття чи відмову у відкритті дисциплінарної справи.
22. Підстави для відмови у відкритті дисциплінарної справи визначені статтею
45 Закону України "Про Вищу раду правосуддя", у частині другій якої вказано, що рішення про відмову у відкритті дисциплінарної справи ухвалюється Дисциплінарною палатою та оскарженню не підлягає.
23. Виходячи з наведеного оскаржувана ухвала Третьої Дисциплінарної палати ВРП не може бути самостійним предметом судового розгляду.
24. При цьому Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що положеннями Закону України "Про Вищу раду правосуддя", зокрема статтями 51 та 52, визначено, що оскарженню до ВРП підлягає рішення її дисциплінарного органу, прийняте за результатами розгляду скарги на дії судді по суті, при цьому право оскаржити рішення Дисциплінарної палати у дисциплінарній справі до ВРП має суддя, щодо якого ухвалено відповідне рішення, за наявності дозволу Дисциплінарної палати на таке оскарження.
25. Отже, позивач, хоч і наділений правом подати скаргу на дії судді та ініціювати в такий спосіб дисциплінарне провадження, але не є безпосереднім учасником правовідносин, які виникають у зв`язку з вирішенням питання про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Оцінювати дії судді під час виконання посадових обов`язків має право лише ВРП, рішення якої щодо притягнення чи відмови у притягненні судді до дисциплінарної відповідальності створюють юридичні наслідки для такого судді, а не для скаржника. Тому правом на оскарження дій/рішень ВРП, її органів, що здійснюють дисциплінарне провадження, наділені лише суб`єкти цього провадження в порядку, передбаченому законом. Громадяни, які не є суб`єктами дисциплінарного провадження щодо суддів, не мають права оскаржувати дії та рішення ВРП за результатами такого провадження.
26. Суд першої інстанції правильно зазначив про пов`язаність решти позовних вимог із вимогою про скасування ухвали Третьої Дисциплінарної палати ВРП від 02 грудня 2020 року № 3356/3дп/15-20 в частині відмови у відкритті дисциплінарної справи за дисциплінарною скаргою позивача, оскільки позов у цій частині обґрунтований невчиненням, на думку позивача, відповідачем усіх визначених чинним законодавством дій під час прийняття оскаржуваної ухвали ВРП.
27. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 170 КАС суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
28. Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що поняття "спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства" слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду. А тому суд першої інстанції правильно не зазначив суду, до юрисдикції якого мав би належати розгляд цієї справи.
29. Аналогічну правову позицію Велика Палата Верховного Суду висловила, зокрема, в постановах від 31 травня 2018 року у справі № 9901/500/18,
від 15 листопада 2018 року у справі № 9901/751/18, від 29 серпня 2019 року у справі № 9901/73/19 та інших.
30. Виходячи з наведеного, відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.